Практично доведено, що завдяки цій процедурі можна додатково отримати 150 дол. з кожного гектара поля або ж заощадити кошти на виробництві продукції рослинництва! Такі дані були отримані у результаті експериментів компанії AgriLab, проведених на землях одного з агрохолдингів на Чернігівщині під час вирощування кукурудзи на зерно.
Експеримент 1: зменшення витрат на виробництво
Поле площею 103 га поділили на дві ділянки. На першій застосували загальну технологічну карту на масив, розроблену агрономами холдингу. На другій — рекомендації, надані фахівцями за результатами проведення комплексної агродіагностики з урахуванням природного потенціалу грунтів на основі агрохімічного аналізу, погодно-кліматичних умов та критичних факторів для росту і розвитку рослин.
На першій ділянці агрономи визначили заплановану врожайність кукурудзи на рівні 7,5 т/га. Для її досягнення витрати на систему живлення становили 187 дол./га, у тому числі: на азотні добрива — 111 дол./га, фосфорні та калійні — 76 дол./га. На насіннєвому матеріалі вирішили не заощаджувати і придбали високоякісне насіння іноземної селекції (преміум-класу), яке коштувало 170 дол./га. Всього для вирощування кукурудзи на одному гектарі було витрачено 357 дол./га.
На другій ділянці фахівці провели комплексну агродіагностику і визначили потенціал поля на рівні 6,5 т/га. А це означає, що скільки б добрив не вносили, отримати очікувану в холдингу врожайність кукурудзи 7,5 т/га малоймовірно через низку природних обмежувальних чинників. Мовою економіки: більше добрив — більше витрат, а не врожаю.
Отже, відповідно до потенціалу поля (6,5 т/га) було оптимізовано систему живлення: розраховані норми азоту, фосфору і калію були меншими, ніж для забезпечення планової урожайності. Таким чином, витрати на азотні добрива сягали 87 дол./га (на 24 дол./га менше, ніж на першій ділянці), на фосфорні та калійні — 51 дол./га (на 25 дол./га менше). Також, враховуючи потенціал грунтів, рекомендовано замінити насіння преміум-класу на дешевший матеріал від вітчизняного виробника, який коштував 61 дол./га. Всього на виробництво продукції, включно з вартістю комплексної агродіагностики, витрачено 207,5 дол./га, тоді як на першій ділянці — 357 дол./га.
Що ж отримали в результаті? Фактична врожайність кукурудзи на першій ділянці становила 6,7 т/га за витрат 357 дол./га, тоді як заплановано було 7,5 т/га. На другій зібрали те, на що розраховували — 6,6 т/га, витративши 207,5 дол./га. Тобто завдяки проведенню агродіагностики господарству вдалося заощадити 149,5 дол./га.
Експеримент 2: додатковий прибуток
У тому ж агрохолдингу в Чернігівській області було проведено аналогічний дослід. Інше поле, площею 74 га, поділили на дві однакові ділянки. На першій застосували загальну технологічну карту агрохолдингу, на другій — рекомендації фахівців, створені на основі результатів комплексної агродіагностики. На першій ділянці планова врожайність становила 7,5 т/га. Витрати на систему живлення і насіння сягали 357 дол./га.
Після проведення агродіагностики на другій ділянці експерти встановили потенційну врожайність на рівні 8,5 т/га. Для її досягнення було змінено систему живлення: збільшили норму азотних добрив, зменшили — фосфорно-калійних, а також додали сірку, якої у технологічній карті агрохолдингу взагалі не передбачалось. У результаті система живлення на другій ділянці подорожчала на 29,5 дол./га (включно з вартістю аналізу грунту). Який підхід був кращим? Відповідь дали жнива. На першій ділянці зібрали 7,6 т/га, на другій — 8,8 т/га, тобто на 1,2 т/га більше. Таким чином, на ділянці поля, де проводилася агродіагностика, отримали 150 дол./га додаткового прибутку.
Проведені експерименти довели: аналізувати ґрунт передусім економічно вигідно. Правило «кашу маслом не зіпсуєш» в агробізнесі не діє. Іноді треба витрачати менше, щоб отримати більше. А часом навпаки. Але який саме варіант обрати? Пошук правильного рішення починається з аналізу грунту!
Олексій ТАРАСЕНКО, канд. с.-г. наук, головний агрохімік компанії AgriLab
