«Кібернетичні» корови й регульований випас

«Кібернетичні» корови й регульований випас

/ Сучасне тваринництво / Середа, 02 червня 2021 14:14

Починаючи з квітня, стала доступна громадськості новітня технологія Vence («Венсе») для тваринників. Можна буде контролювати пересування тварин і маршрути їх випасу зі смартфона або за заданою господарем програмою. Невеликий пристрій дозволяє худобі випасатися вільніше, без пастухів, собак і огорож, але під контролем.

Не можна сіяти соняшник поспіль кілька років на одному й тому самому полі. А випасати худобу постійно на одному вигоні? Протягом століть людство мало цю проблему в пасовищному тваринництві. Якщо залишити худобу пастися на якомусь вигоні напризволяще, бодай територіально дуже великому, — вона топчеться на одних ділянках, не звертаючи увагу на інші. Бо корови й вівці — істоти консервативні… Це призводить до того, що десь трава і ґрунт більше вищипані й витоптані, ніж деінде. Лисі й занедбані ділянки, залишені для заростання бур’янами, страждають. І така картина на пасовищах загалом шкодить прибутку фермера.

На світових фермах утримують понад 3 млрд голів пасовищних тварин. Тож аграрії з давен боролися з цією проблемою методом, що називається ротаційним або регульованим випасом. Як правило, будували кілька обгороджених загонів, між якими скотарі й ковбої можуть чергувати випас худоби, даючи траві на кожній ділянці відрости, перш ніж її знову з’їдять. Результат від ротаційного випасання великої рогатої худоби подібний до позитивного ефекту чергування культурних рослин за сівозміни або ж диференційованого внесення добрив.

09 448 53 2

На перехресті необхідності та знань виникає інновація. Отже, для оптимізації такого регульованого випасу худоби було створено пристрій Vence («Венсе»). Його чіпляють на корову, і програмна платформа — супутнє програмне забезпечення, що дозволяє фермерам віддалено контролювати поведінку своїх тварин і покращує керування худобою, дозволяючи контролювати місце її знаходження без фізичних огороджень і ручної праці с телефона, планшета або іншого розумного пристрою.

Легкі пристрої Vence складаються з GPS-маяка та магнітометра, який визначає, у який бік дивиться тварина. Їх можна чіпляти на шию різних тварин: на велику рогату худобу, бізонів, антилоп, кіз, овець, коней. Звичайна корова стає кібернетичною — прив’язаною не до кілка в землі, а до вашого смартфона, комп’ютера або іншого кіберпристрою.

Якщо худоба загулює кудись не туди, пристрій видає попереджувальний звук — дзижчання. Коли ж тварина піде ще далі, за окреслені господарем віртуальні межі, вона отримає легенький шок — на кшталт того, як функціонує електромеханічна огорожа.

Тварин досить швидко привчають поважати сигнали пристрою — умовні рефлекси працюють бездоганно. Коли череду пора переганяти на нове місце, тривожне дзижчання починається знову і припиняється, якщо тварини йдуть в правильному напрямку. Тобто працює такий собі «звуковий пастух». Фермери мають можливість створювати індивідуальний графік випасу.

09 448 53 1

Також цей додаток допоможе вчасно отримувати актуальну інформацію про благополуччя й здоров’я кожної приєднаної тварини та всього стада, зібрану з датчиків, які вони завжди носять. Причому ці дані надаватимуться в реальному часі — через мобільний додаток. Оперативність і зручність керування процесами випасу, як бачимо, збільшилася. Поєднання супутникових і мобільних технологій демонструє чудові можливості.

Френк Вутен, засновник і генеральний директор компанії з Сан-Дієго (США), що виготовляє пристрій Vence, не мав досвіду роботи в сільському господарстві. Але має неупередженість і азарт. Френк вивчав у Массачусетському технологічному інституті практичні застосування теорії академіка Павлова про умовні рефлекси. Й розробив на цій базі технологію для тваринництва, яка тепер розгортається у промисловому масштабі.

Важко впроваджувати інновації у галузь, засновану на предковічних методах. У пристрою знайдуться критики. Зоозахисникам не сподобається, що потрібно лякати й шокувати тварин, аби контролювати їх маршрут пересування. Бо, мовляв, це може викликати психологічне занепокоєння у худоби. А хіба пастуші собаки працюють інакше? Теж трохи лякають, щоб захистити.

Усе ж електричні огорожі існують уже десятиліття. До того ж позитивний ефект від новітньої технології може виходити далеко за рамки сільського господарства. Зелена трава поглинає, як відомо, вуглекислий газ і виділяє кисень. Однак, коли трава пожухла або нездорова, вона втрачає цю здатність. За оцінками аналітичного центру з проблем зміни клімату Project Drawdown, з такими методами випасу худоби світ міг би ізолювати додатково гігатони шкідливих вуглецевих викидів щороку. Тому, мабуть, ця технологія отримала підтримку одного з найдосвідченіших інвесторів — голландського фонду Rabobank, що вклав мільярди в сільськогосподарські підприємства.

09 448 53 3

Цієї зими Френк Вутен провів випробування свого пристрою в Австралії, яка відома традиціями вільного випасу. І, крім того, там бракує робітників на фермах. Корови вільно, без ніяких огорож прогулювалися по полях, жували саме ту траву, що призначалася для випасу, й уникаючи ділянок, які потребували відновлення. І це були не якісь особливо дресировані розумні корови — просто працював Vence.

