Розлити в тару, зроблену самостійно

/ Механізація АПК / Середа, 26 липня 2017 11:08
Серед технологій переробки аграрної продукції одними з найпростіших є виготовлення рідких субстанцій і напоїв: олії, соків, молока, квасу, вина. При цьому зазвичай постає питання тари: банок, пляшок абощо. Проблема має вирішення. Створені не лише технології розливу на спеціалізованих підприємствах, а й компактні машини, які можна поставити на фермерській господі. І тару для них, пляшки або сулії, теж виготовляти власноруч. Нині в Мінагрополітики проробляється ініціатива депозиту тари, згідно з якою виробник пляшок зможе отримувати додаткові кошти.

 

Устаткування для розливу будь-яких рідин виготовляє, наприклад, компанія Enoberg (Італія). Серед різноманітного асортименту продукції, що вона випускає, знайдемо прості й надійні машини для розливу води, молока, вина, квасу, лікерів, олії, молока, соків та інших рідин. Компанія Enoberg випускає розливні машини з гарними показниками продуктивності, яка варіюється від 600 до 25 000 пляшок на годину. Серед них — компактні машини, які можна поставити у невеликому фермерському господарстві.

Фірма Enoberg робить машини як для скло-, так і в популярні нині ПЕТ-пляшки. Вони отримали велике розповсюдження саме завдяки простоті їх виготовлення й утилізації. Поліетиленглікольтерефталат (скорочено ПЕТ) — це міцний, зносостійкий, діелектричний пластик. Його використовують для виготовлення ємностей різного виду й призначення насамперед пляшок.

Основна сфера пропозицій компанії — машини для розливу води. Передбачена інженерами система протитиску дозволяє агрегатам Enoberg розливати газовані напої. Однак компанія Enoberg починала свою діяльність із виробництва устаткування для розливу негазованих вин. Тому й у цьому секторі має прості й надійні розливні машини. Виготовляє й пристрої для розливу молока. Специфічність цього продукту змусила Enoberg врахувати спеціальні виробничі потреби, що забезпечують потрібну гігієнічність машини.

Деяким напоям необхідний гарячий розлив: це сік або холодні чаї, що заливаються у пляшки гарячими. Машини Enoberg підходять для розливу і гарячих рідин, і густих соків — завдяки наливу способом низького тиску. Інженерами цієї італійської компанії був розроблений навіть тип машин спеціально для густих лікерів і сиропів.

Гаразд, розливати є чим. А де взяти тару, якщо фермер вирішив заходити у цей сегмент переробки? Один із постачальників, що пропонують рішення з виробництва ПЕТ-­упакування — компанія Demark Machіnery з Китаю, яка зараз активно заходить на український ринок. Видувні машини Demark мають високий ступінь автоматизації.

Продуктивність їх становить від 3 000 до 30 000 пляшок на годину, й готові ПЕТ-пляшки можуть задовольнити різні потреби з виробництва мінеральної води, газованих напоїв, рослинної олії і також для гарячого розливу. Автоматичні видувні машини для ПЭТ-пляшок цього виробника розділені на чотири основні категорії: високошвидкісна автоматична видувна машина серії DMK-R, енергозберігальна видувна машина серії SFL, економна лінійна машина серії DMK-L, автоматична видувна машина для олії серії SBL. Автоматична високошвидкісна лінійна видувна машина серії SBL цікава тим, зокрема, хто потребує великих пляшок на 5–20 л для соняшникової, ріпакової, лляної олії.

У цьому встаткуванні реалізовані оригінальні технології нагрівання й видування, завдяки чому ці машини мають високу продуктивність при розумній рентабельності. Хоч обладнання китайське, але у системі нагрівання встановлені інфрачервоні лампи Phіlіps, які мають гарні теплові властивості й тривалий термін служби. В електричній системі керування використовуються комплектуючі компанії Sіmens.

Слід зазначити, що нині у Мінагропроді проробляється ідея вводити систему так званого депозиту для пластикової тари. Про це, зокрема, сказала заступник міністра Ольга Трофімцева. Депозит тари — це сума, що додатково стягується із покупця й спонукає його до повернення тари після споживання напоїв. Тобто ПЕТ-пляшки коштуватимуть набагато дорожче своєї собівартості — з метою заохотити споживача рідини не викидати тару, а здавати її на вторинну переробку. Безумовно, насамперед від цього виграє екологія, довкілля. Однак хтось здаватиме, а хтось, може, й продовжуватиме викидати за звичкою. Проте у будь-якому випадку додаткові кошти матиме виробник таких пляшок.

Григорій МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ
спеціально для "Агробізнес Сьогодні"

 31 січня 2026
Залежно від агрокліматичних зон у найближчі десятиріччя кліматичні зміни матимуть як позитивні, так і негативні наслідки для українських аграріїв.
Залежно від агрокліматичних зон у найближчі десятиріччя кліматичні зміни матимуть як позитивні, так і негативні наслідки для українських аграріїв.
31 січня 2026
 30 січня 2026
Уряд України ухвалив рішення про включення індустріального парку «Буковина 1» (Чернівецька обл.) до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Це перший об'єкт, який отримав офіційний статус у 2026 році.
Уряд України ухвалив рішення про включення індустріального парку «Буковина 1» (Чернівецька обл.) до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Це перший об'єкт, який отримав офіційний статус у 2026 році.
30 січня 2026
 30 січня 2026
Закупівельні ціни на живець свиней в Україні наступного тижня, 2-8 лютого 2026 року, зростуть до 69-70 грн/кг.
Закупівельні ціни на живець свиней в Україні наступного тижня, 2-8 лютого 2026 року, зростуть до 69-70 грн/кг.
30 січня 2026
 30 січня 2026
Із 1 лютого філія «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця» надаватиме зерновози у використання на загальних підставах, тобто без аукціонів в ЕТС «Прозорро.Продажі».
Із 1 лютого філія «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця» надаватиме зерновози у використання на загальних підставах, тобто без аукціонів в ЕТС «Прозорро.Продажі».
30 січня 2026
 30 січня 2026
Стабільно високий попит на тепличні огірки в Україні та суттєве скорочення пропозиції даної продукції стимулюють її подорожчання.
Стабільно високий попит на тепличні огірки в Україні та суттєве скорочення пропозиції даної продукції стимулюють її подорожчання.
30 січня 2026
 30 січня 2026
В Україні поточного року прогнозується понад 5 млн га посівних площ під озимі культури. З них близько 4,8 млн га буде виділено під озиму пшеницю і це менше, ніж торік, але цього обсягу, навіть за складного року, буде достатньо для продовольчої безпеки та експорту.
В Україні поточного року прогнозується понад 5 млн га посівних площ під озимі культури. З них близько 4,8 млн га буде виділено під озиму пшеницю і це менше, ніж торік, але цього обсягу, навіть за складного року, буде достатньо для продовольчої безпеки та експорту.
30 січня 2026

Please publish modules in offcanvas position.