Безпеку не запатентувати
/
Подія
/
Вівторок, 05 червня 2012 17:09
Тетяна Тимошенко
Агрохімічний комітет Європейської Бізнес Асоціації постійно привертає увагу не тільки сільгоспвиробників, а й широкої громадськості, влади до проблеми фальсифікації засобів захисту рослин. Адже усі ми - в першу чергу, споживачі харчових продуктів. Цьогоріч увагу журналістів привернули до цієї проблеми крізь призму прав інтелектуальної власності.
Чого варто остерігатись?
Українці, як і більшість населення, особливо пострадянського простору, часто дуже бояться всілякої «хімії», яка начебто надто погано впливає на організм тощо. Ще більшу боязнь викликають ГМО-продукти. І, мабуть, зовсім не просто визначити, що саме лякає більше. І часто прийнятим вважається купувати сільгосппродукцію, вирощену у «дядька» в селі, у якого начебто все екологічно чисте.
Однак існує реальна страшніша загроза, аніж ГМО та вплив якісних пестицидів на грунт та рослини, - це неякісні фальсифіковані пестициди. У цій сфері, на жаль, Україна на сьогодні має прикре лідерство. Та й надалі продовжує залишатись полігоном для неякісних пестицидів. Використання останніх вкрай токсичне та небезпечне. І що найголовніше, ця небезпека проявляється без жодних аналізів - наочно: у вигляді чорного поля, де вимерли усі культури, або у вигляді деформованих рослин.
Нетоксична якість урожаю
Власне, такий результат можна отримати тільки за умови використання оригінальних засобів захисту рослин. Зі слів Людмили Сєдокур, голови Реєстраційної Групи Агрохімічного Комітету, у світі існує дві сфери, у яких проводять найретельніші дослідження на безпечність - агрохімія та фармація. Беззаперечним доказом цьому є той факт, що компанії-оригінатори витрачають 10-15 років дослідження для виведення того чи іншого препарату на ринок.
Роки досліджень та випробовувань, ретельного добору - і з тисяч молекул до реєстрації надходить одна - найбільш дієва, та що важливіше, найбезпечніша для навколишнього середовища та здоров’я людей. Крім того, молекулу (діючу речовину) доповнюють спеціальними додатковими речовинами - компонентами препаративної форми (наповнювачами, емульгаторами, прилипачами, розчинниками тощо). На сьогодні фактично вести успішний агробізнес без засобів захисту рослин неможливо. Хоч немає змоги вплинути на погоду, але бур’яни, шкідників та хвороби можна подолати. Адже останні не тільки можуть знизити урожайність, а й перетворити вирощену продукцію на неїстівну.
Однак почасти фермери задля економії використовують неякісні пестициди, забуваючи, що використання оригінальних засобів захисту рослин у собівартості готової продукції займає не так то і багато – лише 10%.
«Патентована» небезпека
На кожну оригінальну молекулу компанії отримують спеціальний патент, який захищає продукцію інтелектуальної власності компанії-оригінатора. І все було б чудово, якби не одне але… Такі патенти мають визначений термін дії, після закінчення якого компанії-генерики використовують ту ж саму молекулу (діючу речовину), створюючи свої препарати - аналоги.
На жаль, зовсім небагато існує таких компаній-генериків, які сумлінно відносяться до створення аналогів, а, як то прикро, більшість працюють на виготовлення фальсифікату.
Зі слів Ольги Бабаянц, доктора біологічних наук, заввідділу фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту, на українських ринках активно представлені генерики китайського та індійського виробництва. До речі, сьогодні в Україні зареєстровано майже 900 препаратів для захисту рослин, з яких понад 500 є генеричними. Більше того, на думку Ольги Бабаянц, на одиницю оригінального препарату припадає від 50 до 150 одиниць фальсифікату.
Підступність генеричних препаратів у тому, що здебільшого вони містять ту ж саму діючу речовину, що й препарати компаній-оригінаторів. Власне, навіть за умови використання тієї самої діючої речовини результат буде протилежним, якщо використовувались інші допоміжні речовини, - відбудеться інша хімічна реакція. А тому відмінний склад допоміжних речовин дає на полі зовсім інший результат. Крім того, діючі речовини у контрафактних препаратах часто «підкріплені» токсичними речовинами – діоксином, бензолом тощо.
Трагічність ситуації ще й у тому, що на сьогодні фальсифікація засобів захисту рослин - це не поодинокі випадки, це злагоджений бізнес, який вбиває і людський організм, і навколишнє середовище. Бувають, звісно, випадки, коли неоригінальні засоби захисту не здійснюють жодної дії на рослину. Таким чином, агровиробник просто викидає гроші на вітер.
Водночас, порушники не «винаходять велосипед» - вони продають фальсифіковані засоби захисту під знаними брендами.
ДОВІДКА
На сьогодні членами Агрохімічного комітету ЄБА є представники 10 агрохімічних компаній, що працюють в Україні*:
-
Аріста ЛайфСайенс
-
БАСФ CE
-
Байєр КропСайєнс
-
Доу АгроСайенсіс
-
Дюпон Інтернешнл Оперейшнз Сарл.
