Бланк листка непрацездатності — це документ суворого обліку. Щодо нього встановлено жорсткі вимоги до його виготовлення наказом Міністерства фінансів України від 25.11.1993 р. № 98, Служби безпеки України від 15.11.1993 р. № 118, Міністерства внутрішніх справ України від 24.11.1993 р. № 740 «Про затвердження Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку».
Чинна форма листка, затверджена спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406. Зверніть увагу, що в деяких регіонах наявні бланки листків непрацездатності старого зразка, та Міністерство охорони здоров’я України зазначає, що листки старого зразка не мають використовуватися. Про це йдеться у листі від 04.05.2011 р. № 3.07–19/126.
Порядок видачі листків непрацездатності
Наказом Міністерства охорони здоров’я затверджено Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455). Згідно з п.1.3 Інструкції № 455 у разі встановлення тимчасової непрацездатності листки непрацездатності видаються:
- працюючим на умовах трудового договору в Україні незалежно від громадянства;
- громадянам України, що працюють на умовах трудового договору за межами України та не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають;
- особам, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності);
- особам, обраним на виборні посади до органів державної влади, місцевого самоврядування та інших органів, у т.ч. громадських організацій;
- членам колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.
Зверніть увагу, листок непрацездатності видається у день встановлення непрацездатності, окрім випадків лікування в стаціонарі. У випадку звернення за медичною допомогою та визнання непрацездатності після завершення робочого дня, листок непрацездатності може видаватися з наступного календарного дня.
Необхідно зазначити про довідку довільної форми. Особам, які звернулися до лікувально-профілактичного закладу та не були визнаними тимчасово непрацездатними, й надається саме такий вид документу.
Також довідка довільної форми видається особам, які проходять обстеження:
- з приводу встановлення причинного зв’язку захворювання з умовами праці, перелік, яких затверджується КМУ;
- за направленням слідчих органів, прокуратури та суду;
- за направленням військових комісаріатів;
- додаткове наркологічне обстеження в умовах стаціонару згідно з п.11 Інструкції про профілактичний наркологічний огляд та його обов’язкові обсяги, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.11.1997 р. № 339;
- діагностичне обстеження в закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності, за умови відсутності ознак тимчасової непрацездатності.
Зауважимо, довідки не є підставою для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ФСС з ТВП або Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (ФСС з НВВ).
Право на видачу листків непрацездатності мають лікуючі лікарі закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності та лікарі, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи-підприємці, але лише за умови, що ними пройдено акредитацію Міністерства охорони здоров’я України.
Листки непрацездатності, видані приватними закладами охорони здоров’я, підлягають оплаті на загальних умовах. Відповідно до п. 1.6 Інструкції № 455, видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, не може бути платною послугою у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності.
У разі виявлення порушень правил видачі, зберігання, обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікувально-профілактичний заклад може бути позбавлений права видавати документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність у встановленому порядку (п. 8.5 Інструкції № 455).
В амбулаторно-поліклінічних закладах листок непрацездатності видається лікуючим лікарем за місцем проживання чи роботи застрахованої особи. Якщо особа самостійно обирає лікуючого лікаря та лікувально-профілактичний заклад не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви цієї особи. Заява в обов’язковому порядку повинна бути погоджена з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу або його заступником, засвідчена їхніми підписами та скріплена круглою печаткою.
Якщо тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання чи роботи, як-то, під час відрядження, санаторно-курортного лікування, відпустки, листок непрацездатності видається за місцем тимчасового перебування особи з дозволу головного лікаря лікувально-профілактичного закладу.
У випадку стаціонарного лікування поза постійним місцем проживання, листок непрацездатності видається з дозволу головного лікаря, засвідчується його підписом і печаткою лікувально-профілактичного закладу на кількість днів, необхідних для лікування.
Згідно з п. 1.12 Інструкції № 455 документи, які засвідчують тимчасову непрацездатність громадян України, що настала під час їх тимчасового перебування за межами держави, підлягають обміну на листок непрацездатності згідно з рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання чи роботи в разі:
- гострих захворювань чи травм;
- загостренні хронічних захворювань;
- вагітності та пологів;
- оперативних втручань за невідкладних станів;
- лікування згідно з рішенням комісії Міністерства охорони здоров’я України з питань направлення на лікування за кордон.
Обмін, як правило, проводять на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, виданих іноземною медичною установою, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України.
Відповідно до п. 1.5 Інструкції № 455 не мають права видавати листки непрацездатності лікарі:
- станцій швидкої медичної допомоги;
- станцій переливання крові;
- закладів судово-медичної експертизи;
- бальнеогрязелікувальних, косметологічних та фізіотерапевтичних лікарень і курортних поліклінік;
- будинків відпочинку;
- туристичних баз;
- зубопротезних поліклінік;
- санітарно-профілактичних закладів.
