Однією з перших причин зниження показників відтворення корів може бути рівень професійної підготовки техніків (операторів) із відтворення сільськогосподарських тварин. У країнах Західної Європи для техніків є обов’язковим навчання в ліцензованих навчальних закладах і отримання ліцензії на проведення відповідної діяльності, тоді як в Україні це не практикується.
Наступною причиною, що може бути й безпосередньо впливає на реалізацію репродуктивного потенціалу корів, є використання спермопродукції з низьким умістом у дозі сперматозоїдів із прямолінійно-поступальним рухом (ППР). Згідно з нормативними документами передбачено вміст в одній дозі не менше як 15 млн сперматозоїдів із ППР, однак використовувана спермопродукція наразі в більшості випадків містить усього 7,5–8 млн сперміїв із ППР, що одночасно з низьким рівнем професійної підготовки техніків (операторів) штучного осіменіння може становити суттєву загрозу ефективному відтворенню худоби.
Намагання швидкого підвищення рівня молочної продуктивності шляхом згодовування збільшеної кількості концентрованих кормів і недотримання правил нормованої годівлі в сухостійний період призводять до порушення обміну речовин в організмі корів після отелення. Це, своєю чергою, сприяє виникненню захворювань статевого апарату самок, а саме:
Ендометрит — запалення слизової оболонки матки, може поширюватися і на глибші шари (м’язовий і серозний), але клінічно диференціюється. Зазвичай у матку більшості корів під час або після отелення потрапляє мікрофлора, тому існує ризик розвитку запалення слизової оболонки, потрібно не забувати, що цей орган надзвичайно чутливий до впливу патогенної мікрофлори;
Гіпотонія й атонія матки — часткове порушення функції скорочення матки (гіпотонія) або повна відсутність скорочень (атонія).
Причинами цих розладів є порушення елементарних умов утримання і годівлі, особливо відсутність раціону і мінеральне голодування, а також запальні процеси в матці, особливо хронічні;
Гіпофункція (гіпотрофія) яєчників — клінічно характеризується відсутністю стадії збудження статевого циклу або нечітким проявом еструсу. За ректального дослідження корів спостерігається дещо зменшення яєчників (квасолина сплюснута) щільної консистенції з гладенькою поверхнею. Персистентними жовтими тілами яєчників уважаються ті, що не розсмоктуються протягом 25–30 днів після отелення корови або попередньої стадії статевого збудження. У тварин тривалий час не проявлялася статева охота й тічка;
Кіста яєчників — горбисте утворення на яєчнику завбільшки до 2–3 см у діаметрі, яке щільніше, ніж тканина яєчника. Кіста яєчників (фолікулярна або жовтого тіла) — це порожнина, наповнена рідиною. Захворювання характеризується розладами статевого циклу, частіше з вкороченими інтервалами між стадіями збудження. Кістам передують, як правило, гіпофункція яєчників і ановуляторні цикли.
Для ефективного оздоровлення основного стада важливо фахівцям ветеринарної медицини (окремо визначеного) господарства вчасно і якісно діагностувати вище перелічені хвороби.
Порушення статевої функції у корів часто бувають зумовлені розладами яєчників. Економічний збиток від кіст полягає у збільшенні тривалості сервіс-періоду. Кожний випадок захворювання на кісту оцінюється як 22–64 додаткових дні до сервіс-періоду.
