×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Зерно Причорномор’я: тренди і перспективи ринку

/ Подія / Вівторок, 05 червня 2012 16:59

alt

З кожним роком значення чорноморських країн на світовому зерновому ринку безупинно зростає. А тому уже вдев’яте з успіхом пройшла конференція «Зерно Причорномор’я. Точка опори», організована аналітичним центром «УкрАгроКонсалт». Захід зібрав понад 700 учасників з усього світу – це і представники компаній-виробників зернових та олійних культур, трейдери, брокери, співробітники інвестиційних банків, страхових та консалтингових компаній. За масштабами проведення, активністю учасниківта тими темами, які розкривались, численними шумними обговореннями у кулуарах конференція однозначно вже набула статусу найбільш перспективного агрофоруму.
 
Той, хто заробляє в агробізнесі, землі не скуповує?!
Земельне питання вже неодноразово ставало предметом обговорення на численних зібраннях зацікавлених осіб. Разом з тим, серед потенційних іноземних інвесторів воно як ніколи актуальне. Адже чи доцільно вкладати кошти в українські агропідприємства, коли досі не прийнятий ЗУ «Про ринок земель»? Хоча уже не перший рік навіть потужні агрокомпанії працюють на основі договорів оренди земель. Як відомо, чинний Земельний кодекс України визначає, що зняття мораторію на продаж земель відбудеться за умови набрання чинності двома законами: про земельний кадастр і про ринок земель сільгоспризначення. Перший Верховна Рада осилила.
altА закону про ринок земель немає, і в цьому році не передбачується. Адже усі експерти, науковці та юристи сходяться на думці, що осінні вибори 2012 року остаточно призупинили «земельний процес» в Україні.
Щоправда, зі слів Євгена Берднікова, представника Деркомзему, на сьогодні головним завданням завершення земельної реформи, яка триває уже 21 рік, є: створення законодавчої процедури земельних торгів, запровадження ринку земель сільгоспризначення та прав на них, що, на думку влади, припинить безкоштовне роздавання угідь, тобто неринкових відносин, прозорий земельний кадастр, стовідсоткове залучення фіскального потенціалу земель, а також завершення розмежування земель та встановлення меж населених пунктів.
Власне, на сьогодні у наступних виступах юристів тощо ці фактори характеризувались як наявні проблеми. Отож, законопроект про ринок земель, окрім всього, врегульовує питання земельних торгів. «З 2008 року в Україні склалася абсурдна ситуація, коли надання в оренду земельної ділянки будь-якої власності потрібно здійснювати винятково на земельних торгах, але вже 5 рік законодавчого врегулювання проведення цих торгів у нас не існує», - наголосив під час свого виступу пан Бердніков.
Не останнє місце у рейтингу дискусійних положень закону займає також питання консолідації земель, що сьогодні врегульовується на рівні так званої «джентельментської домовленості» між агропідприємцями кожного регіону, які фактично обмінюються землями, аби не ускладнювати обробіток.
Таким чином, навіть за умови зрушення питання землі з мертвої точки після виборів, швидше за все, мораторій на продаж земель сільгосппризначення триватиме «автоматично» наступний 2013 рік. З іншого боку, навіть прийняття закону про ринок земель, на думку експертів, одразу ж набуде статусу-кво, в силу різноманітних чинників.
Зокрема, на думку юриста ЮФ «КМ Партнери» Максима Олексіюка, відкриття ринку землі де-юре не набуде статусу де-факто, перш за все, через низку законодавчих обмежень: скажімо, власність землі у руках так званих «чистих» громадян України, введення мита на продаж, а також обмеження у 100 га тощо. Крім того, на думку Миколи Орлова, представника ЮФ «ОМП», ринок землі заблокується також і внаслідок того, що наявним законопроектом зовсім не регулюється статус невитребуваних паїв, доріг, земель, відведених під сільськогосподарську інфраструктуру тощо.
alt«Земельний наділ у 100 га є недостатнім для того, щоб вести агробізнес. Звісно, можливо, таким чином плануються стимулювання об’єднання фермерських господарств. Разом з тим, виникає запитання, наскільки цікаво та актуально буде для потенційних покупців взагалі купувати землю?» - зазначив пан Олексіюк.
Відповідь на це запитання однозначно не можна дати. Адже українські громадяни не належать до потенційних інвесторів. Богдан Хом’як, директор зі стратегічного розвитку АЦ «УкрАгроКонсалт», наголосив: «Наразі не можу назвати жодної компанії, яка б інвестувала у банк землі і з того заробляла великі кошти. Чималі прибутки отримують саме ті компанії, які займаються сільгоспвиробництвом, трейдінгом, переробкою…». А тому, швидше за все, і надалі компанії працюватимуть за договорами оренди. Зі слів доктора Юліана Ріса, партнера компанії «Байтен Буркхарт Україна», закон про ринок земель не впливатиме на ті угіддя, які наразі перебувають за договорами оренди. До речі, обсяг останньої на сьогодні становить більше 17 млн га.
Тема договорів оренди землі заслуговує окремої статті або цілого номеру. Адже не секрет, що першою та основною проблемою під час оформлення договору оренди є корупція на регіональних рівнях. За твердженням Миколи Орлова, питання оренди землі – це договірне питання і питання платне. Та разом з тим, навіть якщо орендар має договір «на руках» - це нічого не означає, адже є чимало фактів, через які можна легко втратити землю: неузгодженість паперових (на районному рівні) та електронних реєстрів (на обласному), неврегульованість статусу низки земель, самовільні вимоги місцевих органів. Крім того, орендар може натрапити на ряд махінацій, до прикладу: не включення до баз даних частини договорів чи у реєстраторів виявляються розбіжності між електронною базою та книгою реєстрації. До речі, проектом закону визначаються доволі м’які вимоги до оренди землі, хоча дехто в них бачить і загрозу - обмеження у 10% сільгоспугідь в одному районі і не більше 100 тис. га в цілому по країні для оренди на одну особу.

