За плодоовочівництвом майбутнє!

/ Подія / Четвер, 10 березня 2011 10:28

Олена СТЕПАНЮК, журналіст «АС»

«Комерційне плодоовочівництво в Україні-2011» -- саме так називалася ІІ Міжнародна конференція, організована асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу», агентством AgriEvent спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією, що відбулася у лютому в Києві за участі представників провідних підприємств країни, вітчизняних та зарубіжних спеціалістів галузі. Мета цього заходу полягала в аналізі тенденцій розвитку світового та українського сектору, плануванні та виробленні стратегій втілення їх у реальність найближчим часом.
 
Досвід останніх років свідчить, що плодоовочівництво -- ефективна галузь сільського господарства за умови застосування новітніх технологій та правильного підходу до справи. Не останню роль у цьому відіграє і державна підтримка, яка, як доводить практика, не завжди працює на користь виробника. У цьому переконалися ті господарники, які, попри будь-які ризики (а їх в Україні чимало!), не бояться експериментувати і вкладають гроші у цей бізнес.
Сергій СИПКО, президент холдингу «Агроф’южн», який практикує виробництво томатної пасти в Україні, переконаний, що основними пріоритетами у плодоовочівництві є орієнтація на споживача, інтеграція у світову індустрію продуктів харчування, висока якість та безпечність продукції, дбайливе ставлення до природних ресурсів тощо. З його слів, нині в України з’явилася добра можливість виходу на нові ринки. Проте для цього необхідно виробляти конкурентоспроможну продукцію, яка б задовольняла світові потреби.
Одним із нагальних питань на сьогодні залишається відсутність сховищ плодоовочевої продукції, що автоматично знижує її якість та істотно впливає на ціноутворення. Про це наголосив у своєму виступі директор з розвитку «Індустріальної молочної компанії» Олег ТОДЧУК. Розвиваючи тему картоплярства, він зазначив, що вітчизняний ринок погано структурований. Картоплю вирощують потужні сільгосппідприємства та підсобні господарства. Бульба останніх суттєво поступається за якістю. Це пов’язано із недотриманням сівозміни, використанням не завжди якісного посівного матеріалу, внесенням потрібних засобів захисту рослин, недостатнім живленням, відсутністю сучасних технологій тощо. А саме це є складовими ефективного виробництва. Низька урожайність є свідченням недостатнього рівня агротехнологій.
Характеризуючи виробництво ягід в Україні, директор компанії «Фрутіка» Мартін ГАЛЛЕР виокремив позитивні і негативні аспекти галузі. Доступність землі, низька вартість робочої сили, дефіцит майже всіх видів ягід в Україні (на ринку свіжих та харчовій промисловості) є сприятливими чинниками для того, аби цією справою тут займатися. Проте це лише на перший погляд. Оскільки дренажна система в Україні застаріла, вода не завжди високої якості, імпорт рослин та ЗЗР є дорогим і дещо бюрократичним, нерозвинута структура ринків свіжих ягід, високий ціновий тиск з боку конкурентів, низька продуктивність. Власне, ці фактори і впливають на розвиток галузі в цілому. Тому, на думку пана Галлера, для успіху необхідні залучення інвестицій у поліпшення інфраструктури, впровадження системи субсидування виробництва, створення організації розвиту ринків свіжих продуктів, розвиток регіональних фруктових кластерів та акцент на якості продукції та послуг. Дотримуючись цих норм, Україна зможе нормально конкурувати на світовому ринку.
Сергій ГАВРИШЕВ, директор департаменту плодової продукції корпорації «Сварог Вест Груп», виступаючи перед присутніми, проаналізував ризики та можливості овочевої та фруктової продукції, зазначивши, що останніх в Україні більше, аніж ризиків.

Оксана ВАРОДІ, керівник проекту МФК «Розвиток фруктового сектору у Вінницькій області», охарактеризувала український ринок фруктів й окреслила тенденції розвитку. Зокрема, протягом останніх десяти років в Україні спостерігається інтенсифікація виробництва. Площа плодово-ягідних насаджень становить 35,5 тис. га. Оскільки в Європі відбувається зменшення обсягів виробництва фруктів (11%) та залишків на складах (14%), Україна має добру перспективу ввійти до числа лідерів країн-плодово-ягідних виробників. І перші успіхи у цьому напрямі уже помітні сьогодні: 8,9 тис. т яблук вирощено торік. Що стосується груш, то цінова кон’юнктура теж на боці України, позаяк ціни на цей фрукт зростають з одночасним скороченням виробництво у світі.

 22 квітня 2026
Українські садівники найближчими місяцями можуть зіткнутися із суттєвим зниженням цін на яблука. Причиною став вихід на світові ринки постачальників із Південної півкулі – Чилі, ПАР та Бразилії.
Українські садівники найближчими місяцями можуть зіткнутися із суттєвим зниженням цін на яблука. Причиною став вихід на світові ринки постачальників із Південної півкулі – Чилі, ПАР та Бразилії.
22 квітня 2026
 22 квітня 2026
Фермер із села Колодне Тячівського району Закарпаття розводить корів породи угорська сіра. Сьогодні його стадо нараховує понад 80 голів.
Фермер із села Колодне Тячівського району Закарпаття розводить корів породи угорська сіра. Сьогодні його стадо нараховує понад 80 голів.
22 квітня 2026
 22 квітня 2026
Одеська область розширює потужності відновлюваної енергетики завдяки залученню великого міжнародного капіталу. У регіоні розпочато будівництво трьох нових вітроелектростанцій, загальна вартість яких оцінюється у 90 млн євро.
Одеська область розширює потужності відновлюваної енергетики завдяки залученню великого міжнародного капіталу. У регіоні розпочато будівництво трьох нових вітроелектростанцій, загальна вартість яких оцінюється у 90 млн євро.
22 квітня 2026
 21 квітня 2026
Майже третина жителів України споживає рослинне молоко. Рослинні альтернативи молока широко представлені на полицях ритейлерів, але споживання залишається вибірковим.
Майже третина жителів України споживає рослинне молоко. Рослинні альтернативи молока широко представлені на полицях ритейлерів, але споживання залишається вибірковим.
21 квітня 2026
 21 квітня 2026
Військові дії фактично заблокували Ормузьку протоку, що призвело до припинення близько третини морських перевезень добрив. Це викликало серйозні побоювання щодо можливої ​​продовольчої кризи, і країни почали шукати альтернативні джерела постачання аграрному сектору.
Військові дії фактично заблокували Ормузьку протоку, що призвело до припинення близько третини морських перевезень добрив. Це викликало серйозні побоювання щодо можливої ​​продовольчої кризи, і країни почали шукати альтернативні джерела постачання аграрному сектору.
21 квітня 2026
 21 квітня 2026
Станом на 21 квітня аграрії всіх категорій господарств України уже засіяли понад п’яту частину запланованих площ під зернові та зернобобові культури; найвищі темпи у господарств південних і центральних регіонів.
Станом на 21 квітня аграрії всіх категорій господарств України уже засіяли понад п’яту частину запланованих площ під зернові та зернобобові культури; найвищі темпи у господарств південних і центральних регіонів.
21 квітня 2026

Please publish modules in offcanvas position.