Згідно з «законом падаючого бутерброда», відмови техніки виникають у найбільш непідходящий момент. Особливо неприємні несправності, визначити місце яких важко. До ремонтоскладних відносяться й гідросистеми сільськогосподарської техніки, які мають досить непросту будову. І нерідко пошук несправності займає більше часу, ніж її усунення. Дорога техніка, особливо імпортна, простоює, а золотий час посівної чи жнив спливає.
Аналіз роботи гідросистем сільськогосподарських машин вказує, що більшість відмов виникає внаслідок порушення правил її експлуатації. При цьому основним негативним чинником є олива, якість якої не відповідає вимогам.
Відомо, що несправність легше попередити, ніж усунути. Отже, використовуючи в гідросистемах якісну оливу, можна значно продовжити термін їх безаварійної роботи.
Геть бруд
Насамперед необхідно використовувати якісну чисту оливу. Захист її від забруднення повинен забезпечуватись не тільки конструктивною досконалістю окремих вузлів і агрегатів, а й поєднуватись із заходами зі зниження забруднення при експлуатації. З урахуванням відомих рекомендацій і правил з організації зберігання, транспортування та заправлення робочої рідини, а також з виконання технічного обслуговування гідросистем тракторів, застережні заходи в цьому напрямі зводяться до наступних:
- якісна заправка гідросистеми робочою рідиною;
- підтримання справного стану гідросистеми;
- попередження забруднення гідросистем в експлуатації;
- додаткове очищення відпрацьованих гідравлічних олив.
Довговічність і надійність гідравлічної системи значною мірою залежить від герметичності рухомих і нерухомих з’єднань. Так, втрата герметичності в усмоктувальних порожнинах і магістралях викликає підсмоктування запиленого повітря із неминучим забрудненням робочої рідини і системи в цілому. Порушення герметичності в нагнітальних порожнинах і магістралях супроводжується витоками робочої рідини, що викликає не тільки часткову її втрату, перегрів та аварійне зношування вузлів і деталей, але й значне забруднення гідросистеми при її частих дозаправленнях.
Обережно: спінювання
Від якісного і правильного виконання операцій заправлення гідросистем залежить надійність і довговічність їх роботи.
До порушень правил заправки та експлуатації гідросистем належать: внесення у систему механічних домішок і води; недотримання рекомендованих рівнів заправки; застосування сортів оливи, непередбачених інструкціями; розбавлення оливи паливом.
Поряд із забрудненням оливи продуктами тертя і пилом з оточуючого середовища, що потрапляє через сапун, значна кількість (близько 40%) механічних домішок надходить у систему під час заправки і дозаправки її свіжою оливою. Щоб зменшити забруднення, слід заправляти гідросистеми лише чистою відстояною оливою. Її треба зберігати в ємкості з забірним краном або в ємкості, що з’єднана з оливороздавальною колонкою. Це запобігає збовтуванню і багаторазовому переливанню оливи з однієї тари в іншу.
Перед заправкою гідросистем кришки заливних горловин, пробки та горловини треба добре очистити зовні від пилу і бруду. Заправляти слід через фільтри за допомогою чистого нагнітача.
Під час зберігання нагнітачів у кабінах тракторів вони дуже забруднюються пилом, який під час заправки потрапляє у гідросистему. Тому нагнітачі слід періодично промивати чистим дизельним паливом.
Не менш небезпечною є наявність води. Вона сприяє спінюванню оливи, підсилює корозію, вимиває присадки та підвищує швидкість спрацювання деталей. У холодну пору року вода в трубопроводах може утворити льодяні пробки і порушити нормальну роботу гідросистеми. В основному вода потрапляє під час заправки при використанні інвентарю (відра, лійки, нагнітачі), що зберігається на відкритих майданчиках.
Заправка ємкостей нижче або вище від нормального рівня також призводить до виникнення нештатних ситуацій. Якщо рівень оливи в гідросистемі знижений, то біля забірного трубопроводу та у місцях витоків оливи (в пошкоджених ущільненнях) створюються умови для потрапляння повітря у всмоктувальну магістраль. Тоді робота гідросистем супроводжується спінюванням оливи і викиданням її через сапун. Знижений рівень оливи викликає також інтенсивну її циркуляцію та швидке нагрівання. Спінювання оливи, спричинене всмоктуванням повітря або наявністю води, різко погіршує умови роботи гідросистеми, зменшує довговічність гідроагрегатів (знижується продуктивність насоса, олива окислюються і погіршуються її мастильні якості, збільшується корозія деталей). Робота клапанних пристроїв гідросистеми при цьому супроводжується шумом високої частоти.
Завищений рівень оливи призводить, як правило, до викидання її через сапун.
Перед заправкою гідросистеми необхідно перш за все переконатися у відсутності в оливі механічних домішок і води. Найпростіший спосіб визначення якості оливи в польових умовах - фільтрування і підігрівання.
Наявність води в оливі визначають при нагріванні невеликої її кількості в пробірці. В чисту й суху пробірку наливають оливу до половини її об’єму і повільно нагрівають.