-
Мактешим-Аган Україна
-
Монсанто
-
Нуфарм Україна
-
Самміт-Агро Юкрейн
-
Сингента
*інформація з офіційного сайту ЄБА
А що в «обгортці»?
Інше питання - упакування. Умілі руки зловмисників вміють виготовляти упакування та етикетки, навіть із захисними елементами. Разом з тим, важливе значення мають умови (місце, освітлення, температурний режим) під час фасування (розливу) препаратів. На сьогодні в Україні пакування пестицидів здійснюють тільки у двох містах - у Рівному та Києві. Вкрай важливо зауважити, що аграріям потрібно бути надто пильними та звертати особливу увагу на упакування. Зі слів Наталії Савченко, маркетолога компанії «Дюпон Україна», компанія-оригінатор ніколи не здійснює фасування, подібне до лікарських засобів: у вигляді таблеток, в ампулах тощо.
До речі, «точкою» продажу фальсифікату сьогодні надто часто є Інтернет, де поширені короткі оголошення без юридичних адрес, стаціонарних телефонів тощо. Саме тут найчастіше презентують товар, виготовлений у підпільних гаражах без дотримання елементарних умов безпеки. Крім того, якщо раніше характерною ознакою фальсифікату була менша ціна, то тепер вартість оригінальних пестицидів та підроблених - однакова. А тому наразі компанії-оригінатори, не маючи законодавчих важелів впливу на ринок фальсифікованих ЗЗР, спільно з агрохімічним комітетом ЄБА проводять просвітницьку роботу серед аграріїв.
Законодавчі перепони, або як захистити себе від фальсифікату?
Юридичний радник Агрохімічного комітету Тетяна Кудрицька стверджує, що саме недосконалість, а також неузгодженість Законів «Про пестициди та агрохімікати» і «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» створюють прецеденти для існування на агрохімічному ринку неякісних продуктів. Незважаючи на задекларовані та ратифіковані в Україні міжнародні норми захисту прав патентовласників на рівні держави, де-факто компаніям-оригінаторам неможливо захистити свої права навіть у судах. Через багатоступеневі перепони паперової тяганини, часто доки справа доходить до суду, термін дії патенту на оригінальну молекулу закінчується, а з ним - фактично і весь склад злочину. У таких умовах передусім сільгоспвиробник змушений вміти захистити себе самостійно.
По-перше, компанії-виробники засобів захисту рослин наголошують на тому, що пестициди потрібно купувати тільки в офіційних дистриб’юторів. А якщо все одно тривожать сумніви, варто все-таки звернутись до компанії виробника. По-друге, завжди потрібно звертати увагу на наявність захисних елементів на упаковці: голограми, захисні плівки, номер партії тощо. До речі, оригінальну голограму неможливо зняти неушкодженою з упаковки.
По-третє, ще одним важливими елементом захисту є розуміння значення дат, зазначених на упаковці: дата виробництва тари, вказана на дні упаковки, не може бути пізнішою за дату виробництва самої речовини (препарату).
Крім того, сьогодні сільгоспвиробнику задля успішності свого бізнесу та його безпеки варто бути активним, відвідуючи різноманітні заходи - семінари, Дні поля тощо, що проводять компанії-виробники та офіційні дистриб’ютори.
Тетяна Тимошенко
Агрохімічний комітет Європейської Бізнес Асоціації постійно привертає увагу не тільки сільгоспвиробників, а й широкої громадськості, влади до проблеми фальсифікації засобів захисту рослин. Адже усі ми - в першу чергу, споживачі харчових продуктів. Цьогоріч увагу журналістів привернули до цієї проблеми крізь призму прав інтелектуальної власності.
Власне, такий результат можна отримати тільки за умови використання оригінальних засобів захисту рослин. Зі слів Людмили Сєдокур, голови Реєстраційної Групи Агрохімічного Комітету, у світі існує дві сфери, у яких проводять найретельніші дослідження на безпечність - агрохімія та фармація. Беззаперечним доказом цьому є той факт, що компанії-оригінатори витрачають 10-15 років дослідження для виведення того чи іншого препарату на ринок.Зі слів Ольги Бабаянц, доктора біологічних наук, заввідділу фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту, на українських ринках активно представлені генерики китайського та індійського виробництва. До речі, сьогодні в Україні зареєстровано майже 900 препаратів для захисту рослин, з яких понад 500 є генеричними. Більше того, на думку Ольги Бабаянц, на одиницю оригінального препарату припадає від 50 до 150 одиниць фальсифікату.
ДОВІДКА
На сьогодні членами Агрохімічного комітету ЄБА є представники 10 агрохімічних компаній, що працюють в Україні*:
- Аріста ЛайфСайенс
- БАСФ CE
- Байєр КропСайєнс
- Доу АгроСайенсіс
- Дюпон Інтернешнл Оперейшнз Сарл.
