На думку модератора події, експертки в галузі АПК, екс-в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольги Трофімцевої попри складнощі, з якими щодня стикаються фермери через повномасштабну війну, вони продовжують шукати шляхи збільшення прибутку та уважно стежити за новітніми технологіями.
«Третій рік повномасштабної війни змушує українських агровиробників адаптуватись до надскладних умов ведення бізнесу. Основними викликами на початку сезону є людський капітал, в частині регіонів – заміновані угіддя, брак фінансових ресурсів та викривлена кон’юнктура ринку. Зважаючи на все це, фермери намагаються бути гнучкими і креативними у пошуку шляхів вирішення цих проблем», – зазначила вона.
Ольга Трофімцева
Ольга Трофімцева принагідно зауважила, що компанія Corteva залишила ринки росії та білорусі, тобто не підтримує своїми податками ці недокраїни. Натомість компанія продовжує працювати в Україні та прагне забезпечувати наших фермерів новітніми засобами захисту рослин задля підвищення їх продуктивності з дотриманням найвищих світових стандартів.
До слова, варто згадати, що 19 жовтня 2022 року Міністерство аграрної політики та продовольства України та компанія Corteva Agriscience уклали спільну декларацію про поглиблення і подальший розвиток співробітництва в інтересах продовольчої безпеки в Україні та світі. Сторони погодили зміцнювати стабільність та розвивати всебічну співпрацю в галузі сільського господарства за рахунок інноваційного розвитку, залучення інвестицій та допомоги аграріям.
____________________
Україна контролює приблизно 8% від глобального експорту зернових, тому не може впливати на ціни
____________________
На думку експерта із сільського господарства USDA, аналітика, спеціаліста із товарної звітності сільгоспкультур Дениса Соболева, спрогнозувати ціни на світовому ринку неможливо, оскільки за обсягами експорту Україна займає невелику частину, тому не може впливати на формування вартості продовольства.
«Ми контролюємо приблизно 8% від глобального експорту зернових, і трошки менше – 7% рослинних олій та 3,5 % насіння олійний (соя і ріпак). Подивимось, як виглядає глобальний ринок, щоб просто розуміти, що ми не можемо нав'язати ринку свою ціну і своє бачення. Наприклад, якщо візбмемо пшеницю, то у нас лише 7% глобального експорту буде в цьому маркетинговому році. На жаль, росія контролює чверть ринку і це сильно впливає на їх можливості нав’язувати певні умови основним країнам-імпортерам. Якщо кукурудзу візьмемо, то це 11%. Ячмінь – теж 8% і на цьому ринку можемо тільки приймати ту ціну, яку можуть запропонувати. По сої лише 1% від глобального ринку. Ріпак, то тут вже ситуація трохи краща, бо контролюємо 20% глобального ринку і в принципі у нас непогані позиції в Європейському Союзу. Щодо соняшникової олії, то 40% ринку перекриваємо, але і тут не можемо нав'язати свою ціну. Якщо подивимось на глобальний експорт, то соняшникова – це лише 14% від глобального експорту рослинних олій», – підсумував експерт.
Денис Соболев
Денис Соболев принагідно зазначив, що за обсягів експорту на рівні 4,9 млн т на місяць Україні вдасться вивезти весь обсяг та перехідні залишки, які можуть лишитися наприкінці 2023/24 маркетингового року.
За його словами, торік аграрії посіяли десь 6 млн. га під озимі культури – це пшениця, ячмінь, жито і ріпак. Ще є приблизно 13 млн. га на те, щоб посіяти цією весною.
«У цьому році аграрії знизили площі під зерновими культурами. Цукровий буряк набрав популярності, бо він має досить суттєвий внутрішній ринок в Україні. А ще був і зараз є період непоганих цін на цукор в Європейському Союзі. У жита площі і обсяги виробництва досить несуттєві. Буде трохи більше ярої пшениці та озимого ячменя. Натомість – менше кукурудзи, що логічно, бо в неї досить великий вал і його треба експортувати та перевозити. Тобто вона сильно залежить від ефективності і наявності логістики. Соняшник майже стабільно вже досягнув своєї стелі в структурі посівів. Його можна збільшити, але це вже буде за рахунок певних негативних явищ, бо не можна буде забезпечити нормальної сівозміни. Соя майже на 18% піднялась, бо при її вирощуванні менші витрати азотних добрив і вона толерантна до гліфосату – це дозволяє суттєво економити на матеріальних ресурсах, зокрема на ЗЗР. На ріпак теж непогана ставка, тому що європейці його купують. З реалізацією цієї культури ніколи не буде проблем, крім логістичних. Загалом щодо цін, то все залежатиме від того, наскільки будуть сприятливі кліматичні умови в інших країнах», – спрогнозував Денис Соболев.