Експорт та торгові майданчики
Земельні перспективи України найближчим часом так чи інакше зрозумілі, інша річ – державне регулювання експорту: яким чином буде працювати влада у цьому напрямі. А тому один із блоків конференції присвятили цій темі.
Впровадження в Україні форвардних контрактів задля зниження ризиків для українських аграріїв здійснює Аграрна біржа, яку представляв Костянтин Балицький, заступник директора Аграрної біржі, та презентував сучасний стан біржового ринку. Так, за підсумками минулого року на Аграрній біржі було зареєстровано 7400 контрактів на суму більше 72 млрд грн. Хоча, варто зазначити, в Україні досі немає розвиненої системи торгівлі сільгосппродукцією.
altАдже Аграрна біржа у розумінні більшості аграріїв сприймається винятково в контексті реєстрації експортних контрактів, а не визначення ринкової ціни. До речі, експортний потенціал нашої країни з кожним роком все більше реалізується. Зокрема, як повідомив Сергій Петренко, заступник директора департаменту економіки та аграрних ринків Мінагропроду, на середину квітня 2012 року обсяг експорту зернових становив вже 17, 5 млн т.
Разом з тим, наразі українська Аграрна біржа не може чітко сформулювати дохідність та надати гарантії щодо розрахунків за договорами.
«Нині Аграрна біржа працює над розвитком товарного біржового ринку. Відомо, що отримання дозвільної документації під впливом бюрократичних факторів часто затягується. Ми хочемо створити умови для того, щоб учасник торгів зайшов на товарну біржу, на організований товарний ринок, і міг працювати без зайвих перешкод», - повідомив Костянтин Балицький.
Незахищені учасники торгів на українській аграрній біржі також і від волатильності цін. Хоча і від цього вже є «ліки» - компанія CME Group нещодавно повідомила про запуск ф’ючерса на причорноморську пшеницю: з початку червня 2012 року відбудеться початок біржової торгівлі на причорноморське зерно. Хоча високих результатів, на думку представника NYSE Liffe Олени Патимової, очікувати ще рано, адже досі немає відповідних умов, зокрема, відсутності державного втручання у товарний ринок. Крім того, в Україні відсутній відповідний торговий майданчик. Як висновок: пані Патимова ствердила, що ф’ючерс в Україні найближчим часом нереальний.