Пристрій допоможе знизити витрати на утримання тварин. Насамперед — завдяки скороченню персоналу. Одним дотиком вказівного пальця по екрану смартфона господар переміщає корів по пасовищу або приводить їх на водопій чи на доїння. Не потрібні ні пастухи, ні квадроцикли, ні собаки. Власники неозорих ранчо або вівчарі у далеких горах зможуть віддалено заганяти своїх тварин на траву, готову до випасу. І тримати їх на відстані від ділянок, яким потрібно відновлюватися й квітнути. Переміщення великої рогатої худоби по визначених ділянках в певному темпі та в певний час покращує зростання трави, структуру ґрунту і коренів трав і чагарників, не забруднює територію зайвими випорожненнями тварин.

Рішення Vence допомагає оптимізувати методи випасу худоби за невелику частину вартості традиційної або електричної огорожі. Завдяки поліпшеним методам випасу тваринництво покращує свій прибуток, а також і довкілля. До прикладу, в комплексну програму розвитку сільського господарства у Львівській області на 2021–2025 рр. ввели пункт «Поліпшення громадських пасовищ» на суму 3,3 млн гривень. Це збираються зробити, зокрема, краще організувавши випасання. У цьому разі пристрій Vence міг би стати у пригоді. Френк Вутен стверджує, що в компанії вже є на початок квітня список передзамовлень на кількадесят тисяч штук.

 

Віктор БОРЗНЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 09 липня 2026
Доля врожаю двох головних експортних культур України вирішиться в найближчі тижні. Кукурудза й соняшник входять у критичну фазу розвитку саме тоді, коли на країну може накотитися тривала спека. Аналітики вже назвали цифри можливих втрат — і вони прямо відгукнуться в цінах на полицях уже восени.
Доля врожаю двох головних експортних культур України вирішиться в найближчі тижні. Кукурудза й соняшник входять у критичну фазу розвитку саме тоді, коли на країну може накотитися тривала спека. Аналітики вже назвали цифри можливих втрат — і вони прямо відгукнуться в цінах на полицях уже восени.
09 липня 2026
 09 липня 2026
Війна мала б обвалити доступ аграріїв до грошей — а сталося протилежне. Кредитний портфель агросектору не просто відновився, а перевищив довоєнний рівень, і найпоказовіше не сама сума, а те, на що фермери ці гроші беруть. Структура запозичень свідчить про зміну, якої не було навіть у мирні роки.
Війна мала б обвалити доступ аграріїв до грошей — а сталося протилежне. Кредитний портфель агросектору не просто відновився, а перевищив довоєнний рівень, і найпоказовіше не сама сума, а те, на що фермери ці гроші беруть. Структура запозичень свідчить про зміну, якої не було навіть у мирні роки.
09 липня 2026
 09 липня 2026
Гармонізація українських правил захисту рослин з європейськими виглядає технічною формальністю — доки не подивитися на цифри. Під перегляд потрапляє близько 10 мільйонів гектарів, а окремі культури ризикують залишитися без робочих схем захисту взагалі. Найгостріше вдарить по тому сегменту, який фермер найменше може дозволити собі втратити.
Гармонізація українських правил захисту рослин з європейськими виглядає технічною формальністю — доки не подивитися на цифри. Під перегляд потрапляє близько 10 мільйонів гектарів, а окремі культури ризикують залишитися без робочих схем захисту взагалі. Найгостріше вдарить по тому сегменту, який фермер найменше може дозволити собі втратити.
09 липня 2026
 09 липня 2026
Велика кількість поколінь на сезон, всеїдність та складність у контролі робить лускокрилих шкідників справжнім викликом для аграрія. Тому сьогодні, коли погодні умови є оптимальними для їх розмноження та поширення, фахівці компанії Ukravit радять збільшити кількість польових моніторингів і за потреби застосовувати відповідні рішення.
Велика кількість поколінь на сезон, всеїдність та складність у контролі робить лускокрилих шкідників справжнім викликом для аграрія. Тому сьогодні, коли погодні умови є оптимальними для їх розмноження та поширення, фахівці компанії Ukravit радять збільшити кількість польових моніторингів і за потреби застосовувати відповідні рішення.
09 липня 2026
 09 липня 2026
Вже закінчився аграрний сезон 2025/2026 року, почалася збиральна кампанія і українські аграрії, попри виклики економіки часів війни, що триває, уже починають дивитися у наступний сезон. Після збору врожаю та аналізу результатів господарювання фермери почнуть формувати стратегію майбутньої посівної кампанії — від підбору культур і гібридів до системи захисту. І все частіше цей процес починається саме з вибору насіння та технологій його обробки.
Вже закінчився аграрний сезон 2025/2026 року, почалася збиральна кампанія і українські аграрії, попри виклики економіки часів війни, що триває, уже починають дивитися у наступний сезон. Після збору врожаю та аналізу результатів господарювання фермери почнуть формувати стратегію майбутньої посівної кампанії — від підбору культур і гібридів до ...
09 липня 2026
 09 липня 2026
Селекція ДСВ ніколи не зупиняє свою роботу, тому щороку портфель продуктів компанії поповнюється новими сортами та гібридами. Комерційний сезон 2026 не є виключенням. Цього року селекційно-насіннєва компанія ДСВ презентує аграріям три нових гібриди озимого ріпку – ТРАВОЛТА, ТЕФЛОН, БУРШТИН та сорт озимої пшениці ДЕКАСТЕР. 
Селекція ДСВ ніколи не зупиняє свою роботу, тому щороку портфель продуктів компанії поповнюється новими сортами та гібридами. Комерційний сезон 2026 не є виключенням. Цього року селекційно-насіннєва компанія ДСВ презентує аграріям три нових гібриди озимого ріпку – ТРАВОЛТА, ТЕФЛОН, БУРШТИН та сорт озимої пшениці ДЕКАСТЕР. 
09 липня 2026

Please publish modules in offcanvas position.