____________________
Аграріям не варто суттєво змінювати структуру посівних площ, бо вгадати важко, яка культура буде рентабельною
____________________
Кардинально змінювати сівозміну, орієнтуючись на тенденції попередніх років, ризиковано, – впевнений заступник директора АПП «Золота Нива» Роман Шнуровський. На його думку, незалежно від викликів та стану ринку не потрібно кидатися в якісь крайнощі. Аграріям не варто дуже сильно змінювати структуру посівних площ, бо вгадати важко, яка культура буде рентабельною. Натомість треба сіяти всього потроху – так нівелюються ризики та зберігається сівозміна, яка також дуже важлива.
«Аграрії хочуть рухатись в цукровий буряк, який останніми роками дуже класно себе показує з фінансової точки зору. І якісь нішеві культури, такі як квасоля та інші. Але тут можна обпектися так само, як минулого року дуже багато аграріїв попеклися на гречці. Всі очікували, що ціна буде триматися, а ціна дуже сильно просіла. І потім всі дуже сильно плакали, як же так, і що нам далі робити. Ціна на гречку, думаю, буде триматися на низькому рівні ще кілька років, тому що ми дуже сильно тоді перевиконали потребу. А вона не дуже то і експортується, а лишається в країні. Та сама історія може нас чекати із цукровим буряком. Дуже багато аграріїв цікавляться цією культурою. Вже в цьому році в нас є перевиробництво цукру і в наступному році, якщо збільшаться посівні площі, а вони збільшаться, то є ймовірність так само наситити ринок. І є ризики з такими блокадами кордонів, як зараз в нас є, не експортувати його в Європу. Так що аграріям треба бути обережними з цукровим буряком. Дуже приваблива культура, але дуже важка, і є величезні ризики того, що вона може просісти. Рекомендую звертати увагу на експортоорієнтовані культури – це соя, кукурудза і ріпак. Але в загальному все одно не переборщити в сівозміні. Має бути всього потрошку. Сівозміна також дуже важлива, бо завдяки їй тримаємо ґрунт в хорошому стані, а в деяких випадках і покращуємо його родючість», – розповів аграрій.
Роман Шнуровський
Він також наголосив, щоби бути успішним аграрієм, треба звертати увагу і на розвиток. Саме тому варто на полях, окрім дослідів з препаратами також багато експериментувати з пошуком тих чи інших сортів, гібридів, як вони себе покажуть в конкретному господарстві. Щоби в цей важкий час триматися на плаву, треба впроваджувати нові технології.
«Якщо не попробувати у себе на полі, то ніхто тобі толком інформації не скаже. Бо на тій чи іншій території препарат або сорт може діяти зовсім по-різному. Ми невпинно рухаємось в точне землеробство, тому що за ним майбутнє. Попередньо купили досить велику кількість техніки. Маємо точковий топовий оприскувач, дуже хороший розкидач добрив, який нам дозволяє диференційно вносити добрива. Зараз саме запускаємо сівалку, яка також може дуже багато речей робити. І саме такі засоби нам дозволять рухатись в точне землеробство. Економію ми вже відчули з весни. І побачимо далі восени, як воно вплине на урожай. Стараємось дуже цікаві експерименти повторювати два роки для точності результатів. Але думаю, що ми на правильному шляху», – переконаний Роман Шнуровський.
____________________
В цьому році мінімум 50% полів буде відведено під сою. Але також від соняшника і кукурудзи ми не відмовляємось
____________________
Аналіз тенденцій ринку має поєднуватися з увагою до збалансованої сівозміни. Таку думку висловив автор YouTube-каналу «Син Фермера» та співвласник ФГ «Василенко В.О.» Костянтин Василенко. Він розповів, що в 2023 році фермери зосередили свою увагу на сої, бо шукали максимально вигідну для вирощування культуру, а зараз змушені переглядати технології її вирощування, адаптуючи до посушливих умов.