Лідерські позиції кукурудзи
Очолить цьогорічні торги, швидше за все, кукурудза. «Кукурудза - це найбільш експортована культура, яка характеризується високою рентабельністю виробництва, - заявила Єлизавета Малишко, експерт УкрАгроКонсалту. - Ми вважаємо, що у загальному врожаї зернових культур, обсяг якого може становити 46-47 млн т, урожай кукурудзи сягатиме 21 млн т».
Таким чином, експерти УкрАгроКонсалту спрогнозували у сезоні 2012 року ймовірний обсяг експорту цієї культури на рівні 12,5 млн т, що майже вдвічі більше сумарного експорту пшениці та ячменю. Адже, окрім звичних імпортерів української кукурудзи – країн Близького Сходу, Північної Америки, українською кукурудзою у 2011 році зацікавилась також Японія та «взяла» близько 7% цієї культури на початку сезону. Таким чином, незважаючи на те, що зростання світових цін не вражало динамікою, саме кукурудза принесла українським аграріям чудовий заробіток.
Підкріплюють передові позиції також погодні умови – як наслідок, лідерами пересіву цьогорічної весни стали соняшник, соя, кукурудза. Такого висновку дійшов Марк Ліндеман, спеціаліст FAS, який проводив весняний моніторинг українських полів та представив учасникам конференції свої спостереження. Зокрема, зі слів доповідача, у 2012 році в Україні урожай пшениці становитиме 12 млн т, ячменю – 9 млн т, кукурудзи – 25 млн т.
Водночас, зі слів Юлії Гаркавенко, експерта з ринку олійних культур УкрАгроКонсалту, посівні площі під соняшником зростають щороку і вже у 2012 році можуть становити 5,7 млн га. А експорт соняшникової олії у сезоні 2011-2012 років сягатиме 3,1 млн т. І вже за 7 місяців цього сезону Китай закупив 81 тис. т соняшникової олії. Для порівняння: за весь минулий сезон було закуплено тільки 10 тис. т.
До речі, цікава тенденція щодо цін. Наразі соняшникова олія коштує на міжнародних ринках на 25 доларів дешевше, ніж соєва. Невідомо, наскільки це пов’язано з тим, що на початку поточного сезону уряд мав плани встановити експортне мито на соняшникову олію та ріпак. Зі слів Юлії Гаркавенко, на цю інновацію ринок відреагував миттєво, і ціни просто впали: вартість соняшнику знизалась на 140 дол./т, а ріпаку - на 130 дол./т.
Власне, тема урядового втручання у ринкові процеси, у діяльність підприємств була своєрідним лейтмотивом у багатьох виступах доповідачів та обговорення, адже прозора та послідовна внутрішня політика є визначальним фактором для розвитку агропромислового комплексу, зокрема, залучення іноземних інвестицій.

