Основним завданням сушки зернових і олійних культур є зниження вологості осушуваного продукту до значень, при яких зерно можна безпечно закласти на тривале зберігання. При правильно підібраному режимі сушіння також відбувається фізіологічне дозрівання зерна і поліпшення його якості.
Комфортне життя продукції
Зерно під час зберігання живе і дихає, хоча при цьому всі його життєві функції зведені до мінімуму. Сушка і охолоджування збіжжя дозволяють досягти максимально низьких втрат на дихання під час зберігання. З пониженням вологості зерна знижується інтенсивність дихання зернової маси, пригнічується життєдіяльність мікроорганізмів і шкідників зерна. Процес післяжнивного дозрівання у зібраному зерні при сушці прискорюються, зернова маса вирівнюється за вологістю і ступенем зрілості.
В умовах постійної температури чим вища вологість зернової маси, тим швидше наростає енергія дихання, причому цей процес відбувається нерівномірно. Це пов’язано з появою у зерні вільної води. При низькому вмісті вологи в зерні вода, поглинена ним, знаходиться у зв’язаному стані: її міцно утримують білки і крохмаль. При підвищенні вологості зернової маси в клітинах зерна з’являється вода, яка слабо або зовсім не утримується крохмалем і білками. Вільна вода легко переміщується по різних частинах зерна і використовується клітками для гідролітичних процесів. При появі вільної води також різко зростає активність ферментів, що беруть участь у диханні.
Суть сушки полягає у випаровуванні вологи із зерна, внаслідок чого в ньому збільшується відносний вміст сухої речовини. Необхідною умовою випаровування є різниця в тиску пари: у зерні воно має бути вищим, ніж у навколишньому середовищі. При цьому поверхня зерна висихає, а в середині у нього виникає градієнт вологи, що викликає переміщення її від центру до периферії. Швидкість випаровування залежить від швидкості руху повітря, що омиває зерно. Проте за дуже високої температури теплоносія волога з внутрішніх шарів зерна не встигає просуватися до поверхні, що призводить до спікання оболонки зерна. Тому під час сушки важливо не тільки видаляти вологу з поверхні зерна, але й сприяти рівномірному її підведенню із внутрішніх шарів.
Слід пам’ятати, що при порушенні встановлених режимів і правил технічної експлуатації сушарок при нагріванні зерна понад допустиму температуру відбувається погіршення його якості, знижується схожість і енергія проростання у насінному зерні, збільшуються кількість тріщин зернобобових культур, рису, зерна та погіршуються хлібопекарські властивості борошна, отриманого з нього.
Посівне зерно неможливо висушити за високих температурах без зниження схожості, тому температура посівного зерна, а також солодового ячменю і борошномельної пшениці під час сушіння не повинна перевищувати 45 °C. Для інших видів зерна температура може бути вищою. Гранична ж температура також залежить і від початкової вологості зерна: чим вища вологість, тим нижчою має бути температура. Тому для сушки насіннєвого, кормового і борошномельного зерна встановлені різні температурні діапазони сушки.
Для забезпечення якісного протікання сушки процес має бути рівномірним по всьому об’єму зерна, у його масі не повинно бути осередків, де температура значно вища допустимої для конкретного виду зерна.
Способи видалення вологи
Необхідна певна енергія на подолання сили зв’язку вологи із сухою речовиною зерна, а також на теплоту пароутворення. Теплова сушка є найбільш ефективним заходом щодо підготовки зерна до зберігання. Теплота, необхідна для перетворення вологи на пар, може бути підведена до зерна різними способами: конвективним, кондуктивним, інфрачервоними променями та іншими способами.

При рециркуляційному способі сушіння сире зерно змішують із просушеним і потім направляють у зону нагріву, де температура агента сушки сягає 250–300 °C, а час знаходження зерна в зоні нагріву становить 2–3 секунди. Середня температура суміші досягає гранично допустимої, а вологість сирого зерна знижується на 0,5–1,0%. Нагріте зерно надходить у зону контактного тепловологообміну, де при витримці сирого і рециркулюючого зерна протягом 10–20 хвилин у зерновій суміші відбувається тепловологообмін: сухе зерно забирає вологу із сирого і віддає йому частину своєї теплоти. Вологість сирого зерна знижується при цьому на 1,5–3,0%, а температура вирівнюється. Разом з охолоджуванням зерна відбувається самовипарювання вологи на 0,8–1,2%. Рециркуляція просушеного зерна дозволяє понизити середню вологість суміші, підвищити її температуру і забезпечити сушку до необхідної вологості за один прийом.
