Оцінювання безпеки комбікормів і відповідність їх якості вимогам стандартів
Небезпечні речовини, які трапляються в кормах, можна поділити на дві групи: природні компоненти кормів (корисні речовини у надлишковій кількості, алкалоїди, глюкозинолати, антиаліментарні компоненти), які виявляють небезпечну дію; і шкідливі речовини, які потрапляють у корми зовні (важкі метали, пестициди, нітрати й нітрити, мікотоксини, стимулятори росту, гормони, генетично модифіковані організми). Слід ураховувати, що до речовин, які надходять у корми та комбікормову сировину зовні, належать і такі, що вводять виробники з певними намірами. Серед них, ті, що збільшують сипкість кормів і комбікормів, запобігають розщепленню жирів або білків під час зберігання, стимулюють травні та інші процеси в організмі тварин, забезпечують організм біологічно активними речовинами відповідно до норми. Разом із тим у склад кормів потрапляють речовини хімічної та біологічної природи під час вирощування, обробки від шкідників, внесення добрив і зберігання. До хімічних речовин належать важкі метали, пестициди, фунгісциди, радіонуклиди, нітрати, нітрити. Представниками ж речовин біологічної природи є насамперед мікотоксини. Вони потрапляють у корми та комбікорми внаслідок життєдіяльності грибів у зерні. Це отруйні низькомолекулярні вторинні метаболіти, які виробляють мікроскопічні плісняві гриби, зокрема, родини Fusarium. Найпоширеніші з них: афлатоксин (B1, B2, G1, G2, та інші); дезоксиніваленон (ДОН); зеараленон (ЗЕА); фумонізин; охратоксин А (ОТА); Т-2 токсин.
Їх токсична дія на організм тварин проявляється в пригніченні синтезу білка та нуклеїнових кислот, індукуванні перекисного окислення ліпідів, порушенні структури клітинних мембран, ослабленні імунної системи, захворюванні печінки, органу, який виконує детоксикацію токсичних речовин.
Визначення мікотоксинів проводили імуноферментним методом із застосуванням аналізатора Sunrise. Метод передбачає використання тест-систем (виробництва компанії Neogen). В основі цього методу лежить приєднання до антитіл ферментної мітки, що дозволяє враховувати результат реакції антиген-антитіло з виявлення ферментативної активності або зі зміни її рівня. Антитіло є специфічним для певного виду мікотоксину.
Результати досліджень
Державні стандарти на комбікормову продукцію у своєму змісті містять дані допустимих рівнів небезпечних речовин, в тому числі й мікотоксинів. На жаль, за директивами ЄС гранично допустимі рівні найпоширеніших мікотоксинів значно вищі для України, ніж для країн ЄС (табл. 1).
Таблиця 1. Допустимі рівні вмісту мікотоксинів у комбікормах, із розрахунку на 12% вологості
Так, для афлатоксину, зеараленону, дезоксиніваленону цей рівень вищий у 10 разів. В Інституті кормів та сільського господарства Поділля постійно ведуть моніторинг ступеня контамінації комбікормів найпоширенішими мікотоксинами: афлатоксином, дезоксиніваленоном, зеараленонм, фумонізинм, охратоксинм, Т-2 токсинм. Ці мікотоксини є продуктами життєдіяльності грибів Fusarium, Aspergillus, Penicillium, та інших. Fusarium пошкоджує зерно пшениці, ячменю, кукурудзи та інших зернових під час вирощування. Його розвиток пов’язаний із ґрунтово-кліматичними умовами і дуже важко піддається керуванню. Aspergillus, Penicillium розвиваються і заражають зерно під час його зберігання.
Контролювати розвиток цих мікроорганізмів складно. А контролювати вміст продуктів їх життєдіяльності необхідно, що підтверджують проведені дослідження (табл. 2). Важливо те, що наявність мікотоксину не можна визначити візуально, часто органолептичні показники відповідають нормі, але разом із тим у зерні є ці токсичні речовини.
Таблиця 2. Визначення мікотоксинів у різних комбікормах
Проаналізовані нами зразки комбікорму для птиці у 48% містили афлатоксин, який пошкоджує печінку, знижує активність травних ферментів, ослаблює імунну систему. В окремих зразках його вміст досягав 0,16 мг/кг за допустимого рівня за ДСТУ 4120–2002 0,1 мг/кг, а за стандартами ЄС для України — 0,025 мг/кг (рис. 1).
Рис. 1. Порівняння вмісту афлатоксину в комбікормах для птиці з його допустимим рівнем
На рисунку чітко видно, що всі комбікорми, у яких був афлатоксин за європейськими нормами, не можна використовувати в годівлі птиці, тоді як згідно з чинними в Україні нормативними документами більшість із них дозволено для використання.
