«Земля» пройшла перше читання у Раді
У п’ятницю, 9 грудня, Верховна Рада в першому читанні прийняла доопрацьований проект закону «Про ринок землі» 245 голосами. Вочевидь, у новий сільгоспсезон країна увійде з новим законом.
Що в проекті?
Міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк під час обговорення у парламенті проекту закону зауважив, що слушною є висловлена під час обговорення думка низки депутатів щодо надання державі переважного права на купівлю землі сільськогосподарського призначення (у сьогоднішній редакції це право мають власники суміжних земельних ділянок.
Крім того, в доопрацьованому проекті закону вводиться поняття державного оператора - спеціалізованої державної установи, яка створюється Кабінетом Міністрів у сфері управління центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, що забезпечує додержання єдиної процедури продажу земельних ділянок державної або комунальної власності та права оренди на них на всій території України.
Його основними функціями, відповідно до проекту закону, є створення рівних можливостей для доступу громадян та юридичних осіб до інформації на ринку земель з метою захисту прав та законних інтересів його суб’єктів, забезпечення прозорості та відкритості продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або права оренди на них, додержання єдиних правил навчання та сертифікації ліцитаторів з проведення земельних торгів та науково-методичний та інформаційний супровід земельних торгів, навчання і сертифікація оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок згідно з законом, рецензування звітів про експертну оцінку земельних ділянок відповідно до закону, відбір виконавців для проведення земельних торгів, контроль за проведенням земельних торгів, а також моніторинг ринку земель.
Ще однією інституцією, яка дасть змогу державі керувати торгівлею землі, стане земельний банк - спеціалізований іпотечний банк, що створюється за рішенням Кабінету Міністрів та має виключне право на здійснення діяльності на ринку земель сільськогосподарського призначення. Відповідно до проекту закону, метою його діяльності є залучення фінансових ресурсів та надання кредитів зі ставкою не більш як 3% ставки Національного банку в агропромисловий комплекс для розвитку сільськогосподарського виробництва та створення ефективного механізму ринкового регулювання у сфері обороту земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Такий банк має бути створений до 1 липня 2012 року, до статутного капіталу державного земельного банку будуть передані землі сільськогосподарського призначення державної власності.
Серед основних норм законопроекту є введення ринку землі не раніше 2013 року, дозвіл на купівлю угідь сільгосппризначення тільки громадянам України, дозвіл придбання «в одні руки» 100 га землі та дозвіл орендувати не більше 6 тис. га в одному районі та не більше 5% сільгоспугідь в одній області. Крім того, для приватних осіб ціна землі не встановлюється, це буде предмет домовленості власника земельної ділянки та її покупця. Зі слів голови профільного аграрного комітету Ради, до другого читання до законопроекту буде внесено положення, що регулюють сплату податків від операції купівлі-продажу землі, при цьому землі державної та комунальної власності будуть оцінюватися експертами.
Експерти коментують
Опозиційний депутат від партійної групи «Наша Україна» Віктор Матчук у коментарі «Українській Правді» зауважив, що державний оператор на земельному ринку - така собі структура, повз яку не має пройти жодна операція з купівлі-продажу землі. «Простими словами, цей державний оператор буде дерти побори й із продавців землі, і з її покупців, і з тих, хто буде фактично проводити торги. Створюється державний монополіст із просто неймовірними повноваженнями», - додав він. Матчук зазначає, що таким чином закладається потужний ґрунт для корупційних діянь, крім того, створювана державна установа жодної відповідальності за свої дії не несе. «Може проводити торги, перевіряти документи, приймати рішення про допуск або не допуск до торгів, відбирати ліцитаторів. Тобто це такий орган, який по своїй суті нічого не продукує, але від якого, у разі прийняття закону в такому вигляді, на земельному ринку України залежатиме буквально все», - пояснює депутат.
Свою оцінку нововведенням держави дає також координатор програм Світового банку з інфраструктури в Україні та Молдові Тамара Сулухія, котра зазначає, що в цьому проекті закону є багато обмежень з приводу того, хто може бути продавцем чи покупцем землі. «Такий стан речей не сприяє ефективній конкуренції і відповідно не дає можливості повноцінно функціонувати ринку землі», - говорить вона. Щодо можливої нової ролі держави в ринку землі, на думку пані Сулухії, в законодавство не повинні вводитися обмеження - хто може бути продавцем, а хто власником землі. Також не повинні бути прописані обмеження по терміну, протягом якого земля не може бути продана новим власником. Разом з тим, ризики можуть виникнути, якщо переважні права держави на покупку землі будуть введені. Якщо держава буде переважним покупцем, замість розвитку ринку землі країна отримає зворотне - передумови обмеженої конкуренції та концентрації землі у державній власності.
За збереження перш за все ефективності сільгоспвиробництва при реформуванні земельних відносин висловились експерти УКАБ. Так, вони нагадують, що розвиток великих аграрних компаній та потужних сільгосппідприємств дав змогу збільшити врожаї зернових із 25-30 млн т до 50 млн т і вище, врожаї олійних - із 5-6 млн до понад 12 млн т, а Україна отримує понад $10 млрд валютних надходжень від експорту продукції АПК щорічно.
«Наївно припускати, що дрібні господарства, які оброблятимуть 100-300 га, матимуть можливість купити нову техніку та обладнання для оптимізації собівартості, інвестувати в інфраструктуру, самостійно виходити на експортні ринки або забезпечувати власну переробку для отримання доданої вартості, - констатує президент УКАБ Алекс Ліссітса. - Отже, вони будуть залежні від розміру державної підтримки, яка в Україні є вкрай низькою, змушені будуть віддавати левову частку доходів посередникам та витрачатись на послуги зі зберігання та логістики». Він підкреслює, що аграрним компаніям необхідно залишити можливість працювати на засадах оренди. Своєю чергою, генеральний директор УКАБ Володимир Лапа зазначає, що реформування земельних відносин супроводжується потужною кампанією щодо дискредитації тих чи інших сільгосппідприємств, зокрема щодо нефінансування розвитку сільської місцевості. «Такі твердження просто не витримують критики, адже за даними Державної служби статистики, відрахування на соціальні заходи зросли з 2006 по 2010 рік при виробництві пшениці з 1,2% до 2,8% в структурі собівартості, кукурудзи - з 1 до 2,3%, аналогічна ситуація простежується по всіх основних культурах». Загалом, за оцінками УКАБ, відрахування на соціальні заходи лише при виробництві основних видів продукції рослинництва, з урахуванням зростання цін підвищилися за останні 5 років зі 150 млн грн до 992 млн грн, а цьогоріч можуть сягнути 1,5 млрд грн.