На конференції висвітлювалися найактуальніші теми та обговорювалися сучасні тенденції аграрної політики в Україні та світі, нові інструменти фінансування аграрного бізнесу, ціновий прогноз продажів сільськогосподарської продукції, передові технології агробізнесу та інші важливі питання. Однак, безумовним лейтмотивом усієї конференції була тема державного регулювання галузі: будь-які обговорення, чи то ціни, чи то фінансування, чи інвестицій зводились до земельного питання, фіксованого податку та часто не ефективної, а більше декларативної, політики уряду.
Так, якщо говорити про земельне питання, то зі слів Євгена Бердникова, заступника голови Державного агентства земельних ресурсів України, головна суть земельної реформи - це запровадження прозорого регулювання ринку землі та земельних відносин. «Це краща відповідь на будь-які питання, пов’язані з ризиком корупції. Зокрема, відкриті дані про власників землі забезпечать ідеальну боротьбу з рейдерством. А ідея зі встановленням мінімального строку оренди земель стимулюватиме агровиробників до більших капіталовкладень», - зазначив пан Бердников.
На думку експертів, якщо земельна реформа буде розвиватись у такому ключі - це забезпечить реальний притік інвестицій, без яких розвиток сектору є неможливим. У цьому, зокрема, впевнений Вадим Бодаєв, віце-президент аграрної компанії Harmelia: «Що очікують потенційні інвестори, щоб суттєво збільшити фінансову присутність на цьому ринку? Безумовно, будь-який інвестор хотів би бачити передусім стабільність. Сьогодні всі питання, що ми тут обговорюємо, показують, що стабільності в країні немає, і абсолютно не видно чітких параметрів появи довгострокових перспектив».
Звісно, стабільність ведення аграрної політики забезпечує притік інвестицій, а будь-які маневри - стимулюють зворотню реакцію. Більше того, 2013 рік став роком «негативних» рекордів: отримавши високі врожаї зернових та олійних культур, агровиробники рахують збитки через обвал цін. Хоча настрої серед аграріїв неоднозначні: хтось був готовий до всього, хтось - не може звести кінці. «На сьогодні весь аграрний бізнес суттєво насторожує зняття фіксованого сільськогосподарського податку, і другий фактор - організація роботи Земельного банку. Питання розробки сівозмін - як це буде регулюватись? Як ми будемо працювати? Ми перебуваємо в постійному очікуванні якихось негативних зовнішніх втручань», - наголосив під час дискусії Володимир Мельничук, заступник директора «Українських аграрних інвестицій».
У свою чергу Вільям Майєрс, професор сільськогосподарської і прикладної економіки, Університет Міссурі, США запевнив, що без участі державних агентів успішний розвиток галузі неможливий. «У сучасній світовій аграрній політиці держава надає всебічну підтримку аграрному сектору, регулюючи ринок за допомогою створення та підтримання відповідної законодавчої бази. Державні агенти виконують важливі функції, адже їх роль полягає у допомозі всім іншим гравцям ринку. Тому дуже важливо прописати чіткі і зрозумілі правила гри і дотримуватися їх надалі», - наголосив запрошений іноземний гість.
Чи отримують допомогу українські агровиробники від державних агентів? Питання риторичне. «Більше 60 % опитаних нами фермерів стверджують, що ситуація у галузі дуже несприятлива, а причиною цього, на їх думку, є не стільки цінова політика, скільки зарегульованість галузі», - наголосив Тарас Гагалюк, керівник агентства AgriSurvey. - Роль держави має бути більше зосереджена на соціальному розвитку села, а сільське господарство - це все-таки бізнес».
Окремо учасники конференції обговорювали тему фінансування. Окрім презентованих банківських програм, особливу увагу привернула доповідь Романа Хрипка, менеджера з розвитку бізнесу компанії «Сингента», на тему «Стабільне інвестування у сільське господарство», який серед усього презентував новий фінансовий інструмент - проект від компанії «Сингента» «Форвард плюс». «Основна суть цього інструменту - це те, що ми у форвардному контракті даємо мінімально кореговану ціну та забезпечуємо можливість її росту, відповідно до ситуації на світовій біржі».
Однак попри появу на ринку щоразу більшої кількості численних нових інструментів фінансування агробізнесу, як-то товарні векселі, аграрні розписки, лізингові програми та інші, пересічний агровиробник, звісно, якщо у нього не 100 тис. га і більше, все одно відчуває нестачу коштів. Більше того, як підсумок цього року, експерти починають говорити про те, що господарства не можуть виплатити зобов'язання перед постачальниками і власниками паїв. Перед загрозою закриття опинилося 5–7 тис., або 15 % господарств дрібних фермерів, а це дуже багато. Відтак, перспектива на 2014 рік є одна - консолідація державного та приватного секторів у співпраці задля запровадження ефективної роботи агросектору.
«Ми сподіваємось, що потужний голос аграрної спільноти, що прозвучав на конференції, буде почутий, і регулювання нарешті відповідатиме потребам аграріїв», - зауважив президент УКАБ Алекс Ліссітса.
