Єлизавета Малишко- сильні морози у лютому. Вплив морозів на рослини озимих культур залежав від снігового покриву, висота якого була нерівномірною по всій території. Результати вирощування проб рослин озимих культур, відібраних наприкінці лютого, показали, що у північній, західній та центральній частині країни завдяки сніговому покриву життєздатність озимих культур збереглася і становила 96-100%. У східному регіоні, де снігу було менше, температура ґрунту на окремих полях знижувалася до критичного рівня -14-17°, внаслідок чого значна частина рослин озимого ячменю та слабких посівів озимої пшениці загинула (Харківська, Сумська, Луганська, Донецька області).
Найбільшої шкоди озимим морози завдали у південному регіоні, де за відсутності снігу температура на глибині залягання вузла кущення знижувалася нижче критичного рівня - -15-20°С. У цьому регіоні внаслідок осінньої посухи більшість посівів увійшли в зиму слаборозвиненими, і на багатьох з них рослини були пошкоджені морозами на 50-80%. Збереглися посіви з добре розкущеними рослинами, з розвиненою кореневою системою (після чорних парів та при зрошенні). Особливо постраждали від морозів посіви озимого ячменю як менш зимостійкої культури.
ПРОГНОЗ УРОЖАЮ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
Остаточне визначення кількості загиблих посівів озимини можна буде здійснити після відновлення весняної вегетації. Однак попередні результати оцінки посівів наприкінці лютого свідчать, що пересівати необхідно 2,3-3,0 млн га посіяних площ, а також 1,2 млн га, що не зійшли через осінню посуху. Площі пересіву озимини можуть збільшитися за умов сухої та спекотної весни й дещо зменшитися при поступовому наростанні весняного тепла і випаданні дощів у період відновлення весняної вегетації.
Озима пшениця при посівній площі 6709,1 тис. га (2010-2011 рік - 6553,4 тис. га) увійшла у зиму на 26,3% площ у доброму стані, 41,2% - у задовільному і 32,5% - у слабкому та розрідженому. Крім цього, на площі 956,9 тис. га (14,3%) сходи не отримано, а частина посівів озимої пшениці загинула у результаті сильних лютневих морозів. Загальна площа цієї культури, що підлягає пересіванню, очікується на рівні 1,85 млн га.
Слід зазначити, що озиме жито як більш зимостійка культура, основні площі якої розташовані у більш зволоженій поліській зоні, менше постраждала від лютневих морозів. Наприкінці лютого у доброму стані знаходилося 48,9% посівів цієї культури, у задовільному - 38,3%, у слабкому та розрідженому - 12,8%. Пересівання цієї культури очікується порівняно незначне - 13,9 тис. га (4,4%).
Озимий ячмінь як культура південного регіону цього року істотно постраждав від осінньої посухи, а також від лютневих морозів через відсутність снігу на багатьох його посівах. У лютому ця культура на 16% площ перебувала у доброму стані, 39,7% - у задовільному та 44,3% - у слабкому та розрідженому. Її весняний пересів може становити 485,7 тис. га (35,4%).
Основні фактори формування врожаю ярих культур
На думку експертів “УкрАгроКонсалт”, у зв’язку із загибеллю значної частини озимих культур та їх пересівом, за попередніми прогнозами, площі сівби ярих культур збільшаться на 2,3-3,0 млн га, що істотно ускладнить проведення весняних польових робіт в оптимальні терміни. У південному регіоні, де очікується найбільше пересівання, виникає незадовільна ситуація із ґрунтовою вологою. Її запаси на більшості полів становлять на метровому шарі лише 60-80 мм за норми 120-160 мм, що може спричинити істотний недобір врожаю.
Кращою культурою для пересіву загиблої озимини у південному регіоні вважається така посухостійка культура, як ярий ячмінь, а також просо і сорго.
У зв'язку з очікуваним недобором зерна озимих культур цього року господарства мають намір приділити більше уваги кукурудзі. У південному регіоні, де найбільше загинуло озимих культур, можливості розширення посівів кукурудзи обмежені посушливістю клімату. Розширення її посівів переважно відбудеться у Лісостепу та Поліссі, частково - у північному Степу.
Ризики
Негативно позначитися на урожаї зернових культур (озимих та ярих) може пізня весна, яку очікують у другій половині березня. Крім того, збільшений обсяг посівних робіт, викликаний пересівом загиблої озимини, і дефіцит сільськогосподарської техніки можуть призвести до проведення сівби значної частини ранніх зернових культур пізніше оптимальних строків, що, своєю чергою, спричинить недобір урожаю зерна.
Дефіцит сільськогосподарської техніки, особливо збиральної, може порушити оптимальні терміни проведення робіт та спровокувати значні витрати уже вирощеного врожаю. Так, розширення посівів кукурудзи на зерно до більш ніж 4 млн га за дефіциту зернозбиральних комбайнів може призвести до тривалості її збирання більше 60 днів замість оптимальних 20 та значних втрат урожаю.
