Добрі сорти – запорука урожаю
Науково-практична конференція під назвою «День поля – нові сорти зернових культур та їх роль у збільшенні виробництва якісного зерна» відбулася 21 червня у стінах Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (далі ІФРГ НАНУ) і, в основному, була присвячена сортам пшениці, що впроваджує Інститут, та технологіям їх вирощування. Цей захід зібрав понад 200 учасників – науковців, агрономів, керівників агрофірм, посадовців.
Під час Дня поля було наголошено, що серед факторів аграрного виробництва генетичне поліпшення рослин відіграє провідну роль і має величезне народногосподарське значення. До прикладу, за останні 70 років валовий збір зерна по всій планеті зріс на 50-60%, що зумовлено впровадженням нових сортів. Герой України, директор ІФРГ НАНУ, академік Володимир Моргун у своєму вітальному слові звернув увагу присутніх на досягнення закладу у галузі селекції і зазначив важливість проведення таких подій для аграрного сектору. «Національною програмою «Зерно України» поставлено за мету підвищити урожайність наших полів, і генетична політика відіграє тут важливу роль. Селекція рослин є інноваційною галуззю у світі, 12-15% обігу коштів спрямовується на її розвиток. Тому нові сорти є і будуть залишатися одним із визначальних і активізуючих факторів аграрного виробництва», - зазначив під час свого виступу пан Моргун.
Вперше за історію України селекційні сорти Інституту фізіології рослин і генетики НАНУ Смуглянка, Золотоколоса, Фаворитка показали рекордні збори зерна – 124 і 131,8 ц/га. Щоправда, виведення такого сорту потребувало активної праці протягом 15 років. Створені в Інституті сорти за рівнем продуктивності та напрямом використання можна поділити на кілька груп.
Перша група – короткостеблові високоінтенсивні. Ці сорти є принципово новими, вони створені методом хромосомної інженерії і містять у своєму геномі житні транслокації. За сприятливих кліматичних умов та інтенсивних технологій сорти цієї групи здатні формувати урожай 100 ц/га зерна, хоча їх генетичний потенціал сягає 115-124 ц/га. До цієї групи належать сорти Смуглянка і Фаворитка, які є національними стандартами. Так, із сорту Смуглянка по 115 ц/га отримано у 17 сортодослідах державного випробування. Таких результатів немає жоден сорт України.
Також до високоінтенсивних сортів належать Солоха, Володарка, Чигиринка, Спасівка, Володарка, Колумбія, Золотоколоса. На високому фоні мінерального живлення вони забезпечують рекордні урожаї. Сорти створені для добрих господарів та високих технологій.
Друга група – універсальні сорти. До цієї групи належать Богданівка, Трипільська, Добірна, Снігурка, Вінничанка, Сонечко, Переяславка, Наталка. Генетичний потенціал урожайності цих сортів становить 100-114 ц/га. Головною їх перевагою є стабільність урожаю, невибагливість до умов і строків посіву, мають високу екологічну пластичність. Це сорти для усіх господарів і видів господарювання.
Лідером групи став сорт Подолянка, який є національним стандартом для усіх зон країни. Урожай зерна у Державному сортовивченні у 52 сортодослідах становив 60-96 ц/га. Сорт забезпечує стабільні і високі урожаї зерна вищої якості у всіх зонах України, не вибагливий до умов вирощування, має високу посухостійкість.
Особливу увагу звернено на сорти Наталка, Сонечко, Почаївка, Переяславка, в яких висока якість зерна поєднується із високою продуктивністю і є добрими поліпшувачами якості. Борошно цих сортів використовують для хлібних виробів найвищої якості. Новими для групи є сорти Вінничанка, Новокиївська і Сонечко. Наприклад, сорт Новокиївська створений для пізніх посівів по гірших попередниках, є прообразом сорту Миронівська 808, має високу якість зерна. Сорт Сонечко поєднує багато корисних ознак: має високу якість зерна, морозостійкий, стійкий до хвороб, невибагливий до умов вирощування. Генетичний потенціал продуктивності сорту становить більш як 100 ц/га.
