Віктор БОРЗНЕНКО
Тобто у ЄС роль відвального обробітку ґрунтів ще більше зростає, й оранка є основою екологічно безпечних технологій, що дозволяють скоротити використання хімічних добрив і препаратів для захисту рослинних культур. Та й наші вітчизняні аграрії обробляють землю здебільшого таки не на канадський кшталт, а на європейський. Наприклад, «Сварог Вест Груп» має в обробітку 100 тис. га, з них 60 тис. га – орються, за даними агрономічної служби цього агрохолдингу. Ейфорія, що оточувала метод прямого посіву (ноутіл) у 2000-х роках, тепер послабшала. Цивілізація навертається до базових цінностей людства, серед яких на чільному місці – аграрні.
Звісно ж, операція оранки є найбільш енергоємною у рослинництві, на її здійснення припадає близько 40% енерговитрат з підготовки ґрунту й до 15-20% усіх енерговитрат на виробництво рослинної продукції. Саме тому таким важливим є інструмент обробітку ґрунту - не тільки функціональний, але й енергоощадний.
Отже, як сказав автор книги «Плуг» Павло Тичина, – нам своє робить. Цей огляд адресовано тим, хто не втратив інтересу до традиційної оранки й, відповідно, до її знарядь.
ПЛН – абориген у степах України
Сталеві плуги з'явилися у нас десь у часи промислової революції ще у ХVIII ст. Конструктивно вони видозмінювалися, але принцип роботи залишався тим самим. Основне завдання плуга - перевернути верхній шар землі. Оранка зменшує кількість бур'янів, робить ґрунт м'ягшим, полегшує подальший посів. Важлива частина плуга - це леміш, який у процесі оранки підрізує шар ґрунту знизу. Прості плуги розроблені для перевороту шару в один бік, в основному вправо. Такі плуги можуть бути навісними або напівнавісними. Їхнє застосування вимагає оранки тільки в одному напрямку. Тому потрібно або вертатися вхолосту (не орати), і тоді виникає проблема зайвого втрамбовування поля або ж орати в обидва боки, й відтак, у підсумку виходять звальні й розвальні борозни.
Досі в нас є у продажу, виявляється, «ковбаса радянська», що виробляється згідно з рецептурою часів Брежнєва. Але ще поширеніший у степах України так званий плуг лемішний навісний - ПЛН. Для нас він такий же притаманний у побуті атрибут, як для австралійського аборигена бумеранг. Модифікації ПЛН випускають десятки підприємств на просторах колишнього СРСР від Сибіру до Таврії й Тавриди. Наприклад, завод «Сібагромаш» (що постав у Другу світову на базі евакуйованого одеського підприємства) випускає такі плуги з 1944 року й до сьогодні. Бо на ПЛН немає патенту, як немає його на колесо чи ложку, й це у наші часи брендів і торговельних марок – чимала конкурентна перевага.
Доцент кафедри процесів, машин і обладнання Житомирського національного агроекологічного університету, канд. техн. наук Олександр Романишин пояснює причини їх розповсюдження ще простіше: «ПЛН користується попитом тому, що у нас більшість тракторів тягового класу 1,4, які агрегатуються з цим плугом». Тобто які «коні» (а під клас 1,4 підпадають найпоширеніші на українських теренах трактори МТЗ-80 й МТЗ-82), такі й плуги до них. Справді, потужних тракторів (300 к. с. і вище) в Україні поки що небагато, відтак, і про широкозахватні плуги багатьом думати рано. Натомість ПЛН добре агрегатується із тракторами китайського, білоруського й вітчизняного виробництва. Бо у ПЛН кількість корпусів зазвичай невелика. Найпоширеніші три-, п’ятикорпусні, хоча він може мати й десять корпусів. Практично всі елементи агрегату ПЛН є стандартними й взаємозамінними… Тож усі перераховані фактори і пояснюють їхню розповсюдженість.
Виробляють ці плуги й запчастини до них численні українські виробники, від дрібних майстерень і до крупних заводів: «Сумсільмаш», «Алекс-Агро», «Велес-Агро» і багато інших. Пропонує плуги ПЛН, зокрема, полтавське ПП «Дудко» - фірма, що на ринку вітчизняної сільгосптехніки помітна вже більше 10 років. Хоча вона порівняно невелика – виробничі площі займають десь близько 300 кв. м. Розмовляємо з засновником підприємства В'ячеславом Дудко.
«Робимо ПЛН під замовлення - спілкуємося безпосередньо з людьми, які працюють на землі. Найбільший із виготовлених нами – шестикорпусний. Взагалі ПЛН - плуг типовий. Кріпиться на три точки. Легкий у налаштуванні. Торік важкі грунти були. Посуха, земля спресована… У багатьох і плуги ламалися, і тракторні навіски рвало, і коробки передач летіли. У нас – ні. Наші плуги якісні: метал беремо на трубному заводі у Дніпропетровську. Там спеціально для нас роблять заготовки із профільної труби. Якість сталі більш ніж задовільна».
