Шукаємо альтернативу

/ Механізація АПК / Вівторок, 05 квітня 2011 12:50

Віктор АДАМЧУК, спеціально для «АС»

У Німеччині на державному рівні підтримується програма використання природних джерел енергопостачання. Проїжджаючи країною, ми бачили на дахах будинків сонячні батареї, у полях - вітряки, а гостинні німці нам розповіли, як вони використовують відходи сільського господарства для виробництва біогазу, і продемонстрували комплекс із використанням біогазової установки для сушіння залишків бродіння на сушарці торговельної марки Riela.
 
До речі, крім виробництва біогазу, така установка дає можливість одночасно отримувати електроенергію за допомогою генератора, який спалює вироблений біогаз, тепло і мінеральні добрива.
 
Для виробництва біогазу використовують подрібнений силос із кукурудзи, гній із тваринницьких ферм. У бункері-фермантаторі відбувається процес бродіння при постійному перемішуванні і підтримці певної температури. Під час бродіння утворюється біогаз, який потім відкачують у другий бункер для очищення від домішок. Очищений газ перекачують у збірник, а звідти трубопроводом продають для опалення у місцеві державні установи. Обслуговує таке виробництво одна людина за допомогою комп'ютера. Відпрацьований субстрат висушують на сушарці, подають на гранулятор, звідки він потрапляє на фасування у мішки. Такі гранули добре зберігаються, легко транспортуються і використовуються як високоефективне біодобриво, яке не містить нітратів, насіння бур'янів, патогенної мікрофлори і специфічних запахів. Гранули можуть застосовуються як паливо для обігріву приміщень.
 
В Україні лише починають використовувати біогазові установки, сушити продукти переробки деревообробної, сільськогосподарської промисловості, залишків стічних вод, лікарських рослин, фруктів і овочів. До речі, Riela Україна вже впродовж кількох років пропонує такі сушарки, гранулятори, фабрики з виробництва пеллет.
 
Як працює таке устаткування на практиці ми побачили, відвідавши підрядне господарство Хьольшер у Шапені, де вже багато років воно експлуатується. Це повноцінний елеватор із завальною ямою, сушаркою GDT 400/17/3 об’ємом 55 куб. м, сепаратором і складськими потужностями. З метою економії витрат палива сушарка повністю утеплена. Повітроводи виготовлені з жаростійких ізопанелей (до +160°С). Шахта сушарки також повністю обшита ізопанелями, внаслідок чого досягається оптимальна теплоізоляція і захист від руйнівної дії несприятливих погодних умов. Сушарка забезпечена децентралізованими поверхневими пальниками. Таким чином, досягається подача повітря оптимальної температури на кожну зону сушарки залежно від продукту сушіння. Це дуже важливо для дбайливого сушіння продуктів і для економії теплової енергії. Очищення зерна відбувається в комбайні під час жнив, тому в схемі елеватора відсутня очисна машина для очищення грубих забруднень. До речі, продуктивність сушарки вражає: по пшениці - 19-15% 30 т/год., по кукурудзі - 30-15% 10 т/год. У Німеччині багато таких невеликих фермерських господарств, які використовують подібне устаткування.
 
В Україні фермерські господарства, що купують устаткування торговельної марки RIELA, не замовляють сушарки з використанням ізопанелей через дещо вищу початкову ціну. Вони не рахують подальшої економії грошей при використанні цієї технології. Адже природний газ, який переважно застосовується для сушіння зерна, дорожчає з кожним роком, що позначається на кінцевій ціні продукту.
 
Висновок напрошується один: пора українцям зрозуміти, що природні ресурси закінчуються, тому економити треба вже сьогодні, застосовуючи розроблені технології дбайливого використання палива кожен на своєму рівні. Останні події в Японії змушують задуматися про пошук екологічно безпечного джерела енергії: сонця, вітру, відходів сільського господарства...
 
Яскравим прикладом цьому є досвід німців, які вміють рахувати гроші і думати про майбутнє. А добрим помічником у цьому процесі буде устаткування торговельної марки RIELA.

 08 грудня 2025
В Україні з початку повномасштабного вторгнення сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн. Це – найбільші екологічні втрати, зафіксовані в Європі за сучасної історії.
В Україні з початку повномасштабного вторгнення сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн. Це – найбільші екологічні втрати, зафіксовані в Європі за сучасної історії.
08 грудня 2025
 07 грудня 2025
Ягід на заморожування цього року йде менший відсоток, ніж овочів, приблизно на 35%. Загалом майже всіх ягід було достатньо на ринку, окрім чорниці через її малу врожайність.
Ягід на заморожування цього року йде менший відсоток, ніж овочів, приблизно на 35%. Загалом майже всіх ягід було достатньо на ринку, окрім чорниці через її малу врожайність.
07 грудня 2025
 06 грудня 2025
У Теофіпольській громаді Хмельниччини висаджують вісім гектарів енергетичної рослини міскантус. Її вкоріняють на неродючій території поблизу очисних споруд в межах проєкту з відновлення ґрунтів, а пагони згодом використають для виготовлення паливних пелет.
У Теофіпольській громаді Хмельниччини висаджують вісім гектарів енергетичної рослини міскантус. Її вкоріняють на неродючій території поблизу очисних споруд в межах проєкту з відновлення ґрунтів, а пагони згодом використають для виготовлення паливних пелет.
06 грудня 2025
 05 грудня 2025
Згідно з оперативними даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, станом на 4 грудня зернові та зернобобові культури в Україні було зібрано з 10,552 млн га (91% від запланованого), з яких намолочено 53,598 млн тонн зерна при середній урожайності 50,8 ц/га.
Згідно з оперативними даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, станом на 4 грудня зернові та зернобобові культури в Україні було зібрано з 10,552 млн га (91% від запланованого), з яких намолочено 53,598 млн тонн зерна при середній урожайності 50,8 ц/га.
05 грудня 2025
 05 грудня 2025
Ціни на тепличні огірки продовжують впевнено зростати на українському ринку.
Ціни на тепличні огірки продовжують впевнено зростати на українському ринку.
05 грудня 2025
 05 грудня 2025
Держава в 2024 році, а також січні-червні 2025 року спрямувала на підтримку аграріїв 5,2 млрд грн, щоб дати виробникам можливість продовжити працювати навіть у складних умовах війни, проте доступ до програм був нерівномірним.
Держава в 2024 році, а також січні-червні 2025 року спрямувала на підтримку аграріїв 5,2 млрд грн, щоб дати виробникам можливість продовжити працювати навіть у складних умовах війни, проте доступ до програм був нерівномірним.
05 грудня 2025

Please publish modules in offcanvas position.