Оскільки восени 2011 року під час посіву озимих зернових культур у більшості областей України спостерігався значний дефіцит ґрунтової вологи, це зумовило суттєву затримку сходів, - на багатьох полях вони з’явились нерівномірно, що призвело до строкатості посівів озимих культур. На початку зимівлі рослини знаходились у різних фазах розвитку: від проростання до повного кущення. Тому однією з наріжних тем конференції стало обговорення проблеми: як перезимували такі посіви, які технології застосувати, щоб отримати високий урожай?
«Ринок землі»: чого очікувати сільгоспвиробникам?
«Ми проводимо порівняльний аналіз, оцінюємо собівартість, прибутковість, дохідність роботи сільськогосподарських підприємств», - зазначив координатор проекту «АгроЕфективність» Роман Сластьон.
У 2010-2011 роках урожаї в Україні зазнали збільшення у декілька разів, натомість в інших країнах світу, які потерпали від посухи, вони скоротилися. Світовий баланс на ринку зернових похитнувся. Проте в Україні, за даними Держкомстату, рентабельність серед зернових, зокрема кукурудзи, зросла на 20-30%. Отже, вирощування останньої стає прибутковим. Виникає питання: у яких обсягах сіяти цю культуру? «До цього необхідно ставитись обережно, особливо що стосується пересіву. Роблячи ставку на кукурудзу, не можна забувати про решту зернових культур», - радить пан Сластьон. Адже лідером є олійні культури, особливо соняшник.
Пшениця та ячмінь, навпаки, протягом останніх років рентабельність втрачають. Практики порівнюють теперішню ситуацію з 2003 роком, коли взимку у 2002-2003 рр. було втрачено 4,5 млн га озимої пшениці, через що господарства пересівали кукурудзою, ячменем та соняшником. При цьому ціна на грудень 2003 року становила близько 500 грн.
У ситуації, що виникла, поля вигідніше засівати ярою пшеницею, оскільки у 2011 році собівартість пшениці становила 1100-1300 грн/т, ячменю - 1300 грн/т. За таких умов стан озимих культур зменшить їх ціну, плюс 75% - вартість орендної плати за землю.
Економічна ситуація для українських аграріїв не є сприятливою. За постановою Кабінету Міністрів України, цього року зростає орендна плата землі. Якщо у 2011 році середня вартість оренди землі по Україні становила 350 грн/га, то, проіндексувавши на 75%, платити орендарям доведеться вже 615 грн. У порівнянні з минулим роком, залишилися стабільно високими ціни на дизельне паливо, мінеральні добрива та засоби захисту рослин. Проте кукурудза значно зросла у ціні, особливо насіння іноземних виробників.
Конкурентоспроможність: Росія та Україна

«Російські сільгоспвиробники будуть заробляти більше і цього року, - стверджує Роман Сластьон. - Ми намагаємось спрогнозувати, які будуть витрати на 1 га пшениці у наших сільгоспвиробників. Якщо закладали врожайність 4,5 т/га, зараз буде важко розраховувати на таку врожайність. Враховуючи усі негаразди, приблизно виходимо на 5 тис. грн. Якщо б ми досягнули 4,5 т/га, то вартість була б десь 1200 грн з ПДВ за тонну», - зазначає фахівець проекту «АгроЕфективність».
«Ціна на пшеницю навряд чи стане нижчою, а позначка на рівні 1200 грн для нас була б доволі непоганою. Якщо врожайність скоротиться до 3 т/га, то ціна становитиме 1700 грн. У таких умовах важко буде отримувати прибуток, особливо з озимої пшениці. Запланована врожайність кукурудзи - 8 тис. га, собівартість - близько 1100 грн/т. Необхідно помірковано підходити до пересіву, краще більше уваги приділити догляду за тими посівами, які перезимували», - радить координатор проекту «АгроЕфективність» Роман Сластьон.
Якщо торік більшості областей України вдалося зібрати непоганий урожай зернових культур, що зумовлено якісним дотримання технологій вирощування та сприятливими погодними умовами, то цього року ситуація на полях є більш складною. Характеризуючи стан озимих у посіві, кандидат сільськогосподарських наук Інституту сільського господарства степової зони УААН Микола Солодушко відзначає: «У 2011 році було отримано близько 50% опадів, і цей дефіцит вплинув на появу сходів. Фахівці-аграрії оцінюють стан посівів на своїх полях за зовнішнім виглядом надземної вегетативної системи рослин, але не звертають уваги на інші важливі параметри. Процеси росту й розвитку рослин у цілому залежать від формування та діяльності кореневої системи, яка відіграє головну роль у процесі постачання рослинам вологи та сприяння кущенню. Наприклад, у Дніпропетровській області температурні показники перевищували на 6,3о-8,4о аналогічні у 2011 році. Метеостанція у Нікопольському районі фіксувала -18°-20о. Промерзання ґрунту спостерігалося до 50-60 см».
