Постає питання: чому одні фермери успішно розвиваються у цьому напрямі, а для інших галузь досі залишається закритою? І взагалі у чому секрет ефективного козівництва та вівчарства? Саме з метою обговорення усіх нюансів виробництва козиного та овечого молока відбулась нещодавно конференція «Новітні технології у молочному козівництві та вівчарстві», яку організувало консалтингове агентство «УкрАгроКонсалт» у партнерстві з компанією «ДеЛаваль». Основними темами обговорення під час заходу стали світовий досвід будівництва та експлуатації козиної й овечої ферми, обладнання, розвиток цієї галузі в Україні та фінансове моделювання.
Привабливість для інвесторів
Головним чинником привабливості для інвесторів цього сегменту молочного виробництва залишається не зайнятість ніші, що підтверджує також вітчизняна статистика. Зі слів Василя Туринського, голови Асоціації вівчарів та козівників України, на сьогодні в Україні один із найнижчих показників надоїв на одну козу у світі. Так, якщо, до прикладу, за останні 50 років виробництво коров’ячого молока збільшилось удвічі і вже досягло свого піку, буйволячого - утричі, то виробництво овечого та козиного молока перебуває тільки на етапі становлення.

Якщо говорити про споживання, то світова статистика свідчить, що попри збільшення кількості жителів Землі виробництво козиного та овечого молока постійно знижується у розрахунку на одну особу: овечого - 1,6 л, козиного - 2–2,5 л. Однак з погляду забезпечення продовольчої безпеки людства цей напрям потребує розвитку.
Основна проблема, що турбує багатьох фермерів: де можна віднайти в Україні продуктивні здорові тварини? Протягом останніх 10 років нарешті з’явились свої племінні репродуктори, як-от добре відомий «Золота коза». Та проблема з генетикою на світовому рівні існує. За останніми даними у світі налічується 1229 порід овець і 599 кіз, з яких найбільш придатними для молочного виробництва залишається меншість: це 100 високопродуктивних порід овець та 40 порід кіз.
Отож, для успішного створення ферми з продуктивного виробництва та переробки молока, зі слів експертів, потрібно зосередитьсь на таких питаннях: визначити розмір майбутньої ферми і точного напряму діяльності, відповідно до цього потрібно обрати породу, комплектацію стада, правильно організувати систему утримання та годівлі. Ну і, звісно, будівництво ферми, обладнання та реалізація виробленого!
Здоров’я та комфорт тварин - головне, або успіх у руках спеціалістів
Тему будівництва козиних та овечих ферм, а також їх успішного управління під час конференції висвітлював іноземний експерт, власник компанії «Капріскоп» Еміль ван Хаарен, який колись був фермером, а сьогодні створює ферми «під ключ». Пан Хаарен має величезний досвід роботи у організації сучасних та ефективних ферм по всьому світі.
«Найчастіше майбутні фермери, коли планують свою ферму, розраховують все: і потужність виробництва, і розташування виробничих приміщень тощо, але не враховують комфорт та здоров’я тварин. А це найголовніше»! - наголосив пан Хаарен.
Тому найперше потрібно віднайти здорове та продуктивне стадо. Наступним етапом має стати бюджет. «Я бачив чимало бюджетів, які дуже рідко відповідали реальності, а відображали тільки мрії», - запевнив іноземний фахівець.
Динаміка поголів'я кіз в Україні, тис. гол.
Питання модернізації, інвестицій та організації ферми найкраще віддати експертам з фінансового моделювання. Останнє, зі слів Олексія Моргуна, фінансового аналітика «УкрАгроКонсалту», є ключовим моментом у бізнес-плануванні. Залежно від фінансової мети фінансова модель дає можливість оцінити ефективність запланованих інвестицій. Під час конференції продемонстрували учасникам аналіз трьох проектів ферм на 50, 200 та 500 голів. Відтак, найбільш вигідним із фінансової точки зору був проект на 500 кіз.
«Майбутні фермери, замовивши фінансове моделювання, можуть отримати також оцінку як регіонального, так і всеукраїнського ринку і рекомендації щодо реалізації: внутрішній ринок чи зовнішній. Хоча на сьогодні вітчизняний ринок козиного та овечого молока і продуктів їх переробки не повністю насичений, тому тут є ще чимало перспектив для розвитку», - запевнив фінансовий аналітик. А тому найкраще, за свідченням експертів, - виробляти широкий асортимент продукції, таким чином, це дозволить бути більш конкурентоспроможним на ринку та диверсифікувати ризики.
Бліц-інтерв’ю

-
Пане Сергію, чому виникла ідея на проведення такої конференції?
Рік тому ми проводили спеціальне дослідження для одного великого інвестора щодо будівництва двох козиних ферм у Західній Україні: готували стратегію та бізнес-план. Після цієї роботи, за згодою інвестора, ми провели пост-захід у рамках однієї з виставок, і ця конференція зібрала величезну кількість зацікавлених осіб. Відтак, продовжуючи працювати у цій темі, ми побачили, що ринок козиного молока має значну ємність, причому першочергові витрати на створення козиної ферми є на порядок нижчі у порівнянні з молочною коров’ячою фермою. А ціни, відповідно, практично від 20 до 50 % вищі на козине молоко, у порівнянні з коров’ячим.
-
Які Ви бачите передумови для розвитку тваринницької галузі?
Сьогодні реально є всі передумови для того, аби ця галузь, підкреслюю, - це важлива галузь, розвивалась стійкими і високими темпами. Тим більше, що зараз закінчився глобальний ринковий цикл високих цін на корми. І якщо це падіння цін спричинило великі втрати для тих, хто займається рослинництвом, то для виробників тваринницької продукції - м’яса, молока - це ще одна значна передумова, щоб почати розглядати проекти з інвестування саме в цей сектор.
-
Яка динаміка виробництва козиного та овечого молока?
Про овече молоко і сири складно говорити. Бо цей сегмент ринку досить незначний. Що стосується козиного молока, то попри невелику частку на ринку цей сегмент має усі можливості для зростання. Крім того, вже цього року збільшилася зацікавленість з боку інвесторів, а тому, можна сказати, що протягом кількох наступних років така тенденція триватиме.
-
Як Ви бачите вирішення проблеми нестачі на ринку продуктивних тварин високої генетики?
Так, це на сьогодні проблема номер один для козівників, тому що звичайні, так звані сільські підпороди, дають молоко не тих кондицій, які потрібні для виробництва сиру. Крім того, за органо-лептичними властивостями таке молоко не відповідає вимогам споживачів. А тому, незважаючи на те, що висока генетика буде коштувати фермеру дорожче, витрати компенсуються завдяки якості молока. Дефіцит тварин - це глобальна проблема. Наприклад, у Європі, де останнім часом стрімко зріс попит на козину продукцію, ринок не менше, ніж український, відчуває потребу у високій генетиці кіз. Однак для нас, на мою думку, ця проблема може бути вирішена винятково через імпорт.
- Якщо середній фермер планує зайнятись молочним козівництвом, щоб Ви йому порадили?
Найперше, почати зі створення кооперативу, оскільки самому фермеру буде складно працювати на ринку. А кооперативу легше розвиватись, зокрема, отримати кредит. І безумовно, працювати потрібно не тільки у напрямі виробництва молока, необхідно орієнтуватись на виробництво продуктів більш тривалого зберігання. Тому що найчастіше у козівників виникає проблема повернення молока з торгових мереж, оскільки воно не продається. А це втрати на рівному місці. Виходом із такої ситуації може бути, наприклад, переробка молока на сири. До речі, витрати на виробництво сирів не надто великі, у порівнянні із загальними.