За температури 100оС олива, що містить воду, спінюється, чути потріскування, а на холодній частині пробірки утворюються краплі вологи.
Наявність механічних домішок в оливі визначають фільтруванням відібраної проби оливи. В чисту й суху пробірку наливають 100–200 г оливи і 400–500 г бензину. Після збовтування суміш пропускають через паперовий фільтр, який потім промивають чистим прозорим бензином. Після цього фільтр просушують протягом 10–15 хв. Чиста олива залишає на фільтрі ледь помітну жовту пляму. Чим брудніша олива, тим пляма темніша.
Швидкість зміни властивостей оливи (старіння) залежить від її сорту і якості, конструктивних особливостей і технічного стану гідросистеми, режимів та умов її експлуатації, періодичності технічного обслуговування та якості його виконання.
При монтажі, демонтажі та експлуатації необхідно стежити, щоб не було скручування рукавів високого тиску, торкання їх до рухомих або нагрітих деталей, попадання палива і оливи на зовнішній гумовий шар шлангів.
Заборонено приєднувати неочищені з’єднувальні деталі трубопроводів і циліндрів сільськогосподарських машин і знарядь до гідравлічної системи трактора.
Техсервіс - це святе
Суттєва роль в підтриманні справного стану гідросистеми надається обкатуванню та щозмінному і періодичному технічному обслуговуванню. У процесі і по завершенні обкатки необхідно проводити якісний контроль стану всіх вузлів і агрегатів і кріпильні роботи. Ознакою завершення обкатування є нормальна робота гідросистеми з припустимими шумами і нагрівами деталей та вузлів. Тому на початку експлуатації не слід допускати перевантаження гідросистеми. По завершенню періоду обкатки фільтри і магнітні очисники повинні бути промиті, робоча рідина замінена, а в окремих випадках промита й гідросистема.
Промивати гідросистему дизельним паливом не можна, якщо відсутня можливість повного видалення його з гідросистеми, включаючи циліндри, насос, розподільник і трубопроводи: дизельне паливо викликає інтенсивне окиснення оливи з погіршенням її змащувальної здатності.
Щозмінне технічне обслуговування гідросистеми в експлуатації суворо обов’язкове. Крім виконання загальних операцій (очищення, миття, змащування, перевірка кріплення деталей і вузлів усього трактора), перед початком кожної зміни необхідно проводити зовнішній огляд вузлів гідросистеми та переконуватися у відсутності механічних пошкоджень штоків силових циліндрів, що може привести до руйнування ущільнювальних манжет циліндрів. Особливо ретельно треба перевіряти ущільнення і з’єднання арматури, негайно усувати підтікання робочої рідини або підсмоктування повітря.
Обов’язково слід виконувати не тільки щозмінне, але й періодичне технічне обслуговування. Потрібно, зокрема:
- перевірити технічний стан гідросистеми з визначенням герметичності, продуктивності, розвинутого тиску, тиску спрацювання запобіжних і перепускних клапанів, усунути несправності і відрегулювати систему;
- проконтролювати технічний стан замкових і розривних муфт;
- промити фільтр і бак робочої рідини, очистити і промити усі пробки, розібрати сапун, промити набивку, поповнити її і змочити в робочій рідині;
- перевірити стан шлангів та приєднувальної арматури і за потреби замінити;
- виявити забоїни на поверхні штоків циліндрів й усунути їх дрібнозернистою абразивною шкуркою;
- замінити робочу рідини;
При обслуговуванні гідросистеми особливу увагу слід приділяти магістральному фільтру, сапуну й фільтру заливної горловини.
Переохолодження і перегрів
Особливо відповідальною підготовка до експлуатації гідросистеми трактора стає у зимовий період. Робота гідросистеми за низьких температур пов’язана з різким підвищенням в’язкості оливи до повного порушення прокачувальної здатності, що може призвести до аварійного руйнування насоса, неправильної роботи запобіжного і перепускного клапанів та інших захисних пристроїв системи. Крім того, можливе обледеніння фільтруючих елементів, закупорка фільтрів і каналів розподільника. Утворення льодової кірки на поверхнях штоків циліндрів призводить до пошкодження гумових деталей ущільнювань.
Наряду з якісним і повним технічним обслуговуванням гідросистеми, основним завданням трактористів і механіків є швидке і вчасне виявлення несправностей за зовнішніми ознаками, визначення і усунення причин їх виникнення.
Герметичність системи визначається за зовнішніми витоками робочої рідини і підсмоктуванням повітря в місцях рухомих і нерухомих з’єднань: при цьому необхідно замінити ущільнення або підтягнути кріплення. Якщо після підтягування дефект залишається, треба замінити деталі ущільнення і досконально перевірити стан приєднувальної арматури. Підсмоктування повітря в усмоктувальній і зливній магістралях визначають при роботі системи по спінюванню робочої рідини в бакові.
Підвищений нагрів робочої рідини на холостому ходу при достатній її кількості може свідчити про забруднення фільтра, що супроводжується зносом запобіжного клапана і виражається підвищеним шумом під час роботи.
