Сучасні тенденції у технології годівлі вівцематок

Сучасні тенденції у технології годівлі вівцематок

/ Сучасне тваринництво / Понеділок, 30 травня 2022 11:31

Потреба вівцематок у поживних речовинах та макро- і мікроелементах змінюється впродовж продуктивного річного циклу і залежить від величини тварин (маси тіла), фізіологічного стану, рівня продуктивності. Найсуттєвіші зміни із потребою у поживних речовинах у вівцематок пов’язані із заплідненням, виношуванням і вигодовуванням приплоду, в окремих випадках доїнням для виробництва товарного молока.

Вівцематки є найважливішою групою тварин на фермі, що виробляє основну масу продукції та забезпечує її економічну стабільність. Тому питання їх повноцінної годівлі протягом року має пріоритетне значення.

Продуктивний цикл вівцематки протягом господарського року умовно можна зобразити так (рис. 1).

01 02 464 465 65 1

Рис. 1. Схема продуктивного річного циклу вівцематки. Темним кольором позначено періоди, що потребують особливої уваги до рівня та повноцінності годівлі

 

Особливості годівлі вівцематок у парувальний період

Першим важливим етапом у годівлі вівцематок є період підготовки та проведення парування. Він починається не пізніше двох тижнів до початку парувальної кампанії і має на меті забезпечення відповідних кондицій вівцематок, що підлягають осіменінню. Оптимально, коли правильно підготовлене маточне поголів’я буде мати середню і дещо вищу ніж середня вгодованість. Завдяки цьому досягається масовий прихід маток в охоту, висока запліднюваність і приживаність ембріонів. Худі матки гірше приходять в охоту, погано запліднюються, в них може спостерігатися розсмоктування вже імплантованих ембріонів. Запліднюваність маток середньої вгодованості від першого осіменіння становить 80–85%, нижче середньої вгодованості — 60–65%. В останніх ембріональна смертність вища на 15–20%, ніж у маток середньої вгодованості, відповідно, не бажаним є також перегодовування, оскільки в ожирілих маток також спостерігаються порушення відтворювальної здатності.

Тривалість посиленої годівлі перед паруванням залежить від:

• віку вівцематок (повновікові тварини краще реагують, ніж ярки);
• породи (багатоплідні породи менш чутливі до зміни рівня годівлі);
• вгодованості (худі матки краще реагують, ніж ті, що мають вищу від середньої вгодованість).

 

Щоб досягти парувальних кондицій у худих і виснажених маток тривалість посиленої годівлі має становити 6–9 тижнів, для маток нижче середньої та середньої вгодованості — 2–3 тижні.

01 02 464 465 65 2

 

Вимоги до технології годівлі кітних вівцематок

Наступний важливий фізіологічний період — початок і середина вагітності вівцематок. Його особливість полягає в тому, що з 30 до 90 днів вагітності відбувається розвиток плаценти. Від цього залежить стан обміну поживними речовинами між організмом матері та плодами. Недостатня годівля буде негативно впливати на розвиток плаценти та, як наслідок — на величину, розвиток і життєздатність майбутнього потомства.

Основне завдання цієї фази — підтримання середньої вгодованості у дорослих маток й авансованої годівлі первісток, спрямованої на подальше їх зростання. За наявності пасовищ із відмінним травостоєм підгодівля концентрованими кормами практично не потрібна, під час стійлового періоду основним кормом може бути якісне лучне сіно і невелика кількість (150–200 г концентратів). Якщо спостерігається надмірне ожиріння маток, то концентрати не згодовують. Також тварини повинні мати вільний доступ до мінеральної підгодівлі та 10–15 л свіжої чистої води.

Останні шість тижнів вагітності є найкритичнішим періодом у годівлі овець. У цей час відбувається близько 70% росту плода, розвиток і підготовка молочної залози до лактації. Оптимальні кондиції маток перед окотом — середня вгодованість. Недостатня або надмірна годівля спричиняє небажані наслідки у вигляді народження занадто дрібних або ж занадто великих ягнят. У першому випадку маленькі ягнята будуть мати гіршу резистентність та енергію росту, знижений продуктивний потенціал. Надмірно великі плоди спричинятимуть ускладнення при родах. Крім того, за недостатнього живлення вагітних вівцематок, особливо багатоплідних виникає ризик таких захворювань, як токсемія вагітності (кетоз) і молочна лихоманка (гіпокальціємія), що можуть призвести до загибелі як матері, так і новонароджених ягнят.