Якісно і недорого – маркетинговий принцип цього підприємства, що приваблює не надто розбалуваних імпортними агрегатами клієнтів. Свій до свого по своє: замовники у Дудка – тільки українські. Але купують його плуги аграрії не лише з Полтавщини, а й з Київщини, Харківщини. «Із Сумської області до нас також приїжджають: замовляють лівобічні плуги. Бо там на Сумщині узгірки, гори, де ото Сидір Ковпак гуляв, тож розорювати треба з різних боків», - каже В'ячеслав Дудко. Пуги ПЛН асиметричні: вони ніби несуть конструктивну «родову травму», спогад про те, що збоку треба залишати «технологічну колію» для коня.
Вільгельмус Лемкен випустив свого першого плуга у 1825 році. З тих пір існує фірма «Лемкен», яка нині є у цій царині машинобудування європейським лідером. Плуг - таке давнє обладнання, що нібито й важко тут здивувати новаціями. Але ж ці виробники дивують - точністю, зручністю, додатковим контролем, новими матеріалами й технологіями.
Плуги також оснащені гідравлічним захистом від наїзду на камінці під назвою «Гідроматик»: робочі органи, зустрічаючи перешкоду, з його допомогою просто відхиляються уверх і вбік. Причому сила захисту може регулюватися залежно від того, наскільки кам’яниста ділянка, яку ви наразі орете. За допомогою електрогідравлічного керування потрібний нахил плуга у борозні можна встановити з кабіни трактора натиском пальця, подібним чином гідравлікою регулюється ширина захвату плуга.
Плуги Unia Group – зроблено з душею
Плуг - найдавніше знаряддя рільництва, відоме нам за давньоєгипетськими зображеннями, а також за археологічними знахідками у торфовищах на території Польщі. Отже, у сусідній країні традиції виробництва плугів – мабуть, найдревніші в Європі. Але прогрес не спинити, як і свободу. Люди у ХХ ст. придумали дещо нове у цій царині: оборотні плуги. У нас з різних причин (від історико-політичних до вузько технічних) вони тільки починають впроваджуватися, а у Західній Європі вони давно й успішно заміняють «старі, добрі» рала.
Олександр Романишин розмірковує: «Тенденція з оборотними плугами чому пішла? Це дає можливість підвищити продуктивність машинно-тракторних агрегатів. Йде зменшення витрат палива на холості переїзди. Оборотні плуги – це новий напрям, енергозберігаючий. Я ними займався ще у 1990 роках в аспірантурі Білоруського інституту механізації сільського господарства. Значно вища їхня продуктивність, і оборотні плуги дають можливість скоротити строки проведення робіт, пов’язаних з підготовкою ґрунту».
Unіa Group - польський виробник сільгосптехніки, один із добре відомих у Євросоюзі, виготовляє такі плуги, й вони продаються у більш ніж 20 країнах. У 2007 році Unіa Group завоювала приз як краща компанія - Dobra Fіrma («Добра фірма») у капіталістичному змаганні, яке влаштовувалося популярною польською газетою «Ржеч Посполіта» (Rzeczpospolіta).
Найвідоміша їхня продукція у царині плугів – це марка IBIS, різноманітні оборотні навісні плуги. Чим же вони такі добрі? Насамперед зручністю - тим, що враховують різноманітну конфігурацію й розміри українських господарств і легко агрегатуються із тракторами вітчизняного виробництва потужністю від 80 к. с. типу ХТЗ, Т-150, МТЗ, що дозволяє використовувати їх масово.
Навісні плуги калібру L/LS призначені для невеликих господарств, із позначкою M - для середніх. Ну, а з калібруванням XL/XLS, а також XXL/XXLS (ці - з посиленою рамою) підійдуть для великих аграрних підприємств – бо для того, щоб їх тягати, потрібні трактори потужністю 150-200 к. с. або вище.
Генеральний директор ПрАТ «Волинська фондова компанія» («ВФК»), яка є дилером польської Unіa Group, Олександр Спященко розповідає «Агробіснесу Сьогодні»: «Ми можемо запропонувати плуги лінії VIS напівнавісні. Два типи плугів: до тракторів потужністю 150-200 к. с. плуги на 5-6 корпусів і до тракторів 300-330 к. с. - на 8-9 корпусів. Сконструйовані вони таким чином, що забезпечують найнижчий розхід пального. І при доступних цінах на запасні частини розхідні матеріали дають добрий економічний ефект».
Плуги VIS забезпечують жорсткість і стабільний хід робочих органів у ґрунті. Ходове колесо у них – широке, розміщене збоку. Воно забезпечує плугові чудову керованість і зменшує радіус розвороту. Додатково на замовлення землеробів плуги VIS можуть дообладнуватися передплужниками, відрізним ножем, ажурними відвалами, балкою для додаткового інструменту. Для своїх плугів Unіa використовує метал виробництва Швеції, спеціальні сорти. Це забезпечує тривалий строк експлуатації агрегатів. Різноманітний асортимент плугів дозволяє задовольнити вимоги будь-якого клієнта.
