У процесі керування та поводження з великою рогатою худобою є два аспекти, на які ми маємо можливість і повинні впливати: поведінка людей та устаткування в місцях утримання тварин. Помилкою в поведінці людей, яка часто трапляється на практиці, це ототожнення світосприйняття та фізіологічних потреб корів із власними, людськими, які, маючи певні однакові риси, часто істотно відрізняються між собою. Наприклад, режим нейтральних температур для корів становить від 5 до 21 °С, в той час як для людей — від 20 до 25 °С. Тому в комфортних температурних умовах для людини корова відчуває тепловий стрес і дискомфорт. Тож треба розуміти й ураховувати в контакті з тваринами природу, особливості світосприйняття, потенційні негативні наслідки неправильного поводження з ними.
Більшість працівників ферм уважають, що швидке виконання поставлених завдань є ефективним і правильним. Це є правильним у короткостроковій перспективі, проте має протилежний ефект у довгостроковій, бо швидке виконання робіт практично завжди пов’язано з надмірним стресом корів.
Крім того, гуманне, доброзичливе поводження з тваринами забезпечує підвищену продуктивність і прибуток, зменшення рівня захворюваності, смертності, запобігає травмуванню тварин і людей.
___________________________
Уникнення проблем під час утримання та контакту з тваринами можливо досягти тільки за умови розуміння особливостей їх мислення, запам’ятовування людей, місць та об’єктів, бачення, сприйняття запахів, звуків, фізичних дотиків
___________________________
Уникнення проблем під час утримання та контакту з тваринами можливо досягти тільки за умови розуміння особливостей їх мислення, запам’ятовування людей, місць та об’єктів, бачення, сприйняття запахів, звуків, фізичних дотиків.
Працівники ферми повинні бачити й чути так, як бачать і чують тварини, пам’ятати, що корови в дикій природі є жертвою, що перебуває під постійною загрозою нападу з боку хижаків. Тому вони реагують на будь-яку появу та наближення людей як на хижаків — їх рухи, погляди, звуки, емоційний тон їх голосу, постійно оцінюючи ризик небезпеки для себе. Унікальні сенсорні системи корів налаштовано на цілодобову пильність, безперервно скануючи навколишнє середовище на появу будь-яких ознак небезпеки. Отримавши сигнал, корова оцінює рівень небезпеки й ухвалює рішення щодо подальших дій: або й далі відпочивати, споживати корм, пастися, або спостерігати за об’єктом, або тікати на безпечну відстань. Саме унікальні особливості сенсорної системи корів істотно впливають на поведінку під час контакту працівників з ними.
У корів, як тварин, що в дикій природі перебувають під постійним ризиком нападу з боку хижаків, вуха, як звукові, радари рухаються незалежно один від одного, що дозволяють одночасно сприймати, відстежувати, оцінювати звуки з різних напрямків. Як приклад, одне вухо може бути орієнтоване на скотаря, що перебуває поблизу, а інше — на транспортний засіб, що проїжджає, або іншу тварину.
Корови мають гострий слух із ширшим діапазоном низьких і високих частот, ніж людина. Корови є дуже чутливими до тону кожної окремої людини, миттєво розпізнаючи голоси людей, які раніше поводилися з ними доброзичливо або, навпаки, грубо чи завдавали біль. Гучні, різкі звуки на кшталт криків і свисту, ударів по металу є неприпустимими в присутності тварин, створюючи додатковий стрес, збудження, переляк у тварин, часто мають зворотний до очікуваного ефект.
За результатами дослідження, проведеного Джеффрі П. Рушеном (Jeffrey P. Rushen), виявлено, що крик у вухо тварини спричиняє такий самий рівень стресу, як і удар електрошокером. І, навпаки, спокійний голос людини, якій вона довіряє, здатний швидко заспокоїти налякану тварину.