У розрізі світового споживання
altЯкі тренди спостерігаються у контексті світового виробництва та споживання сільгосппродукції? Це стало темою для обговорення під час другого дня проведення конференції. Наведені вище факти про збільшення закупівель саме з азіатського ринку сільгосппродукції із Причорномор’я свідчить про перспективність Сходу для нашої торгівлі. Зокрема, Уейн Гордон, представник UBS, окреслив основні тенденції збільшення споживання сільгосппродукції в азіатських країнах. Пан Гордон запевнив присутніх, що збільшення імпорту цієї продукції на Сході триватиме і надалі. До прикладу, доповідач оцінив імпорт сої у Китай на рівні 157 млн т, разом з тим, наголосив на збільшенні виробництва кукурудзи у цій країні та її споживання. Цю думку підтвердив Ніколас Хіггінс, який представляв великобританський Rabobank International, зазначивши, що якщо на початку 2000-х років споживання Китаєм вирощеної у Бразилії кукурудзи, урожайністю 44 млн т, становило 65%, то протягом 2011-2012 років за урожайності 66,5 млн т споживання китайцями досягне 113% урожаю. А тому решту необхідного імпорту цієї культури може надати причорноморський ринок, зокрема Україна. До речі, останній складно недооцінити. Зі слів директора російської компанії ІКАР Дмитра Рилька, спільний об’єм експорту зернових із Росії, України та Казахстану уже зрівнявся з експортом із США.
«Дійсно, Причорноморський регіон на сьогодні перебуває у фазі глобальних змін», - наголосив генеральний директор АЦ «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов. Зокрема, в Україні, незважаючи на деякі проблеми з фінансуванням, щороку покращуються застосовувані технології, про що серед усього свідчить статистика використання засобів захисту рослин, ринок яких невпинно зростає, збільшення імпорту високоякісного насіння, розширення удобрюваних площ тощо.
Таким чином, навесні цього року спостерігаються такі тенденції: найбільш стабільна - зростання виробництва кукурудзи, посилення ролі фуражних зернових в експорті та внутрішньому споживанні, а також сої, зниження виробництва ріпаку тощо. Та що найголовніше, застосування новітніх технологій при вирощуванні сільгосппродукції, навіть незважаючи на складні погодні умови та з урахуванням перехідних запасів, дозволяє, за оцінками УкрАгроКонсалту, отримати експорт зернових на рівні 19 млн т.
Разом з тим, регулювання експорту, на яке є нові урядові рішення, створює нові проблеми для експортерів, зокрема, повільне повернення експортного ПДВ, невизначеність у регулюванні ринків, проблеми з оформленням відповідних документів, збільшення цін на транспортування.
Незважаючи на нестабільність державної політики, наявні проблеми, тішить, що все-таки з кожним роком країни Причорномор’я займають значиме місце у світовій торгівлі, а з деяких позицій - навіть лідерські місця. Цьому безумовно сприяє проведення такого масштабного заходу, як конференція «Зерно Причорномор’я». 

 23 травня 2024
Торги минулого тижня завершилися довгоочікуваною зміною вектора руху цін закупівлі свиней забійних кондицій: постачальники живця розписали товарні партії на 3-5 грн/кг дорожче, ніж тижнем раніше.
Торги минулого тижня завершилися довгоочікуваною зміною вектора руху цін закупівлі свиней забійних кондицій: постачальники живця розписали товарні партії на 3-5 грн/кг дорожче, ніж тижнем раніше.
23 травня 2024
 23 травня 2024
Ціни на рис, який є основним продуктом харчування в багатьох країнах, після певного періоду стабільності сягнули 15-річного максимуму на тлі несприятливої погоди. Бразилія збільшить імпорт рису після сильної повені на півдні країни, а Індонезія продовжить купувати значні обсяги й надалі.
Ціни на рис, який є основним продуктом харчування в багатьох країнах, після певного періоду стабільності сягнули 15-річного максимуму на тлі несприятливої погоди. Бразилія збільшить імпорт рису після сильної повені на півдні країни, а Індонезія продовжить купувати значні обсяги й надалі.
23 травня 2024
 23 травня 2024
Верховна Рада України на засіданні 22 травня прийняла в другому читання та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин» (реєстр. №11150).
Верховна Рада України на засіданні 22 травня прийняла в другому читання та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин» (реєстр. №11150).
23 травня 2024
 23 травня 2024
Агропідприємство у Миколаївської області збільшило площі для вирощування плодоовочевих культур до 2000 гектарів порівняно з торішніми 300 га.
Агропідприємство у Миколаївської області збільшило площі для вирощування плодоовочевих культур до 2000 гектарів порівняно з торішніми 300 га.
23 травня 2024
 23 травня 2024
Спекулятивне зростання пшеничних котирувань призвело до підвищення біржових цін на кукурудзу, але 21 травня вони знизилися на тлі фіксування прибутків трейдерами та на даних про прискорення сівби у США.
Спекулятивне зростання пшеничних котирувань призвело до підвищення біржових цін на кукурудзу, але 21 травня вони знизилися на тлі фіксування прибутків трейдерами та на даних про прискорення сівби у США.
23 травня 2024
 23 травня 2024
З початку 2024 року Україна експортувала 589 858 кг органічного меду. Це значне зростання порівняно з відповідним періодом минулого року.
З початку 2024 року Україна експортувала 589 858 кг органічного меду. Це значне зростання порівняно з відповідним періодом минулого року.
23 травня 2024

Please publish modules in offcanvas position.