Мудре зерно

Уже традиційно кінець року знаменується проведенням Міжнародного конгресу «Зерновий олімп», який збирає тих, хто бажає ознайомитися з новими тенденціями розвитку галузі, впровадженням сучасних технологій у вирощуванні різних культур, перейняти досвід передових господарств, котрі досягли значних успіхів у веденні аграрного бізнесу.

Розуміючи актуальність теми, організатор заходу компанія «Дикун Глобал Консалт» запросила провідних світових та українських експертів, які не лише проаналізували стан і тенденції розвитку рослинницької галузі, а й запропонували практичні рішення для збільшення прибутковості та ефективного ведення бізнесу.

Близько 250 сільгоспвиробників з понад 190 агрофірм приїхали до Києва, аби долучитися до когорти професіоналів, щоб об’єднатися для вирішення стратегічних питань аграрної України.

Програма конгресу поділялася на три частини: аналітика, технології та аграрний бізнес. А перед цим -- традиційне вітальне слово організатора -- директора «Дикун Глобал Консалт» Андрія ДИКУНА, який налаштував присутніх на важливість порушених питань.

Першим доповідачем був радник Президента Віктор СЛАУТА, який охопив у своєму виступі кілька тем: проблеми розвитку галузі АПК, державне регулювання галузей та ринок землі. Чиновник відзначив важливість прогнозів міжнародних експертів стосовно розвитку світового сільського господарства, оскільки Україна є державою, яка аж ніяк не стоїть осторонь тих процесів, що відбуваються у світі. Він додав, що попит на сільськогосподарську продукцію зростатиме, а це, відповідно, добрий стимул для вітчизняних виробників.

Більш конкретно про тенденції розвитку ринку зернових у світі та прогнози й експортні можливості України говорив консультант Німецького сільського товариства Крістіан БІКЕРТ. Він визначив кілька показників, які впливають на аграрний ринок. Це -- кількісне збільшення (наявність валюти на фінансовому ринку), урожайність, демографічне зростання та технічний прогрес. Зі слів експерта, ціни на світовому ринку залежать від посівних площ США, де нині спостерігається справжня битва за гектари. Протягом наступних кількох місяців вони (ціни) дещо зростуть, а це, своєю чергою, передбачає більш інтенсивне виробництво. Майбутніми ринками збуту для Європи будуть країни Африки. Для України це є позитивним моментом, але за умови, якщо влада скоригує свої дії у правильному напрямі.

Аналізуючи динаміку урожайності пшениці пан Бікерт зауважив, що вона за останні 20 років збільшилася на 25%. І все це за рахунок використання новітніх технологій, які дають змогу досягати таких показників навіть без застосування ГМО продукції.

До речі, нині у світі спостерігається збільшення площ, засіяних ГМО культурами, зокрема, соєю, кукурудзою, бавовником та ріпаком. І, як свідчить практика, урожайність їх значно вища. Проте чи доцільно її досягати такими шляхами, -- питання спірне.

Що стосується олійних культур, тут ситуація дещо краща та більш сприятлива для нашої держави, оскільки світове виробництво соняшнику зростає. А це добрий індикатор для виробників. Україна, виробляючи майже 7 млн т (23% світового обсягу), є великим гравцем на світовому ринку. Експорт цієї культури знижується, позаяк великі гравці, і Україна зокрема, віддають перевагу переробці соняшнику на олію. Виробництво останньої перебуває у стагнації. І це теж добрий знак для українських виробників.

-- Аналізуючи ринок ріпаку, хочеться відмітити низькі запаси цієї культури у ЄС та зниження посівних площ озимого ріпаку в Європі, -- каже консультант Німецького аграрного товариства. -- Подібна картина спостерігається з соняшником та олією у світі. Проте тут варто врахувати один важливий чинник: великий потенціал використання потужностей з переробки в Україні призведе до конкуренції ринку соняшнику. З соєю дещо інша ситуація. Світові запаси культури достатні. Збільшується попит на внутрішньому ринку з боку виробників птиці та свинини. І останнє -- зростання виробництва кукурудзи позначиться на зменшенні виробництва соєвих бобів. 

Як бачимо, загалом динаміка для України сприятлива.

Чи буде ж такою і погода -- повідав директор Укргідрометцентру Микола КУЛЬБІДА. Він зауважив, що середня температура повітря зростає під дією парникового ефекту. Внаслідок цього спостерігаються зміни у кліматі. Зокрема, спостерігається тенденція до підвищення літньої посушливості. Таке потепління триватиме через інерцію кліматичної системи. Пан Кульбіда прогнозує спочатку зростання, а згодом у деяких регіонах і зниження продуктивності сільгоспкультур на одну і ту ж саму величину.

Зі зміною кліматичних умов поліпшуються умови для отримання високих урожаїв з гарантованою якістю насіння деяких культур, зокрема кукурудзи.

На думку директора Укргідрометцентру, не слід розраховувати на дуже холодну зиму, з огляду на це є сподівання, що озимі культури перезимують нормально, і їх пошкодження буде на рівні вище середніх статистичних цифр. Весняний період очікується відносно короткий. Підсумовуючи викладене, він наголосив, що адаптація сільгоспвиробництва до зміни клімату на сьогодні має стати загально державною проблемою. По одинці її вирішити неможливо.

Друга частина конгресу була присвячена технологіям та аграрному бізнесу. Представники різних провідних господарств ділилися досвідом застосування інтенсивних технологій вирощування озимого та ярого ріпаку, соняшнику, сої, впровадження системи ноу-тіл тощо.

 

КОМЕНТАР

 

Сергій НАЛИВКА, директор консалтингового агентства «ААА»

 

«Ринок зернових на сьогодні більше політичний. Аналізуючи поточний сезон, можу визначити головні його ознаки. Це --добрий урожай, відносно висока якість зерна, великі залишки з минулого року, фактична заборона експорту, відсутність покупців, надлишок зерна в Україні та падіння цін.

Якщо говорити про основні внутрішні фактори впливу на ціни, то варто згадати ту ж саму заборону експорту (95%), значні запаси з минулого року, новий Податковий кодекс, невизначеність стосовно весняного посіву та монополізація виробництва добрив. До зовнішніх чинників можна віднести обов’язкову сертифікацію продукції для експортерів у ЄС, з якої виробляють біопаливо -- ріпак, соя, соняшник.

З новим Податковим кодексом в аграрний сектор вводиться ПДВ. А це означає, що з 1 липня сільгосптоваровиробник отримуватиме на 20% менше від ціни за рахунок ПДВ. Тому важливо звертати увагу на цей податок, а не на прогноз цін на зернові до кінця МР чи календарного.

На мою думку, аграріям потрібно переглянути спосіб ведення бізнесу, оскільки жорсткі умови призведуть до перебудови аграрного сектору. І не можна забувати про обов’язкову сертифікацію для виробників культур біопалива».