Невпинний розвиток
і світовий досвід
Ясна річ: сьогодні, щоб зберегти конкурентоспроможність на зовнішніх і внутрішньому ринках, особливо важливо переймати передовий світовий досвід, завдяки якому аграрію буде легше зрозуміти тенденції розвитку глобального агробізнесу та впроваджувати нові технології на своїх полях. Розуміючи це, компанія Syngenta постійно шукає та запрошує до України закордонних експертів, досвід і знання яких стануть корисними для вітчизняних сільгоспвиробників.

«Українські аграрії можуть багато що перейняти в британських колег: англійські фермери мають інші підходи до агровиробництва та реалізації кінцевої продукції, їхній досвід може бути корисним в Україні, — зазначає керівник відділу фінансових рішень Syngenta у країнах СНД Хелен Феірлемб. — Водночас, і британським фермерам є чого повчитися в українських аграріїв. Вітчизняні сільгоспвиробники, попри кліматичні ризики, складне законодавство, дороге фінансування та логістичні проблеми, вирощують великі врожаї та щороку збільшують експортні обсяги. Я вважаю, що це гарна можливість навчитись нового та подивитись, як працює агробізнес в інших країнах».
«Нам дуже приємно, що така велика група британських фермерів погодилась відвідати Україну, — підкреслює заступник Посла Посольства Великої Британії в Україні Хелен Фейзі. — Ми бачимо великий потенціал розвитку аграрного сектору України. Масштаби агробізнесу в вашій країні вражають: загальна площа землі під обробітком перевищує всю територію Об'єднаного Королівства. Та, разом із тим, Велика Британія є провідною країною з розвитку аграрних досліджень та розробкою інновацій. Прикладом цього є компанія Syngenta, яка входить до 35 найбільших інвесторів із розробок і досліджень нових технологій».
Наприкінці свого візиту гості заїхали до Києва, де поділилися своїми враженнями та розповіли про особливості ведення агробізнесу в Великій Британії.
Будні англійського «агробізу»
Сила громад
Зі слів іноземних гостей, перша характерна риса агробізнесу Великої Британії — єдність агровиробників. «У кожному регіоні Об'єднаного Королівства діє рада фермерів. В цій структурі сільгоспвиробники допомагають один одному вирішувати виробничі питання та, за потреби, створюють лобі для розв’язання проблем на законодавчому рівні. Регіональні об’єднання входять до Національної спілки фермерів, яка налічує 55 тис. аграріїв (разом із фермерами-пенсіонерами). Олівер Харрісон, голова Наглядової ради з питань рослинництва Національної спілки фермерів Північно-західного регіону Великої Британії, наголошує, що раз у квартал представники всіх регіональних об’єднань збираються на загальну Раду Національної спілки фермерів, головою якої є агровиробник. Це об’єднання, крім іншого, має висококваліфікованих профільних експертів, які допомагають фермерам розв’язувати різноманітні проблеми, зокрема, деякі з них їздять до Брюсселю, де лобіюють фермерські питання та проекти. «Під час засідання ми разом визначаємо, які саме проблеми вирішуватимуть ці експерти», — додає Олівер Харрісон.

«Ми надаємо перевагу фермерським кооперативам, тому що його акціонерами є аграрії, — отже, таке об’єднання зацікавлене в успіху фермерів», — додає Олівер Харрісон.
Стратегія реалізації

Реалізація картоплі дещо відрізняється. «Головна проблема картоплярства — зібраний урожай, на відміну від пшениці, дуже швидко втрачає свою якість, — каже виробник зернових колосових культур і картоплі Білл Вебб. — Тому перед тим, як вирощувати картоплю, ми повинні знати, кому будемо її продавати. Так, компанії-виробники чіпсів купують у нас ті сорти картоплі, які добре підходять для смаження; виробники замороженої картоплі фрі мають інші умови, хтось купує білу, хтось жовту картоплю… — ми маємо вирощувати те, що вони хочуть купити. Іноді нам навіть надають посівні одиниці, щоб ми виростили конкретну продукцію. Такий ринок утворився протягом останніх 30 років. Сьогодні виробляти картоплю дуже дорого, тому ми не можемо собі дозволити вкласти гроші, а потім не продати продукт».
Джерела інформації

Окрему роль у прийнятті рішень відіграють дані експертів консалтингових компаній. «Я працюю у компанії, яка надає фермерам консультації щодо сільгоспвиробництва (аналіз ґрунту, вибір технології обробітку, культури, ЗЗР), економіки підприємства, а також роз'яснення щодо законодавства та змін у ньому, — розповідає агроном і бізнес-консультант Стівен Вотсон. — Такі консультації є популярними в Великій Британії. Найчастіше фермери звертаються до нас за роз’ясненням законодавчих моментів, рекомендаціями, як діяти в тих чи інших умовах».
Фінансові та політичні
умови виробництва
Однією з визначальних переваг агробізнесу Великої Британії є доступність фінансових інструментів, зокрема страхування, а також дешеві кредити. «У нас ставка кредитування становить +2,5% до ставки міжбанківського фінансування — це близько 3%», — каже Олівер Харрісон. — Мені складно уявити, як працюють українські аграрії, коли фінансування їм коштує 20-25%. Як на мене, це неможливо».

Іншою важливою проблемою пан Олівер назвав неурядові організації, які діють на всій території ЄС, котрі «…маніпулюють суспільною думкою, стверджуючи, що використання низки засобів захисту рослин (ЗЗР) є шкідливим, але через особливості кліматичних умов ми не можемо відмовитись, наприклад, від фунгіцидів — вони вкрай потрібні для боротьби з хворобами і збереження врожаю, — підкреслює Олівер Харрісон. — Водночас, окремі рішення Партії зелених, яка має великий вплив у Німеччині та Франції, можуть створити проблеми британським фермерам, адже вони не зможуть використовувати всі необхідні для нормального виробництва ЗЗР».
Зі слів іноземних гостей, ці та інші чинники призвели до того, що більшість британських фермерів проголосували за вихід Об'єднаного Королівства з ЄС.
Британці про Україну

«В Україні великі території, а головне свобода. Вплив неурядових організацій на роботу сільгоспвиробників відчувається набагато менше або взагалі відсутній. Ми були здивовані, коли дізналися, що фермер може вирощувати те, що хоче, тут немає таких суворих обмежень, як у нас, — підкреслює Білл Вебб. — В Україні багато господарств, багато аграріїв… Може, її валюта і не найстабільніша, але земля тут найкраща та найцінніша».