Вирощування альпійської яловичини на пагорбах Буковини

Вирощування альпійської яловичини на пагорбах Буковини

/ Сучасне тваринництво / Понеділок, 20 листопада 2023 10:24

Останнім часом на Буковині набуває дедалі більшого розвитку новий створений сегмент тваринництва. Ідеться про регіональне спеціалізоване м’ясне скотарство на основі розведення худоби нової генерації — комолих (безрогих) сименталів, однієї з найкращих у світі порід ВРХ, що відповідає селекційним вимогам в Україні

Уже створено буковинський зональний тип м’ясного комолого симентала — це популяція м’ясної худоби, яку вивели науковці-селекціонери Буковини для Карпатського регіону України.

 

Уперше в Україні нова генерація м’ясної худоби

Виведення нової популяції буковинського зонального типу м’ясного комолого симентала розпочато ще далекого 1998 року.

На розведенні племінного молодняку нової генерації м’ясного комолого симентала худоби спеціалізується ДП ДГ «Чернівецьке».

Господарство є єдиним чинним нині в Україні племінним заводом, де утримують цінний масив м’ясних комолих сименталів із високим продуктивним генетичним потенціалом, високою енергією росту та вираженою природною комолістю. Отже, нащадки мають високу продуктивність, що в підсисному періоді становить 950–1150 г добового приросту, а за сім місяців бугайці мають живу масу 225–235 кг, що відповідає стандарту нової інструкції для цієї створеної популяції м’ясної худоби. За весь період вирощування від дати народження та до здачі на м’ясокомбінат бугайці мають добовий приріст 900–950 г і живу масу наприкінці 12 місяців 400–420 кг, що відповідає новим вимогам до встановленої живої маси у цьому віковому періоді вирощування в зоні Буковинських Карпат.

 

____________________________

Бики м’ясних комолих сименталів уже в 15-місячному віці набирали живу масу 500–550 кг, а у віці 18 місяців — 550–600 кг

____________________________

 

Важливо й те, що бики м’ясних комолих сименталів уже в 15-місячному віці набирали живу масу 500–550 кг, а у віці 18 місяців — 550–600 кг — чимале досягнення генетичного м’ясного потенціалу щодо розведення таких продуктивних тварин для передгірського регіону Буковини. Додайте до того й високу економічну ефективність, що становить 950 грн/голову/рік із фактичною рентабельністю від 17–21% та з малою собівартістю 1100 грн/ц виробленої скотарської продукції завдяки випасанню на культурних пасовищах без надавання енергетичних кормів у зоні Карпат.

 

Важливий продуктивний захід у землеробстві

У господарстві проведено землевпорядні роботи, освоєно нові науково обґрунтовані сівозміни, вилучено з активного обробітку еродовані та малопродуктивні землі. Під ці угіддя відводиться 225,3 га, з них 42 га щороку — під перезалуження, 15 га — насінники багаторічних злакових трав і лядвенцю рогатого, 153,3 — під випаси й сіножаті. Із загальної площі 44 га насінників багаторічних трав 29 га (26 га — конюшина лучна й 3 га — конюшина повзуча з однорічним терміном використання) розміщується в польових сівозмінах, 15 га (лядвенець рогатий і злакові трави) — на землях, що вилучають із ріллі під залуження.

Перезалуження сінокісно-пасовищних травосумішок і закладання насінників багаторічних трав проводиться під овес і зелений корм, урожай зеленої маси якого використовують для виробництва сінажу. Залужені схилові орні землі призначено для сінокісно-пасовищного використання м’ясними сименталами нової генерації худоби.

 

Інноваційний захід із вилучення орних земель з активного обробітку в зоні Буковини

Оскільки базове господарство провело велику роботу з вилучення низькопродуктивних схилових орних земель (крутістю понад 5–7%) з активного обробітку (тобто з площі ріллі) на консервацію (15–20 років) та в природні кормові угіддя через залуження сумішками бобових і злакових багаторічних трав на площі 225,3 га. В передгірній зоні Буковини близько 20–40% сільськогосподарських угідь становлять схилові еродовані та малопродуктивні за своїми агрохімічними показниками землі, куди вносять малу кількість добрив, що зумовлено економічним станом більшості господарств передгір’я. За їх інтенсивного обробітку одержують невисокі — 15–20 ц/га — врожаї зернових культур, тобто 25–30 ц к. о., це є дуже мало на сьогодні.