Основним способом лікування кіст яєчника є застосування синтетичних аналогів гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ). Цей препарат діє шляхом стимуляції гіпофіза на вивільнення ЛГ і фолікулостимуляційного гормону (ФСГ). Індукований підйом рівня ЛГ викликає лютеїнізацію кістозного фолікула. Залежно від типу кісти доза ГнРГ може змусити деякі кістозні фолікули овулювати. Більше з тим, індуковане гонадотропін-рилізинг гормонами збільшення рівня ФСГ відновлює фолікулярну хвилю, що дозволяє відновити цикл. Через 18–23 дні після ін’єкції стан тічки проявлять 60–80% корів. За гіпофункції яєчників проводять їх масаж, вводять 2–3 рази тривітамін, прозерин або карбахолін у вищевказаних дозах або 1%-й масляний розчин прогестерону по 10 мл тричі з інтервалом 48 год. Добрі результати дає застосування гонадотропних препаратів (гонадестрин, фолігон по 1000 МО). За кистозних перероджень яєчників уводять препарати аналогів гонадотропін-рилізинг гормону, наприклад сурфагон тричі через 24 год у дозі 25 мкг діючої речовини чи диригестран по 100–250 мкг діючої речовини з наступним (через 11 днів) уведенням простагландину (естрофан, ремофан по 2 мл чи інші).
Для регуляції статевої функції тварин застосовують також простагландини, які протягом 48–72 годин викликають лізис жовтого тіла яєчників і цим стимулюють дозрівання фолікулів і овуляцію.
Штучне осіменіння корів і телиць
Значна частка роботи з поліпшення стану відтворення відводиться техніку зі штучного осіменіння. Від його кваліфікації та вмінь залежать багато показників молочного скотарства у господарстві. Все частіше обов’язки техніка з відтворення зводяться тільки до правильного введення якісної спермопродукції в статеві шляхи самки, тоді як не менш важливий елемент роботи з виявлення тварин у стані статевої охоти лишається поза їх увагою, перекладаючи її на інших працівників ферм. З цим пов’язана значна частина неплідних корів (від 30 до 50%), у яких на ректальному дослідженні виявлено жовте тіло статевого циклу на одному із яєчників, а осіменіння не проводилося.
Відсутність чіткої організації цього процесу змушує застосовувати гормональні препарати для синхронізації стадії статевого збудження у певної групи тварин, що здорожує як вартість, так і ефективність запліднення. Тобто внаслідок неправильно організованої роботи зі штучного осіменіння подовжується сервіс-період у корів та зростають репродуктивні втрати. За умов промислового виробництва молока це основна причина зниження рівня відтворення маточного поголів’я. Відповідальність за виявлення охоти лежить на одній особі — техніку зі штучного осіменіння, від кваліфікації та сумлінності якого і залежить ефективність роботи з відтворення. Публікації останніх років указують на скорочення тривалості статевої охоти у тварин зі зростанням молочної продуктивності, підвищення температури навколишнього середовища та інших причин, що лише ускладнює їх роботу. Це потребує значно більшого часу для спостереження за тваринами чи залучення працівників інших ланок.
Не треба забувати, що в природі все змінюється. Останнім часом значна кількість наукових повідомлень стосується скорочення тривалості статевої охоти у високопродуктивних тварин до 6–7 год. Тому рекомендують збільшити кількість спостережень до 4–5 разів на добу, також доцільно застосовувати інші методи. Найбільш можливим може бути в умовах господарств метод маркування кореня хвоста.
Це ефективний і недорогий спосіб. На корені хвоста фарбою або спеціальним маркером ставиться позначка, і коли корова дозволяє іншим робити на себе садку, фарба частково або повністю стирається. Нерідко спеціалісти припускаються основної помилки, коли ввечері роблять позначку, а вранці, якщо вона стерта, осіменяють корову.
Ефективне застосування цього методу буде неможливим без дотримання основних умов:
1. Щоденно перевіряти кожну корову і підправляти позначку.
2. Важливо дотримуватись послідовності й стабільності в нанесенні позначки. Близько 30% корів не проявляють високої активності під час охоти, тому тільки після кількох садок мітка повністю стирається. Зміни у маркуванні можна помітити тільки тоді, коли їх однаково наносять і щоденно оновлюють.
3. Вести чіткий облік. У багатьох випадках записи допомагають ухвалити рішення, чи осіменяти корову.
4. Виявлення корів в охоті повністю залежить від техніка штучного осіменіння (ШО) або спеціаліста господарства, на якого покладено ці обов’язки. Тому крім уміння осіменяти корів він повинен мати навички, потрібні для виявлення вторинних ознак статевої охоти.
