Тверді мінеральні добрива
Незважаючи на фінансову скруту і недостатню підтримку держави, вітчизняні підприємства останнім часом поступово нарощують виробництво технічних засобів для внесення твердих мінеральних добрив (табл. 1 і 2).
Одну з машин сімейства МВД в агрегаті з трактором подано на рис. 1.
Конкуренцію на ринку техніки їм складають фірми – виробники країн ближнього і дальнього зарубіжжя (табл. 2 і 3).
*Примітка: у чисельнику – без насадок, у знаменнику – з насадками
У країнах Західної Європи тверді мінеральні добрива також завантажують у розкидачі з використанням підіймача великих мішків вантажопідйомністю до 1000кг. Підіймач LEVSAK начіплюється на трактор разом із розкидачем. Мінеральні добрива доставляються в поле тракторним чи автомобільним транспортним засобом у мішках і завантажуються у розкидач за допомогою підіймача. Загальний вигляд підіймача подано на рис. 2, а технічну характеристику - в табл. 4.
За подібною технологією працює підіймач тракторний поворотний ПТ-1П вітчизняного виробництва. Він може використовуватись самостійно і разом з сучасними машинами для внесення мінеральних добрив МВД-3300 і МВД-4300 (табл. 5). Підіймач має вантажопідйомність 1000 кг. Великогабаритний мішок з добривами піднімається з кузова транспортного засобу і переноситься у кузов машини для внесення добрив. На дні кузова вертикально встановлено ніж, який розрізає мішок і добрива висипаються.
Система використання мінеральних добрив передбачає основне, припосівне внесення і підживлення. До 80% добрив вноситься під основний обробіток грунту. Добрива можна вносити за двома технологічними схемами. Вибір раціонального варіанта обумовлюється наявністю матеріально-технічної бази, організаційними й економічними факторами. Найбільш проста і зручна прямоточна технологія. За цієї технології добрива завантажують у машини-розкидачі, агрегатовані з енергетичними засобами (тракторами), транспортують у поле і вносять.
Перевантажувальна технологія відрізняється від прямоточної тим, що для доставки добрив у поле використовують транспортно-технологічні засоби (табл. 4, 5 і 6), за допомогою яких добрива перевантажуються у ємкості машин для внесення. Завдяки цьому зростає продуктивність машинних агрегатів на внесенні добрив за рахунок виключення з технологічного процесу виконуваних ними транспортних операцій. Проте за цієї технології необхідно додатково використовувати транспортно-технологічні засоби.
Для завантажування мінеральних добрив у розкидачі або зерна у сівалки в полі можна скористатись спеціальним шнеком ЗШ-3. Він монтується на задній борт автомобіля-самоскида або тракторного причепа. Для цього в борті прорізається вікно розміром 300 х 400 мм і приварюються напрямні для шибера. За допомогою шибера закривається і відкривається вікно. Шнек приводиться у дію від гідромотора г-роторного типу ОМР (італійського, німецького виробництва) або шестеренного типу ГМШ-50 (Україна). Гідромотор працює від гідравлічної системи трактора або автомобіля. Продуктивність шнека ЗШ-3 становить до 300 кг/хв.
З цією ж метою у господарствах використовують завантажувачі ЗАУ-3 на базі автомобіля ГАЗ-53А, який має бункер місткістю 3,9м3.
Вибір тієї чи іншої технології обумовлюється вантажопідйомністю розкидача і нормою внесення добрив. Чим більша вантажопідйомність і менша норма внесення, тим ефективніша прямоточна технологія. Так, наприклад, гранична відстань ефективної роботи агрегату на базі машини МВУ-8 при нормах внесення добрив 0,2 і 1 т/га становить відповідно 10 і 3 км.
Дози внесення добрив для кожного конкретного поля встановлюють спеціалісти агрономічної служби залежно від запланованого врожаю зерна, наявності поживних речовин у грунті і виносу їх врожаєм.
При внесенні мінеральних добрив важливо дотримуватись агротехнічних вимог. Зокрема, відхилення фактичної норми від заданої не повинно перевищувати 10%, а нерівномірність розподілення добрив по ширині захвату машини 25%. Розрив у часі між внесенням і заробленням добрив у грунт повинен становити не більше 12 годин.
Навчально-науковий технічний інститут Національного університету біоресурсів і природокористування України займається вирішенням проблеми точного землеробства, зокрема, картографування урожайності збираної культури, визначення вмісту поживних речовин (NPK) у грунті на окремих ділянках поля і диференційованого внесення добрив. Це дозволить вирівняти вміст поживних речовин на окремих ділянках поля і підвищити врожайність сільськогосподарських культур.