На основі життєвого досвіду корови формують власний «банк звуків», які асоціюються з позитивними чи негативними подіями. Крім чутливості до гучності й висоти звуку корови здатні розрізняти звуки за походженням (створені людиною, технікою, обладнанням тощо) та реагувати чи не реагувати на них. Наприклад, звук металевих воріт, що відчиняють для перегону тварин до доїльної зали, шум кормозмішувача, що наближається, викликає позитивне збудження та їх рух у відповідному напрямку. Найкращі працівники під час контакту з коровами роблять це мовчки, не створюючи зайвих звуків, що турбують тварин.
Зір є домінантним органом чуття під час контакту з людиною, який є визначальним у поведінці корів. Основною функцією зору є виявлення руху. Бокове розміщення очей дозволяє коровам бачити майже на 360 градусів, виявляти ризики загрози, не рухаючи головою. Такий широкий кут огляду дозволяє їм безперервно сканувати горизонт, наприклад, під час випасу. Рух об’єктів збоку, навіть на великій відстані, привертає увагу та насторожує корів. Безперервний рух об’єкта в напрямку тварини корова сприймає як загрозу, потребує її пильності. Спрямовуючи обидва ока в бік загрози, тварина оцінює реальну відстань до неї. Широкий кут огляду в корів і порівняно більший обсяг інформації вимагає значно більше часу на її «розшифровування». Швидкий рух працівника в бік корів асоціюється в них із поведінкою хижака та викликає занепокоєння й стрес. Повільний із зупинками рух у напрямку корів не викликає в них відчуття небезпеки, дозволяє їм бути спокійними. Такі тварини мають тільки дві невеликі сліпі зони по одній лінії з хребтом позаду тварини та безпосередньо під її головою.
Корови бачать кольори, крім червоного, бо мають дихроматичний зір, на відміну від трихроматичного повноколірного зору людини. Їх зір налаштовано на сприйняття жовто-зелених і блакитно-фіолетових відтінків.
Дихроматичний зір покращує нічний зір і допомагає коровам виявляти рух. Водночас таке сприйняття кольорів зумовлює чутливість корів до різких контрастів, зокрема між світлими й темними кольорами. Ускладнює ситуацію вузьке бінокулярне бачення та повільніше, порівнюючи з людиною, фокусування зору. Під час руху тварин слід розуміти, що коровам потрібно більше часу, ніж людині, для усвідомлення безпечності шляху, особливо за переходу з ґрунтової поверхні на бетонну, на вході до приміщення, за високої контрастності тіні або зміні кольору підлоги, які їх насторожують і змушують зупинятися. Перехід із трав’яної поверхні в зону з брудом, водяної перепони (струмка, калюжі) корови сприймають як яму або канаву. У цьому разі корова зупиняється, опускає голову, щоб оцінити глибину потенційної перепони. Слід дати час тварині оцінити безпечність подальшого руху без тиску на неї. У разі невпевненості корова-лідер може відмовитися рухатись уперед або спробувати повернути назад.
Рухаючись униз по схилу, по слизькій поверхні корови йдуть невпевнено та повільно. Заборонено їх підганяти в таких випадках.
У корів сильно розвинено чуття запаху, який вони здатні відчувати на великій відстані, та відчуття смаку. Запах є головною формою комунікації між тваринами свого виду. Наприклад, при пошуку самцем самки, їжі, розпізнаванні об’єктів навколо, тварини використовують нюх як домінантний орган чуття. Феромони та запахи інших тварин, виділені під час стресу чи переляку, здатні призводити до тривожного стану всього стада. Наявність таких запахів може спровокувати нервування та відмову тварин рухатись у такі приміщення або зони. Відомі факти, коли налякана корова із сечею виділила феромон страху (болі), що призвело до відмови інших груп тварин заходити до цього місця, доки територію не було ретельно вимито водою.
Корови, як і люди, мають певні смакові асоціації, особливо щодо кормів, які вони споживали разом із матір’ю в дитинстві. Корови люблять ласувати й, коли є можливість, надають перевагу певним видам корму. Цим пояснюється намагання сепарувати загальнозмішаний раціон у пошуках найсмачніших компонентів корму.
