Правове врегулювання оренди землі
Матеріалом цього дослідження стало правове регулювання переважного права оренди української землі. Це питання заслуговує додаткового наукового дослідження та його важливого справедливого економічного аналізу. На даному етапі не існує чіткого сформульованого підходу щодо того, чи є таке право речовим чи зобов’язальним, абсолютним чи відносним, основним та похідним від основного в даних умовах господарювання.
На нашу думку, переважне право є відносним, зумовлене можливістю реалізації такого права лише по відношенню до конкретно визначених осіб (у нашому випадку – до орендодавця та інших осіб, які виявили зацікавленість орендувати земельну ділянку на однакових умовах). Право переважної оренди землі є особистим немайновим правом орендаря та не може бути відступлене іншій особі, як самостійна вимога.
Тому використання землі, як специфічного об’єкта майнових відносин, потребує забезпечення паритету публічних та приватних інтересів, дотримання екологічних нормативів, умов раціонального її використання, збереження та покращення її якості.
Порядок оформлення оренди землі
Порядок оформлення оренди визначаються чинним українським законодавством, виходячи з пріоритету сталості відносин землекористування, сприяння продовженню відносин найму з особами, що належним чином виконують свої зобов’язання відповідно до закону та договору. Так одним із таких важелів є гарантування добросовісному орендареві переважного права на укладення нового договору оренди чи продовження діючого по закінченні строку раніше підписаної угоди.
Цікавим є те, що українська практика свідчить про існування певних недоліків правового регулювання порядку продовження орендних правовідносин, наслідком чого є виникнення численних суперечок та відсутність єдиного підходу до їх логічного вирішення.
Для проведення дослідження обрано регіон Покуття, який входить до Івано-Франківської області, де більшість площ ріллі складають саме чорноземи з їх високою природною родючістю. Так, керівники та спеціалісти господарств суспільного сектору різних форм власності, які впроваджуючи та строго дотримуючись ще не забутих наукових сівозмін, значно збільшують кількість важливого гумусу в ґрунті, що підвищувало його родючість. Зауважимо, що ми не аналізуємо та не беремо до уваги різні види земельної ренти, а також те як вони впливають на дохід власників земельних паїв.
Продаж землі в європейських країнах
Для того, щоб українським власникам паїв краще зорієнтуватись щодо продажу чи здачі в оренду земельних ділянок, наводимо ціну одного га с/г землі в різних державах світу, які опублікував Євростат (табл. 1).
Табл. 1. Ціна одного га с/г землі в різних країнах світу, тис. євро
З даних, наведених у таблиці, видно, що найбільша ціна за 1 гектар землі в Італії, яка становить 40,15 тис. євро за гектар, а найменшою в Угорщині 4,18 тис. євро за 1 гектар.
Середній розмір плати за оренду землі в європейських країнах
Встановлено, що середній розмір плати за оренду землі в окремих країнах дуже відрізняється (рис. 1), а саме найбільша плата в Нідерландах, яка складає 792 євро за один гектар, що на 751 євро більше, ніж в Україні. В Данії розмір плати за оренду землі складає 536 євро, що більше на 495 євро від вітчизняних показників.
З огляду на вищевказану інформацію, можна зробити висновок, що в Україні земельні паї власникам продавати не варто. Краще і вигідніше здавати їх в оренду за письмово укладеною нотаріально посвідченою угодою з чітким визначенням умов оренди та підстав її розірвання.
Рис. 1. Середній розмір плати за оренду землі в окремих країнах Євросоюзу та України, євро/га
Для довідки
Договір найму (оренди) земельної ділянки – це договір, за яким наймодавець (орендодавець) зобов’язаний за плату передати наймачеві (орендареві) земельну ділянку в користування на певний строк, а наймач (орендар) зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог закону.
Визначено, що договір найму (оренди) земельної ділянки є двостороннім, консенсуальним, строковим та оплатним. Характерними ознаками договору найму (оренди) земельної ділянки є: а) передача орендареві права користування земельною ділянкою; б) платність користування землею (у формі орендної плати); в) строковість користування земельною ділянкою; г) наявність спеціальної мети використання земельної ділянки відповідно до умов договору та вимог земельного українського законодавства.
Валерій БРУСКОВ, вчений агроном,
Городенківська ОТГ Івано-Франківської обл.
Андрій КАЛИНКА, канд. с.- г. наук, с. н. с.
_________________________________
На спомин!
Минає 40 днів як відійшов у засвіти знаменитий аграрник-науковець Григорій Васильович Дроник, доктор біологічних наук, професор, академік НААН України, багаторічний проректор з наукової роботи Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, засновник і багаторічний завідувач кафедри технології молока та молочних продуктів
40 днів пролетіло.
Листя на деревах зовсім
пожовтіли і обпали.
