Молоді та модні — українські
Молоді та модні — так хотілося говорити про все, що бачили цього ювілейного вечора. А керівники «АгроВет Атлантик» Максим Шевчук та Ірина Паламар підкреслили головну особливість святкового банкету високої кухні: українське коріння і сучасний фермерський акцент. Адже у приготуванні всіх страв була використана вітчизняна м'ясна продукція, зокрема, від ПП «Сігма», ПАО ПП «Броварський», відомого торговою маркою «Інделіка», та ТОВ «Чорнобайпродсервіс».
Символічно, що 10-річчя «АгроВет Атлантик» співпало зі святкування Дня вишиванки в Україні. Господиня вечора Ірина Паламар принагідно чарувала і креативною вишиваною сукнею від українських дизайнерів. «Ми хочемо робити бізнес саме в Україні, і прагнемо показати, що це перспективно, — підкреслює Ірина. — Український агробізнес є дуже сильним у світовій кон’юнктурі. Переконана, що основні інвестиції для аграрного сектору можна знайти і всередині країни, достатньо створити для цього сприятливу систему і чіткі правила гри».
«АгроВет Атлантик» елементарно влаштувала гастрономічний вояж до Європи, запропонувавши страви різних регіонів Франції — законодавиці світової моди для гурманів. Тварини та птиця для страв були вирощені саме на преміксах компанії. Це ще раз свідчить про те, що українські виробники кормів — такі як «АгроВет Атлантик», так само як і вітчизняні виробники продукції тваринництва тримають високу планку якості щодо своєї продукції, яка відповідає найвищим сучасним стандартам і нічим не поступається європейській, а можливо, навіть і перевищує її.
Відтепер, зустрівши продукти під маркою «Інделіка», згадуватиму террін з індички з маринованим редисом, конфітюром із цибулі та діжонською зерновою гірчицею. Дієтичний продукт заграв по-новому, коли бачиш салат із «попелястою» телятиною sous-vide та закарпатськими білими грибами, ще й з мусом із запеченого буряка. Власне, можна і подумати над варіаціями нашого рідного червоного борщу, коли спостерігаєш, як на гарну композицію овочів заливається ароматна червона юшка, що просить ложечку сметанки. І уся ця колоритна композиція називається: коренеплоди sous-vide із ростбіфом та сабайоном із домашніх вершків з буряковим консоме! На довершення подається свинячий ошийок із молодим часником та чебрецем, приправлений кремом із пастернаку. Якщо відверто, то лавандове крем-брюле з пряженого молока із чорносмородиновим джемом на десерт здався мені навіть цікавішим за такий же смаколик у Ельзасі. А, може, просто тому що таки своє?
До речі, амбітному шеф-кухарю київського ресторану «Липський особняк» Георгію Шаруєву, який приготував усі ці шедеври до ювілею «АгроВет Атлантик», ще не має й 30 років. Але він вже відомий і модний кулінар. Теж вважає, що майбутнє — за якісними локальними фермерськими продуктами.
Пахне молоком
і чорним хлібом

Співзасновників «Чорнобайпродсервіс» називають диваками за те, що розвінчують міф про те, що вирощування телят — невигідний бізнес. «Просто ми навчилися годувати худобу так, аби бізнес був рентабельним, — легко розкриває секрети Валентин Шевченко. — Ретельніше, вдумливіше за інших ставимося до раціону, його балансування. Корми готуємо за порадами «АгроВет Атлантик», користуємося їх новітніми розробками, лабораторією, складові тестуємо на збалансованість, корисність. У раціоні бичків використовуються лише натуральні компоненти — сіно, зерно, макро- та мікроелементи. Завдяки усьому цьому яловичина стає найбільш натуральним продуктом. Разом з «АгроВет Атлантик» ми знайшли шляхи його здешевлення, можемо впливати на рентабельність, а отже, робити і цю продукцію конкурентоспроможною. Упевнений, що цей напрям має всі перспективи стати одним із провідних в Україні».