До 80–85-го дня лактації у корів виявляють охоту шляхом маркування. Тих, що не приходять в охоту до 90 днів, ставлять на схему синхронізації.
Питання підвищення репродуктивної здатності великої рогатої худоби передбачають комплексний підхід до всіх етапів відтворення впродовж всього репродуктивного життя тварини. Першим етапом, з якого слід розпочати роботу з підвищення відтворної здатності худоби, має стати направлене вирощування ремонтного молодняку. Саме від його рівня вирощування залежить не лише вік плідного осіменіння телиць, а й подальше продуктивне довголіття тварин. Тому у вирощуванні телиць, які плануються для ремонту основного стада, потрібно створити відповідні умови утримання, годівлі та рівень середньодобових приростів (800–850 г/добу) з таким розрахунком, щоб у 13–14 місяців провести результативне осіменіння.
Другим етапом є підготовка тварин до отелення та його проведення.
Підготовка корів і нетелей до отелення містить організацію активного моціону в стійловий період і повноцінну годівлю в цей час. У сухостійний період особливу увагу слід приділити повноцінній годівлі тварин. Вгодованість корови на час запуску має бути максимально наближеною до тієї, яка повинна бути під час отелення. Ненормована годівля тварин у цей період може призвести до ожиріння тварин, унаслідок чого вони стануть більш схильними до метаболічних розладів.
__________________________
Худі тварини не досягають максимальної продуктивності й мають проблеми із заплідненням
__________________________
Надмірне споживання енергії у сухостійний період є причиною ожиріння тканин печінки й веде до її дистрофії, яка призводить до зниження фертильності. У тварин, які під час отелення мали вищу за середню вгодованість, частіше мали зниження апетиту й більш виражений негативний енергетичний баланс, ніж у корів із нормальною вгодованістю.
Худі тварини не досягають максимальної продуктивності й мають проблеми із заплідненням. Відновлення запасів поживних речовин ефективніше відбувається на фінальному етапі лактації, ніж під час сухостійного періоду. Сухостійних корів і нетелей потрібно годувати тими самими кормами, які вони споживатимуть після отелення, але за дещо іншої структури раціонів.
У перший період сухостійного періоду рекомендують щоденно згодовувати (залежно від вгодованості) від 1,4 до 2,2 кг концентрованих кормів, до яких обов’язково додавати потрібну кількість вітамінно-мінеральних добавок.
За два-три тижні до отелення внаслідок зростання потреби тварин в енергії, протеїні та інших елементах живлення, залежно від їх вгодованості, поступово збільшують даванку концентрованих кормів до 3–4 кг. За таких умов годівлі мікроорганізми рубця пристосовуються до енергетичного раціону після отелення, що зменшує небезпеку родильного парезу й кетозу. За нормальних умов даванку концентрованих кормів зменшують лише за один-три дні перед отеленням. У разі появи набряків вимені в раціоні лишають тільки грубі корми, припиняють давати соковиті, а кількість концентратів зменшують до 2–3 кг/добу. Такий тип годівлі перед отеленням сприяє швидшому роздоюванню та меншим втратам маси тіла корів. За браку протеїну в раціоні корів у сухостійний період після отелення у них спостерігають затримання посліду та зниження вмісту білка в молоці.
До відома. Отелення у корів (весь період) триває 12–14 год. Потрібно пам’ятати, що виведення плода у корів може тривати від 15–30 хв до 3–4 год. З огляду на це в жодному разі не можна пришвидшувати отелення передчасною допомогою з насильницьким витягуванням плода з родових шляхів. Таке некваліфіковане втручання призводить, як правило, до ушкодження родових шляхів і післяродових ускладнень. Надавати допомогу породіллі потрібно тільки тоді, коли процес пологів не прогресує протягом кількох годин після розривання навколоплідного міхура.
Галина ІЛЯШЕНКО, канд. с.-г. наук, завідувачка сектору
тваринництва Інститут сільського господарства Степу НААН
