agro business 160 160

Навіщо нам діджиталізація?

Навіщо нам діджиталізація?

/ Подія / Четвер, 19 липня 2018 14:47

Україна за кількістю працівників ІТ-сфери вважається одним із лідерів у Східній Європі. У нас налічується близько 90 000 таких фахівців. Цей сектор економіки розвивається напрочуд динамічно: за 2017 рік маємо плюс 27%, попередні кілька років демонстрували приблизно таку ж вражаючу динаміку. Ще один активний сектор економіки України — аграрний. І багато хто вважає, що було б дуже ефективно поєднати дві найперспективніші галузі України — сільське господарство та Інтернет-технології.

Поки що стійкий контакт між аграріями і «айтішниками» не налагоджений. Програмісти зазвичай не уявляють, які програми потрібні сільському господарству, а аграрії не можуть сформулювати чіткого замовлення для цифровізації (тобто застосування до цифрових або діджитальних технологій) своїх потреб. На «змичку», зближення двох перспективних сфер економіки України й було направлене засідання в офісі Української аграрної конфедерації, проведене у форматі «Challenge AГРО» під головуванням народного депутата Леоніда Козаченка. Протягом майже двох годин експерти ІТ-сфери Ярослав Бойко та Юрій Петрук відповіли на найгостріші запитання, поставлені на сторінці Української аграрної конфедерації у Facebook агрономами, фермерами, експертами та студентами аграрних вишів.

На сьогодні деякі українські компанії вже продають за кордон системи контролю висіву, програмне забезпечення, різноманітні сенсори, GPS-обладнання, автопілоти й системи паралельного водіння машин, літальні дрони. Наші айтішники працюють у складі міжнародних корпорацій над розробкою безпілотних тракторів, сервісів обробки геопросторових даних, систем швидкого прийняття рішень. Розпочато рух у напрямі «Діджітал Фармінг» (Didgital Farming) — систем управління аграрним виробництвом, що ґрунтується на досягненнях Інтернет-технологій. «Діджиталізація та роботизація зробить нас глобальним лідером на світовому ринку», — сподівається Леонід Козаченко.

В українських аграріїв формується позитивне ставлення до використання програмних продуктів у своєму бізнесі. Сьогодні мало чи не кожна компанія каже: «ми пишемо свій софт під такі й такі функції». Але реальних наслідків мало.

 

13 380 23 1

Робот-агроном Боні Роб від машинобудівної компанії Amazone

 

Голова правління профільної Асоціації AgTech Ukraine Юрій Петрук перерахував ті сфери діджиталізації (тобто цифрових технологій), які в сільському господарстві вже зайняли помітне місце: бухгалтерські процеси, робота з персоналом, постановка завдань, що видаються на виробництво, автоматизація поставок і логістики.

А от із роботизацією у сільському господарстві України поки що не дуже. На роботів покладаються доволі прості функції — мийка, прибирання складів тощо. Журналістам «Агробізнесу Сьогодні» кілька років тому довелося побачити, як працює робот-агроном на ім’я Боні Роб на дослідному полі німецької машинобудівної компанії Amazone неподалік Лейпцигу. Польовий робот діє за допомогою камер і датчиків, може визначати GPS-координати окремих рослин, складати технологічні карти робіт.

Хоча це стійкий світовий тренд вже й у тваринництві: у Німеччині й Франції нині до 35% доярського обладнання становлять роботи, у Данії — понад 50%, Нідерландах — 60%. У нас теж цей напрям потроху починає розвиватися. Наприклад, у Житомирської області сільськогосподарська компанія «Україна» укомплектована кількома роботами-доярами виробництва французької компанії «ДеЛаваль».

Хоча діджиталізація у молочнотоварному секторі, на жаль, пробуксовує. «Це не прибутково поки що, але ми теж намагаємося рухатися у цьому напрямі», — вважає Юрій Петрук. Хоча технічно в світі вже існують готові рішення для ферм і молочнотоварних комплексів. В Україні ж поки що найбільш популярні ті технології, які швидко окуповуються — протягом двох років. Це облік земельного банку, дистанційний контроль пального в баках рухомої техніки, агрохімічний аналіз ґрунту. Інші ж, які окупні протягом 5–7 років, для українських компаній — неприпустима розкіш. Холдинги ж орієнтуються навіть не на прибуток, а на моду, тренд який вони бачать, відвідуючи зарубіжні виставки. Це дає помітний ефект: цього року кілька агрохолдингів, випробувавши технології точного землеробства на невеликих ділянках, запровадили їх уже у промислових масштабах.