«По-доброму заздримо команді»

«Нам легко говорити про перспективи, коли бачимо таку прогресивну і злагоджену команду наших партнерів з «АгроВет Атлантик», — розповідає Наталія Гончаренко. — Їх співробітники мають ангельське терпіння, ідуть на узгодження всіх ключових питань. Головне, що компанія дає можливість співробітникам навчатися, у тому числі за кордоном. Це багато вартує. Така освіта потім втілюється у високі результати на виробництві. Ми разом взаємно вчимося. Величезна особлива подяка технологам «АгроВет Атлантик», комерційній службі. Ми по-доброму заздримо таким кадрам».
Вагомий результат десятиріччя
Звісно, засновник і генеральний директор ГК «Агровет Атлантик» Максим Шевчук не міг втриматися від того, щоб не згадати, з чого власне починалася історія компанії. Адже у 2006 році це була лише невеличка компанія з виробництва й продажу продуктів для свинарства через дистриб'юторів і роздрібну мережу. Менш ніж за 10 років змогли значно розширити асортимент продукції та послуг, а також розвинутись до міжнародного рівня. Паралельно з цим «АгроВет Атлантик» інвестувала в розвиток вітчизняного тваринництва та птахівництва, запровадивши міжнародну експертизу для підвищення конкурентоспроможності українських виробників.
«Найголовніше, що в нас є — це довіра наших партнерів і клієнтів, — говорить Максим Шевчук. — Довіра, яка базується на репутації, напрацьованій роками. Сьогодні ГК «АгроВет Атлантик» довіряють понад 1 500 господарств як в Україні, так і далеко за її межами. Ми намагаємось впроваджувати нову культуру вирощування м’яса та птиці. Українці мають продукцію, з якою можна і треба гідно виходити на зовнішній ринок». Сьогодні ГК «АгроВет Атлантик» займає 12,8% ринку кормових добавок в Україні, вкладаючи свої технології і знання в українське тваринництво. Компанія побудувала 12 виробничих об’єктів, а штат працівників налічує понад 500 фахівців різних напрямів.
Модернові нащадки куркулів
Співвласниця «АгроВет Атлантик» Ірина Паламар не дивується, що в молодий український бізнес приходять жінки: «Це дуже органічно, адже жінка — генетично хазяйка у господі, для неї природно охопити все одночасно, у комплексі. І в бізнесі, і на виробництві потрібні люди, які бачать процеси, недоліки, швидко орієнтуються, що і де треба змінити».
Хоча, визнає Ірина, бізнес-процеси є досить жорсткими. «Але у мене чоловічий характер, — мило посміхається симпатичний керівник. — Передалося у спадок від тата — голови потужного колгоспу на Вінниччині. У мене всі діди-прадіди були куркулями, мали багато землі та худоби. Ота спадковість, мабуть, не дає мені спокою, навіть декретні відпустки не могла собі дозволити, все одно працювала. Я все аналізую, бачу процеси, стратегії, куди можна рухатися, як можна стати сильнішими. Постійно хочеться творити».
Вихід на міжнародну арену Ірина Паламар сприймає за конкретне випробування: «Ти представляєшся на міжнародних заходах і кажеш: «фром Юкрейн». І відповідно за тобою повинен бути позитивний шлейф — власний і своєї країни. Це дуже відповідально. І я мушу бути лідером».
Чи допомагає підкреслена жіночність у бізнесі — про це так і кортить запитати Ірину Паламар, яка загалом останнім часом уособлює демонстративно модний імідж сучасної молодої бізнес-леді, товаришує із відомими актрисами, дизайнерами, модельєрами. «Зовсім ні! — категорична Ірина. — Навряд чи зовнішність допомагає жінкам у бізнесі. Там все жорстко і прагматично. А мій вигляд — це швидше намагання передати мій внутрішній стан. Люблю творчість — співаю, писала картини. Стиль, який диктують мої внутрішні відчуття, намагаюся адаптувати на маркетинг, у кожній дрібниці, характерній для стилю всієї нашої компанії. Тому прискіпливо ставлюся до гарних якісних презентацій, поліграфії тощо. Це мій смак. А для бізнесу дуже важливо мати гарний смак».