Раціон маток у цей період складається із якісного сіна і 250–450 г зернових кормів. Для багатоплідних маток даванка концентратів значно вища ц становить 600–800 г, якщо очікувана плодючість перевищує 200%. Згодовування вівцематкам таких значних обсягів концентрованих кормів потрібно починати зі 150–200 г на добу і поступово збільшувати, доводячи до визначених у раціоні розмірів добової даванки протягом тижня. Високі даванки концентрованих кормів під час пізньої вагітності пов’язані із зростанням потребами в поживних речовинах і зменшенням можливості споживати більшу кількість сухої речовини корму. Збільшуючись у розмірах внаслідок росту плода і навколоплідних вод, матка займає все більше місця в черевній порожнині, захоплюючи простір, що потрібен для максимально наповненого рубця.

Зміни концентрації обмінної енергії в сухій речовині корму залежно від фізіологічного стану маток наведено на рис. 2.

01 02 464 465 65 3

Рис. 2. Уміст обмінної енергії в сухій речовині корму залежно від фізіологічного стану вівцематок (на підставі норм годівлі ВІТ, 2003)

 

У другій половині вагітності потреба вівцематок в енергії зростає на 55%, а обсяги можливого споживання сухої речовини корму — всього на 3% проти попереднього періоду. У зв’язку з цим виникає потреба згодовувати висококітним маткам корми більшої енергетичної цінності, щоб збільшити концентрацію енергії в 1 кг сухої речовини раціону на 50%. Після окоту у тварин збільшуються можливості споживання сухої речовини, але й одночасно зростає потреба в поживних речовинах та енергії. Щоб забезпечити належний рівень молочної продуктивності, вміст обмінної енергії в 1 кг сухої речовини корму в раціонах лактуючих маток повинен бути на 58–65% вищим, ніж у сухостійних.

 

Годівля лактуючих вівцематок

У день після окоту вівцематки повинні мати вільний доступ до свіжої чистої води та високоякісного сіна. Згодовування концентратів починають через 2–3 дні після окоту, а на повний раціон маток переводять через тиждень. Правильно підготовлені до окоту матки продукують переважно більше молозива, ніж потрібно для їх приплоду. Для запобігання захворювання вимені й стимуляції молокоутворення їх періодично здоюють. Отримане молозиво можна заморожувати й використовувати за потреби для випоювання ягнятам-сиротам, ослабленим ягнятам, народженим від первісток чи маломолочних маток.

Перша половина лактації характеризується підвищеними фізіологічними потребами організму вівцематок, тому рівень годівлі в цей період має бути найоптимальнішим. Ягнята в перші чотири тижні повністю залежні від материнського молока, тому годівля повинна бути спрямована на оптимізацію молочної продуктивності. Жирові резерви тіла маток можуть використовуватися для забезпечення 25–30% енергії, потрібної для утворення молока протягом першого місяця після окоту. Тому вівцематки переважно втрачають вагу протягом цього періоду навіть за високого рівня енергії раціону. Однак протеїн тіла матки практично не використовується для утворення молока. У цей час додаткова кількість білка має додаватися до раціону, щоб допомогти організму вівцематки прийти до норми після окоту. Раціон повинен складатися з високоякісного сіна досхочу, соковитих і концентрованих кормів залежно від живої маси вівцематки та кількості ягнят. Так, матки живою масою 50 кг повинні крім сіна отримувати 3–4 кг силосу або 2–3 кг сінажу, 300–400 г зернових кормів. Маток із двійнями та трійнями слід утримувати окремо від маток з одинаками, бо їх потреби в поживних речовинах значно вищі. Крім того, слід мати на увазі, що у маток з двійнями й трійнями пік лактаційної кривої настає значно раніше і її спадання швидше, тому привчання ягнят до споживання інших кормів потрібно проводити якомога раніше. Лактуючі матки повинні мати вільний доступ до чистої свіжої води та мінеральної підгодівлі.

01 02 464 465 66

Гарантією вирощування здорових і життєздатних ягнят є вчасне отримання ними материнського молозива в потрібних кількостях. Молозиво багате на енергію, протеїн, вітаміни й мінерали. Найважливіше, що воно містить материнські антитіла, що допомагають захистити новонародженого від патогенних бактерій у ранній період життя. Типи антитіл молозива залежать від антигенів, які потрапляли в організм вівцематки за захворювань чи вакцинацій. Рекомендують вакцинувати висококітних маток від клостридіозу та правця. У такому разі вони передадуть відповідні антитіла приплоду через молозиво.