Відрощування монолітів 10 лютого показало, що кількість загиблих рослин від 6 до 9% була там, де пшениця розпочала зимівлю, маючи від 2 до 4 пагонів, залежно від висоти снігового покриву. Складна ситуація також відзначається у посівах рослин, які мають 1-3 листки. Тут кількість загиблих рослин може коливатися у межах від 26 до 35%. У найгіршому стані перебувають посіви озимого ячменю, які мають 1-2 пагони. При цьому загибель рослин здатна досягати більше 80%. «Тобто стан посівів на сьогодні дуже складний, і все залежатиме від того, які погодні умови будуть в подальшому, коли відновиться вегетація. Величезне значення матиме догляд за посівами. У нашому регіоні - це середина 3-ї декади березня. У посівів є всі шанси відновити і наростити надземну масу та формувати нормальний урожай», - відзначає пан Солодушко.
Зі слів науковця, якщо відновлення вегетації відбудеться пізніше середньо багаторічних строків, збільшаться площі посівів, які будуть підлягати пересіву, тому очікування добрих урожаїв стане проблематичним. За умов, якщо на час відновлення вегетації посіви мають певне збереження усіх рослин на площі, такі посіви можуть формувати врожайність не більше ніж 2,5-3 тис./га; якщо ж рослини мають густоту понад 300-350 шт./м2, - такі посіви здатні сформувати урожайність у межах 2-2,5 тис./га.
«Звичайно, якщо рослини розпочали зимівлю, маючи 3-4 пагони, то вони здатні утворити 1-2 продуктивних стебла. Відтак, щоб одержати урожай на рівні 3-3,5 т/га, таких рослин повинно бути на одиниці площі у межах 200-250шт.», - роз’яснює Микола Солодушко.
Що необхідно зробити на час відновлення вегетації?
«Слід обстежити всі посіви, визначити стан рослин і стратегію догляду за посівами. Якщо посіви знаходяться у доброму стані (хоча цьогоріч таких дуже мало) і вони розпочали зимівлю у розкущеними, то враховуючи, що надземна маса загинула на більшості площ, необхідно буде проводити дворазове підживлення посівів», - радить Микола Солодушко. Якщо добрива вносились восени, доцільним є використання азотних добрив у нормі 35-40 кг/га. Для наступного підживлення, спрямованого на формування зернової продуктивності, кількість добрив можна збільшити до 45-60 кг/га діючої речовини.
«При густоті посівів менше 150 рослин на м2, такі площі слід пересівати» - підкреслює науковець. Що стосується посівів озимої пшениці по непарових попередниках, для відновлення і нарощування наземної маси необхідно провести перше підживлення по мерзлоталому ґрунту. Чим раніше це буде проведено, тим більш ефективно рослини зможуть використати поживні речовини, сформують достатньо вагомий урожай. Друге підживлення - локальне, воно може становити від 30-40 кг до 60 кг/га діючої речовини.
Зі слів пана Солодушка, якщо густота посіву менше 200-250 шт. рослин на м2, то такі посіви необхідно пересіяти (це стосується також посіву по соняшнику та озимого ячменю по стерні). «Якщо він залишився живим, то для відновлення надземної маси (адже після зимівлі озимий ячмінь втрачає всю свою надземну масу) необхідно дати від 45 до 65 кг/га діючої речовини. При цьому обов'язковим є друге підживлення та боротьба з бур’янами», - відзначає Микола Солодушко.
Кліматичні умови здійснюють свій вплив на рослини. По відрощених монолітах, там, де загибель рослин становить 6-9%, запаси продуктивної вологи у ґрунті були мінімальними. За січень та дві декади лютого випало лише 32-34 мм опадів при середньо багаторічній нормі 64 мм, тобто лише 50% опадів від загально можливої кількості. По чорному пару, у посівному, орному та в метровому шарі ґрунту запаси вологи є меншими середньо багаторічних показників. Наприклад, по соняшнику запаси вологи становлять менш ніж 50%.
Відсутність опадів може погано вплинути на вирощування культур та зниження їх урожайності. Оскільки навіть для формування середнього показника врожайності необхідно, щоб навесні сформувалися сприятливі умови для утворення якомога більшої кількості вторинних коренів, а це може відбутися за рахунок достатньої кількості ґрунтової вологи, а також шляхом вчасного та якісного проведення весняного прикореневого підживлення та руйнування ґрунтової кірки. За цих умов можна сподіватися на отримання прибутку від вирощування зернових культур у поточному році.