Українська гірськокарпатська порода овець

Українська гірськокарпатська порода овець

/ Сучасне тваринництво / Понеділок, 31 січня 2022 10:12

Вівці гірськокарпатської породи добре пристосовані до місцевих умов, ефективно використовують природні угіддя гір

На українському ринку галузь тваринництва завжди займає одне з провідних місць, що є найбільш актуальним в зоні регіону Буковини. В зв’язку з цим одним із важливих завдань науковців селекціонерів регіону є пошук нових форм, методів та процесів здійснення сучасних аграрних перетворень в регіональному аграрному комплексі на різних фермах області. Буковинськими науковцями селекціонерами визначені основні шляхи відновлення галузі тваринництва та запропоновані нові продуктивні типи тварин і новітні технології розведення, годівлі, утримання, які сприятимуть покращенню ситуації в цій галузі для господарств Чернівецької області.

Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у вересні нинішнього року відсвяткувала своє 81-річчя з дня народження. І справді це — велика та знаменна дата, яка об’єднує працю українських науковців, що виконують державні проєкти й роблять великий свій внесок у регіональну аграрну науку, а їхні досягнення мають неабияке значення для розвитку Буковинського Краю та країни загалом.

Найважливішим є те, що вже протягом багатьох років відділ тваринництва виконує державні наукові програми із селекції порід і типів молочної м’ясної худоби та вівчарства в регіоні Буковини. Упровадження наукових і селекційних досягнень відбувалося шляхом організації в господарствах племінних ферм, продуктивних стад із використанням створених у дослідній станції порід, типів і ліній худоби та овець.

Для регіону Буковини науковцями селекціонерами для області з галузі вівчарства створено нову генерацію – буковинський внутрішньо породний тип асканійської м’ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною (жива маса вівцематок – 58–62 кг з настригом чистої вовни – 28–32 кг, рентабельність – 32,1%), яка добре пристосувалася до різних зон Буковинського Краю. Також створено високу продуктивну нову популяцію буковинського внутрішньо породного типу асканійської каракульської породи овець (плодючість 129%, вихід товарного молока – 90–120кг або 20–25кг бринзи, яка добре пристосувалась до зони Карпат.

Серед здобутків науковців є підтримання української гірськокарпатської породи овець, що її розводять у передгірській і гірській частинах Буковини. Це — єдина в країні порода універсального напряму продуктивності з білою килимовою вовною. У породі виділено два внутрішньопорідних типи — передкарпатський і закарпатський, які відрізняються за будовою тіла та якістю вовни, яка тонша, переважно І і ІІ сорту, вихід чистого волокна становить 65–68%. Вівці цієї породи добре пристосовані до місцевих умов, ефективно використовують природні угіддя гір.

Цінним є й те, що у цій області розводять овець м’ясної породи Мериноландшаф, які мають міцну конституцію. Вівцематки породи мають полістеричну живу масу 70–110 кг, їх багатоплідність становить 113– 139%, забійний вихід — 49%. В овець добре виражені м’ясні форми, що характеризують їх як м’ясних тварин.

Отже основним та головним засобом науковців відділу тваринництва є

селекційно-племінна робота, яка спрямована на покращення породних якостей тварин за рахунок інтенсивного використання високопродуктивних, породних племінних плідників, баранів, які стало передають своїм нащадкам здатність до розвитку господарсько-корисних ознак для регіону Буковини.

Оскільки результативність селекційно-племінної роботи тісно пов’язана з відтворенням, темпами оновлення основного стада, забезпеченням високоцінним генетичним матеріалом, а в перспективі — зі створенням вітчизняного ринку племінних ресурсів, який би повністю забезпечив внутрішню потребу й орієнтувався на експорт.

Сподіваємось, що наукові здобутки науковців-аграрників відділу тваринництва Буковинської дослідної станції, які визначили основні шляхи відновлення різних галузей тваринництва й удосконалюють створені типи тварин, буде сприяти для збільшення продуктивності в умовах Буковини.

 

Леонід ТОМАШ, в.о. директора Буковинської державної
сільськогосподарської ДС ІС Г КР НААН, кандидат юридичних наук
Андрій КАЛИНКА, завідувач відділом тваринництва
Оксана ЛЕСИК, заступник директора з наукової роботи
Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція ІСГ КР НААН

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.