Основні аспекти заповнення листка непрацездатності
Заповнення листка непрацездатності визначається Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України, Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406 (далі — Інструкція № 532).
Бланк листка непрацездатності складається з трьох частин:
- корінець;
- лицьовий бік;
- зворотній бік.
Розглянемо заповнення лицьового боку, оскільки корінець залишається у закладі охорони здоров’я, а зворотній бік заповнюється бухгалтером підприємства.
Лицьовий бік бланка листка непрацездатності заповнює лікуючий лікар або молодший медичний працівник із медичною освітою. Передусім робиться помітка під словом «первинний» або «продовження» шляхом підкреслення. У разі продовження зазначається номер і серія попереднього листка непрацездатності. Ця інформація дуже важлива, оскільки за одним страховим випадком може бути видано кілька листків непрацездатності на продовження попередніх, а перші п’ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця оплачуються лише раз за першим листком непрацездатності.
Згідно з п. 3.1 Інструкції № 532 на лицьовому боці листка непрацездатності зазначають:
- повну назву та місцезнаходження закладу охорони здоров’я, що підтверджується кутовим штампом і печаткою цього закладу «Для листків непрацездатності»;
- дату видачі листка непрацездатності (число вказується цифрами, назва місяця — літерами, рік — цифрами);
- прізвище, ім’я, по батькові непрацездатного (повністю);
- вік (кількість повних років);
- стать (підкреслюється);
- місце роботи: назва й адреса підприємства, що є основним місцем роботи застрахованої особи (повністю).
Наступним етапом є внесення даних про первинний та заключний діагнози хворого та шифр діагнозу відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я десятого перегляду, ухваленої 43-ю Всесвітньою асамблеєю охорони здоров’я 01.01.1993 (далі — МКХ-10), лише за письмовою згодою хворого. Не може бути підставою для відмови в оплаті листка непрацездатності, в якому немає інформації про діагноз і шифр захворювання за МКХ — 10.
У графі «Причина непрацездатності» підкреслюють причину звільнення від роботи. За записом у цій графі визначають джерело фінансування матеріального забезпечення застрахованої особи: ФСС з ТВП чи ФСС від НВВ. Якщо встановлено код причини непрацездатності 1,3,5,6,7,8,9,10, оплачує ФСС з ТВП, якщо 2,4 — ФСС від НВВ.
У графі «Режим» зазначається режим, який призначено хворому: стаціонарний, амбулаторний, постільний, домашній, санаторний, вільний.
У графі «Відмітки про порушення режиму», вказують дату порушення режиму та засвідчують її підписом лікаря. В графі «Примітка» зазначаються види порушень режиму:
- •невчасне прибуття або неявка на прийом до лікаря, ЛКК або МСЕК;
- •алкогольне, токсичне, наркотичне сп’яніння під час лікування;
- •вихід на роботу в період хвороби без дозволу лікаря;
- •виїзд на лікування до іншого закладу охорони здоров’я без дозволу на виїзд;
- •самовільне залишення закладу охорони здоров’я;
- •відмова від направлення на МСЕК.
Запис про порушення режиму є підставою для відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності з дня допущення порушення на строк, установлений рішенням комісії із соціального страхування підприємства (частина друга ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.11.2001 р. № 2240; далі — Закон № 2240).
У графі «Перебував у стаціонарі» зазначають дати госпіталізації та виписки зі стаціонарного відділення.
У графі «Направлений до МСЕК» у листку непрацездатності зазначають дату направлення документів на МСЕК, що підтверджується підписом голови ЛКК. У графі «Оглянутий у МСЕК» зазначають дату огляду хворого. У графі «Висновок МСЕК» вносять запис, що засвідчується підписом голови МСЕК і печаткою МСЕК:
- «визнаний інвалідом певної групи та категорії»;
- «інвалідом не визнаний, потребує долікування»;
- «інвалідом не визнаний, працездатний».
У разі визнання хворого інвалідом дата встановлення інвалідності має збігатися із днем надходження (реєстрації) документів у МСЕК.
У разі визнання хворого працездатним у графі «Стати до роботи» зазначається дата, наступна за датою огляду в МСЕК.
У графі «Перевести тимчасово на іншу роботу» зазначають дати тимчасового переведення хворого на іншу роботу.
Особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання чи роботи, робиться запис у графі «Видачу листка непрацездатності дозволяю» за підписом головного лікаря, засвідченого круглою печаткою закладу охорони здоров’я.
У графі «Звільнення від роботи» у першому стовпчику «З якого числа» дата видачі листка непрацездатності зазначається арабськими цифрами; у другому — «До якого числа включно» дата продовження листка непрацездатності позначається літерами».