Отже, брак коштів на придбання великої кількості палива, добрив, засобів захисту рослин у господарствах спричиняє те, що в них бідніші землі не оброблено, відтак заростають бур’янами, не приносять жодної користі сільським громадам, одне слово — використовуються нераціонально. Саме ці малопродуктивні землі можна й потрібно використовувати як сіножаті та пасовища для випасання м’ясної худоби в цьому регіоні Карпат.

19 20 506 507 52

 

Модельне культурне пасовище

Під методичним керівництвом науковців регіональної наукової установи у цьому господарстві організували культурне пасовище зі спеціально підібраних травосумішок тривалого використання для випасання худоби з кінця квітня до листопада. Залуження провели пасовищно-сінажною травосумішкою: конюшина повзуча (6 кг/га) + лядвенець рогатий (4) + конюшина лучна (2) + райграс пасовищний (7) + костриця лучна (6) + тимофіївка лучна (4) + грястиця збірна (3 кг/га). Це дало змогу організувати регульоване випасання всього поголів’я м’ясної худоби нової генерації протягом семи місяців без додаткової підгодівлі зеленою масою інших культур і використання енергетичних кормів.

Отже, серед бобових трав щодо невибагливості до умов вирощування неперевершеним виявився лядвенець рогатий, який є найкращим бобовим компонентом для залуження низько продуктивних схилових земель. З площ, що лишилися в активному обробітку, тепер половину відводять під кормові культури, з яких 42% припадає на багаторічні трави. Інша половина орної землі господарства — під зерновими колосовими, зернобобовими культурами та кукурудзою. Це дало змогу припинити деградацію ґрунтів, збіднення їх на органічну речовину та рухомі форми поживних елементів. На перший погляд, це зовсім просто: слід поділити пасовище умовно на 14–15 загонів, кожний з яких спасувати за 2–3 дні. Доки м’ясна худоба дійде до останнього загону, в першому наросте достатньо трави для подальшого використання.

Проте в сьогоденні на практиці, на жаль, буває куди складніше. Навіть за високої продуктивності, але без урахування біологічних особливостей росту трав, неможливо домогтися жаданих результатів в одержанні зеленої маси з однаковою продуктивністю через рівні проміжки часу. Бо трава куди інтенсивніше зростає в травні-червні, а опісля процес росту сповільнюється.

 

Правильність випасання м’ясної худоби на пасовищах

Тут виникає цікаве виробниче запитання: як же правильно організувати випасання худоби, щоб забезпечити надходження пасовищного корму впродовж літа відповідно до потреби жуйних? Обов’язкова умова — навантаження слід узгоджувати з урожайністю та виходом зеленої маси.

 

____________________________

Культурні створені пасовища не удобрюють. Азот надходить завдяки гною від худоби, яка протягом 4–5 років випасається на культурних пасовищах

____________________________

 

У такому разі слід пам’ятати, що застосування сінокісно-пасовищного використання травостою в першому й другому циклах чималою мірою допомагає вирівнювати надходження зеленої маси за періодами в результаті збільшення площ під отавою в дальших циклах використання. За умов вологих років у ДП ДГ «Чернівецьке» отримують пересічно 386–450 ц/га високоякісної зеленої маси з високою власною поживністю. Культурні створені пасовища не удобрюють. Азот надходить завдяки гною від худоби, яка протягом 4–5 років випасається на культурних пасовищах. Теплої весни випасають на 10–12 днів раніше, ніж звичайно, коли травостій сягнув 13 см. Така висота трави зазвичай — під час цвітіння кульбаби.

У загоні, з якого почали спасування, врожай зеленої маси становив 345 ц/га. Ураховуючи, що наростання трави з весни відбувається швидко, зволікати зі спасуванням не слід, позаяк тривалість першого циклу надто скорочується або ж для його подовження спасують перерослу траву, коли цінність корму відчутно знижується. Запізнення з випасанням призводить до того, що за короткий час між циклами травостій удруге не встигає відрости до потрібного запасу 70–80 ц/га зеленої маси.

Для цього, як свідчить багаторічний досвід, потрібний інтервал принаймні у 20–25 днів. Ураховуючи валовий збір трави із загону й денну потребу в ній для м’ясного стада худоби (65 ц зеленої маси для 100 корів), можна правильно організувати спасування трави в кожному загоні. Корова з живою масою 500–600 кг і більше за нормальної густоти травостою й оптимальної висоти (близько 25 см) може спожити з пасовища 65–80 кг трави за день.

