Віктор БОРЗНЕНКО,
Про воду у нас досі панує уявлення як про еталон дешевизни. Часто можна почути, наприклад, від молочарів: молоко у нас переробні підприємства приймають дешевше від води у магазині — хіба це нормально? Таке порівняння дуже популістське, бо порівнюють сировину (щойно видоєне молоко) зі штучним товаром у роздрібній мережі, у ціну якого входять логістика, пакування, маркетинг та інші клопоти й витрати. Але тут більше насторожує інше: архаїчний погляд, що вода не має коштувати нічого. Як повітря. Але ж це далеко не так. Вода — цінний ресурс, якого не вистачає на землі мільйонам людей. Не тільки для пиття, а й для промисловості і сільського господарства. Футурологи провокують навіть війни у майбутнього через воду, яка стає майже усюди на планеті дедалі дорожчою.
В Україні теж мало яке літо обходиться без клопотів із водою. Бо, за даними ООН, ми — з усіма нашими ріками, озерами й морями — на загал є таки державою із дефіцитом водних ресурсів. Аграріям треба дбати не лише про полив невеликих ділянок із городиною, а то й про зрошення великих ділянок кукурудзи чи пшениці, не кажучи вже про рис, який п’є вологи найбільше з усіх культур. Зрошувальна норма для зернових культур, наприклад, становить до 2,5 тис. куб. м води на гектар поливної площі.
Лідер нашої держави у зрошенні — це, звісно, південна Херсонська область. У ній нині під зрошенням знаходяться, за різними даними, від 200 до 290 тис. га земель. У тому числі крапельним зрошенням в області охоплено 31, 5 тис. га. Завдяки регулярному поливу дощувальними установками агровириробники Херсонщини забезпечують усю Україну рисом, овочевою та плодово-ягідною продукцією, зокрема, й знаменитими херсонськими кавунами. А такі культури, як перець, помідори, цибуля вирощуються на Херсонщині майже повністю на краплинному поливі.
Тож не дивно, що, побувавши на Дні поля з питань вирощування зернових і технічних культур у селі Наддніпрянське, що у Херсонській області, ми зацікавилися, крім іншого, саме цим типом поливу — краплинним. В інституті, зокрема, є відділ зрошуваного землеробства, що займається питаннями обробітку ґрунтів за різних режимів живлення сільськогосподарських культур. Вчені на Дні поля ділилися із фермерами знаннями технологій і нюансами їх застосування в українських умовах.
Море переваг
Цей метод поливу стає усе популярнішим серед українських фермерів та агровиробників, і причин цьому кілька. Крапельний спосіб зрошення полягає у тому, що зволожується активний шар ґрунту джерельцями з мінімальними витратами води. Тобто тільки та частина ґрунту поливної ділянки, яка наближена до корінців, отримує потрібну вологу. Тобто це такий «аптечний», дуже точний спосіб поливу. Крапельне зрошення дає агровиробникові чимало неочевидних переваг. Ось деякі з них:
- Ефективна рівномірність подавання води у прикореневу зону з коефіцієнтом 95%. При цьому кількість використаної води на загал у 2–5 разів менше, ніж при фронтальному або круговому поливі.
- Оскільки вода направляється тільки на потрібні рослини, міжряддя лишаються сухими, і бур’яни не одержують достатньої кількості води, тобто перебувають у несприятливих умовах. Це не дає розвиватися різним шкодочинним факторам і хворобам.
- Є можливість індивідуально розрахувати оптимальну кількість води і розчинених у ній мінеральних добрив з метою оптимального росту культур.
- Такий полив забезпечує і більш ранній урожай, фермери отримують перевагу перед конкурентами під час виходу на ринок ранніх овочів.
- Поливний урожай значно вищий, ніж звичайний.
- Краплинне зрошення запобігає ерозії ґрунту, бо не таке інтенсивне, як інші способи поливу.
- Крапельний полив майже повністю автоматизований, він працює 24 години на добу.
- Зменшується використання праці: робітники стають не потрібні на дощування за допомогою великих установок, або на механічне прополювання.
- Знижуються фінансові витрати на електричну енергію, бо будь-які дощувальні машини потребують значно більших потужностей, ніж вузли крапельного поливу.
- Скорочуються витрати на купівлю мінеральних добрив, тому що доставка їх стає більш точною: із розчином води вони потрапляють безпосередньо в прикореневу систему (фертигація).
- Системи краплинного зрошення досить прості в експлуатації, дешеві в монтажі й обслуговуванні, не вимагають складного ремонту.
Лента за лентою
вологу подавай
Раніше для систем зрошення застосовувалися металеві або навіть бетонні труби, по типу східних ариків. Нині усі зрозуміли переваги поліетиленових водогонів і капілярів. Вони довше експлуатуються, не підвладні корозії, мають значно меншу вагу, ніж металеві, а також зручні у монтуванні й ремонті. У світі кількадесят фірм виготовляють системи краплинного зрошення, основу яких складають краплинні лінії.
