Невпинний розвиток
і світовий досвід
Ясна річ: сьогодні, щоб зберегти конкурентоспроможність на зовнішніх і внутрішньому ринках, особливо важливо переймати передовий світовий досвід, завдяки якому аграрію буде легше зрозуміти тенденції розвитку глобального агробізнесу та впроваджувати нові технології на своїх полях. Розуміючи це, компанія Syngenta постійно шукає та запрошує до України закордонних експертів, досвід і знання яких стануть корисними для вітчизняних сільгоспвиробників.
Так, всередині січня за ініціативи Syngenta та підтримки Посольства Великої Британії в Україні відбувся цікавий візит. Група українських аграріїв вирушила до Великої Британії, де вони поспілкувалися з місцевими колегами, відвідали щорічну сільгоспвиставку Lamma-2017 (18-19.01), а також найбільший у міжнародній мережі науково-дослідницьких закладів компанії Syngenta — R&D центр Jealott`s Hill. Майже в той самий час до України завітали 20 британських фермерів і аграрних консультантів, які впродовж візиту (23-28.01) відвідали декілька сільгосппідприємств у Житомирській і Полтавській областях та конференцію з польових культур «Майстерня Аграрія» у Харкові.
«Українські аграрії можуть багато що перейняти в британських колег: англійські фермери мають інші підходи до агровиробництва та реалізації кінцевої продукції, їхній досвід може бути корисним в Україні, — зазначає керівник відділу фінансових рішень Syngenta у країнах СНД Хелен Феірлемб. — Водночас, і британським фермерам є чого повчитися в українських аграріїв. Вітчизняні сільгоспвиробники, попри кліматичні ризики, складне законодавство, дороге фінансування та логістичні проблеми, вирощують великі врожаї та щороку збільшують експортні обсяги. Я вважаю, що це гарна можливість навчитись нового та подивитись, як працює агробізнес в інших країнах».
«Нам дуже приємно, що така велика група британських фермерів погодилась відвідати Україну, — підкреслює заступник Посла Посольства Великої Британії в Україні Хелен Фейзі. — Ми бачимо великий потенціал розвитку аграрного сектору України. Масштаби агробізнесу в вашій країні вражають: загальна площа землі під обробітком перевищує всю територію Об'єднаного Королівства. Та, разом із тим, Велика Британія є провідною країною з розвитку аграрних досліджень та розробкою інновацій. Прикладом цього є компанія Syngenta, яка входить до 35 найбільших інвесторів із розробок і досліджень нових технологій».
Наприкінці свого візиту гості заїхали до Києва, де поділилися своїми враженнями та розповіли про особливості ведення агробізнесу в Великій Британії.
Будні англійського «агробізу»
Сила громад
Зі слів іноземних гостей, перша характерна риса агробізнесу Великої Британії — єдність агровиробників. «У кожному регіоні Об'єднаного Королівства діє рада фермерів. В цій структурі сільгоспвиробники допомагають один одному вирішувати виробничі питання та, за потреби, створюють лобі для розв’язання проблем на законодавчому рівні. Регіональні об’єднання входять до Національної спілки фермерів, яка налічує 55 тис. аграріїв (разом із фермерами-пенсіонерами). Олівер Харрісон, голова Наглядової ради з питань рослинництва Національної спілки фермерів Північно-західного регіону Великої Британії, наголошує, що раз у квартал представники всіх регіональних об’єднань збираються на загальну Раду Національної спілки фермерів, головою якої є агровиробник. Це об’єднання, крім іншого, має висококваліфікованих профільних експертів, які допомагають фермерам розв’язувати різноманітні проблеми, зокрема, деякі з них їздять до Брюсселю, де лобіюють фермерські питання та проекти. «Під час засідання ми разом визначаємо, які саме проблеми вирішуватимуть ці експерти», — додає Олівер Харрісон.
Водночас із роками в Об'єднаному Королівстві все більшого поширення набувають фермерські кооперативи. Так, за даними мережі кооперативних підприємств Великої Британії (http://www.uk.coop), станом на початок 2016 року в державі нараховувалось 621 фермерських кооперативів із загальним оборотом 6,2 млрд фунтів стерлінгів, що на 29% більше в порівнянні з 2010-м (£4,8 млрд). Про те, в чому секрет такої популярності аграрних кооперативів, розповів виробник молочної продукції Джордж Бейлі. «Моє підприємство входить до кооперативу, який загалом об’єднує 1200 фермерів, — каже він. — Через нього я можу реалізовувати продукцію та будь-що купляти для фермери за вигідними цінами. Так, наприклад, минулого року ми разом із партнерами визначили загальний обсяг добрив, який нам потрібен. Сформували велику партію — і отримали значну знижку. Так само купуємо ЗЗР, паливо, запасні частини, професійні послуги… — все, що нам потрібно».
«Ми надаємо перевагу фермерським кооперативам, тому що його акціонерами є аграрії, — отже, таке об’єднання зацікавлене в успіху фермерів», — додає Олівер Харрісон.