- Мактешим-Аган Україна
- Монсанто
- Нуфарм Україна
- Самміт-Агро Юкрейн
- Сингента
*інформація з офіційного сайту ЄБА
Юридичний радник Агрохімічного комітету Тетяна Кудрицька стверджує, що саме недосконалість, а також неузгодженість Законів «Про пестициди та агрохімікати» і «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» створюють прецеденти для існування на агрохімічному ринку неякісних продуктів. Незважаючи на задекларовані та ратифіковані в Україні міжнародні норми захисту прав патентовласників на рівні держави, де-факто компаніям-оригінаторам неможливо захистити свої права навіть у судах. Через багатоступеневі перепони паперової тяганини, часто доки справа доходить до суду, термін дії патенту на оригінальну молекулу закінчується, а з ним - фактично і весь склад злочину. У таких умовах передусім сільгоспвиробник змушений вміти захистити себе самостійно. 28 липня 2026
На початку повномасштабного вторгнення науковиця встигла вивезти з Херсона невелику кількість насіння бавовнику — і цим фактично врятувала селекційну роботу, яку вели десятиліттями. Тепер створений нею сорт випробовують на полі в Бессарабії разом із найкращими закордонними зразками. Ставка тут вища за врожайність: без власної бавовни країна не має сировини для пороху.
На початку повномасштабного вторгнення науковиця встигла вивезти з Херсона невелику кількість насіння бавовнику — і цим фактично врятувала селекційну роботу, яку вели десятиліттями. Тепер створений нею сорт випробовують на полі в Бессарабії разом із найкращими закордонними зразками. Ставка тут вища за врожайність: без власної бавовни країна не має ...
28 липня 2026
28 липня 2026
Науковці назвали цифру, за якою кожен господар може перевірити себе просто зараз, не чекаючи кінця сезону. Якщо комбайн дає менше п'яти тонн з гектара, а зерно продається дешевше за дев'ять тисяч за тонну, виробництво йде в мінус. Дизель, який дорожчає саме в розпал жнив, у цій арифметиці стає тим важком, що схиляє шальки.
Науковці назвали цифру, за якою кожен господар може перевірити себе просто зараз, не чекаючи кінця сезону. Якщо комбайн дає менше п'яти тонн з гектара, а зерно продається дешевше за дев'ять тисяч за тонну, виробництво йде в мінус. Дизель, який дорожчає саме в розпал жнив, у цій арифметиці стає тим важком, що схиляє шальки.
28 липня 2026
28 липня 2026
Кожна тонна сиру, завезена з-за кордону, — це молоко, яке не купили в українського фермера. За півроку набралося чверть мільйона тонн — обсяг, порівнянний із річним надоєм великого регіону. Галузева асоціація попереджає: без змін країна ризикує втратити не лише виробництво з доданою вартістю, а й самі сучасні ферми.
Кожна тонна сиру, завезена з-за кордону, — це молоко, яке не купили в українського фермера. За півроку набралося чверть мільйона тонн — обсяг, порівнянний із річним надоєм великого регіону. Галузева асоціація попереджає: без змін країна ризикує втратити не лише виробництво з доданою вартістю, а й самі сучасні ферми.
28 липня 2026
28 липня 2026
Поки галузь звітує про перше за шість років зростання переробки, всередині цифр ховається зовсім інша подія. За один рік країна втратила майже половину площ під виноградом, який їдять свіжим, — тоді як винний майже не постраждав. Це не випадковість погоди, а свідомий вибір виробників.
Поки галузь звітує про перше за шість років зростання переробки, всередині цифр ховається зовсім інша подія. За один рік країна втратила майже половину площ під виноградом, який їдять свіжим, — тоді як винний майже не постраждав. Це не випадковість погоди, а свідомий вибір виробників.
28 липня 2026
27 липня 2026
Держава вкотре виставляє на торги підприємство, яке колись забезпечувало українські поля азотними добривами власного виробництва. Дата вже призначена, ціна відома, а від майбутнього власника вимагатимуть не лише грошей за актив, а й піврічної суми інвестицій у модернізацію. Попередня спроба продати завод торік завершилася нічим — на аукціон не прийшов жоден учасник.
Держава вкотре виставляє на торги підприємство, яке колись забезпечувало українські поля азотними добривами власного виробництва. Дата вже призначена, ціна відома, а від майбутнього власника вимагатимуть не лише грошей за актив, а й піврічної суми інвестицій у модернізацію. Попередня спроба продати завод торік завершилася нічим — на аукціон не ...
27 липня 2026
27 липня 2026
П'ять сільгосппідприємств одного холдингу подали до суду заяви в один і той самий день — і суд відкрив провадження щодо кожного теж одночасно. Ідеться не про банкрутство, а про спробу його уникнути за допомогою механізму, який з'явився в Україні лише торік. Заявлені до реструктуризації борги наближаються до трьох з половиною мільярдів гривень.
П'ять сільгосппідприємств одного холдингу подали до суду заяви в один і той самий день — і суд відкрив провадження щодо кожного теж одночасно. Ідеться не про банкрутство, а про спробу його уникнути за допомогою механізму, який з'явився в Україні лише торік. Заявлені до реструктуризації борги наближаються до трьох з половиною мільярдів гривень.
27 липня 2026