Антитіла є великими білковими молекулами, що здатні проникати з кишкового тракту в кров’яне русло обмежений час. Тому ягнята спроможні засвоювати антитіла з молозива від 12 до 18 годин після народження. В молозиві міститься також імуноглобулін G, концентрація якого різко знижується після окоту і через 23 год дорівнює нулю. Через це кожне новонароджене ягня потрібно напоїти молозивом протягом перших 30 хв життя, коли найкраще відбувається адсорбція антитіл, і не пізніше 12 год після народження. Кількість випоєного за один раз молозива має становити 50 мл/кг маси тіла ягняти й не може бути не меншою як 210 мл за перших 24 год життя.

Вівцематки продукують молозиво приблизно 24 год після окоту. Кількість і якість молозива залежить від низки чинників — віку, вгодованості, стану здоров’я маток. Первістки мають менше молозива, ніж повновікові тварини. Матки нижче середньої вгодованості, рівень годівлі яких в останній період вагітності не відповідав рекомендованим нормам, дають меншу кількість і гіршу якість молозива. Ожирілі матки також можуть мати недостатню кількість молозива. У разі коли матка має надлишок молозива, його здоюють і використовують для годівлі ослаблених ягнят-гіпотрофіків, або ж заморожують.

Згідно з вітчизняними нормами годівлі, орієнтовно на одну вівцематку на рік потрібно заготовити 5,0–6,0 ц кормових одиниць і 50–60 кг перетравного протеїну. Структура річного балансу поживних речовин для овець залежить від зональних умов господарства й може коливатися в широких межах: концентровані корми — 15–20%, сіно — 18–22, солома — 4–12, силос і сінаж — 20–25, зелені корми — 38–40%. Загальне співвідношення кормів за поживністю може бути й іншим.

 

Григорій СЕДІЛО, д-р с.-г. наук, професор, академік НААН
Стах ВОВК, д-р біол. наук, професор
Мирон ПЕТРИШИН, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник
Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

 

 25 квітня 2024
23 квітня 2024 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовнику в Україні» (реєстр. №10427-1).
23 квітня 2024 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовнику в Україні» (реєстр. №10427-1).
25 квітня 2024
 25 квітня 2024
Сезон спаржі 2024 року на Черкащині розпочався раніше, ніж очікувалось, адже за теплої погоди рослина росте швидко.
Сезон спаржі 2024 року на Черкащині розпочався раніше, ніж очікувалось, адже за теплої погоди рослина росте швидко.
25 квітня 2024
 25 квітня 2024
Відома Сумська сироварня «O’bereg» освоїла випуск двох видів нової продукції – згущеного молока та молочного соусу топінгу «Слобожанська ніч».
Відома Сумська сироварня «O’bereg» освоїла випуск двох видів нової продукції – згущеного молока та молочного соусу топінгу «Слобожанська ніч».
25 квітня 2024
 24 квітня 2024
Загальне споживання риби в Україні за рік складає понад 520 тис. тонн.
Загальне споживання риби в Україні за рік складає понад 520 тис. тонн.
24 квітня 2024
 24 квітня 2024
Перші, поки невеликі партії молодої білоголової капусти з'явилися на українському ринку. Цьогоріч початок сезону ранньої капусти в Україні відбувся приблизно в ті самі терміни, що й рік тому, що стало можливим завдяки досить м'якій зимі та досить гарній весняній погоді.
Перші, поки невеликі партії молодої білоголової капусти з'явилися на українському ринку. Цьогоріч початок сезону ранньої капусти в Україні відбувся приблизно в ті самі терміни, що й рік тому, що стало можливим завдяки досить м'якій зимі та досить гарній весняній погоді.
24 квітня 2024
 24 квітня 2024
Ринок ріпаку в Україні останнім часом є дуже мінливим, тому різке зростання цін на олійну, яке відбулося минулого тижня, ймовірно, зміниться стабілізацією.
Ринок ріпаку в Україні останнім часом є дуже мінливим, тому різке зростання цін на олійну, яке відбулося минулого тижня, ймовірно, зміниться стабілізацією.
24 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.