Мульчування ґрунту — це один з агротехнічних заходів, за якого ділянки ґрунту повністю вкривають пухким шаром подрібненої соломи, стеблами й рештками сидерата. Нині переважна більшість господарств не забезпечує належного рівня поповнення органічної речовини в ґрунті, що в поєднанні з недостатніми обсягами внесення мінеральних добрив викликає погіршення всіх важливих показників родючості ґрунту. Загальнодоступним напрямом збільшення надходження в ґрунт органічних речовин останнім часом стає застосування побічної рослинницької продукції як важливого чинника відтворення родючості ґрунту й підвищення врожайності сільгоспкультур. Розширення площ під зерновими культурами призвело до збільшення виробництва соломи. Раніше її, практично, повністю використовували на потреби тваринництва. Поверхневе мульчування ґрунту має низку переваг. Це, по-перше, збереження в ґрунті вологи завдяки зменшенню її випаровування на сонці, зменшення кількості бур’янів (не всі бур’яни пробиваються скрізь шар ґрунту, окрім цього насіння, що принесене вітром не попадає безпосередньо в ґрунт і не приживається на полі, зменшує перегрівання ґрунту в спекотну погоду і після значних опадів на полі не створюється «ґрунтова кірка», що негативно впливає на вбирання вологи.
Подрібнення рослинних решток і вкриття ними ґрунтової поверхні виконують як зернозбиральні комбайни, обладнані подрібнювачами соломи, так і різні мульчувачі й ротаційні косарки. За впровадження поверхневого мульчування важливе питання виникає щодо якості подрібнення, рівномірності та розподілення по поверхні поля подрібнених рослинних решток. Усі сучасні комбайни обладнано подрібнювачами соломи.
Дослідження зернозбиральних комбайнів
Згідно з агротехнічними вимогами комбайнові подрібнювачі-розкидачі мають забезпечувати розкидання незернової частини врожаю на ширину, що відповідає ширині захвату жатки, з довжиною різання:
• до 50 мм повинна становити не менше як 45%;
• в межах 50–100 мм — 23%;
• в межах 100–200 мм — 25%;
• понад 200 мм — не має перевищувати 7%.
У результаті проведених вітчизняними науковцями досліджень були отримані показники роботи подрібнювачів-розкидачів зернозбиральних комбайнів Massey Ferguson 7246 Aktiva, Massey Ferguson 7274 Cerea, John Deere серії Т660, в умовах експлуатації, які наведено в табл. 1.
Таблиця 1. Подрібнення та рівномірність розкидання соломи зернозбиральними комбайнами
Аналізуючи результати досліджень, можна дійти висновку, що якість роботи більшості подрібнювачів зернозбиральних комбайнів не повною мірою відповідають агротехнічним вимогам насамперед по ширині розподілення подрібнених часток незернової частини врожаю. Для покращення якості розподілення незернової частини врожаю на потужних зернозбиральних комбайнах останніх років випуску, наприклад, комбайни John Deere з жатками 9–11 м установлено інтегровані системи подрібнення та розподілення рослинних решток, роботу яких умовно можна поділити на дві технології обробки незернової частини врожаю: розкидання по полю та використання у тваринництві.
Розкидаючи незернову частину врожаю по полі, полову можна розкидати як окремо від подрібненої соломи, так і разом. Також для рівномірного розкидання незернової частини врожаю в разі поперечного вітру та роботи на схилах подрібнювачі обладнано дефлекторами, що регулюються, з електроприводом, що дає змогу оператору розкидати незернову частину врожаю ліворуч або праворуч від комбайна.
Таблиця 2. Подрібнення та рівномірність розкидання рослинних решток мульчувачами та ротаційними косарками
Дослідження мульчувачів
Мульчувачі подрібнюють: валки соломи, післяжнивні рештки соняшнику, кукурудзи, пшениці, ячменю, ріпаку й інших культур із рівномірним розподіленням по поверхні ґрунту подрібнених решток. Мульчувачі та роторні косарки забезпечують скошування рослинних решток на полі з висотою зрізу від 3 до 15 см, їх подрібнення й рівномірне розкидання рослинних решток на поверхні поля.
Після роботи мульчувального знаряддя на поверхні ґрунту створюється шар подрібнених рослинних решток до 10 см. Подальші технологічні операції залежать від технології вирощування культур, що застосовується в господарстві. Замульчоване поле обробляють різноманітними ґрунтообробними знаряддями, або лишають таким до сівби. Будь-яка ґрунтообробна техніка загортає в ґрунт пожнивні, післяукісних рештки й бур’яни тією чи іншою мірою. Залежно від технології вирощування зернових культур застосовують різні ґрунтообробні знаряддя: для глибокого обробітку ґрунту, для мінімального або поверхневого обробітку.
Із сучасних технологій вирощування зернових і просапних зернових культур поверхневе мульчування залишає тільки «нульова» технологія, де ґрунтообробні машини не застосовують. Висівають в стерню зерновими сівалками прямого суцільного висіву насіння зернових, зернобобових, дрібнонасінних культур і рису вітчизняного й імпортного виробництва.
Протягом останніх років находить своє місце в системі землеробства технологія strip-till (смуговий обробіток ґрунту). Система смугового обробітку ґрунту має деяку подібність із системою нульового обробітку ґрунту, бо необроблена поверхня захищена пожнивними рештками. Проте смуговий обробіток ґрунту також надає подібний ефект на властивості ґрунту, як звичайні системи обробітку ґрунту, бо фермер у будь-якому разі розрізає кору ґрунту, в результаті чого аеробні умови пришвидшують розкладання органічної речовини.
Характерним прикладом смугового обробітку ґрунту є технологія вирощування просапних зернових культур по щілинах, яка використовується в господарствах Півдня України. Технологія вирощування просапних зернових культур по щілинах — це енергоощадна технологія зі смуговим обробітком ґрунту, містить такі технологічні операції за вирощування по стерньових попередниках:
• мульчування поверхні поля;
• нарізання щілин на глибину до 40–50 см після збирання попередника з осені;
• унесення повної дози мінеральних добрив у щілини;
• сівба просапних зернових культур у щілини;
• догляд за рослинами та збирання.
Ширина щілини не перевищує 50 мм за відстані між щілинами 700 мм, тому необробленою лишається більше як 92% загальної площі поля.
Як показали дослідження за поверхневого мульчування ґрунту врожайність зернових просапних культур (соя, кукурудза ) на 10–15 % була більшою, як порівняти з незамульчованими ділянками.
Сергій ДЕМИДОВ, Марія СТАРОДУБЦЕВА
Південноукраїнська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
