Хто і скільки
Щоб ніколи не робити помилки у податкових платежах та не турбуватися за надміру сплачені з цього приводу кошти, треба перш за все чітко знати головні правила нарахування та сплати податків. Тому і розпочнемо цю статтю-відповідь саме з визначення як, хто і скільки згідно з чинним законодавством повинен нараховувати та сплачувати податок на прибуток.
Законом України від 05.07.2012 р. № 5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв’язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» передбачено сплату авансових внесків із податку на прибуток підприємств, починаючи з 1 січня 2013 року. Відповідно до п. 57. 1 ст. 57 ПКУ «платники податку на прибуток… щомісяця сплачують авансовий внесок із податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації». Що це за строки, встановлені для місячного податкового періоду, - наведемо надалі їх у таблиці з урахуванням вихідних і святкових днів.
Також зауважимо, що у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
Дванадцятимісячний період сплати авансових внесків визначається, починаючи з місяця наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний рік.
Хто звільнений від сплати авансових внесків із податку на прибуток
Нерідко бувають ну вже «дуже обережні» бухгалтери, що платять авансом податок на прибуток навіть тоді, коли за Законом не повинні цього робити. Тому не буде зайвим нагадати ще раз, які саме платники податку на прибуток не повинні сплачувати авансових внесків. Відповідь на це питання чітко визначено в узагальнюючій податковій консультації щодо особливостей подання декларацій із податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, яка затверджена наказом ДПС України від 21.12.2012 № 1171.
Отже, не повинні сплачувати авансові внески з податку на прибуток:
- новостворені платники податку на прибуток;
- платники, що пройшли державну реєстрацію та взяті на облік як платники податку на прибуток в органах державної податкової служби протягом IV кварталу року, що передує звітному;
- виробники-сільськогосподарської продукції, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва, вироблених ними на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50% загальної суми доходу (відповідно до ст.155 та з урахуванням вимог п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств);
- неприбуткові установи (організації);
- платники податків, у яких оподатковувані доходи за останній річний звітний податковий період є меншими або становлять 10 млн грн;
- платники податку на прибуток, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період перевищують 10 млн грн і за підсумками такого звітного періоду не отримали прибутку або одержали збиток, податкові зобов’язання не нараховували і не мали базового показника для визначення авансових внесків у наступному році.
Порядок внесення змін (перерахунку) податкової звітності
Таким чином, коли ви впевнені на всі 100%, що є дійсно платником авансових платежів з податку на прибуток та вами реально допущена помилка у розрахунку відповідних податкових зобов’язань, робимо посилання на ст. 50 ПК, яка саме регулює порядок внесення змін до податкової звітності.
Виправити помилку можна двома способами: поданням уточнюючої декларації або зазначенням уточнених показників у податковій декларації того звітного періоду, у якому вона виявлена. Якщо виявлено помилку минулого року, простіше виправити її поданням уточнюючої декларації.
Як зазначено у п. 50.1 ст. 50 - якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу - а це 1 095 календарних днів після граничного терміну подання декларації) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
І ще нагадаємо, що в одній уточнюючій декларації можна виправити помилки лише одного звітного періоду.
Про те, що у вас переплата з податку на прибуток, треба написати заяву у ДПС
У статті 43 ПК містяться умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і як передбачено п. 43.3 цієї статті - обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Термін надання ДПС рішення щодо повернення переплати з податку на прибуток визначено п. 43.5 ПКУ. Так, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органу Державного казначейства України. У свою чергу казначейство протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади.
Що стосується самої заяви, то її платник податку подає у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку або на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів чи повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Здавалося б, все зрозуміло з послідовністю та правомірністю позиції платників податків щодо повернення або зарахування переплати з податку на прибуток.
Разом з тим, відповідно п. 87.1 ст. 87 ПК України прямо встановлено, що «сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків із відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів».
Але фактично попри всі приведені доводи податкові органи не завжди визнають зазначений залік та не спішать повертати переплати податку.