Отже, взаємодія між IT-сектором та аграріями у нашій країні розширюється і набирає конкретності. Відбувається розбудова діджитальних технологій для агросектору. Є розуміння, що потрібно розвивати технології для тваринництва і переробної галузі. Це збільшить експортні доходи, створить додаткові високооплачувані робочі місця в Україні. Нашу конкурентоспроможність серед успішних аграрних держав визначатиме рівень інновацій, а не тільки висока якість землі.

 

Коментар

13 380 23 2Ярослав БОЙКОдиректор компанії AgriLab

— Прогнози щодо цифрових технологій у сільському господарстві говорять, що за ними майбутнє. Весь світ рухається у цьому напрямі. До них виробників спонукають постійне зростання цін на усі ресурси, підвищення вартості землі, навіть кліматичні зміни. Але ноу-хау дають аграрію швидко приймати рішення. Наша AgriLab займається, зокрема, адаптацією світових діджитальних практик до умов України. Ми працюємо насамперед у сфері рослинництва. Не видумуємо велосипед, а беремо ті технології, які добре себе зарекомендували в інших країнах, і адаптуємо їх для наших аграріїв. Зокрема, це рішення з точного землеробства, ощадних технологій тощо. На сьогодні АЛ обслуговує понад 230 компаній із уже оцифрованим земельним банком понад 800 тис. га ріллі. Ці поля готові до подальшого втілення технологій точного землеробства. Половина наших клієнтів — малі й середні підприємства, що обробляють від 1000 га, решта — великі агрохолдинги.

 

Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для газети "Агробіізнес Сьогодні"

 

 02 березня 2024
Комунальне підприємство «Добробут Захід» П’ядицької громади Івано-Франківської області розпочало органічну сертифікацію плантації лохини.
Комунальне підприємство «Добробут Захід» П’ядицької громади Івано-Франківської області розпочало органічну сертифікацію плантації лохини.
02 березня 2024
 01 березня 2024
Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних націй (ФАО) у співпраці з Мінагрополітики надасть насіння ярої пшениці малим та середнім фермерським господарствам, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 гектарів.
Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних націй (ФАО) у співпраці з Мінагрополітики надасть насіння ярої пшениці малим та середнім фермерським господарствам, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 гектарів.
01 березня 2024
 01 березня 2024
Всесвітня рада томатів на переробку оприлюднила спрогнозувала, що світове виробництво технічних томатів зросте на 6% до 47 млн тонн. В ряді країн, серед яких Україна, виробництво зросте набагато більше.
Всесвітня рада томатів на переробку оприлюднила спрогнозувала, що світове виробництво технічних томатів зросте на 6% до 47 млн тонн. В ряді країн, серед яких Україна, виробництво зросте набагато більше.
01 березня 2024
 01 березня 2024
Аграрії чотирьох областей України – Вінницької, Миколаївської, Одеської та Херсонської розпочали посівну ярих зернових та зернобобових. Сіють пшеницю, ячмінь і горох.
Аграрії чотирьох областей України – Вінницької, Миколаївської, Одеської та Херсонської розпочали посівну ярих зернових та зернобобових. Сіють пшеницю, ячмінь і горох.
01 березня 2024
 01 березня 2024
На тлі активних поставок соняшникової олії до ЄС ціни на неї в європейських портах впали до 3-річного мінімуму, але це не призвело до посилення попиту. Водночас ціни на ріпакову олію вперше стали вищими, ніж на соняшникову, внаслідок високого попиту на біопаливо.
На тлі активних поставок соняшникової олії до ЄС ціни на неї в європейських портах впали до 3-річного мінімуму, але це не призвело до посилення попиту. Водночас ціни на ріпакову олію вперше стали вищими, ніж на соняшникову, внаслідок високого попиту на біопаливо.
01 березня 2024
 01 березня 2024
У межах програми EU4Business за фінансування Європейського Союзу та уряду Німеччини, мікро-, малі та середні підприємства (ММСП) України з експортною спроможністю та інноваційним потенціалом можуть отримати 100 грантів до 10 тисяч євро кожен для відновлення, розвитку та підвищення стійкості у часи війни.
У межах програми EU4Business за фінансування Європейського Союзу та уряду Німеччини, мікро-, малі та середні підприємства (ММСП) України з експортною спроможністю та інноваційним потенціалом можуть отримати 100 грантів до 10 тисяч євро кожен для відновлення, розвитку та підвищення стійкості у часи війни.
01 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.