«Ціни до війни були такі, що соняшник – по 800 доларів за тонну, кукурудза – по плюс-мінус 300. Зараз реальність змінилася і тому потрібно вибирати для себе рентабельніші культури, які потребують менше догляду. Із найцікавіших та найперспективніших культур – це є соя. В цьому році в нас передбачується такий соєвий бум. В даний час ми спостерігаємо падіння цін на більшість зернових, але соя тримається і зберігає свою рентабельність. Вона є гарним попередником і не тільки бере з ґрунту поживні речовини, а як ми знаємо, залишає після себе 70-100 кг доступного азоту, 20-25 кг фосфору, 30-40 кг калію, що дуже важливо зараз, коли ціни на мінеральні добрива є просто космічні. Технологія вирощування цієї культури відносно проста. Але водночас є технологічні фактори, яких важливо дотримуватись. Треба протруєння насіння перед посівом для того, щоб захистити рослини від можливих хвороб та шкідників. Процедура не складна, вартість даної операції коштує недорого і виправдовує себе повністю на всі 100%», – переконаний аграрій.
На думку фермера, ситуація зараз непередбачувана в країні, тому важливим аспектом є нівелювання ризиків. Краще відводити під кожну культуру певну площу в структурі посівів.
«Не варто складати всі яйця в один кошик. Передбачити наперед неможливо, які будуть ціни на сою, соняшник чи кукурудзу. Знаходимось у Полтавській області, але 70% ґрунтів піщані. Не варто зациклюватися тільки на сої, бо ця культура є непередбачуваною та дуже критично реагує на погодні умови і на ґрунти, в яких вирощується. В цьому році мінімум 50% буде відведено під сою. Але також від соняшника і від кукурудзи ми не відмовляємось. Просто соя не любить засухи і якщо попадає в стресові умови, то врожай може бути дуже поганим. Насіннєвий матеріал ми брали в сусідньому господарстві. В принципі задоволені, оскільки не ганялися за першою чи другою репродукцією», – розповів фермер.
____________________
В посівах соняшника зростає кількість хвороб. Втрати урожайності становлять в середньому 20-30%
____________________
Менеджер з агрономічної підтримки використання засобів захисту рослин Corteva Agriscience в Україні Павло Голосний наголосив, що посівні площі соняшнику за останні два десятиріччя суттєво зросли і на сьогодні вони коливаються від 5 до 6 млн. гектар. А при цьому науково обґрунтований рівень посіві соняшника в Україні становить 2-2,5 млн., тобто аграрії перевищили цей показник в два-три рази.
Павло Голосний
«На сьогодні спостерігається перехід від науково обґрунтованих до, так званих, економічних сівозмін. Звичайно, все це ускладнює фітосанітарну ситуацію. В посівах соняшника зростає кількість хвороб. Втрати урожайності становлять в середньому 20-30%. Беремо середній врожай 3 тонни, то 20%, тобто пів тонни врожаю ми на сьогодні втрачаємо, на жаль, від хвороб. Пам'ятаю ті роки, коли застосування фунгіцидів в посівах соняшнику взагалі було рідкістю. На сьогодні – одна фунгіцидна обробка в посівах вже є як стандарт. Переважно аграрії в своїх системах захисту вже практикують дві обробки, а на заході Україна – навіть три обробки роблять. Наша агрономічна команда консультує фермерів стосовно оптимальних технологій використання захисту на полях, які є інструментом зростання урожайності та прибутковості: наприклад, дві фунгіцидні обробки ефективними засобами захисту рослин, такими як Аканто Плюс® чи Віован® від Corteva забезпечують збереження понад 20% врожаїв соняшнику», – переконаний Павло Голосний.
____________________
Правильно підібрана густота може забезпечити до 37% результату кукурудзи та соняшника в Україні
____________________
Системний підхід до вирощування кукурудзи та соняшнику дозволяє забезпечити прибутки навіть за дуже сприятливіших умов, – впевнений категорійний маркетинг-менеджер Corteva Володимир Андрущенко. За його словами, якщо якісний захист від хвороб та шкідників убезпечує від втрат 20% врожаю, то правильно підібрана густота посіву забезпечить до 37% прибавки врожайності.
Володимир Андрущенко
«Від вибору правильного гібриду може залежати до 52% ваших результатів, тобто урожайність може страждати на 50%. Наступний крок дуже важливий – це обробіток ґрунту. Зазвичай гібрид підбирають під той обробіток ґрунту, який найбільше практикується. Якщо підібрати неправильну комбінацію, то можна втратити до 22% вашого урожаю. Ні для кого не секрет, що живлення є дуже важливим складовим елементом і без азоту, без інших добрив ні кукурудза, ні соняшник не розкриє свій потенціал. Наступним кроком є правильно сформована густота. Різні гібриди забезпечують найкращі результати за різної густоти. І саме правильно підібрана густота може забезпечити до 37% результату кукурудзи, соняшника в Україні. Тому для того, щоб не страждати від раннього чи пізнього посіву слід також підбирати гібриди, які найменше втрачають, якщо сіються не в ранні терміни або не в пізні терміни. Іншими словами, при підборі неправильного гібриду і посіві його не в оптимальний термін можна втратити до 30 % урожайності. Якщо говоримо про соняшник, то багаторічні досліди та досвід компанії Corteva показує, що перевищувати 75 000 на гектар норму висіву при вирощуванні не слід через те, що значно підвищуються ризик хвороб, відсоток вилягання і це впливає на рентабельність виробництва соняшнику», – розповів експерт.
