Безпеку не запатентувати

/ Подія / Вівторок, 05 червня 2012 17:09
altТетяна Тимошенко
Агрохімічний комітет Європейської Бізнес Асоціації постійно привертає увагу не тільки сільгоспвиробників, а й широкої громадськості, влади до проблеми фальсифікації засобів захисту рослин. Адже усі ми - в першу чергу, споживачі харчових продуктів. Цьогоріч увагу журналістів привернули до цієї проблеми крізь призму прав інтелектуальної власності.
 
Чого варто остерігатись?
Українці, як і більшість населення, особливо пострадянського простору, часто дуже бояться всілякої «хімії», яка начебто надто погано впливає на організм тощо. Ще більшу боязнь викликають ГМО-продукти. І, мабуть, зовсім не просто визначити, що саме лякає більше. І часто прийнятим вважається купувати сільгосппродукцію, вирощену у «дядька» в селі, у якого начебто все екологічно чисте.
Однак існує реальна страшніша загроза, аніж ГМО та вплив якісних пестицидів на грунт та рослини, - це неякісні фальсифіковані пестициди. У цій сфері, на жаль, Україна на сьогодні має прикре лідерство. Та й надалі продовжує залишатись полігоном для неякісних пестицидів. Використання останніх вкрай токсичне та небезпечне. І що найголовніше, ця небезпека проявляється без жодних аналізів - наочно: у вигляді чорного поля, де вимерли усі культури, або у вигляді деформованих рослин.

Нетоксична якість урожаю
altВласне, такий результат можна отримати тільки за умови використання оригінальних засобів захисту рослин. Зі слів Людмили Сєдокур, голови Реєстраційної Групи Агрохімічного Комітету, у світі існує дві сфери, у яких проводять найретельніші дослідження на безпечність - агрохімія та фармація. Беззаперечним доказом цьому є той факт, що компанії-оригінатори витрачають 10-15 років дослідження для виведення того чи іншого препарату на ринок.
Роки досліджень та випробовувань, ретельного добору - і з тисяч молекул до реєстрації надходить одна - найбільш дієва, та що важливіше, найбезпечніша для навколишнього середовища та здоров’я людей. Крім того, молекулу (діючу речовину) доповнюють спеціальними додатковими речовинами - компонентами препаративної форми (наповнювачами, емульгаторами, прилипачами, розчинниками тощо). На сьогодні фактично вести успішний агробізнес без засобів захисту рослин неможливо. Хоч немає змоги вплинути на погоду, але бур’яни, шкідників та хвороби можна подолати. Адже останні не тільки можуть знизити урожайність, а й перетворити вирощену продукцію на неїстівну.
Однак почасти фермери задля економії використовують неякісні пестициди, забуваючи, що використання оригінальних засобів захисту рослин у собівартості готової продукції займає не так то і багато – лише 10%.

«Патентована» небезпека
На кожну оригінальну молекулу компанії отримують спеціальний патент, який захищає продукцію інтелектуальної власності компанії-оригінатора. І все було б чудово, якби не одне але… Такі патенти мають визначений термін дії, після закінчення якого компанії-генерики використовують ту ж саму молекулу (діючу речовину), створюючи свої препарати - аналоги.
На жаль, зовсім небагато існує таких компаній-генериків, які сумлінно відносяться до створення аналогів, а, як то прикро, більшість працюють на виготовлення фальсифікату.
altЗі слів Ольги Бабаянц, доктора біологічних наук, заввідділу фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту, на українських ринках активно представлені генерики китайського та індійського виробництва. До речі, сьогодні в Україні зареєстровано майже 900 препаратів для захисту рослин, з яких понад 500 є генеричними. Більше того, на думку Ольги Бабаянц, на одиницю оригінального препарату припадає від 50 до 150 одиниць фальсифікату.
Підступність генеричних препаратів у тому, що здебільшого вони містять ту ж саму діючу речовину, що й препарати компаній-оригінаторів. Власне, навіть за умови використання тієї самої діючої речовини результат буде протилежним, якщо використовувались інші допоміжні речовини, - відбудеться інша хімічна реакція. А тому відмінний склад допоміжних речовин дає на полі зовсім інший результат. Крім того, діючі речовини у контрафактних препаратах часто «підкріплені» токсичними речовинами – діоксином, бензолом тощо.
Трагічність ситуації ще й у тому, що на сьогодні фальсифікація засобів захисту рослин - це не поодинокі випадки, це злагоджений бізнес, який вбиває і людський організм, і навколишнє середовище. Бувають, звісно, випадки, коли неоригінальні засоби захисту не здійснюють жодної дії на рослину. Таким чином, агровиробник просто викидає гроші на вітер.
Водночас, порушники не «винаходять велосипед» - вони продають фальсифіковані засоби захисту під знаними брендами.

