Напрями наукового пошуку для колективу відділу тваринництва Буковинської ДСГДС ІСГ КР НААНУ диктує нове інтенсивне виробництво і кон’юнктура нинішнього ринку. Вісім десятиліть у Буковинському краї виводять нові та вдосконалюють наявні породи, породні групи, типи, лінії сільськогосподарських тварин, що є найбільш актуальними для цього регіону. Тому, враховуючи необхідність подальшого розвитку різних галузей скотарства, вівчарства та бджолярства в Чернівецькій області в сучасних умовах, науковці дослідної станції пропонують виробництву нові високопродуктивні типи тварин, що добре пристосувалися до місцевих умов та низку сучасних технологій виробництва тваринницької продукції.
Нова генерація молочних корів у Буковинському краї
У молочному скотарстві пропонується для розведення в лісостеповій і передгірських зонах Буковини нова популяція молочного поголів’я буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи худоби, що створили у минулому науковці відділу тваринництва. Під час виведення необхідного для Буковини нового типу молочної худоби застосовували метод складного відтворювального схрещування чотирьох порід: симентальської, монбільярдської, червоно-рябої німецької та голштинської (червоно-ряба масть). У базових господарствах у 2019 році роздоїли до 6 тис. кілограмів молока і вище — 635 голів, які мали удій 6–7 тис. кілограмів, 63,6%; 7–8 тис. кілограмів, 25,4%; 8–9 тис. кілограмів, 6,2%; 10–15 тис. кілограмів, 1,8%. Це такі сільгосппідприємства, яких можна віднести до агрохолдингів із високою інтенсивністю розвитку молочної галузі, як: АТЗТ «Мирне», СВК «Зоря», ТОВ «Валєвське» Кіцманського та ТОВ ім. Суворова Новоселицького районів Чернівецької області.
Науковці відділу тваринництва Буковинської ДСГДС ІСГ КР НААН
Нова популяція м’ясних комолих сименталів худоби
Уже 21 рік науковці-селекціонери створили нову генерацію м’ясного комолого симентала худоби різної селекції — американської, канадської, австрійської та німецької. Одним із таких модельних провідних та чинних в України є племінний завод ДПДГ «Чернівецьке» з розведення дуже цінної нової популяції м’ясної худоби з вираженою природною комолістю та високою продуктивністю в усіх фізіологічних періодах вирощування для регіону Буковини.
Нині у стаді провідного та чинного в Україні племінного заводу ДПДГ «Чернівецьке». Є тварини з двома найбільш продуктивними генотипами: симентал канадський 25/32 × симентал австрійський 1/16 × симентал німецький 1/8 × симентал американський 1/32; найбільш продуктивний симентал канадський 3/4 × симентал австрійський 1/16 × симентал німецький 1/8 × симентал американський 1/16. Як виявилося, таких продуктивних генотипів немає у господарствах України, ближнього та дальнього закордону.
Стадо корів із телятами у лагері
Селекціонери відділу тваринництва наукової установи отримали чергову перемогу і визнання. Місяць тому 38 племінних бичків унікального м’ясного комолого симентала худоби експортовано до Казахстану для розведення і покриття місцевих порід. Успіху передувало і кілька невдач у минулому. Так, спроба розведення у гірській зоні Буковинських Карпат худоби калмицької породи виявилася невдалою — «калмики» не витримали суворого гірського клімату і поїхали… на м’ясокомбінат. Теж не прижилися у гірському суворому Путильському районі Буковини герефордська, абердин-ангуська та волинська м’ясні породи худоби.
А.К. Калинка на виставці з телицями нової популяції мясного симентала
Наразі на Буковині в племінному заводі «Чернівецькому» нараховується 288 голів цієї м’ясної худоби, зокрема 151 корова нової генерації. Влітку на культурних пасовищах підсисний молодняк дає 950–1150 г добових приростів, а після відлучення у 7 місяців важить 220–235 кг, що відповідає новому стандарту для цієї створеної нової генерації м’ясної худоби. Показово, що 55 цих корів нової генерації і їхні нащадки добре себе показали і акліматизувалися у гірській місцевості Українських Карпат.
Торік 38 бугайців придбали у МХП ТОВ «Баффало» Маневицького району Волинської області для реалізації до Лівану. За 150 днів інтенсивної відгодівлі за спеціальними рецептами раціонів, де отримали по 1480 г добового приросту, а 11 голів дали рекордні добові прирости — 2000 г. Це свідчить про високий генетичний потенціал створеного нового типу буковинського зонального типу м’ясного комолого симентала худоби.
Модельна корова Буковинського зонального типу української молочної худоби
М’ясна продуктивність бугайців за повний цикл вирощування від дати народження до 18 місяців становить 534–550 кг живої маси, добові прирости 830–900 г із витратами кормів на 1 кг приросту 7,1–8,3 к. од. та собівартістю 1 ц приросту під час реалізації племінного молодняку — 760 грн. Рентабельність реалізації племінного молодняку — 21%. Технологічні параметри вирощування поголів’я цього типу м’ясного симентала: відтворювальна здатність корів — 75–85 телят на 100 корів; рівень збереження молодняку — 94,5–96,7%; питома вага отелень без допомоги — 91,3–95,6%; вік телят під час відлучення — 7 місяців; жива маса — 395–415 кг; висота в холці — 125–128 см; обхват грудей — 179,5–181,7 см; жива маса телят під час відлучення — 195–225 кг.
