На практиці тривалість сухостійного періоду становить два місяці. Сухостій починається із так званого запуску — вимушеного припинення лактації — та закінчується отеленням — початком нової лактації. На цей час корів відділяють від продуктивного стада та переводять у спеціальні групи сухостою, змінюючи раціон.
Важливо завчасно почати підготовку тварин до сухостійного періоду.
Крок 1. Правильна годівля тільних корів
Перед запуском у раціоні поступово зменшують кількість молокогінних кормів — концентратів та соковитих кормів.
Важливо пам’ятати: силос також відноситься до кормів, що сприяють утворенню молока, тож його частка в раціоні перед запуском повинна скорочуватися, приблизно до 20%.
Яскраво виражений молокогінний ефект мають такі побічні продукти переробки, що використовуються у корм тваринам, як жом, барда та пивна дробина. На період сухостою та під час підготовки до нього такі продукти мають бути повністю виключені з раціону. Натомість у раціоні нарощують частку грубих кормів, зокрема високоякісного сіна та соломи. Слід пам’ятати, що раціон і у сухостійний період повинен залишатися повноцінним. Не можна переводити корів лише на солому, оскільки це негативно вплине на живлення та розвиток теляти та ускладнюватиме роздій після отелення. У той же час надлишкова енергія концентрованих кормів іще не може повною мірою використовуватися плодом, а корові вона більше не потрібна у великих об’ємах через призупинення утворення молока, тож вона відкладається у вигляді жирових запасів та призводить до ожиріння і подальших ускладнень при отеленні.
Крок 2. Припинення доїння
Наступним важливим кроком під час підготовки до сухостійного періоду є скорочення кількості та наступне припинення доїння. Передусім припиняють доїння в обід — переходять із три- на дворазове доїння корови. Відміна ранкового або вечірнього доїння із самого початку для високопродуктивних корів може швидко призвести до набряку вим’я та маститу, тож до повного припинення доїння корова має бути підготовленою. За підготовки до сухостою також практикують неповне здоювання — коли у вим’ї лишають певну кількість молока. Стимуляція вимені перед доїнням має ставати менш активною, що зменшуватиме секрецію молока в альвеолах.
Варто зауважити: під час запуску корів важливо виявити можливий мастит: як клінічний, так і субклінічний та провести його своєчасне лікування. Переводити корів на сухостій із невилікуваним маститом не можна, оскільки під час фази спокою для вим’я запальний процес у ньому може активізуватися і унеможливить нормальне проходження процесу роздою на початку нової лактації.
Для профілактики маститу під час сухостою часто використовують спеціальні препарати, що вводяться безпосередньо до вимені та створюють у вивідному каналі соска спеціальну пробку, яка слугує як для попередження виведення молока, так і для недопущення проникнення до вим’я бруду та хвороботворної мікрофлори.
Крок 3. Правила зміни раціону харчування
Годівлі корів має приділятися особлива увага. Тварини не повинні запускатися виснаженими або надто ожирілими. Період сухостою не має використовуватися для вагомих змін кондиції, оскільки навантаження на організм корови перед отеленням буде найбільшим і вимагає оптимального стану. Важливо здійснювати поступову зміну раціону. Необхідно давати коровам час звикнути до його нового складу та введення або виведення певних складових. Для цього перед запуском годівля корів поступово змінюється (протягом 10–15 днів), підлаштовуючись під потреби сухостійного періоду. Відповідна годівля у першу половину сухостійного періоду дозволяє корові збільшити масу тіла на 10–20 кг.
Крок 4. Такі потрібні мінерали
Під час сухостійного періоду велику увагу необхідно приділяти мінеральній годівлі. Слід пам’ятати, що наприкінці тільності потреба корів у мінеральних речовинах додатково збільшується, оскільки активно формується кістяк плоду. На розвиток теляти корова витрачає великі власні запаси кальцію та фосфору, що часто призводить до післяродових ускладнень, зокрема до парезу. Відповідно, для профілактики раціони сухостійних корів мають ефективно балансуватися за мінеральними речовинами. Для покращення засвоєння мінеральних елементів рекомендується також покращувати вітамінне живлення, зокрема, вводити вітамін Д, а також забезпечувати тваринам моціон на відкритих майданчиках бажано з прямим сонячним промінням. У той же час сухостій на випасі не слід розглядати як найбільш оптимальний варіант. На пасовищі корови менше відпочивають, ніж у комфортному корівнику. Тож основна перевага випасу полягає лише у більш активному моціоні та природній секреції вітаміну Д, хоча загалом відповідні умови у тваринницькому приміщенні є більш комфортними для корів.