Рідкі комплексні добрива (РКД) і розчини КАС (сплави карбаміду і аміачної селітри)
Рідкі мінеральні добрива вносять за прямоточною, перевантажувальною і потоково-перевалочною технологіями.
При прямоточній технології добрива завантажують на прирейковому глибинному складі або змішувачем у машини ПЖУ-9, ПЖУ-5, ПЖУ-2,5 чи АПЖ-12 (табл. 7), агрегатовані з тракторами, доставляються у поле і вносять цими ж агрегатами на поверхню або загортають у грунт (ПЖУ-5 і ПЖУ-2,5). Залежно від місткості бака машини і норми внесення цю технологію доцільно застосовувати при відстанях перевезень до 3-5 км.
* Примітка: у чисельнику – при поверхневому внесенні добрив, у знаменнику – внутрішньогрунтовому
Рідкі мінеральні добрива можна також вносити напівначіпним іплікатором ПРД-5000 (ВАТ «Богуславська сільгосптехніка»), агрегатованим із трактором кл. 3. Подача рідини з бака об’ємом 5000 л здійснюється за допомогою мембранно-поршневого насоса італійської фірми Annovi. Зароблення добрив у грунт забезпечується дисковим робочим органом. Він складається із диска та фігурного ножа, до якого кріпиться металева трубка для подачі рідини. Добрива вносяться під тиском 4-6 атм., чим запобігається забивання робочих органів. Добрива заробляються на глибину до 225 мм. Ширина захвату агрегату становить 12 м.
Для змішування базисних розчинів РКД із твердими добривами і розчинами КАС передбачено стаціонарні установки продуктивністю 10 і 20 т/год. та пересувну в агрегаті з колісним трактором 3 кл. продуктивністю 10 т/год.
Якщо працюють за перевантажувальною технологією, то добрива доставляють у поле спеціалізованими напівпричепами-цистернами ГКБ-9677-01 (тягач КамАЗ-5410), ГКБ-9653-01 (тягач ЗИЛ-ММЗ-4413), ОЗТП-9625 або ОЗТП-9654 (тягачі-трактори класів 2 або 3) і перевантажують їх у машини для внесення. З метою зменшення простоїв тягачів напівпричепи-цистерни залишають на краю поля. Машини типу ПЖУ заправляються самостійно з цистерн. Раціональна відстань перевезень у цьому випадку коливається від 5 до 40 км.
При потоково-перевалочній технології рідкі добрива доставляють напівпричепами-цистернами в польовий склад типу ПС-12, а з нього заправляються самостійно або за допомогою тракторних заправників агрегати для внесення добрив. Пересувний польовий склад місткістю 12 м3 у своєрідним компенсатором у роботі комплексу машин для транспортування і внесення добрив.
Ефективність роботи машин при внесенні рідких комплексних добрив значно залежить від їх технологічної наладки.
Так, при підготовці підживлювача ПЖУ-2,5 до роботи його нала-годжують на норму витрати РКД. Виходячи із заданої агрономом витрати робочої рідини, відповідно до інструкції з експлуатації визначають тиск і необхідну кількість розпилювачів на штанзі або жиклерів на підживлювальному пристрої. Схему розміщення розпилювачів наведено на рис. 3. При внутрішньо-грунтовому внесенні РКД на підживлювальному пристрої при необхідності встановлюють дросельну шайбу.
Рідкі мінеральні добрива можна вносити і заробляти у грунт також за допомогою машини АВА-8 виробництва ВАТ «Уманьферммаш» в агрегаті з трактором 3 кл. Об’єм місткості для добрив становить 4 м3, а ширина захвату – 8 м.
Основний спосіб руху агрегатів при внесенні добрив – човниковий. Довжина робочого гону повинна бути кратною запасу ходу підживлювача (табл. 8).
Рис. 3. Схема розміщення розпилювачів на підживлювачі ПЖУ-2,5 для внесення РКД:
а, б, в – кількість розпилювачів, відповідно 23, 17, 11; заглушок – 18, 24, 30; ширина захвату - 23, 25,5; 24,5 м.
При можливості роботу організовують так, щоб підживлювачі за-правлялись з одного боку поля. Це сприятиме узгодженому і високо-продуктивному використанню комплексу машин.
Рідкі комплексні добрива мають перевагу перед твердими мінеральними добривами за рахунок доступності поживних речовин. Так, на слабковилугованих чорноземних грунтах приріст урожаю від використання РКД порівняно з твердими туками дорівнював для озимої пшениці – 16 ц/га, кукурудзи на зерно – 15 ц/га.
Таким чином, раціональне використання технічних засобів сприятиме своєчасному і якісному виконанню механізованих робіт із внесення мінеральних добрив та підвищення урожайності сільськогосподарських культур.