ДОВІДКА
На сьогодні членами Агрохімічного комітету ЄБА є представники 10 агрохімічних компаній, що працюють в Україні*:
  • Аріста ЛайфСайенс
  • БАСФ CE
  • Байєр КропСайєнс
  • Доу АгроСайенсіс
  • Дюпон Інтернешнл Оперейшнз Сарл.
  • Мактешим-Аган Україна
  • Монсанто
  • Нуфарм Україна
  • Самміт-Агро Юкрейн
  • Сингента
*інформація з офіційного сайту ЄБА

А що в «обгортці»?
Інше питання - упакування. Умілі руки зловмисників вміють виготовляти упакування та етикетки, навіть із захисними елементами. Разом з тим, важливе значення мають умови (місце, освітлення, температурний режим) під час фасування (розливу) препаратів. На сьогодні в Україні пакування пестицидів здійснюють тільки у двох містах - у Рівному та Києві. Вкрай важливо зауважити, що аграріям потрібно бути надто пильними та звертати особливу увагу на упакування. Зі слів Наталії Савченко, маркетолога компанії «Дюпон Україна», компанія-оригінатор ніколи не здійснює фасування, подібне до лікарських засобів: у вигляді таблеток, в ампулах тощо.
До речі, «точкою» продажу фальсифікату сьогодні надто часто є Інтернет, де поширені короткі оголошення без юридичних адрес, стаціонарних телефонів тощо. Саме тут найчастіше презентують товар, виготовлений у підпільних гаражах без дотримання елементарних умов безпеки. Крім того, якщо раніше характерною ознакою фальсифікату була менша ціна, то тепер вартість оригінальних пестицидів та підроблених - однакова. А тому наразі компанії-оригінатори, не маючи законодавчих важелів впливу на ринок фальсифікованих ЗЗР, спільно з агрохімічним комітетом ЄБА проводять просвітницьку роботу серед аграріїв.

Законодавчі перепони, або як захистити себе від фальсифікату?
altЮридичний радник Агрохімічного комітету Тетяна Кудрицька стверджує, що саме недосконалість, а також неузгодженість Законів «Про пестициди та агрохімікати» і «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» створюють прецеденти для існування на агрохімічному ринку неякісних продуктів. Незважаючи на задекларовані та ратифіковані в Україні міжнародні норми захисту прав патентовласників на рівні держави, де-факто компаніям-оригінаторам неможливо захистити свої права навіть у судах. Через багатоступеневі перепони паперової тяганини, часто доки справа доходить до суду, термін дії патенту на оригінальну молекулу закінчується, а з ним - фактично і весь склад злочину. У таких умовах передусім сільгоспвиробник змушений вміти захистити себе самостійно.
По-перше, компанії-виробники засобів захисту рослин наголошують на тому, що пестициди потрібно купувати тільки в офіційних дистриб’юторів. А якщо все одно тривожать сумніви, варто все-таки звернутись до компанії виробника. По-друге, завжди потрібно звертати увагу на наявність захисних елементів на упаковці: голограми, захисні плівки, номер партії тощо. До речі, оригінальну голограму неможливо зняти неушкодженою з упаковки.
По-третє, ще одним важливими елементом захисту є розуміння значення дат, зазначених на упаковці: дата виробництва тари, вказана на дні упаковки, не може бути пізнішою за дату виробництва самої речовини (препарату).
Крім того, сьогодні сільгоспвиробнику задля успішності свого бізнесу та його безпеки варто бути активним, відвідуючи різноманітні заходи - семінари, Дні поля тощо, що проводять компанії-виробники та офіційні дистриб’ютори. 

 23 травня 2024
Торги минулого тижня завершилися довгоочікуваною зміною вектора руху цін закупівлі свиней забійних кондицій: постачальники живця розписали товарні партії на 3-5 грн/кг дорожче, ніж тижнем раніше.
Торги минулого тижня завершилися довгоочікуваною зміною вектора руху цін закупівлі свиней забійних кондицій: постачальники живця розписали товарні партії на 3-5 грн/кг дорожче, ніж тижнем раніше.
23 травня 2024
 23 травня 2024
Ціни на рис, який є основним продуктом харчування в багатьох країнах, після певного періоду стабільності сягнули 15-річного максимуму на тлі несприятливої погоди. Бразилія збільшить імпорт рису після сильної повені на півдні країни, а Індонезія продовжить купувати значні обсяги й надалі.
Ціни на рис, який є основним продуктом харчування в багатьох країнах, після певного періоду стабільності сягнули 15-річного максимуму на тлі несприятливої погоди. Бразилія збільшить імпорт рису після сильної повені на півдні країни, а Індонезія продовжить купувати значні обсяги й надалі.
23 травня 2024
 23 травня 2024
Верховна Рада України на засіданні 22 травня прийняла в другому читання та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин» (реєстр. №11150).
Верховна Рада України на засіданні 22 травня прийняла в другому читання та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин» (реєстр. №11150).
23 травня 2024
 23 травня 2024
Агропідприємство у Миколаївської області збільшило площі для вирощування плодоовочевих культур до 2000 гектарів порівняно з торішніми 300 га.
Агропідприємство у Миколаївської області збільшило площі для вирощування плодоовочевих культур до 2000 гектарів порівняно з торішніми 300 га.
23 травня 2024
 23 травня 2024
Спекулятивне зростання пшеничних котирувань призвело до підвищення біржових цін на кукурудзу, але 21 травня вони знизилися на тлі фіксування прибутків трейдерами та на даних про прискорення сівби у США.
Спекулятивне зростання пшеничних котирувань призвело до підвищення біржових цін на кукурудзу, але 21 травня вони знизилися на тлі фіксування прибутків трейдерами та на даних про прискорення сівби у США.
23 травня 2024
 23 травня 2024
З початку 2024 року Україна експортувала 589 858 кг органічного меду. Це значне зростання порівняно з відповідним періодом минулого року.
З початку 2024 року Україна експортувала 589 858 кг органічного меду. Це значне зростання порівняно з відповідним періодом минулого року.
23 травня 2024

Please publish modules in offcanvas position.