Важливі нюанси
Під час забезпечення годівлі у сухостійний період необхідно враховувати ряд додаткових факторів, що опосередковано впливають на харчування корів. Так, після переведення до групи сухостою, якщо це відбувається поодиноко та часто, серед тварин заново проходить встановлення ієрархії в групі. При цьому формується новий розподіл на домінантних та більш слабких тварин. Такий новий розподіл може значно впливати на споживання раціону в групі різними коровами. Зокрема, домінантні корови частіше сортують корм і відбирають найбільш поживні та енергетичні елементи, відповідно, в них виникає найбільша небезпека ацидозу рубця. Поряд із тим, слабші корови під’їдають залишки з меншою кількістю сухої речовини, тож у них розвивається схильність до кетозу. До того ж ці корови більше страждають на ламініти, оскільки довше стоять та частіше переміщаються приміщенням. Для уникнення таких проблем важливо дотримуватися кількох правил: якомога менше змінювати склад стада та різних груп; уникати перенаселення та забезпечувати коровам достатньо місця для відпочинку; а також забезпечувати усім коровам одночасний доступ до кормового столу.
З певними складнощами може бути пов’язане введення до групи на сухостої молодих телиць. За їхнього утримання разом із коровами телицям притаманна захисна поведінка, вони менше відпочивають, більше рухаються, менше споживають корму та витрачають на годівлю менше часу. Відповідно, якщо телиці мають утримуватися під час сухостійного періоду разом із коровами, щільність таких груп не повинна перевищувати 80%. До того ж чим раніше телиці вводяться до груп на сухостої, тим краще вони пристосовуються до них і показують кращу продуктивність у наступній лактації.
Під час переводу корів у сухостійний період необхідно їм забезпечити якомога менш стресові умови. Це має стосуватися як умов утримання, так і годівлі. Чим меншим буде стрес, тим меншим буде скорочення споживання сухої речовини, що негативно позначається на здоров’ї тварин. Сухостій обов’язково повинен розділятися на декілька періодів із плавним переходом. Зазвичай виділяють період раннього сухостою та три тижні до отелення — період пізнього сухостою — де раціон знову змінюється. На практиці період раннього сухостою триває близько 40 днів і основна задача в ньому — це недопущення перегодовування та ожиріння. У період пізнього сухостою рубець корови поступово готується до споживання раціону під час лактації. Тому за три тижні до отелення корів поступово переводять на раціон для новотільних і плавно нарощують вміст енергії. Успіх підготовки корови протягом пізнього сухостою до отелення на 50% забезпечує його легке проходження та отримання здорового теляти.
Раціон корів під час пізнього сухостою повинен складатися із якісних сінажу та силосу. До нього також вводять до 50% від норми концентрованих кормів для новотільних тварин. Фактично, інгредієнти раціону для пізнього сухостою повинні бути ідентичними інгредієнтам для раціону першої фази лактації. Ближче до отелення корова поїдає менший об’єм кормів, що зумовлено фізіологічними особливостями — розмір плоду зменшує вільний простір для шлунку та його наповнення. Наслідком цього може стати дефіцит енергії. Для недопущення цього до раціон рекомендується вводити легкоперетравні та високопоживні елементи, що забезпечуватимуть потреби корів в енергії та поживних речовинах у невеликих об’ємах. У той же час не можна забувати про структурованість раціону для забезпечення роботи передшлунків.
Під час сухостійного періоду тваринам необхідно забезпечити максимум уваги та комфорту, а також збалансовану годівлю. Від того, наскільки правильно організовано сухостій багато в чому залежить продуктивність та здоров’я корів, їхня репродуктивна функція та зрештою — економічна ефективність виробництва. Відповідна організація сухостою вказує на рівень менеджменту на тваринницькому підприємстві та допомагає виявити наявні недоліки. Для перевірки умов утримання корів протягом сухостійного періоду розроблено спеціальну систему оцінки — індекс сухостійної корови — що враховує сукупність наявних факторів утримання та годівлі та їхніх вплив на подальший період лактації. Урахування цього показнику допомагає підприємствам забезпечувати високу ефективність виробництва та уникати втрат.
Марія ЯРОШКО, вет. лікар, магістр МВА