Ніч накриває Ваш дім,
Григорію Васильовичу, темнотою
І до ранку оголошує відбій.
Ви прожили своє життя від початку до кінця…
Андрій Калинка
О всевишній, наш Великий білий птах зі зраненим пухнастим крилом. Приречений до животіння на землі той, кого ласкаво кличуть неозорі небеса. Кажуть не тоді вродивсь… Оскільки із Україною, хоч літа й хижацьки насідали, душа мов стрепенулася.
Перебудова, РУХ, АТО, війна і, нарешті, Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція. За Вашими, дорогий «буковинець», словами, саме тут Ви пережили другу молодість (та де там – бурхливу другу юність!). Творчі, піднесені, вільні роки. Радісні миті, без яких не буває справжніх наукових відкриттів.
Пане Григорію! Приходжу щодня на станцію, а рука так і тягнеться випити з Вами горнятко кави. Пам'ять про Вас ще довго житиме в мені.
І правда, є що згадати! Мені тут, а Вам – там. Щоденна політінформація на двох у легкому дурмані біокави. А йшлося про все: від Майдану до регіональної наукової роботи на Буковині.
Тонке чуття, артистичність, вміння влучно пожартувати – в усьому цьому Вам не було рівних на вечорах до Дня науковця та інших святах.
Щиро вірю, що десь там Вам затишно і спокійно. Знаю, що нас, Ваших відданих колег і друзів, не забуваєте, як ми не забуваємо Вас. Будьте певні, Ви залишилися не тільки на світлинах чи вицвілих рядках на пожовклому науковому папері, а перш за все у наших серцях…
25 років тому Григорій Васильович високо оцінив одну з моїх перших статей. Для мене це було справжнє визнання! Адже роками, десятиліттями я стежив за його дописами для Аграрної академії, захоплювався простотою його мови, майстерністю подачі найскладніших виробничих та наукових тем. Траплялись між нами і творчі розбіжності. Бо, часто думалося мені, такий вистражданий до останньої коми допис уже досконалий. Проте ні, Григорій Васильович завжди знаходив спосіб значно поліпшити текст, який «стрункішим», зрозумілішим.
Хліб науковця наче й привабливий для непосвячених – насправді важкий. Адже, хочемо ми цього чи ні, усвідомлюємо чи не дуже, але стаємо спів¬учасниками всіх суспільних подій, формуємо громадську та наукову думку. Григорій Васильович «зростив» сімох учнів, яким дав дорогу у науковий світ. Сьогодні усі вони є чудовими фахівцями, працюючи в різних установах. Хотіти і вміти талановито передавати свої знання наступному поколінню науковців – великий дар. І Григорій Васильович ним володів досконало.
Цей допис я підготував напередодні 75-го ювілею Григорія Васильовича. Надзвичайно шкода, що він уже ніколи його не прочитає. Усе в нашому житті має свій кінець. Наш колега Григорій Дроник прийшов до нього з гідністю. За що йому шана, вдячність і вічна пам'ять!
Пан Дроник був багатогранною та цікавою людиною. Про¬фесіоналом у науковій роботі, практичним філософом і психологом, добрим другом і порадником, надійним захис¬ником слабших, дотепним, цікавим жартівником. А ще мудрим, щирим, поміркованим, і... невиправним оптимістом. А ще йому завжди можна було довіритись, а у відповідь почути : «Це не смертельно. Вихід є». Ці слова часом були рятівними.
Кожен день як нова сторінка в загадковому календарі Вічності. І ось уже сорок листочків відірвано з цього календаря відліку Вашого нового часу. Я не встиг привітати Вас із днем народження. Замість ньо¬го були інші квіти й інші слова... А може, й інший день народження? Бо хто ми в цьому стражденному світі? Перехожі, не більше. Та все ж, на перехрестях життя, з його шаленим бігом, нескінченними турботами і проблемами, встигаємо на мить задуматися, озирнутися навколо і... по¬бачити іншу людину, відкрити для себе інший світ! Стаємо один одному дорогими, рідними...
Пригадую Ваші слова про те, що найважливішою рисою характеру в людині є її доброта. Не знаю, вроджена ця якість чи цьому можна навчитись. Світ навколо стає щораз жорстокішим і черствішим. Проте Людяність і Доброта, риси, які Ви так високо цінували, не зникають. Їх не долає смерть, вони сяють нам із потойбіччя, а «…праведним засяють, як сонце, в царстві свого Отця».
Дякую долі за кожний день нашого спілкування. Переконаний, що це були одні з найрадісніших, найсвітліших днів у моєму житті.
Досі не віриться, що це – сталось...
Андрій Калинка, завідувач відділом тваринництва
Буковинської ДСГДС ІСГ КР НААН
