Ставки встановлюють сільські та селищні ради
Так, 1 березня 2013 року вийшов лист ДПС України за № 5165/7/15-2217п «Щодо справляння збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності», у якому саме йдеться про ставки збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг.
Ці ставки, як нагадують нам податківці, встановлюються сільськими, селищними та міськими радами (органами місцевого самоврядування) з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг. Вищеназвані вимоги законодавчо підкріплені пп. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 Податкового кодексу України.
Що стосується строків сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, то вони визначені пп. 267.5.2 п. 267.5 ст. 267 Кодексу, а саме:
- за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту - не пізніше як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;
- за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями - щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;
- за здійснення діяльності у сфері розваг - щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.
ДПС України знову нагадує про чинні правила спецрежиму з ПДВ
У листі ДПС України № 3339/6/15-33-15 від 04.03.2013 року Державна податкова служба України черговий раз надає роз’яснення щодо застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, де чітко зазначено, що головним законодавчим документом, регулюючим цей спеціальний режим оподаткування ПДВ, є ст. 209 Податкового Кодексу України.
Нагадаємо, що за спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
У листі ДПС № 3339/6/15-33-15 приводиться зміст п. 209.6 ст. 209 ПКУ, де вказано, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Також додамо, що ця норма діє з урахуванням (це не міститься у листі ДПС):
- для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність менш ніж 12 календарних місяців. Така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;
- з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менш ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
Податківці справедливо признали, що саме використання спеціального режиму оподаткування та перебування на фіксованому сільськогосподарському податку не є обов’язком сільськогосподарського товаровиробника, а лише його правом.
З названого листа слід зробити висновок - головним критерієм для віднесення підприємств до категорії сільськогосподарських та відповідно настає можливість застосування спецрежиму з ПДВ є виробництво у відповідних обсягах сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах.
Ще дещо про пільги
На практиці в Україні є чимало агрогосподарств, які не підпадають під категорії сільськогосподарських, втім, можливість скористатися пільгами з оподаткування у них також є, але у разі якщо вони займаються некомерційним господарюванням. Про особливості такої діяльності саме йдеться у листі ДПС України № 1679/6/15-14-15-в від 04.02.2013 року, де перш за все зазначено, що відповідно до пп. 17.1.4. п.17.1 ст. 17 Податкового кодексу України кожен платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.
У свою чергу, Господарський кодекс України приводить наступне визначення поняття підприємство, яке є організаційною формою господарювання, самостійним суб'єктом господарювання, яке може створюватись як для здійснення підприємництва (що передбачає отримання прибутку), так і для некомерційної господарської діяльності (ст. 62 ГКУ).
Господарським кодексом України також визначено, що господарська діяльність, котра здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Також господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку - це некомерційна господарська діяльність (ст. 3 ГКУ).
У Статті 52 ГКУ міститься наступне визначення: некомерційним господарюванням є самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, яка спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
У Податковому кодексі критерії віднесення до числа неприбуткових підприємств, установ та організацій приводяться у пп. 14.1.121, головним з яких є основна мета діяльності - не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства й іншої діяльності, передбаченої законодавством.
Нова звітність вже з І кварталу 2013 року?!
На сайті Міністерства фінансів України оприлюднені вимоги наказу № 73 від 07.02.2013 року «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1», якими вносяться зміни до П (С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Установлено, що юридичні особи (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством, застосовують форми фінансової звітності, визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до складання фінансової звітності», затвердженим цим наказом, починаючи зі звітності за І квартал 2013 року і в наступних звітних періодах.
У разі набуття чинності цього документа (з моменту офіційного опублікування), фінансова звітність буде подаватися за новими формами та новими правилами.
Внесених вищезгаданим наказом змін (що хвилюють усіх головних бухгалтерів) багато, перелічимо деякі з них: усі вимоги до основних форм фінансових звітів будуть прописані у П (С) БО 1, а самі форми наводяться у його додатках, разом з тим, скасовуються П (С) БО 2, 3, 4 та 5, що визначали порядок подання, заповнення форми Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів та Звіту про власний капітал.
Зауважимо, Наказ № 73 Мінфіну від 07.02.2013 р. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868.