Таким чином, нормальна експлуатація гідросистеми значною мірою залежить від знань конструктивних особливостей агрегатів гідросистеми, її слабких міст; від практичної можливості і вміння якісно провести перевірку, обслуговування і ремонт, а також дотримувати належну чистоту гідросистеми.
З точки зору захисту від забруднення, найбільш ідеальною є гідросистема з герметичним баком. В цьому випадку на забруднення робочої рідини не впливають явища, що супроводжують процес «дихання» гідросистеми: такі як вентиляція, аерація, попадання пилу і вологи.
Обов’язок профілактики
Для підтримки експлуатаційних властивостей рідини на заданому рівні необхідно організувати правильну її експлуатацію на всіх етапах (доставка, зберігання, видача, використання), а також очищення від механічних домішок і води.
При зберіганні робочої рідини необхідно виключити можливість обводнення, забруднення, випадання присадок, розшарування, окислення тощо. Для цього використовують стандартні бочки об’ємом від 10 до 275 л. Їх об'єм вибирають з урахуванням тижневої витрати робочих рідин: приблизно 3 м3 для 100–150 тракторів.
Кожний сорт оливи повинен зберігатись окремо в призначеній для неї ємкості. Змішування олив із різними присадками може різко погіршити їх якість, оскільки деякі присадки вступають між собою у реакцію й утворюють нові продукти або випадають у вигляді осаду.
Загальними і обов’язковими умовами при використанні будь-якого виду ємкостей є їх справність і наявність герметичних люків, кришок, пробок. Цистерни, баки й інша тара перед наливанням у них оливи повинні бути ретельно оглянуті і очищенні від залишків оливи, бруду та води. Після зливання оливи або наливання її у ємкості останні повинні бути герметично закриті, щоб повністю виключити попадання у них вологи і пилу: деякі присадки розчинюються у воді або випадають в осад.
Для запобігання витоків і пошкоджень ємкостей не можна заливати в них оливу поверх міри. Необхідно залишати вільний (повітряний) простір у ємкості для можливого розширення оливи при нагріві.
Усі ємкості мають зберігатися у місцях, захищених від дії прямих сонячних променів. Це дозволяє уникнути підвищених конвекційних струменів оливи в ємкостях, а таким чином, покращити процес відстоювання механічних домішок в оливі. З цією ж метою ємкості рекомендується покривати алюмінієвою або світло-сірою (білою) фарбою.
Підвищення чистоти оливи за рахунок її відстоювання потребує певних умов, оскільки швидкість осаджування механічних домішок у ній залежить від форми, розміру і питомої ваги частинок домішок, а також від густини і в’язкості оливи.
Так, наприклад, в оливі М-10В2 за температури 20°C кварцові частки розміром 70 мк осаджуються зі швидкістю приблизно 30 мм/год. У цьому випадку для їх відстоювання у бочці ємністю 200 л потрібно не менше двох діб і не менш 10 діб для відстоювання часток розміром 30 мк. За температури оливи близько 0°C осаджування часток розміром 30 мк практично зупиняється.
Для попередження забруднення і скорочення втрат оливи при її роздачі необхідно користуватись ручними або механізованими насосами. Їх роздавальні шланги обладнані металевими наконечниками - пістолетами, які повинні зберігатись у захисних чохлах або отвором униз у вузькій металевий посудині, заповненій дизельним паливом. Оливи особливо забруднюються при переливанні з однієї ємкості в іншу на шляху від складу до баку машини. Тому необхідно скорочувати перелив в проміжні ємкості.
Заправка гідравліки у полі
З цією метою заправлення і дозаправлення гідросистем тракторів у польових умовах необхідно проводити за допомогою змонтованих на базі автомобілів чи причепів мобільних автозаправок, які мають механізовані заправні прилади з фільтрацією робочої рідини. Правильне заправлення гідросистеми тракторів у польових умовах за допомогою пересувних заправок сприяє зменшенню забруднення, скорочує витрати на технічне обслуговування і ремонт, а також збільшує продуктивність машин.
Якщо відсутня можливість використання оливозаправок і неможливо усунути заправку гідросистеми з розвізних бочок, потрібно підвищувати техніку і культуру цього способу заправки. Бочки повинні встановлюватись на підставки і мати навіс. Перекачка оливи в гідросистему має здійснюватись не відрами, а ручним насосом.
Герметичність окремих з’єднань у гідросистемі забезпечується гумовими спеціальними ущільнювальними обладнаннями, які відносяться до відповідальних конструктивних елементів гідросистеми. Вона досягається також якістю монтажу, забезпеченням нормального режиму роботи, повсякденним контролем за станом ущільнювання.
Особливо важливим для забезпечення герметичності з’єднання є збереження пружності й еластичності гумового ущільнювача при зміні температури навколишнього повітря і робочої рідини. За негативних температур гума втрачає еластичність, пружність, стає крихкою, у результаті чого в ущільнені не забезпечується нормального контактного тиску.
Гумовотехнічні вироби рекомендується зберігати за помірної температури (від 0 до + 20°C) у сухих приміщеннях із вологістю повітря 50–70%, запобігаючи дії сонячних променів. Строк зберігання гумових ущільнювальних кілець рекомендується близько одного року.