Збереження генофонду породи пінцгау в Буковинських Карпатах
Науковці Буковини вже багато років ведуть наукову роботу щодо збереження гірської локальної породи пінцгау, яку в минулому було віднесено до тих, що зникають. Нині гірська порода пінцгау охоплює майже всі Буковинські Карпати. Найчисельніший і генетично найцінніший масив зосереджено в базових господарствах різних форм власності ПСГП «Злагода» та ПСП «Нове життя», ПСП «Толока», ПСП «Дружба», на основі яких науковці-аграрники колишнього інституту створили наукову асоціацію «Райдуга» з розведення породи пінцгау та її збереження в Путильському районі.
Корова пінцгау
У селекційно-племінній роботі було використано такі методи збереження генофонду породи: основний метод — чистопорідне розведення популяцій худоби як вітчизняної, так і закордонної селекції у вигляді замкнутих генофондних стад; тривале збереження заморожених сперми та ембріонів у спермобанках та з метою збільшення поголів’я худоби пінцгау використання поглинального схрещування та прилиття крові спорідненої породи.
Корова пінцгау з телям на підсисі
Вівчарство Буковини найбільш продуктивне
Велику роботу проводять науковці-селекціонери і в галузі вівчарства, які рекомендують для розведення в області два буковинських типи та українську гірськокарпатську породу овець. Так, буковинський тип асканійської м’ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною характеризується такими показниками: жива маса — 57–59 кг; довжина вовни — 12,5–15,0 см; настриг чистої вовни — 2,8–3,0 кг; вихід ягнят на 100 вівцематок — 110–125 голів; вихід товарного молока — 80–100 кг; виробництво бринзи від вівцематки — 20–25 кг.
Вівцям цього типу властива міцна конституція. Вони перевищують мінімальні вимоги до тварин племінних репродукторів за настригом вовни на 22,7–35,0%, живою масою на 7,5–16,5%, довжиною вовни на 34,4%. Завдяки високій скоростиглості, кросбредне вівчарство є важливим резервом виробництва баранини. Особливістю буковинського типу овець є їхня висока молочність. Селекційні стада цього типу утримують у трьох племрепродукторах з поголів’ям 1500 голів. Створений науковцями регіональної установи і буковинський зональний тип асканійської каракульської породи овець характеризується такими селекційними параметрами: жива маса — 55–60 кг; вихід ягнят на 100 вівцематок — 132–142 голови; тип смушків плоский, ребристий, жакетний;вихід смушків І сорту — 68%; вихід товарного молока від вівцематки — 80–120 кг; виробництво бринзи — 20–30 кг.
Вівці буковинського типу нової генерації мають міцну конституцію з помірно розвинутим кістяком, міцні сухожилля та ноги. Вовна густа, еластична, вирівняна по всьому тулубу. Розподіл ягнят за смушковим типом під час народження такий, %: плоский — 41,3–45,0; ребристий — 16,9–17,5; жакетний — 30,5–35,3; кавказький — 6,5–7,0. Селекційні стада знаходяться в одному племінному заводі й племрепродукторі.
Дуже цікавою та універсальною для гірської зони є українська гірськокарпатська порода овець, яку розводять у передгірській та гірській частинах Буковини. Це єдина в Україні порода універсального напряму продуктивності з білою килимовою вовною. В породі виділено два внутрішньопородних типи: передкарпатський і закарпатський, які відрізняються між собою за будовою тіла та якістю вовни. Вівці Буковини мають тоншу вовну, переважно першого і другого сорту, вихід чистого волокна становить 65–68%. Тварини цієї породи добре пристосовані до місцевих умов, ефективно використовують природні угіддя Карпат, невибагливі, стійкі до хвороб і мають таку продуктивність вівцематок: жива маса — 39–42 кг; настриг чистої вовни — 1,5–1,7 кг; вихід ягнят на 100 вівцематок — 102–107 голів; вихід товарного молока — 40–50 кг; виробництво бринзи від вівцематки — 10–12 кг. Селекційні стада розміщені в трьох племрепродукторах гірської зони Карпат з поголів’ям 650 голів.
Бджолярство — велике надбання Буковини
У галузі бджільництва розроблено протеїно-ліпідні добавки для підгодівлі медоносних бджіл. Ці добавки забезпечують збільшення яйцекладки бджолиних маток, що дає змогу ранньою весною сформувати бджолопакети та збільшити медову й воскову продуктивність. Згадані кормові добавки проходять апробацію і впровадження у виробництво в Карпатському регіоні України.
Буковинські науковці-селекціонери визначили шляхи відновлення галузі тваринництва та запропонували нові високопродуктивні типи тварин і новітні технології, які будуть сприяти покращенню ситуації в цій галузі.
Відділ тваринництва Буковинської ДСГДС ІСГ КР НААН — великий науковий потужний комплекс з розвинутою інфраструктурою, в якому відбуваються видатні досягнення в галузі тваринництва.
Найголовніші події життя відділу висвітлюють на сторінках регіональних газет та у фахових наукових виданнях, де читачі отримують інформацію про нові впровадження в навчальний процес, наукові здобутки науковців, розширення матеріально-технічної бази.
А. К. КАЛИНКА, завідувач відділу тваринництва,
канд. с.-г. наук, с. н. с., член-кореспондент МАНЕБ