А фахівець з розвитку цифрових рішень Corteva Олексій Коваленко зазначив, аби краще моніторити посіви протягом усього періоду росту та розвитку культури, фермери можуть використовувати сучасні цифрові інструменти аналізу полів, зокрема Granular Link від Corteva, який наразі проходить випробування в умовах України.
«Впровадження цифрових рішень дозволяє використовувати наявні матеріальні ресурси з більшою ефективністю, причому зменшуючи витрати на виробництво і зменшуючи собівартість. Також завдяки цифровим технологіям агрономи можуть точніше контролювати норми висіву, внесення засобів захисту, добрив і аналізувати ці дані. Вони сприяють збереженню навколишнього середовища та зменшенню викидів шкідливих речовин, Також цифрові технології покликані підвищити безпеку працівників, адже багато операцій програмуються в техніку і нею можна керувати дистанційно.
____________________
У портфелі Corteva використовуємо авальовані векселі, банківські гарантії, аграрні розписки та партнерські програми з банками
____________________
Як свідчить досвід фермерів та аналіз експертів ринку, доступ до сучасних технологій та ресурсів гарантує агровиробникам можливість залишатися прибутковими в умовах воєнного часу, зберігаючи продовольчу безпеку в країні та світі. Аграрії мають можливість придбати продукти компанії на пільгових умовах завдяки партнерським програмам з провідними банками – Ощадбанк, Райфайзенбанк Аваль, Credit Agricole та OTP Bank. Про них детальніше розповіла експертка з фінансових рішень Corteva Ольга Монастирська.
«У портфелі Corteva використовуємо авальовані векселі, банківські гарантії, аграрні розписки та партнерські програми з банками. За рахунок зазначених фінансових інструментів фермер може залучити додаткові кошти на закупівлю продукції на найбільш вигідних умовах за привабливими відсотковими ставками і таким чином звільнити якусь частину своїх обігових коштів на поточні потреби.
Авельований вексель – це один із найпопулярніших інструментів в агросекторі, цінний папір, який може бути використаний фермером для закриття своєї заборгованості за поставлену продукцію. Гарантом сплати за таким інструментом виступає банк, який авалює цей вексель.
Наступний інструмент – це банківська гарантія. Дуже схожий інструмент до авальованого векселя, оскільки гарантом платежу також виступає банк. Він має дещо іншу форму ніж вексель, але загальний зміст дуже схожий.
В компанії Corteva ми працюємо тільки з фінансовими аграрними розписками. По своїй суті фінансова аграрна розписка – це інструмент, який встановлює зобов'язання сільгоспвиробника сплатити певну суму коштів, яка визначається умовами самої аграрної розписки. Цікавість цього інструменту і важливість є в тому, що заставою за цим інструментом виступає, зазвичай, майбутній урожай», – розповіла вона.
Ольга Монастирська також повідомила, що з Райфайзенбанк Аваль та Credit Agricole компанія працює по насінню та засобах захисту рослин. Фермери мають можливість авалювати векселі за пільговою програмою під 1%. З Ощадбанк та OTP банк буквально нещодавно підписали партнерські програми. І тут доступно тільки фінансування обігових коштів на закупівлю насіння бренду Pioneer®.
За її словами, більшість банків-партнерів декларують дуже швидке прийняття рішень: від моменту прийняття рішення до моменту виділення коштів проходить 7-10 днів. А термін дії партнерських програм, зазвичай, протягом сезону. Але, якщо програма була ефективна і цікава для фермерів, то може бути подовжена і на наступний сезон.
Модератор онлайн-конференції «Агросезон 2024: реалії, прогнози та рішення», Ольга Трофімцева підсумувала, що агро – це не тільки про вирощування тієї чи іншої культури: соняшника, кукурудзи, сої, гречки чи жита. Агро – це про технології, діджитальні рішення і людей, які працюють в цьому секторі економіки. Принагідно вона подякувала представникам компанія Corteva Agriscience за їх роботу, за цінності та принципи, яким не зраджують і керуються в своїй діяльності та підтримують українських фермерів. А ще висловила велику подяку українським агровиробникам за їхню щоденну роботу.
Підготувала Тетяна Ковальчук
