Польська спілка виробників зернових культур звернулася до Міністерства сільського господарства та розвитку сільських районів із листом, у якому просить викласти позицію уряду щодо планів збільшення транзиту української агропродукції, повідомляє видання Top Agrar Polska. Документ містить шість пронумерованих питань і фактично переводить дискусію з рівня публічних заяв на рівень офіційного запиту, який потребує відповіді.
Спілку очолює Юстина Ясінська, обрана президенткою правління наприкінці червня 2025 року. Вона наголошує, що організація не ставить під сумнів право України шукати експортні шляхи для своєї продукції, проте не погоджується з тим, щоб питання транзиту розглядали виключно крізь призму українських інтересів.
Новий аргумент: конкуренція на третіх ринках
Ключова зміна в позиції польської сторони стосується самого механізму шкоди. Досі йшлося про досвід 2023 року, коли частина партій, призначених для транзиту, осідала на внутрішньому ринку й обвалювала закупівельні ціни. Проти цього логічно спрацьовували б механізми контролю.
Тепер формулювання інше. За словами Ясінської, якщо Польща стане одним з основних транспортних каналів для української агропродукції — автомобільним, залізничним чи через власні порти, — це збільшить експортні можливості України на ринках, де конкурують і польські виробники. У результаті польські фермери можуть опинитися в конкуренції з виробниками, які працюють за зовсім іншої структури витрат.
Ця конструкція знімає сенс усіх запобіжників, про які просили раніше: пломби, перевірки й контроль вивезення не завадять українському зерну дійти до третіх країн і конкурувати там за тих самих покупців. Тобто шкода, як її описує спілка, настає незалежно від того, чи залишилася хоч тонна на території Польщі.
Читайте також: Транзит українського зерна через Польщу: аграрії виставили умову
Польський ринок цього сезону має власний надлишок
Гострота реакції пояснюється станом внутрішнього ринку. За даними Головного статистичного управління Польщі, у 2025 році загальний збір зернових становив 37,3 млн тонн, а основних зернових із зерновими сумішами — 26,6 млн тонн, що перевищило показник попереднього року.
Цьогоріч виробничий потенціал ще зріс: площа під основними зерновими із сумішами становить близько 5,6 млн гектарів, тобто приблизно на 2,9% більше. Водночас на ринку залишаються запаси з попередніх сезонів, а виробники, за словами Ясінської, продовжують стикатися з проблемою збуту та низькою рентабельністю виробництва.
У разі угоди зросла б роль польських портів Фото: з відкритих джерел.
Уряд уже давав відповідь два роки тому
У лютому 2024 року спілка вже зверталася до міністерства щодо імпорту зерна з України й пропонувала конкретне рішення — запровадження референтної ціни разом із механізмом компенсації різниці між нею та фактичною закупівельною ціною.
Наприкінці травня того ж року міністерство відповіло, що транзит можливий за умови його завершення за межами польського ринку та наявності механізмів контролю. Саме до цієї відповіді апелює нинішній лист: спілка питає, чи залишаються ці механізми достатніми за зовсім іншої ринкової ситуації та які додаткові запобіжники уряд має намір застосувати.
Перелік питань охоплює масштаб і види продукції, напрямки подальшого транспортування, наявність аналізу впливу на рівень цін і збут польського зерна, механізми захисту виробників та можливість швидкого реагування, якщо тиск на ціни зросте.
«Ми не хочемо змушувати Польщу вибирати між допомогою Україні та інтересами польських фермерів», — написала Ясінська міністру.
