Куди ведуть агробізнес?

/ Подія / Вівторок, 04 лютого 2014 12:04
Тетяна ЗАНЬКО, спеціально для "АС"
Початок грудня для агробізнесу вже ознаменувався підбиттям підсумків та обговоренням ситуації, що склалась на ринку, а також перспектив у новому сезоні. Відтак, уже в п’яте Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» зібрала партнерів - представників агробізнесу, як з України, так і з-за кордону, виробників насіння, добрив та ЗЗР, а також представників органів влади, фінансових установ на Міжнародну конференцію «Ведення агробізнесу в Україні: перспективи 2014 року». Цього року захід проходив за підтримки Мінагропроду.

 

На конференції висвітлювалися найактуальніші теми та обговорювалися сучасні тенденції аграрної політики в Україні та світі, нові інструменти фінансування аграрного бізнесу, ціновий прогноз продажів сільськогосподарської продукції, передові технології агробізнесу та інші важливі питання. Однак, безумовним лейтмотивом усієї конференції була тема державного регулювання галузі: будь-які обговорення, чи то ціни, чи то фінансування, чи інвестицій зводились до земельного питання, фіксованого податку та часто не ефективної, а більше декларативної, політики уряду.
 
Так, якщо говорити про земельне питання, то зі слів Євгена Бердникова, заступника голови Державного агентства земельних ресурсів України, головна суть земельної реформи - це запровадження прозорого регулювання ринку землі та земельних відносин. «Це краща відповідь на будь-які питання, пов’язані з ризиком корупції. Зокрема, відкриті дані про власників землі забезпечать ідеальну боротьбу з рейдерством. А ідея зі встановленням мінімального строку оренди земель стимулюватиме агровиробників до більших капіталовкладень», - зазначив пан Бердников.
 
На думку експертів, якщо земельна реформа буде розвиватись у такому ключі - це забезпечить реальний притік інвестицій, без яких розвиток сектору є неможливим. У цьому, зокрема, впевнений Вадим Бодаєв, віце-президент аграрної компанії Harmelia: «Що очікують потенційні інвестори, щоб суттєво збільшити фінансову присутність на цьому ринку? Безумовно, будь-який інвестор хотів би бачити передусім стабільність. Сьогодні всі питання, що ми тут обговорюємо, показують, що стабільності в країні немає, і абсолютно не видно чітких параметрів появи довгострокових перспектив».
 
Звісно, стабільність ведення аграрної політики забезпечує притік інвестицій, а будь-які маневри - стимулюють зворотню реакцію. Більше того, 2013 рік став роком «негативних» рекордів: отримавши високі врожаї зернових та олійних культур, агровиробники рахують збитки через обвал цін. Хоча настрої серед аграріїв неоднозначні: хтось був готовий до всього, хтось - не може звести кінці. «На сьогодні весь аграрний бізнес суттєво насторожує зняття фіксованого сільськогосподарського податку, і другий фактор - організація роботи Земельного банку. Питання розробки сівозмін - як це буде регулюватись? Як ми будемо працювати? Ми перебуваємо в постійному очікуванні якихось негативних зовнішніх втручань», - наголосив під час дискусії Володимир Мельничук, заступник директора «Українських аграрних інвестицій».
 
altУ свою чергу Вільям Майєрс, професор сільськогосподарської і прикладної економіки, Університет Міссурі, США запевнив, що без участі державних агентів успішний розвиток галузі неможливий. «У сучасній світовій аграрній політиці держава надає всебічну підтримку аграрному сектору, регулюючи ринок за допомогою створення та підтримання відповідної законодавчої бази. Державні агенти виконують важливі функції, адже їх роль полягає у допомозі всім іншим гравцям ринку. Тому дуже важливо прописати чіткі і зрозумілі правила гри і дотримуватися їх надалі», - наголосив запрошений іноземний гість.
 
Чи отримують допомогу українські агровиробники від державних агентів? Питання риторичне. «Більше 60 % опитаних нами фермерів стверджують, що ситуація у галузі дуже несприятлива, а причиною цього, на їх думку, є не стільки цінова політика, скільки зарегульованість галузі», - наголосив Тарас Гагалюк, керівник агентства AgriSurvey. - Роль держави має бути більше зосереджена на соціальному розвитку села, а сільське господарство - це все-таки бізнес».
 
Окремо учасники конференції обговорювали тему фінансування. Окрім презентованих банківських програм, особливу увагу привернула доповідь Романа Хрипка, менеджера з розвитку бізнесу компанії «Сингента», на тему «Стабільне інвестування у сільське господарство», який серед усього презентував новий фінансовий інструмент - проект від компанії «Сингента» «Форвард плюс». «Основна суть цього інструменту - це те, що ми у форвардному контракті даємо мінімально кореговану ціну та забезпечуємо можливість її росту, відповідно до ситуації на світовій біржі».
 
Однак попри появу на ринку щоразу більшої кількості численних нових інструментів фінансування агробізнесу, як-то товарні векселі, аграрні розписки, лізингові програми та інші, пересічний агровиробник, звісно, якщо у нього не 100 тис. га і більше, все одно відчуває нестачу коштів. Більше того, як підсумок цього року, експерти починають говорити про те, що господарства не можуть виплатити зобов'язання перед постачальниками і власниками паїв. Перед загрозою закриття опинилося 5–7 тис., або 15 % господарств дрібних фермерів, а це дуже багато. Відтак, перспектива на 2014 рік є одна - консолідація державного та приватного секторів у співпраці задля запровадження ефективної роботи агросектору.
 
«Ми сподіваємось, що потужний голос аграрної спільноти, що прозвучав на конференції, буде почутий, і регулювання нарешті відповідатиме потребам аграріїв», - зауважив президент УКАБ Алекс Ліссітса.

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.