80 років луб’яних культур
В. Кабанець, канд. с.-г. наук, директор ІЛК ФФС НААНУ
О. Жуплатова, молодший науковий співробітник відділу наукових досліджень з питань інтелектуальної власності та маркетингу інновацій ІЛК ФФС НААНУ
Ювілейним став цьогорічний листопад для Інституту луб’яних культур та фітофармацевтичної сировини НААН України - тут відзначили 80-ту річницю з часу заснування науково-дослідного закладу.
Сьогодні Інститут є головною установою з наукового забезпечення галузей льонарства та коноплярства в Україні, виробник оригінального та елітного насіння луб’яних, зернових культур, картоплі і трав, а здобутки науковців закладу добре відомі далеко за межами нашої країни.
А тому на святкуванні 80-річчя зібралося чимало визначних людей, яких хвилюють проблеми льонарства та коноплярства, - представники органів виконавчої влади, науковці із науково-дослідних установ та вишів. Крім того, віддати шану приїхали представники підприємств Росії, Польщі, Чехії та країн Прибалтики.
Під час урочистого виступу директор Інституту луб’яних культур та фітофармацевтичної сировини НААН України Віктор Кабанець розповів про минуле, сьогодення та майбутнє закладу, знаного своїми розробками в коноплярстві і льонарстві серед науковців і виробників як українських, так і зарубіжних. Адже за 80 років діяльності науковці Інституту досягли чимало, зокрема, створили однодомні та з високим вмістом волокна сорти конопель, впровадили у сільгоспвиробництво ряд високопродуктивних сортів льону-довгунця поліпшеної якості із вмістом волокна 28-32%, зокрема сорт Глазур, який вирізняється підвищеною стійкістю до вилягання.
Крім того, першими у світі у цьому науково-дослідному закладі створили сорти однодомних конопель з відсутністю наркотичних властивостей (ЮСО-31, Золотоніські 11 та інші), завдяки цьому коноплі повернулись на поля країн ЄС, Канади після заборони їх культивування.
У своєму виступі директор установи підкреслив, що на сьогодні селекційна робота з коноплярства спрямована на підвищення скоростиглості, насіннєвої продуктивності, збільшення вмісту волокна в стеблах і олії у насінні та максимальне отримання рослинного матеріалу (біосировини).