За плодоовочівництвом майбутнє!

/ Подія / Четвер, 10 березня 2011 10:28

Олена СТЕПАНЮК, журналіст «АС»

«Комерційне плодоовочівництво в Україні-2011» -- саме так називалася ІІ Міжнародна конференція, організована асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу», агентством AgriEvent спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією, що відбулася у лютому в Києві за участі представників провідних підприємств країни, вітчизняних та зарубіжних спеціалістів галузі. Мета цього заходу полягала в аналізі тенденцій розвитку світового та українського сектору, плануванні та виробленні стратегій втілення їх у реальність найближчим часом.
 
Досвід останніх років свідчить, що плодоовочівництво -- ефективна галузь сільського господарства за умови застосування новітніх технологій та правильного підходу до справи. Не останню роль у цьому відіграє і державна підтримка, яка, як доводить практика, не завжди працює на користь виробника. У цьому переконалися ті господарники, які, попри будь-які ризики (а їх в Україні чимало!), не бояться експериментувати і вкладають гроші у цей бізнес.
Сергій СИПКО, президент холдингу «Агроф’южн», який практикує виробництво томатної пасти в Україні, переконаний, що основними пріоритетами у плодоовочівництві є орієнтація на споживача, інтеграція у світову індустрію продуктів харчування, висока якість та безпечність продукції, дбайливе ставлення до природних ресурсів тощо. З його слів, нині в України з’явилася добра можливість виходу на нові ринки. Проте для цього необхідно виробляти конкурентоспроможну продукцію, яка б задовольняла світові потреби.
Одним із нагальних питань на сьогодні залишається відсутність сховищ плодоовочевої продукції, що автоматично знижує її якість та істотно впливає на ціноутворення. Про це наголосив у своєму виступі директор з розвитку «Індустріальної молочної компанії» Олег ТОДЧУК. Розвиваючи тему картоплярства, він зазначив, що вітчизняний ринок погано структурований. Картоплю вирощують потужні сільгосппідприємства та підсобні господарства. Бульба останніх суттєво поступається за якістю. Це пов’язано із недотриманням сівозміни, використанням не завжди якісного посівного матеріалу, внесенням потрібних засобів захисту рослин, недостатнім живленням, відсутністю сучасних технологій тощо. А саме це є складовими ефективного виробництва. Низька урожайність є свідченням недостатнього рівня агротехнологій.
Характеризуючи виробництво ягід в Україні, директор компанії «Фрутіка» Мартін ГАЛЛЕР виокремив позитивні і негативні аспекти галузі. Доступність землі, низька вартість робочої сили, дефіцит майже всіх видів ягід в Україні (на ринку свіжих та харчовій промисловості) є сприятливими чинниками для того, аби цією справою тут займатися. Проте це лише на перший погляд. Оскільки дренажна система в Україні застаріла, вода не завжди високої якості, імпорт рослин та ЗЗР є дорогим і дещо бюрократичним, нерозвинута структура ринків свіжих ягід, високий ціновий тиск з боку конкурентів, низька продуктивність. Власне, ці фактори і впливають на розвиток галузі в цілому. Тому, на думку пана Галлера, для успіху необхідні залучення інвестицій у поліпшення інфраструктури, впровадження системи субсидування виробництва, створення організації розвиту ринків свіжих продуктів, розвиток регіональних фруктових кластерів та акцент на якості продукції та послуг. Дотримуючись цих норм, Україна зможе нормально конкурувати на світовому ринку.
Сергій ГАВРИШЕВ, директор департаменту плодової продукції корпорації «Сварог Вест Груп», виступаючи перед присутніми, проаналізував ризики та можливості овочевої та фруктової продукції, зазначивши, що останніх в Україні більше, аніж ризиків.

Оксана ВАРОДІ, керівник проекту МФК «Розвиток фруктового сектору у Вінницькій області», охарактеризувала український ринок фруктів й окреслила тенденції розвитку. Зокрема, протягом останніх десяти років в Україні спостерігається інтенсифікація виробництва. Площа плодово-ягідних насаджень становить 35,5 тис. га. Оскільки в Європі відбувається зменшення обсягів виробництва фруктів (11%) та залишків на складах (14%), Україна має добру перспективу ввійти до числа лідерів країн-плодово-ягідних виробників. І перші успіхи у цьому напрямі уже помітні сьогодні: 8,9 тис. т яблук вирощено торік. Що стосується груш, то цінова кон’юнктура теж на боці України, позаяк ціни на цей фрукт зростають з одночасним скороченням виробництво у світі.

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.