 

Майбутнє господарств Буковини — отримання альпійської яловичини

Переорієнтування господарств Буковини на нову технологію виробництва дешевої та якісної яловичини потребує певного часу і бажання — прагнення керівників і фахівців-тваринників нею опікуватися. Потрібно відпрацьовувати нові пропорції виробництва, відповідно трансформувати сільгоспугіддя у виробництво яловичини. Надто багато часу й уваги потребує налагодження системи селекційно-племінної роботи (розведення, вирощування ремонтного маточного поголів’я м’ясного контингенту молодняку).

Отже, для розвитку прибуткової галузі м’ясного скотарства на Буковині конче потрібні дві умови: наявність дешевих кормів і ринку, здатного диференціювати ціну залежно від якості. Кормову базу слід розвивати мірою того, як господарства почнуть раціональніше використовувати свої землі та скорочувати витрати. Попит на дешеву та якісну яловичину зростатиме зі збільшенням її постачання на Буковині.

 

Андрій КАЛИНКА, канд. с.-г. наук, завідувач відділу селекції,
розведення, годівлі та технології виробництва продукції
тваринництва, старший науковий співробітник
Буковинської ДСГДС ІСГ КР НААН

 24 травня 2024
Результати випробувань показали, що застосування препаратів з фітостеролами зменшує наслідки посухового стресу, призводить до збільшення врожаю гарантовано на 5% і більше та економії води до 20%.
Результати випробувань показали, що застосування препаратів з фітостеролами зменшує наслідки посухового стресу, призводить до збільшення врожаю гарантовано на 5% і більше та економії води до 20%.
24 травня 2024
 24 травня 2024
Завершення збирання сої в Бразилії та Аргентині збільшило обсяги пропозиції на світовому ринку, що призвело до зниження експортного попиту на українську сою та соєвий шрот і жом.
Завершення збирання сої в Бразилії та Аргентині збільшило обсяги пропозиції на світовому ринку, що призвело до зниження експортного попиту на українську сою та соєвий шрот і жом.
24 травня 2024
 24 травня 2024
Прохолодна погода, яка спостерігалася в основних регіонах вирощування цієї ягоди в Україні, не сприяла швидкому дозріванню суниці садової, що й дало змогу місцевим садівникам підвищити ціни на свою продукцію.
Прохолодна погода, яка спостерігалася в основних регіонах вирощування цієї ягоди в Україні, не сприяла швидкому дозріванню суниці садової, що й дало змогу місцевим садівникам підвищити ціни на свою продукцію.
24 травня 2024
 24 травня 2024
Станом на 23 травня ярими зерновими та зернобобовими культурами в Україні загалом було засіяно 5,4 млн га, або 96,4 % від запланованої площі (5,601 млн га).
Станом на 23 травня ярими зерновими та зернобобовими культурами в Україні загалом було засіяно 5,4 млн га, або 96,4 % від запланованої площі (5,601 млн га).
24 травня 2024
 24 травня 2024
24 травня 2024 року представники агротехнологічної компанії «Сингента», «Науково-дослідного центру здоров’я рослин та екосистемного планування «Зелена Клініка» (далі — НДЦ) і Комунального підприємства з утримання зелених насаджень Шевченківського району м. Київ (далі — КП) домовилися щодо впровадження програми із захисту каштанів TreeCare від «Сингента».
24 травня 2024 року представники агротехнологічної компанії «Сингента», «Науково-дослідного центру здоров’я рослин та екосистемного планування «Зелена Клініка» (далі — НДЦ) і Комунального підприємства з утримання зелених насаджень Шевченківського району м. Київ (далі — КП) домовилися щодо впровадження програми із захисту каштанів TreeCare від ...
24 травня 2024
 24 травня 2024
21 травня в Київської області зареєстровано спалах захворювання на африканську чуму свиней(АЧС) у дикій фауні ‒ на території мисливських угідь спеціалізованого мисливського господарства «Переяславське» Бориспільського району.
21 травня в Київської області зареєстровано спалах захворювання на африканську чуму свиней(АЧС) у дикій фауні ‒ на території мисливських угідь спеціалізованого мисливського господарства «Переяславське» Бориспільського району.
24 травня 2024

Please publish modules in offcanvas position.