Оптимальний режим сушіння
Оптимальний режим сушки — це такий, коли забезпечується найбільша продуктивність, повне збереження або поліпшення якості зерна при високій продуктивності роботи сушарки. Основними параметрами режиму сушки є: температура теплоносія, що подається у сушильну камеру; температура максимального нагріву зерна в процесі сушки; температура охолодженого зерна; час перебування зерна в нагрітому стані, що відповідає відсоткам знімання вологи. Для оптимізації процесу сушки необхідно враховувати також швидкість руху теплоносія і його відносну вологість, а також початкову вологість зерна.
Режим сушки залежить від роду зерна (насіння різних культур має різну термостійкість). В основі фізичної суті стійкості зерна до підвищених температур відмічено два явища, що діють у протилежних напрямах:
- нагрівання зерна за деяких умов сприяє його термоактивації, що проявляється у підвищенні його енергії проростання і схожості;
- підвищення температури призводить до теплової денатурації білків, зниження їх розчинності і порушення фізіологічних функцій зерна.
Чим вища вологість, тим меншою має бути температура теплоносія і нагріву зерна. Сире і вологе насіння втрачає життєздатність вже при нагріві до 50 °C, при нагріві до 60–65 °C життєздатність сирого зерна втрачається повністю. У міру зниження вологості зерна його термостійкість підвищується. Відмінність у термостійкості сухого і сирого зерна ґрунтується на неоднаковій швидкості теплової денатурації білків, причому з підвищенням вологості на 3–4%, або температури на 10 °C швидкість денатурації білків зерна зростає в 2–4 рази. Тому в умовах, що супроводжуються зниженням вологості (сушки), зерно може переносити вищі температури нагріву. Крім того, воно легше переносить короткочасний нагрів, протягом якого білки не встигають помітно змінитися. При сушці зерна вологістю вище 17% слід застосовувати ступінчасті режими, при цьому температуру агента сушки на першому ступені знижують на 10 °C, а нагріву зерна на 5 °C. Якщо конструкція зерносушарки не дозволяє використовувати такі режими, то зерно сушать поетапно за 2–3 пропуски.
Витрата палива зерносушарки залежить від кількох чинників: це вплив навколишнього середовища, вид та призначення просушуваного матеріалу, його початкові параметри (вологість, засміченість), якість самого палива.
Критерії вибору обладнання
При виборі зерносушильного обладнання визначальними факторами є показники продуктивності, вартості техніки, економії витрат палива, безпеки в роботі, надійності контролю вологості зерна на виході з сушарки, наявності автоматичного управління температурою зерна та гарячого повітря.
Сушка зерна повинна відбуватися дбайливо, без травмування і без перегріву, з мінімальною кількістю різного виду транспортних механізмів і пристроїв. Також важлива легкість проведення технологічного очищення сушарки, особливо при сушці різного зерна в одному агрегаті.
В основу енергоощадного принципу сушки покладений принцип рекуперації (повторного використання) тепла нагрітого сухого повітря, що пройшло крізь шар охолоджуваного гарячого зерна після сушки, за рахунок чого значно зменшується витрата палива і підвищується ККД сушарки.
Таким чином, при виборі сушарки варто звернути увагу на наступні критерії:
- продуктивність повинна відповідати масштабам господарства, оскільки недостатньо завантажена сушарка значно підвищить собівартість сушки;
- слід орієнтуватися на оптимальне співвідношення «ціна-продуктивність-собівартість робіт»;
- технологічні процеси сушки повинні бути автоматизовані і контрольовані з мінімальною можливістю впливу людського фактора;
- паливо, що використовується, має бути доступним і недорогим, тепло — мінімально втрачатися та рекуперуватися;
- обслуговування повинно бути зручним, що не тільки підвищує продуктивність сушарки, а й значно підвищує термін її використання.