Комбікорм для свиней у 37% зразках містив перевищення афлатоксину на 0,08 мг/кг, порівнюючи з нормованим показником у ДСТУ 4508:2005, а допустимий уміст афлатоксину, відповідно до показників європейських стандартів, не має перевищувати 0,01 мг/кг (рис. 2).
Рис. 2. Порівняння вмісту афлатоксину в комбікормах для свиней із його допустимим рівнем, мг/кг
За нашими даними, практично у всіх комбікормах для свиней, де був виявили цей мікотоксин, його кількість перевищувала норму більше ніж у 10 разів.
Моніторинг умісту дезоксиніваленону показує, що у дванадцяти зразках з п’ятдесяти виявлено цей мікотоксин і в окремих зразках його вміст досягав 0,28 мг/кг за допустимого рівня 0,2 мг/кг. Поряд із цим були зразки, у яких його вміст був на рівні 0,15 мг/кг. Дія цього мікотоксину дуже небезпечна. Адже він, як і Т-2 токсин, порушує білковий синтез, що, своєю чергою, негативно впливає на фізіологічний стан птиці, її продуктивність, а також на її мінеральне та вітамінне живлення. Це проявляється у збільшенні пошкоджень шкаралупи яєць і зниженні продуктивності курей-несучок.
При визначенні Т-2 токсину одержано дані, які свідчать про його перевищення у 2,7 раза. Поряд з цим є зразки, які містять лише 0,02 мг/кг за допустимого його рівня 0,2 мг/кг.
У комбікормі для свиней уміст дезоксиніваленону у вісімнадцяти зразках із п’ятдесяти чотирьох був 0,54–1,22 мг/кг. Допустимий його рівень відповідає 1,0 мг/кг. Мікотоксин Т-2 токсин виявлено у дев’ятнадцяти зразках комбікорму для свиней. В окремих зразках його вміст у 1,3 раза вищий проти допустимого рівня.
Птиця менш чутлива до такого мікотоксину, як зеараленон, але якщо є його перевищення в сумі з іншими мікотоксиноми, то негативний вплив значно збільшується. Цей мікотоксин у комбікормі для птиці був у двадцяти зразках з п’ятдесяти і становив від 0,44 до 3,34 мг/кг. Допустимий рівень для зеараленону, відповідно до державних нормативних документів, — близько 3,0 мг/кг. Такий самий його допустимий рівень і в комбікормах для свиней. Тоді як за директивами ЄС він має відповідати 0,1–0,25 мг/кг. Визначення зеараленону в комбікормах для свиней показало, що двадцять зразків із п’ятдесяти чотирьох містили його в кількості від 0,62 до 3,19 мг/кг.
_________________________
Для запобігання негативному впливу мікотоксинів на організм птиці та тварин у комбікорми слід вводити біологічно активні добавки
_________________________
Для запобігання негативному впливу мікотоксинів на організм птиці та тварин у комбікорми слід уводити біологічно активні добавки. Це натуральні, ідентичні натуральним чи синтетичні речовини, що самі по собі не використовуються як корм або як компонент комбікорму. Їх додають у комбікорми за технологічними міркуваннями на різних етапах виробництва, зберігання, транспортування, з метою покращення чи полегшення виробничого процесу або окремих його операцій, збільшення стійкості комбікорму до псування, збереження структури та зовнішнього вигляду чи зміни його органолептичних властивостей. Застосовувані речовини не повинні маскувати наслідки використання неякісної чи зіпсованої сировини або проведення технологічних операцій в антисанітарних умовах. Застосування добавок є припустимим лише за умови, що технологічні завдання не можуть бути розв’язані в інший спосіб. Для видалення шкідливих речовин із кормів часто застосовують сорбційні речовини. Це можуть бути добавки, виготовлені на основі деревного або кісточкового вугілля, сорбенти на основі синтетичних полімерів, похідні волокнистого вуглецевого матеріалу та інші. Нині достатньо поширені добавки-окислювачі. Часто це суміш органічних кислот, середньоланцюгових жирних кислот й активної форми органічної міді.
Висновки
Контроль за вмістом небезпечних чинників, таких як мікотоксини в комбікормах для птиці та свиней є обов’язковим. Важливо пам’ятати, що навіть у малих дозах, але комплексно, мікотоксини мають сильну негативну дію на фізіологічний стан і продуктивність сільськогосподарських тварин і птиці. Слід також ураховувати, що мікотоксини в кормах переходять у тваринницьку продукцію й можуть негативно впливати на організм людини.
Людмила ЧОРНОЛАТА, канд. с.-г. наук, завідувачка
лабораторії моніторингу якості, безпеки кормів та сировини
Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН
