Авторами циклу робіт є В. Швартау, Є. Мордерер, Ю. Мережинський, О. Іващенко, С. Омельчук, С. Мельник, В. Цехмістренко, Ю. Колєснік.
Науковці впевнені, що застосування розроблених технологій у вітчизняному сільгоспвиробництві сприяє забезпеченню продовольчої безпеки України та дозволить досягти рівня ефективності та екологічної безпеки заходів з захисту посівів від бур’янів, який перевищує стандарти, прийняті у найбільш розвинених аграрних країнах світу.
У цьому вони переконували всіх присутніх на засіданні вченої ради із громадським обговоренням, яке нещодавно відбулося у стінах Інституту агроекології НАНУ.
-- Тема бур’янів -- багаторівнева, -- розпочав свій виступ співавтор «Розробки та впровадження екологічно безпечних технологій боротьби з бур’янами», доктор с.-г. наук, перший заступник директора з наукової роботи Інституту цукрових буряків Олександр ІВАЩЕНКО. -- Про неї можна говорити довго і багато як у глобальному масштабі, так і в масштабі конкретному та прикладному. Якщо міркувати у глобальному масштабі, то бур’яни -- це більш як 30 тис. видів рослин, які створюють проблеми для людства протягом останніх 10 тис. років. Це щорічні втрати від $60 до 120 млрд від недобору врожаю і $16-18 млрд -- витрати на щорічну закупку гербіцидів.
Якщо говорити про локальний варіант, то на конкретному полі захист урожаю вимагає надійного контролю від 6 до 30 видів конкретних бур’янів у посівах певних культур. Ця проблема так і залишається до кінця не вирішеною людством не тому, що воно таке безпомічне, а тому, що проблеми, з якими ми зіткнулися, комплексні. І розв’язання їх агротехнічними та хімічними прийомами є хибним шляхом.
В Україні налічується майже 800 видів бур’янів і 800 рослин, які завтра потенційно можуть стати бур’янами, тобто більш ніж 1,5 тис. видів зелених конкурентів на наших полях. Крім того, внаслідок порушення сівозмін та використання спрощеної агротехніки зростає потенційна засміченість орного шару ґрунту.А це теж прямий шлях до неконтрольованої появи бур’янів. Виникає питання: як з ними боротися? Автори циклу праць переконані, що вихід є, і він реально діє.
-- Користуючись «Розробкою…», ми на сьогодні маємо істотне зменшення забур’яненості посівів, відповідно зберігаємо урожай, -- продовжує розповідь пан Іващенко. -- Також, що конче важливо, ми замінили гербіциди, які традиційно звикли використовувати. Ці препарати за своєю токсичністю не перевищують звичайну кухонну сіль (4 клас).
Знизилося хімічне навантаження на орні землі залежно від культури від 3,5 до 5 разів, відповідно ми можемо говорити про реальне оздоровлення навколишнього середовища. Чи вирішені проблеми повністю до кінця? На сьогодні ми маємо достатню ефективність від цих препаратів, але це, на мою думку, явище тимчасове.
Природа показала, що на антропний тиск людини вона відповідає неадекватними діями, замінюючи видовий склад бур’янів і змінюючи популяції, різні за стійкістю до ксенобіотиків. Відповідно до цього можна спрогнозувати, що через 10-15 років нам доведеться знову винаходити нові препарати з новими механізмами дії, які б забезпечували нам необхідний господарський ефект на посівах з достатнім екологічним ефектом зниження контролювання.
Впровадження розроблених технологій та їх випробування проводилося на полях ЗАТ «Райз-Максимко». Чимало орендованих площ господарством були забур’янені. Проте завдяки використанню у системі догляду за посівами гербіцидних комплексів та сумішей на основі гербіцидів нового покоління вдалося досягти значного підвищення урожайності сільгоспкультур із поліпшенням якості отриманої продукції.
Важливим аспектом розроблених технологій боротьби з бур’янами, запропонованих вченими, є врахована їхня екологічна безпечність. Саме тому в циклі робіт значна увага приділена розробці методів визначення залишків гербіцидів та гігієнічних регламентів їх застосування, які забезпечують безпечність роботи з хімічними препаратами та виключають можливість потрапляння залишків ксенобіотиків у трофічні шляхи людей і тварин.
Цикл робіт, запропонований на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки, є, безумовно, великим надбанням суспільства, гідну оцінку якому, я впевнена, уже найближчим часом дадуть вітчизняні аграрії, котрі зможуть почерпнути багато чого нового та корисного і використати ці знання й досвід у своїй чи не щоденній боротьбі з бур’янами.
Олена СТЕПАНЮК, журналіст «АБС»