«Останніми роками перенасиченість сівозмін соняшником і кукурудзою обумовлюють пізні, за межами оптимальних, строки посівів. Для таких умов створені сорти Новокиївська та Хуртовина, які успішно витримують запізнілий посів і забезпечують одержання хороших урожаїв. Важливо звернути увагу на використання сортів із різним вегетаційним періодом: як ранньостиглих, так і середньостиглих, що зменшує втрати зерна під час жнив», - зазначив академік Моргун.
Значного успіху Інститут досягнув у створенні сортів пшениці методом трансплантації хромосом. Такі сорти, як Смуглянка, Золотоколоса, Трипільська тощо мають високу продуктивність та екологічну пластичність, стійкість до збудників основних хвороб, і, що важливо, не потребують інтенсивного хімічного захисту та є більш придатними для використання в органічному землеробстві. «Основними перевагами цих сортів є те, що вони забезпечують отримання стабільних урожаїв на різних фонах мінерального живлення, невибагливі до умов вирощування, попередників і строків сівби, мають високу екологічну пластичність. Тобто це сорти для усіх господарств і різних рівнів господарювання. Їм притаманна висока морозо- та посухостійкість, вони є, по суті, страховими сортами. Це означає, що в морозні зими та засушливі роки, маючи ці сорти, господарство залишиться із хлібом», - додав директор ІФРГ НАНУ. Оскільки загибель озимої пшениці в Україні з різних причин спостерігається досить часто, розширення посівних площ під екологічно пластичними сортами, на думку науковців, стабілізуватиме валові збори зерна.
Третя група – сорти спеціального використання. Окрім необхідного комплексу господарсько-цінних ознак, вони мають специфічні властивості, які дають їм переваги при використанні з метою забезпечення певних біологічних, господарських чи харчових потреб. В Україні такі сорти створені вперше. Їм характерний подовжений вегетаційний період, і за умов нормального забезпечення мікроелементів вони мають високий потенціал продуктивності. Серед сортів цієї групи - Зимоярка, Пивна, Хуторянка та інші. Скажімо, сорт Пивна має низький вміст білка в зерні та високу якість клейковини, що визначає специфічність його використання для виробництва пива та комбікормів для птиці. Як сировина для пива ця пшениця має значні переваги над ячменем за урожайністю зерна в усіх зонах країни. Фактичний генетичний потенціал продуктивності зерна становить 90-105,5 ц/га.
Сорти Зимоярка та Хуторянка поєднують у собі гени озимості і яловості, та є дворучками. Можуть висіватися і восени, і навесні. Потреба в таких сортах викликана перш за все нестабільністю перезимівлі озимої пшениці та низьким урожаєм ярої, особливо на півдні. При осінньому і ранньовесняному посівах вони суттєво перевищують за врожайністю яру пшеницю, особливо в степу, тому їх вирощування стабілізуватиме валові збори пшениці.
Така висока продуктивність сортівІнституту фізіології рослин і генетики НАНУ засвідчує їх загальні вегетаційні дані експертизи сортів рослин. Із більш ніж 200 сортів озимої пшениці, занесеної у державний реєстр, продуктивність понад 100 ц/га дає 21 сорт. Більшість цих сортів (33%) створено Інститутом фізіології рослин і генетики, на другому місці - Селекційно-генетичний інститут (14,3%). «Сьогодні фермер може підібрати собі сорти на будь-який смак чи потребу. Останніми роками співпраця нашого Інституту з регіонами України суттєво розширилася, ми обслуговуємо більше трьох тисяч ліцензійних угод вирощування насіння наших сортів. Зокрема, в Київській області сорти селекції Інституту за продуктивністю посідають перше місце. Загалом минулого року наші сорти висівалися на площі більше 1 млн га. Найбільше займає сорт Подолянка», - зрезюмував Володимир Моргун.
Щоб не бути голослівним, він також навів результати післяреєстраційного вивчення сортів. Наприклад, сорт Смуглянка забезпечив урожаї 45-108,3 ц/га у 71 господарстві 18 областей України, урожаї більше 100 ц/га отримані в 4 господарствах. Сорт Фаворитка забезпечив урожаї 41-110,3 ц/га в 50 господарствах 17 областей України, а урожаї більше 100 ц/га цього сорту отримані в 6 господарствах.
