Поки що стійкий контакт між аграріями і «айтішниками» не налагоджений. Програмісти зазвичай не уявляють, які програми потрібні сільському господарству, а аграрії не можуть сформулювати чіткого замовлення для цифровізації (тобто застосування до цифрових або діджитальних технологій) своїх потреб. На «змичку», зближення двох перспективних сфер економіки України й було направлене засідання в офісі Української аграрної конфедерації, проведене у форматі «Challenge AГРО» під головуванням народного депутата Леоніда Козаченка. Протягом майже двох годин експерти ІТ-сфери Ярослав Бойко та Юрій Петрук відповіли на найгостріші запитання, поставлені на сторінці Української аграрної конфедерації у Facebook агрономами, фермерами, експертами та студентами аграрних вишів.
На сьогодні деякі українські компанії вже продають за кордон системи контролю висіву, програмне забезпечення, різноманітні сенсори, GPS-обладнання, автопілоти й системи паралельного водіння машин, літальні дрони. Наші айтішники працюють у складі міжнародних корпорацій над розробкою безпілотних тракторів, сервісів обробки геопросторових даних, систем швидкого прийняття рішень. Розпочато рух у напрямі «Діджітал Фармінг» (Didgital Farming) — систем управління аграрним виробництвом, що ґрунтується на досягненнях Інтернет-технологій. «Діджиталізація та роботизація зробить нас глобальним лідером на світовому ринку», — сподівається Леонід Козаченко.
В українських аграріїв формується позитивне ставлення до використання програмних продуктів у своєму бізнесі. Сьогодні мало чи не кожна компанія каже: «ми пишемо свій софт під такі й такі функції». Але реальних наслідків мало.
Робот-агроном Боні Роб від машинобудівної компанії Amazone
Голова правління профільної Асоціації AgTech Ukraine Юрій Петрук перерахував ті сфери діджиталізації (тобто цифрових технологій), які в сільському господарстві вже зайняли помітне місце: бухгалтерські процеси, робота з персоналом, постановка завдань, що видаються на виробництво, автоматизація поставок і логістики.
А от із роботизацією у сільському господарстві України поки що не дуже. На роботів покладаються доволі прості функції — мийка, прибирання складів тощо. Журналістам «Агробізнесу Сьогодні» кілька років тому довелося побачити, як працює робот-агроном на ім’я Боні Роб на дослідному полі німецької машинобудівної компанії Amazone неподалік Лейпцигу. Польовий робот діє за допомогою камер і датчиків, може визначати GPS-координати окремих рослин, складати технологічні карти робіт.
Хоча це стійкий світовий тренд вже й у тваринництві: у Німеччині й Франції нині до 35% доярського обладнання становлять роботи, у Данії — понад 50%, Нідерландах — 60%. У нас теж цей напрям потроху починає розвиватися. Наприклад, у Житомирської області сільськогосподарська компанія «Україна» укомплектована кількома роботами-доярами виробництва французької компанії «ДеЛаваль».
Хоча діджиталізація у молочнотоварному секторі, на жаль, пробуксовує. «Це не прибутково поки що, але ми теж намагаємося рухатися у цьому напрямі», — вважає Юрій Петрук. Хоча технічно в світі вже існують готові рішення для ферм і молочнотоварних комплексів. В Україні ж поки що найбільш популярні ті технології, які швидко окуповуються — протягом двох років. Це облік земельного банку, дистанційний контроль пального в баках рухомої техніки, агрохімічний аналіз ґрунту. Інші ж, які окупні протягом 5–7 років, для українських компаній — неприпустима розкіш. Холдинги ж орієнтуються навіть не на прибуток, а на моду, тренд який вони бачать, відвідуючи зарубіжні виставки. Це дає помітний ефект: цього року кілька агрохолдингів, випробувавши технології точного землеробства на невеликих ділянках, запровадили їх уже у промислових масштабах.
Отже, взаємодія між IT-сектором та аграріями у нашій країні розширюється і набирає конкретності. Відбувається розбудова діджитальних технологій для агросектору. Є розуміння, що потрібно розвивати технології для тваринництва і переробної галузі. Це збільшить експортні доходи, створить додаткові високооплачувані робочі місця в Україні. Нашу конкурентоспроможність серед успішних аграрних держав визначатиме рівень інновацій, а не тільки висока якість землі.
Коментар
Ярослав БОЙКО, директор компанії AgriLab
— Прогнози щодо цифрових технологій у сільському господарстві говорять, що за ними майбутнє. Весь світ рухається у цьому напрямі. До них виробників спонукають постійне зростання цін на усі ресурси, підвищення вартості землі, навіть кліматичні зміни. Але ноу-хау дають аграрію швидко приймати рішення. Наша AgriLab займається, зокрема, адаптацією світових діджитальних практик до умов України. Ми працюємо насамперед у сфері рослинництва. Не видумуємо велосипед, а беремо ті технології, які добре себе зарекомендували в інших країнах, і адаптуємо їх для наших аграріїв. Зокрема, це рішення з точного землеробства, ощадних технологій тощо. На сьогодні АЛ обслуговує понад 230 компаній із уже оцифрованим земельним банком понад 800 тис. га ріллі. Ці поля готові до подальшого втілення технологій точного землеробства. Половина наших клієнтів — малі й середні підприємства, що обробляють від 1000 га, решта — великі агрохолдинги.
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для газети "Агробіізнес Сьогодні"