Що ми маємо у реальності відносно переплати податку на прибуток
Варто відзначити, що більшість керівників (бухгалтерів) були шоковані веденням з 1 січня 2013 року нових правил подання декларації та сплати податку на прибуток, за якими платники податку на прибуток підприємств вже на початку року мали сплатити авансовий внесок (у січні-лютому 2013 року) у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.
Адже платити за рік наперед ніхто не мав бажання, оскільки в умовах постійних криз не знаєш навіть, що чекає тебе завтра, а вгадати, що буде впродовж року взагалі фантастика.
Тому не дивно, що вже зараз, по завершенню першого півріччя, хто не спроможний надалі тягнути бізнес, залишились у розбитого корита - податки сплачені авансом, а доходів - немає. Існує багато охочих повернути зайво сплачені кошти. Виникнення суперечок із податковими органами з приводу повернення переплат саме з податку на прибуток стає все більш актуальним. Такі платники податку подають скарги до суду.
Чим закінчуються подібні конфлікти, приведу приклад Ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 р. Справа № 820/486/13-а (інформація взята з Інтернету - авт.). Там ситуація була така: підприємство здійснило платіж із податку на прибуток авансовим внеском, однак станом на 15.01.2013 р. (за дев'ять місяців 2012 року) у нього існувала переплата з податку на прибуток. Написавши відповідну заяву до податкової про зарахування чергової суми авансового платежу з податку на прибуток у рахунок переплати з податку на прибуток, підприємство отримало відмову. Підстава відповіді - Наказ ДПСУ від 21.12.2011 р. № 1171 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларації з податку на прибуток та сплати податку у 2013 р.» та Наказ Мінфіну від 17.01.2013 р. № 19, яким внесено зміни щодо класифікації доходів бюджету.
У свою чергу, суд займає позицію платника податку та робить наступні висновки.
Посилаючись на п. 87.1 ПКУ (нами вже згаданий), суд відзначив, що джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. При чому як сплата грошових зобов’язань, так і погашення податкового боргу платника податків із відповідного платежу може бути здійснена:
- за рахунок надміру сплачених сум такого платежу - без заяви платника;
- за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів - на підставі відповідної заяви платника.
Тож у цьому випадку податківці мали самостійно без будь-якої заяви підприємства зарахувати суму надміру сплаченого ним платежу з податку на прибуток у рахунок авансового платежу з податку на прибуток.
Також колегія суддів зазначила: що згадані зміни до бюджетної класифікації (нові рахунки для авансових внесків) внесені пізніше податкового періоду, за який виникло спірне зобов'язання із податку на прибуток підприємства (йдеться про переплату, яка виникла за результатами 9 місяців 2012 року) та джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків визначено виключно нормами податкового законодавства, а положення щодо змін до бюджетної класифікації (Наказ Мінфіну № 19) за цією справою не стосуються.
Робимо висновки
Нині провідними юристами навіть розроблений послідовний план дій у разі виникнення су-перечок за відстоювання права на залік або грошового повернення переплат із податків.
Запропонований ними алгоритм дій приблизно наступний:
- щоб підтвердити реальний факт наявності переплати у платника податків, слід провести звірку стану розрахунків платника з бюджетом по податках за звітний період. Зазначену звірку треба підтвердити відповідним актом, який видається платнику податків за його письмовою заявою (існує така можливість за службовою Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів);
- до органу податкової служби подати заяву про існування податкової переплати, наявність якої підтверджується вищезгаданим актом звірки з податків. Також у заяві слід зазначити бажаний напрям повернення коштів: на поточний рахунок платника податків або на погашення іншого податкового зобов'язання. (Наприклад, те що оплата авансових внесків податку на прибуток відбувається за рахунок переплати.) У разі зарахування коштів у рахунок майбутніх платежів, зазначену заяву необхідно подати до податкових органів не пізніше граничних строків сплати авансових платежів з податку на прибуток. Не забути зафіксувати дату прийняття податковою такої заяви.
На останок від себе додам, багаторічний досвід роботи з податківцями доводить, що все-таки вирішувати спірні питання щодо податкових переплат варто мирним шляхом, взагалі судитися із податківцями (та з будь-якою держслужбою) справа не вдячна, можеш виграти малість, а загубити все.