На думку академіка, першим кроком до реалізації генетичного потенціалу сортів є створення програми генетичної політики для конкретної області, регіону, господарства, адже добрий сорт – це найдоступніший спосіб підвищення продуктивності, тому до його вибору потрібно підходити професійно. Обґрунтована сортова політика повинна передбачати:
-
домінування у посівах озимих сортів вітчизняної селекції;
-
використання й активне впровадження нових сортів (така схема буде ефективна при прямому контакті господарств із науково-дослідними установами);
-
розумне обмеження числа сортів на території господарства та регіону (Іноді в області засівають до сотні сортів пшениці, що засвідчує відсутність виваженої сортової політики. Оптимально вирощувати в регіоні 5-6 сортів, які мають високу виробничу надійність і забезпечують стабільні урожаї зерна.);
-
покращення якості насіння та використання для посівів насіння високих репродукцій;
-
сплата внеску, який забезпечить фінансову підтримку селекції.
Звернув увагу академік Моргун і на те, що технологія отримання високих урожаїв у світі передбачає внесення високих доз добрив та активний захист посівів від шкідників. «Без добрив високих урожаїв не буває, це світова практика, якій альтернативи не існує. Необхідно повернути на поля гній, зупинити спалювання соломи, інакше ми дуже скоро втратимо чорнозем. Перспективний шлях до стабільно високих урожаїв пролягає через раціональне об’єднання органічних і мінеральних добрив. Тривожна ситуація склалася останніми роками і з попередниками під озиму пшеницю. Такі попередники, як кукурудза та соняшник засіваються пізно і не завжди добре сходять, що затримує збір урожаю і наступну сівозміну. Її потрібно вчасно сіяти, адже можна втратити 6-7 т зерна на гектарі», - наголосив він.
Як зазначив у своїй доповіді директор Департаменту ринків рослинництва Міністерства аграрної політики та продовольства України Олександр Демидов, жнива цього року розпочалися раніше. Прогнозований збір зерна – 47 млн т, але це ще не остаточні показники, бо, скажімо, південні регіони вже збирають менше урожаю від прогнозованого. «Цього року через вимерзання площі озимих зменшились на 1,3 млн га, і популяризація стійких сортів пшениці дуже важлива. На нарадах Міністерства вже піднімалось питання виробництва в 2017 році 80 млн т зерна. Це не мрії, такі показники можуть бути реальними, і шлях реалізації цієї програми можливий через збільшення потенціалу академічних установ. Базові господарств Інституту фізіології рослин і генетики є у всіх регіонах, що дає можливість розвивати аграрний потенціал країни», - зауважив Олександр Демидов.
«Академік Моргун і його школа протягом кількох років створили більше 100 сортів гібридів різних культур, у тому числі й озимої пшениці. Сьогодні ці сорти лідирують за врожайністю і займають площі близько 1,7 млн га в Україні, тому зрозуміла увага і керівництва області, і держави до цієї події. Селекційна база академіка Моргуна на законодавчому рівні визнана національним надбанням. Провідні зерновиробники роблять свій бізнес саме на сортах Інституту. Оскільки Україна - аграрна держава, це для нас величезний ресурс. За нашої урожайності сьогодні 30-40 ц/га ми приречені на існування, а показники, яких можна досягти з допомогою цих сортів, – очевидний шлях розвитку держави. Згідно з програмою «Зерно» країна повинна продукувати 80 млн т збіжжя щорічно, і потенціал у державі є, а головна складова цього потенціалу – сорти», - підсумував заступник директора Інституту фізіології рослин і генетики НАНУ Віктор Швартау. З його слів, сорти цілком доступні не тільки великим підприємствам, а й звичайним фермерам. Багато фермерів вже звернулося до наукової установи, проте Інститут планує і надалі розширювати свої контакти з виробниками збіжжя.