Також важливо звернути увагу на наявність системи охолоджування. Якщо її немає — це знижує продуктивність зерносушарки, оскільки зерно потрібно пропускати через колону ще раз, щоб охолодити.
Конструкція зерносушарок має максимально убезпечувати продукт сушіння від спалаху. Велику роль у довговічності зерносушарок відіграє матеріал, з якого вона зроблена (сталь, алюміній), а також товщина стінок сушильної колони. Оскільки зерносушарки з однаковою продуктивністю можуть мати різну товщину стінок колони, вибирати слід із товщими стінками — вони хоч і дорожчі, але служитимуть довше.
Конкретні зерносушарки
Ринок заповнений пропозиціями сушарок. Від малих фермерських до гігантських — для елеваторів. Значного поширення набули наступні типи сушильного обладнання: сушарки шахтного типу з рециркуляцією (наприклад, зерносушарки ДСП виробництва KMZ) і рекуперацією тепла (PETKUS, Shmidt-Zeeger, STELA та ін.), а також сушарки модульного типу: Sukup, Farm Fans, Delux та ін.
Передову продукцію зерносушарок пропонує KMZ Industries — провідний виробник елеваторного обладнання, виробничі потужності якого знаходяться у місті Карлівка Полтавської області (ПАТ «Карлівський машинобудівний завод»).
Із 2012 року, відколи KMZ Industries придбав англійську компанію Brice-Baker — європейського виробника устаткування для зерносховищ — підприємство почало виготовляти весь модельний ряд зерносушарок Brice-Baker (115 моделей) із продуктивністю від 9,5 до 300 т/год. Brice-Baker — це високотехнологічні та надійні зерносушарки нового класу. Вони забезпечують не менше 15% економії на паливі агента сушіння і від 40% економії на електроенергії, що витрачається для переміщення агента сушіння. Це комплексний пристрій з індивідуальною системою управління технологічним процесом транспортування і сушіння зерна.

Ефективні газові пальники останнього покоління дозволяють здійснювати автоматичне плавне регулювання потужності. Камера згоряння дає можливість зробити наладку, що забезпечує повне згоряння палива, а система і форма коробів сушильної камери гарантує рівномірний потік повітря, що проходить через зерно, створюючи умови для його ефективного сушіння. Завдяки цьому в зерносушарках Brice-Baker знижено витрату енергоносіїв.
Корпус зерносушарки виготовляється з оцинкованого металу європейських виробників. Якісне програмне забезпечення та електричні схеми відповідають усім стандартам ISO, DIN. Весь модельний ряд зерносушарок комплектується системою пиловідділення. За потреби зерносушарки можуть комплектуватися як пальниками в закритих вертикальних камерах згоряння, так і безкамерними.
Протягом останніх двох років нашим підприємством введені в експлуатацію нові зерносушарки Brice-Baker SCN сумарною продуктивністю 724 т/год., у тому числі одна з найпотужніших в Україні зерносушарок (300 т/год. по пшениці), яка працює на Вороновицькому ХПП.
Із зарубіжних виробників розглянемо ще шахтну зернову сушарку NDT від німецького виробника Neuero. Ця модель має високу енергоефективність і здатна якісно висушити більшість не тільки зернових, але й олійних культур (пшениця, ячмінь, кукурудза, ріпак, соняшник тощо) без переобладнання і переоснащення. Продуктивність їх може бути у межах від 8 до 280 т/год. Важливою якісною відмінністю цих агрегатів є те, що така сушарка може без погіршення якісних характеристик зерна знизити вологість кукурудзи з 35% до 15% за один прохід з одночасним охолоджуванням збіжжя. Крім того, слід відмітити, що сушарки NDT мають дуже низьке енергоспоживання до 0,89 кВт на кг/л випареної вологи.
Також опційно до сушарки NDT пропонується система автоматичного налаштування часу знаходження продукту в шахті сушарки залежно від потрібної зміни вологості вхідного продукту. Досягши критичної температури в сушильній колоні, пальник і вентилятори системи автоматично вимикаються. Крім того, пальник із витяжним вентилятором оснащені електричним системним блокуванням — при позаштатному скороченні об’ємів повітря, що подається, на рівень, менший встановленого мінімуму, відбувається автоматичне вимикання пальника.