Ірина САДОВА, спеціально для "АС"
Днем відкритих дверей назвав захід директор компанії «Мрія Агрохолдинг» Андрій Науменко: «Головне, ми хотіли показати своїм партнерам, фінансовим інституціям, науковцям, як реально йй ефективно працюють їх продукти, кошти та технології, як активно втілюються у нашому виробництві їхні розробки».
«Мрія» хотіла подивитися на своє виробництво ніби у 3D-ефекті — додати оцінку колег, партнерів, конкурентів. Разом підтягнути всі позиції для роботи у нових умовах євроінтеграції, які відкривають ширші можливості, але водночас вимагатимуть жорсткішого дотримання світових стандартів. Усім учасникам дали можливість, ніби на виставці, показати власні продукти. Величезну експозицію із демонстраційними майданчиками розташували просто в полях. Але спочатку під час конференції обговорили можливості агробізнесу, які відкриває євроінтеграція. Гасло конгресу: «Асоціація з ЄС — майбутнє українського агробізнесу». Слово дали експертам та крупним гравцям ринку.
Характерним був, зокрема, виступ Генерального директора Національної асоціації цукровиків «Укрцукор» Миколи Ярчука, котрий підкреслив, що цукрову галузь треба розглядати не як виробництво цукросировини, а як інтегрований комплекс, що продукує біоенергетичне паливо, біотанол, біогаз, пелети, мінеральні добрива з відходів бурякоцукрового виробництва. «Саме замкнутий комплекс, який у перспективі через переробку сировини буде розширювати експортні можливості, є більш перспективним і правильним з економічної точки зору», — сказав Микола Ярчук, апелюючи до досвіду таких крупних учасників цукрового ринку, як «Мрія», «Астарта», що успішно функціонують саме в замкнутому циклі.
Такої ж думки і радник правління ПАТ «Креді Агріколь Банк» Жан-Жак Ерве, який, до того ж, вважає, що українці не мають зосереджуватися лише на виторговуванні для себе додаткових квот безмитної торгівлі з ЄС на основні культури. Натомість можуть віднайти багато вигідних ніш, у яких немає жорсткої конкуренції. Скажімо, виробляти для Європи томати, мед, ягоди, фрукти, соки тощо.
До речі, у селі Васильківці на Тернопільщині, де відбувався конгрес, можна було побачити 50 га рекреаційної зони, в якій збирають мед на пасіках, експериментують із садівництвом та ягідними ділянками. Звідси починався сімейний бізнес Івана та Клавдії Гут, що за 20 років став агрохолдингом «Мрія» із 320 тисячами гектарів. Нині компанія не росте вшир, а прагне вдосконалити технологічні процеси й кадровий потенціал. Гостей конгресу на полях господарства супроводжували та розповідали про деталі виробництва випускники знаменитої школи агрономів «Мрії». Якщо досі вона готувала висококласних практиків власне для корпорації, то нині змінює формат і з наступного року тут стажуватимуться фахівці й на замовлення інших компаній.
Коментарі
Жан-Жак ЕРВЕ, ПАТ «Креді Агріколь Банк»
- На конгрес у «Мрію» приїхали кілька сотень людей — це знак великого інтересу до компанії і до живого спілкування між друзями, сусідами, конкурентами. Видно реальні поля, живу техніку в роботі — легше вибрати щось для себе. Люди разом думають.
Iван ПАЛАМАР, ТОВ «Клаас Україна»
- «Мрія» у своїй організації є унікальною компанією за впровадженням сучасних методів управління компанією, технологічних процесів. Оснащують зернозбиральну техніку системами контролю даних про технологічний процес, які оперативно аналізуються відповідними службами, а зрештою дозволяють дуже ефективно використовувати техніку. У цієї компанії є розуміння ролі кадрів, які працюють у селі і, власне, наповнюють агробізнес сенсом. Мені дуже імпонує те, що «Мрія» демонструє особливу патріотичну спрямованість.
Юрій КАТУШИН, ФГ «Агровесна», Збаразький р-н
- Недарма приїхали з сином сюди на запрошення «Мрії». Знайшли, у кого взяти потрібні сорти озимої пшениці, гороху, ячменю вищих репродукцій. Уже кілька років ми спеціалізуємося на вирощуванні зеленого гороху, це досить вигідно, маємо нормальний збут, ціна зростає постійно. За цю культуру мало хто береться, бо вона важка у вирощуванні, часто вилягає. Тому спілкуюся зі спеціалістами крупних виробників ЗЗР, вислухав поради, спробую їх препарати. Техніка, яку тут демонструють, поки що мені не по кишені, але все одно придивляюся, на майбутнє. У таких маленьких господарств, як наше, думаю, теж є перспектива, принаймні, ми самі забезпечуємо робочими місцями всю свою сім’ю.