У своїй доповіді про фізіологічні основи формування високої продуктивності зернових злаків чл.-кор. НАНУ Віктор Швартау звернув увагу на умови вирощування злакових культур. На його думку, основний шлях підвищення потенціалу продуктивності зернових полягає в оптимізації взаємодії двох основних складових – високого генетичного потенціалу продуктивності та відповідних умов вирощування. І хоча сорти з високим генетичним потенціалом у нас є, на перешкоді високим урожаям стоять низькі рівні внесення та засвоєння елементів живлення, вплив бур'янів, шкідників та хвороб на урожай, вилягання пшениці. Зокрема, були наведені такі дані внесення добрив: з 1990 по 2006 рр. внесення мінеральних добрив скоротилося у країні у шестеро: з 4241,6 тис. т до 699,3 тис. т. Внесення органічних добрив за той же період зменшилося майже у 20 разів: із 257,1 млн т до 13 млн т. До того ж, ефективність використання добрив в Україні знаходиться на низькому рівні. Так, за даними ФАО, прибавка врожаю зерна від застосування 1 кг азоту становить: у Німеччині – 20,3, Франції – 21,2, Великій Британії – 24,3 кг, тоді як в Україні не перевищує 11-12 кг. Для вирішення цієї проблеми, на думку Віктора Швартау, необхідні наступні кроки: впровадження сортів, які добре реагують на застосування добрив, розробка специфічних для сорту систем живлення, розподіл дози елементу на декілька внесень, локальне внесення добрив, позакореневе внесення добрив, інтеграція систем живлення та захисту посівів.
Особливу увагу під час конференції були приділено і діяльності «Клубу 100 центнерів», який заснований провідними агропідприємствами України під керівництвом ІФРГ НАНУ за участі швейцарської фірми Syngenta. Члени «Клубу 100 центнерів» застосовують насіння і технологію вирощування ІФРГ НАНУ. Концепція програми вирощування озимої пшениці за програмою клубу включає зональний підбір сортів ІФРГ НАНУ, розрахунок оптимальної системи живлення, мікроелементів, максимальне дотримання технології захисту рослин, передбачення погодно-кліматичних ризиків і страхування. Крім добору сортів, серед іншого на якість пшениці впливає і система захисту від бур'янів, шкідників, хвороб та інших патогенів. Так, за результатами випробувань системи захисту компанії Syngenta, застосування одиничної обробки фунгіцидом посівів дає змогу не лише підняти врожайність із 55,7 ц/га до 71,9 ц/га, а й підвищити класність зерна з 5-го до 3-го класу. Подвійна обробка фунгіцидами збільшує урожайність до 83,4 ц/га, а класність – до 2-го класу. І вже сумарно якість та врожайність дають аграріям змогу отримувати значно більші прибутки. «Висока урожайність передбачає використання добрив і технологічної обробки. Важливо зберігати правильні пропорції різного типу добрив. Водночас одну і ту ж технологію не можна застосовувати на усіх полях», - зауважив менеджер фірми Syngenta з технічної і технологічної підтримки обробки насіння у Східній Європі Валерій Тишкевич.
Підвищення цін на світовому продовольчому ринку створює сприятливі можливості для розвитку української економіки шляхом нарощування виробництва зернових злаків. Сільськогосподарське виробництво в Україні може стати одним із основних локомотивів відбудови національної економіки. Проте з нинішньою урожайністю 20-30 ц/га Україна займатиме в Європі лише другорядні позиції, адже сьогодні Європа отримує 6 і навіть 10 т/га зерна.
Фундаментальним напрямом підвищення урожайності зернових культур є впровадження сортів інтенсивного та високоінтенсивного типів. Адже зернова продуктивність сорту – це генетична ознака, і не кожен сорт зможе окупити врожаєм витрати. Сучасні сорти, пестициди та добрива є одним із найефективніших засобів підвищення урожайності та поліпшення якості сільськогосподарських культур. Завдяки правильному і збалансованому застосуванню добрив із гербіцидами, фунгіцидами, інсектицидами та регуляторами росту рослин урожайність основних сільськогосподарських культур зможе значно зрости.