Як Великі Сорочинці засвітилися у Нідерландах

/ Подія / Понеділок, 16 листопада 2015 14:51
У червні в Королівстві Нідерланди пройшла 7-ма Міжнародна олімпіада наукових проектів з екології та сталого розвитку INE SPO-2015. У конкурсі брали участь 300 учасників із 49 країн, які представили загалом 112 проектів. Кожен проект пройшов як мінімум 12 експертиз. Міжнародне журі в складі 37 чоловік підбило підсумки, за його результатами школярка Валентина Пугач із села Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області отримала четверте місце. Відзначено її наукову роботу «Вивчення стану популяцій первоцвітів з метою їх збереження у природних угрупуваннях околиць села Великі Сорочинці».

 

Поїздку талановитої старшокласниці за кордон уможливила, зокрема, допомога земляка — директора аграрного приватного підприємства «Великосорочинське» Михайла ХАРЧЕНКА. Ми розпитали пана Михайла про цю подію.
 
— У нас у школі у Великих Сорочинцях вчаться 300 дітей — велика школа, — розповідає директор господарства. — І от звернулися до мене директор навчального закладу з ученицею Валентиною Пугач. Я їх знав, звісно, добре. Ще раніше у Києві проходив Всеукраїнський конкурс Intel Eko Україна. І от за результатами його учениця 11 класу школи Валя Пугач зайняла друге місце і виборола право представляти Україну на Міжнародній олімпіаді екологічних проектів вже у Нідерландах.

Але ж хто проплатить квиток на літак та все інше?.. Ми допомогли. Отже, вона поїхала. І зайняла там 4 місце вже на рівні Європі! А її науковий керівник — це звичайний вчитель біології нашої Великосорочинської середньої школи Наталія Василівна Іщенко. Під її керівництвом наша школярка досягла таких високих результатів.
 
У дитини вражень — море! Ми цим пишаємося теж. Закінчилася офіційна частина Конкурсу церемонією нагородження переможців у Королівському концертному залі, де майорів і державний стяг України.
 
Зараз як? Багато хто з агровиробників каже: «Нащо нам ті практиканти? Ще комерційні таємниці вивідають». Керівники, фермери хочуть брати на роботу спеціаліста вже готового, а практиканта готувати — ні. Я ж собі сказав: жодному практикантові не відмовлю! Коли я приїздив у село на виробничу практику після третього курсу, мене приймали радо й охоче. І завтрашнього тракториста, і агронома, і бухгалтера — приймаю всіх. Бо у мене є й свої діти — їх же теж на практику хтось брав.
 
Зараз рідкісною культурою став горох. А у нас він є. Я із задоволенням дивлюся, як він цвіте, як зав’язуються боби. Це відмінний попередник під різні культури, а ще — гарний корм для молочних корів, розумієте? Ну, й пшеницю, ячмінь, вирощуємо, також сою, соняшник… Обробляємо 3,5 тис. га землі, утримуємо 600 корів.
 
Я нутром — економіст. Рахую, бачу вигоду…Сам родом з хутора, що у Гадяцькому районі, це 20 км від Великих Сорочинець. Але давно вже живу тут, і діти мої тут народилися. Не є вузьким фахівцем, хоч у мене економічна освіта. Закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут, нині це Полтавська державна аграрна академія. Але я віддаю право на вирішення (яку технологію застосовувати, що вносити) своїм агрономам. Я їм довіряю — вони добросовісні.
 
Сіємо раз на рік, без чернеток. Не посіяв як слід — не збереш. Це звіт паперовий можна переписати, а помилка хлібороба дорого коштує.
 
А це наше дослідне поле під Великими Сорочинцями — близько 50 га. Ми умовно розділили його на 7 ділянок. І домовилися з дуже відомою у світі агрохімічною компанією, які культури де сіємо, як обробляємо. Наша земля, наше насіння й обробіток. Від партнерів — поради: вносьте те й те, тоді й тоді. Ми повністю, до ідеалу, витримуємо ту технологію, яку вони рекомендують. Потім дивимося… Ось тут поруч вагова. Зважуємо, рахуємо. Якщо підсумки нас влаштовують, економіка позитивна, переносимо цю ж технологію на великі площі.

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.