Стратегія реалізації
Одними з найбільш популярних для вирощування сільськогосподарських культур Великої Британії є озима пшениця та картопля, тому питання їхньої реалізації є особливо важливим. «Озиму пшеницю ми продаємо таким чином: ще до початку посівної кампанії реалізуємо 30% майбутнього врожаю за форвардними контрактами, і в той же день підписуємо контракт на придбання мінеральних добрив, — зазначає Олівер Харрісон. — Після збирання врожаю ми реалізовуємо ще 30%, а наступні 30% — продаємо на відкритому ринку за ринковими цінами».
Реалізація картоплі дещо відрізняється. «Головна проблема картоплярства — зібраний урожай, на відміну від пшениці, дуже швидко втрачає свою якість, — каже виробник зернових колосових культур і картоплі Білл Вебб. — Тому перед тим, як вирощувати картоплю, ми повинні знати, кому будемо її продавати. Так, компанії-виробники чіпсів купують у нас ті сорти картоплі, які добре підходять для смаження; виробники замороженої картоплі фрі мають інші умови, хтось купує білу, хтось жовту картоплю… — ми маємо вирощувати те, що вони хочуть купити. Іноді нам навіть надають посівні одиниці, щоб ми виростили конкретну продукцію. Такий ринок утворився протягом останніх 30 років. Сьогодні виробляти картоплю дуже дорого, тому ми не можемо собі дозволити вкласти гроші, а потім не продати продукт».
Джерела інформації
У процесі сільгоспвиробництва британські фермери активно застосовують технології точного землеробства, зокрема, «… на кожному полі ми створюємо карти врожайності, накладаємо на них результати аналізу ґрунту (для якого беремо близько 6 зразків із гектару), і бачимо, які є проблеми, — звертає увагу Джордж Бейлі. Вигідній реалізації виготовленої продукції та розумінню цінових тенденцій тієї чи іншої культури сприяють дані зі світових бірж. «Ми щодня отримуємо інформацію з Чиказької товарної (CME Group) та Європейсько-американської об’єднаної бірж (NYSE Euronext), робимо порівняльний аналіз показників, зокрема, по озимій пшениці, та розуміємо цінові тенденції ринку», — додає Джордж Бейлі.
Окрему роль у прийнятті рішень відіграють дані експертів консалтингових компаній. «Я працюю у компанії, яка надає фермерам консультації щодо сільгоспвиробництва (аналіз ґрунту, вибір технології обробітку, культури, ЗЗР), економіки підприємства, а також роз'яснення щодо законодавства та змін у ньому, — розповідає агроном і бізнес-консультант Стівен Вотсон. — Такі консультації є популярними в Великій Британії. Найчастіше фермери звертаються до нас за роз’ясненням законодавчих моментів, рекомендаціями, як діяти в тих чи інших умовах».
Фінансові та політичні
умови виробництва
Однією з визначальних переваг агробізнесу Великої Британії є доступність фінансових інструментів, зокрема страхування, а також дешеві кредити. «У нас ставка кредитування становить +2,5% до ставки міжбанківського фінансування — це близько 3%», — каже Олівер Харрісон. — Мені складно уявити, як працюють українські аграрії, коли фінансування їм коштує 20-25%. Як на мене, це неможливо».
Але, разом із тим, політичні умови сільгоспвиробництва важко назвати сприятливими. «Фермери можуть отримати субсидії від ЄС, але для цього потрібно виконати багато законодавчих вимог. Як щось не буде виконано — не буде дотації, — наголошує Олівер Харрісон. — На думку багатьох фермерів, дотації від ЄС створюють більше проблем, ніж надають можливостей. Це призводить до зростання орендної плати за землю, отже, негативно впливає на собівартість виробництва… Європейська структура дуже складна. Державні ж програми підтримки діють до 2020 року — щороку вони зменшуються».
Іншою важливою проблемою пан Олівер назвав неурядові організації, які діють на всій території ЄС, котрі «…маніпулюють суспільною думкою, стверджуючи, що використання низки засобів захисту рослин (ЗЗР) є шкідливим, але через особливості кліматичних умов ми не можемо відмовитись, наприклад, від фунгіцидів — вони вкрай потрібні для боротьби з хворобами і збереження врожаю, — підкреслює Олівер Харрісон. — Водночас, окремі рішення Партії зелених, яка має великий вплив у Німеччині та Франції, можуть створити проблеми британським фермерам, адже вони не зможуть використовувати всі необхідні для нормального виробництва ЗЗР».
Зі слів іноземних гостей, ці та інші чинники призвели до того, що більшість британських фермерів проголосували за вихід Об'єднаного Королівства з ЄС.
Британці про Україну
«Перше враження: тут є певні економічні проблеми, але попри це українці — відкриті люди. Британських фермерів завжди щось не влаштовує, — порівнює Олівер Харрісон. — Головна різниця між нами в виробничих процесах — кількість найманих працівників на гектар. У нас оренда землі та оплата праці є дорогими, тому ми маємо значно менше найманих працівників на гектар. В моєму господарстві (500 га) — 2,5 людини/га».
«В Україні великі території, а головне свобода. Вплив неурядових організацій на роботу сільгоспвиробників відчувається набагато менше або взагалі відсутній. Ми були здивовані, коли дізналися, що фермер може вирощувати те, що хоче, тут немає таких суворих обмежень, як у нас, — підкреслює Білл Вебб. — В Україні багато господарств, багато аграріїв… Може, її валюта і не найстабільніша, але земля тут найкраща та найцінніша».