«Пьотінгер». Оптимальне фермерство
Австрійський університет землеробства перевіряв плуги на різних полях. Найкращу оцінку у тій країні отримала ґрунтообробна техніка компанії «Пьотінгер» (Poettinger). У недавно побудованому інноваційно-технологічному центрі в місті Ґріскірхен (Австрія) моделюються найскладніші умови застосування ґрунтообробної техніки, визначаються граничні навантаження для їхніх деталей. Плуги проходять своєрідні краш-тести, випробовуються там в екстремальних умовах. Торговельний знак Poettinger у вигляді листка конюшини відомий у багатьох куточках Європи. Знайшла ця техніка шлях вже й в Україну, де допомагає нашим селянам отримувати свої прибутки.
«Українські господарства вже протягом декількох років використовують плуги SERVO компанії «Пьотінгер» та на власному досвіді переконалися у їхній ефективності та продуктивності, - розповідає менеджер з маркетингу ТОВ «Пьотінгер Україна» Наталія Сергєєва. - Найбільш розповсюдженою моделлю на Україні серед плугів компанії «Пьотінгер» є восьмикорпусний напівнавісний плуг SERVO 6.50».
Різноманітні умови ґрунту вимагають відповідно різних агрегатів. Вони мають бути легкими в русі та чітко виконувати свою роботу. Всі плуги серії SERVO оснащуються корпусами того виду, який найбільш оптимально підходить до місцевих умов та побажань клієнта. Ця марка має великий вибір робочих органів для будь-якого типу ґрунтів. Правильно налаштувати плуг, пристосувати його до особливостей конкретного трактора й ґрунту дозволяє система налаштування SERVOMATIC. Добрі відгуки викликає надійність і найвища зносостійкість матеріалу, з якого виготовлені корпуси SERVO. Крім того, при оранці ці плуги можуть використовуватися також разом із ущільнювачем, що дозволяє робити дві ґрунтообробні операції протягом одного проходу полем. Для захисту від наїзду на каміння у плугах цієї марки застосовується гідромеханічний захист NOVA. Завдяки йому робочі органи безпечно обходять кам’янисті ділянки.
Також Наталія Сергєєва повідомила «Агробізнесу Сьогодні»: «Наразі увага акцентується на такому обробітку, який забезпечить довготривале бережливе використання родючості ґрунту. Компанія Poettinger проаналізувала цю тенденцію та реалізувала у своєму концепті Clever Farming. Концепт має три основні пункти: економічна, бережлива щодо ґрунтів та розумна техніка для оптимального землеробства». Clever у перекладі з англійської «розумний». Тобто ця концепція вкладається у концепцію сталого розвитку й органічного збалансованого господарювання, про що нині дуже дбають у Євросоюзі.
Плуг і прогрес
«Якщо батько не вміє орати,
то син не навчиться сіяти».
Прислів’я
Отже, оранка з оборотом шару продовжує залишатися у Європі найбільш розповсюдженим прийомом основного обробітку ґрунту. Добрі плуги виробляються також західними фірмами Kuhn, Кverneland, Eberhard, Naud, Vogel&Noot, Overum, Accord, Regent, Farmet та ін. Українці вже мають можливість їх придбати або хоча б ознайомитися з ними на котрійсь із сільгоспвиставок.
І хоч плуг відомий нам ще по давніх вавилонських зображеннях, яким кілька тисячоліть, винахідники й досі намагаються щодалі удосконалювати це чи не найдавніше людське знаряддя праці. Наприклад, канд. с-г. наук, доцент Ростислав Мерцедін нині в Житомирському національному агроекологічному університеті займається розробкою нових плугових корпусів, що утворюють профіль борозни, відмінний від традиційних. У цьому освітньому закладі розроблені, виготовлені й випробувані поворотний та обертовий плугові корпуси, які утворюють трапецієподібну борозну з опуклою похилою стінкою. У Таврійській державній агротехнічній академії (Мелітополь) розробками нових різновидів плугів уславився доктор техн. наук, член-кореспондент УААН Артур Кушнарьов.
Цілі наукові школи займаються розробками плугів у Києві, Харкові, Дніпропетровську. Вчені-плугатарі спираються на методи математичного моделювання і паркетного конструювання. Дискові плуги, двоярусні, знаряддя нових форм і способів оранки лягають на ватман конструкторів, інколи доходять до стадії модельних випробувань. Але чого їм таки відчутно бракує, так це емпірики – досвіду тривалого практичного застосування своїх розробок у різноманітних умовах. Ідеї наших конструкторів далеко не завжди співвідносяться із насущними потребами аграріїв-користувачів. На заході ж давно зрозуміли, що «мертва теорія без практики» (Гете). І, наприклад, у конструкторську групу приватної компанії «Лемкен», яка продає плуги у більш ніж 20 країн світу, входить близько 120 інженерів-розробників ґрунтообробних знарядь, які не тільки придумують щось інноваційне, а й уважно реагують на пропозиції фермерів і сільгоспвиробників.