У графі «Стати до роботи» зазначають словами число та місяць, коли стати до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом і печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності». У разі продовження листка непрацездатності підкреслюють «Продовжує хворіти» та зазначити номер нового листка непрацездатності.
У разі смерті у графі «Стати до роботи» вказують «помер» і дату смерті. Допомога по тимчасовій непрацездатності надається на весь період непрацездатності, включаючи день смерті.
Період, на який можна видати (продовжити) листок непрацездатності
Листок непрацездатності видається на весь період тимчасової непрацездатності та обраховується у календарних дня.
В амбулаторно-поліклінічному закладі лікуючий лікар може видавати листок непрацездатності особисто терміном до п’яти календарних днів із подальшим продовженням його до 10 календарних днів, залежно від тяжкості захворювання.
У разі непрацездатності понад 10 календарних днів, листок непрацездатності продовжується до 30 днів лікуючим лікарем спільно із завідувачем відділення, а надалі — лікарсько-консультаційною комісією (далі — ЛКК), що призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.
В лікувально-профілактичних закладах, розташованих у сільській місцевості, у штаті яких є тільки один лікар, листок непрацездатності видається особисто лікарем із продовженням на 14 днів і подальшим направленням хворого до ЛКК у разі його тимчасової непрацездатності.
Фельдшер має право видавати листок непрацездатності особисто й одночасно на термін не більше трьох днів. У разі подальшої тимчасової непрацездатності хворого необхідно направити до лікаря.
Якщо тимчасово непрацездатну особу направлено на консультацію, обстеження, лікування за межі адміністративного району, листок непрацездатності видається на необхідну кількість днів з урахуванням проїзду.
Видача листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами
У випадку видачі листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, то у графах:
- «Діагноз первинний» — позначається термін вагітності на час звернення.
- «Діагноз заключний» — орієнтовний термін пологів
- «Режим» — амбулаторний і стаціонарний.
- «Звільнення від роботи» — одним рядком записується сумарна тривалість відпустки з відміткою дати відкриття листка непрацездатності.
- «Стати до роботи» — дата закінчення відпустки.
Листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами видається за місцем спостереження за вагітною жінкою з 30-го тижня вагітності одразу на 126 календарних днів відпустки (70 — до передбачуваного дня пологів і 56 — після).
У разі передчасних або багатоплідних пологів, ускладнень під час пологів або в післяпологовому періоді жінці додатково видається листок непрацездатності на 14 календарних днів, крім жінок, яких віднесено до I–IV категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Жінкам, які належать до постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС, видається листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами з 27-го тижня вагітності тривалості 180 календарних днів (90 днів на період допологової відпустки і 90 — післяпологової).
У випадку передчасних пологів до 30-го тижня вагітності листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами видається лікувально-профілактичним закладом, де відбулися пологи, на 140 календарних днів у разі народження живої дитини, а у випадку мертвонародження за таких пологів — на 70 календарних днів.
Жінкам, які не перебувають у трудових відносинах, видається довідка для призначення та виплати державної допомоги по вагітності та пологах жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування за формою № 147/о, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.03.2002 р. № 93.
У разі, якщо особи усиновили дитину або взяли дитину під опіку, лікарем жіночої консультації на підставі свідоцтва про народження дитини та рішення суду про її усиновлення або встановлення опіки їм видається листок непрацездатності на період із дня усиновлення або встановлення опіки до дня закінчення післяпологової відпустки тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей; 90 календарних днів — для жінок, віднесених до І — ІV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), що відліковуються з дня народження дитини, зазначеного у свідоцтві про народження, та рішенні суду про її усиновлення.
Згідно з п. 3 ст.38 Закону № 2240 у разі надання застрахованій особі відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у період її тимчасової непрацездатності, листок непрацездатності закривається і з дня настання цієї відпустки видається інший листок непрацездатності.
У разі надання застрахованій особі відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи, щорічної відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв’язку із навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.
Якщо відпустка у зв’язку з вагітністю і пологами збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Порядок виправлення помилок на титульному боці листка непрацездатності
У випадку виявлення помилок у тексті їх виправляють, що підтверджується записом «Виправленому вірити», підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності». На бланку дозволяється не більше двох виправлень.
Причини тимчасової непрацездатності: «професійне та його наслідки — 2» та «нещасний випадок на виробництві та його наслідки — 4» виправленню не підлягають.
Порядок видачі дубліката листка непрацездатності
Якщо втрачено листок непрацездатності, дублікат листка непрацездатності оформляється лікуючим лікарем за наявності довідки з місця роботи про те, що допомога за цим листком непрацездатності не виплачувалася. У верхньому правому кутку листка непрацездатності зазначається «дублікат», у графі «Звільнення від роботи» одним рядком записується весь період непрацездатності, що підтверджується підписом і печаткою лікуючого лікаря та голови ЛКК.