Незважаючи на те, що велика рогата худоба є біологічними активами з бухгалтерського погляду та часто асоціюється з основними засобами, корови є живими істотами з власним світом почуттів. Усі ссавці, включно з людиною, мають однакові основні первинні емоційні системи, які формують їх емоційний стан, від якого, своєю чергою, безпосередньо залежить їх самопочуття, здоров’я, продуктивність. У процесі утримання корів слід мінімізувати ризики виникнення негативних відчуттів, зокрема болю, страху, паніки, розчарування, нудьги, спраги, голоду, дискомфорту, самотності.
З іншого боку, для максимального розкриття генетичного потенціалу корів потрібно створювати сприятливі умови для комфортного утримання: спокій, відчуття ситості, бадьорості, зацікавленості, контролю ситуації, безпеки.
Корови позитивно відгукуються та швидко заспокоюються за лагідного погладжування вздовж тулуба рухами, що нагадують вилизування матері свого теляти.
Якщо тварини, особливо телиці, намагаються погратися з людиною, то з погляду безпеки не варто брати участь у цьому, враховуючи різну вагову категорію людини та тварини, а також високий ризик травматизму. Контактуючи з тваринами, слід ураховувати різний прояв материнських почуттів корови до теляти, забезпечуючи можливість після отелення отримати позитивні емоції шляхом облизування, обнюхування, штовхання мордою. Варто також пам’ятати про підвищений потенційний рівень агресивності корови через високий рівень тривоги та природний інстинкт турботи й захисту теляти. На відміну від бугая корова в разі небезпеки атакує зненацька, без попередження, неочікувано для людини.
___________________________
Мислення в корів можна порівняти з мисленням малих дітей, які ще не вміють говорити, але мислять картинками, що зберігаються за категоріями певних відчуттів (страх, біль, радість, насолода тощо). Образно це можна пояснити як формування картотеки картинок із відчуттями на основі отриманого досвіду
___________________________
Мислення в корів можна порівняти з мисленням малих дітей, які ще не вміють говорити, але мислять картинками, що зберігаються за категоріями певних відчуттів (страх, біль, радість, насолода тощо). Образно це можна пояснити як формування картотеки картинок із відчуттями на основі отриманого досвіду. Далі оцінювання нових ситуацій відбувається шляхом постійного зіставлення поточної картинки з тими, що є в пам’яті.
Спогади про страх формуються для конкретного об’єкта або людини, для конкретних подій або місця події. Картинка в пам’яті страху ніколи не зникає. Коли тварина долає страх, картинка відходить на задній план, проте зберігається на все життя.
Якщо людина з бородою жорстоко поводилася (навіть один раз), корова буде насторожено поводитися до всіх чоловіків з бородою. Інший приклад, коли ворота на фермі завдали болю під час її руху, корова буде насторожено ставитися до всіх нових воріт, порівнюючи їх із тими, що були джерелом болю.
Слід завжди пам’ятати, що «банк картинок» безперервно формується від моменту народження й лишається в пам’яті корів на все життя, навіть якщо подія мала одноразовий характер. Кожна взаємодія з людиною лишає позитивні чи негативні спогади. Тому важливо під час контакту з тваринами, організації місць та умов утримання максимально уникати чинників, що формують негативні образи та відчуття, забезпечити максимально безстресове, абсолютно спокійне поводження з тваринами. Це зумовлюватиме потрібну поведінку тварин надалі під час проведення регулярних маніпуляцій.
Проте кожна тварина має власні особливі відмінності, пов’язані з генетикою, попереднім досвідом, які варто додатково вивчати шляхом спостереження за їх поведінкою, безпосереднього «спілкування» з ними.
Розуміння сприйняття світу коровами дозволяє краще усвідомлювати й передбачати їх поведінку, безпечно, легко, швидко, безстресово, з меншим ризиком травматизму для людей і тварин виконувати щоденні рутинні операції та маніпуляції (доїння, вакцинація, лікування, осіменіння, розчищення ратиць тощо).
Андрій ПОПОВ, Анатолій ШИШ,
експерти з управління тваринництвом
та управління комфортом