Ці лінії бувають двох найбільш поширених типів: трубки й стрічки (або ленти). Трубки — поліетиленові, діаметром до 20 мм, з товщиною стінки до 2 мм, до яких прикріплюються крапельниці із різними відстанями між ними. Їх випускають такі, наприклад, відомі виробники, як Eurodrip (Греція), Queen Gil (Болгарія), Netafіm (Ізраїль) та ін. А стрічки — це пласкуваті лінії, що виготовляються теж із поліетилену, склеєні (або зварені) термічним способом. Наприклад, в Україні нескладно знайти дуже якісну стрічку для краплинного зрошення Aqua-TraXX від виробника TORO Ag Іrrіgatіon (Італія). Важливо, що її можна використати навіть на ухилах до 6%. Ця стрічка (чи лента) є міцною і довготривалою для користувача. Вона еластична, тому доволі легко монтується.
Укладання в землю краплинної трубки, або ленти проводиться усе частіше не вручну, а механізованим способом — за допомогою переустаткованого культиватора або сівалки.
Інвестиційні надії
Краплинне зрошення завойовує дедалі більші території не лише в Україні. Дуже активно використовують його у країнах Середньої Азії, Африки, у Південній Кореї. А в Ізраїлі, де цей метод за критичної нестачі води уперше отримав широке розповсюдження в 1950-х роках, воно давно стало основним способом землеробства. Як відомо, 60% території цієї держави займає безводна пустеля Негев. І тим не менше там сільське господарство демонструє протягом останніх десятиліть просто фантастичні результати навіть при вирощуванні культур на голих пісках чи на гравії. Тому не дивно, що багато технологій і секретів краплинного поливу приходять в Україну саме з Ізраїлю. Там, як відомо, мешкає чимало наших колишніх співвітчизників, які допомагають налагоджувати співпрацю. В Євросоюзі крапельне зрошення застосовують у своєму сільському господарстві країни із теплим кліматом: це Франція, Іспанія, Італія, Болгарія, Греція, Кіпр.
Система крапельного зрошення настільки гарантує сприятливий мікроклімат для рослин і гарний урожай, що його стали широко використовувати навіть звичайні дачники і ландшафтні дизайнери. Але є одна проблема: таке зрошення потребує чималих інвестицій і витрат праці, воно є однією із найдорожчих систем зрошення. Коли рішення прокласти краплинні лінії приймає дачник на п’яти сотках і сам же вкладає у це гроші — тут ризик не такий великий. А якщо йдеться про тисячі гектарів? Головна проблема — висока вартість інвестицій. Зокрема, на впровадження системи крапельного поливу в овочівництві потрібно до $1200 на гектар, у садівництві й виноградарстві — до $2000 на гектар, залежно від джерела постачання водою, типу використовуваної трубки, або ленти, геометрії зрошуваної ділянки.
За даними губернатора Херсонщини Андрія Гордєєва, які він озвучив на Дні поля, площу поливних земель в області планують збільшити ще на 300 тис. га. Під ці проекти в обласного керівництва є надії залучити фінансування Світового банку. Йдеться про приблизно $1 млрд. «Це буде довгий кредит під мінімальні відсотки. Завдяки зрошенню Україна зможе збирати два врожаї на рік, як це вже роблять сучасні підприємства в Новотроїцькому районі Херсонщини», — зазначив Андрій Гордєєв. Реалізація цього проекту, за попередніми розрахунками, дасть можливість збільшити експорт продукції та забезпечить херсонцям майже 10 тис. додаткових робочих місць.
Також у Херсоні, зі слів губернатора, цього літа відкриває своє представництво Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), і буде займатися мікрокредитуванням напряму, без посередництва київських структур. Серед пріоритетів ЄБРР, зокрема, будуть і проекти зі зрошення. Модернізація наявних зрошувальних систем і будівництво нових має базуватися, як вважають і губернатор, і представники агробізнесу, на нових технологіях поливу, зокрема на краплинному зрошенні.
Коментар
Ігор БРАГІНЕЦЬ, власник і керівник ТОВ «Альфа-Агро» (Херсонська обл., селище Чаплинка)
— Наша економіка пов’язана з інтенсивним виробництвом. Я власник підприємства, тому проводжу щорічний аналіз його діяльності. Щодо зрошення — історично склалося, що ми використовуємо системи кругового поливу «Фрегат» Первомайського заводу. Ми їх переобладнали під американську систему виливу. Цей рік ідуть дощі, а от 2013-го я на деяких ділянках не зібрав взагалі майже нічого — усе повисихало, крім льону. Тому з минулого року ми на окремих ділянках почали використовувати й крапельне зрошення. Переконаний, це запорука отримання врожаю і, відповідно, прибутку. Але й інвестиції потрібні чималі. На 36 га ми витратили на систему крапельного зрошення близько $60 тис. Це обладнання ізраїльської компанії «Нетафім». Вони запропонували цікаву для нас систему, яка повністю автоматична, потребує мінімуму людського фактору. До того ж, шеф-монтаж і супровідний сервіс входять у цю ціну. Також маємо плани розвитку інших ділянок, де зараз зрошення немає. Знайшли ще одну компанію з крапельного зрошення — «Іригатор». Це спільне українсько-ізраїльське підприємство. Технологічно в них майже те саме, а по ціні — дешевше. Спробуємо!
