Центральна садиба господарства знаходиться в селі Комиші біля річки Ташань. Поряд села Перелуг та Пірки. Через село, в якому центральна садиба, проходить автомобільна дорога Т 1705. З півдня на північ, вздовж лівого та правого берегів р. Ташань, село простягнулося на 4 кілометри, а із сходу на захід, вздовж київського шляху, на 2.
Зубко Володимир Іванович (в центрі) разом зі спеціалістами господарства та науковцями Сумського національного університету і Інституту тваринництва НААН
Господарство відоме результатами своєї діяльності в Сумській області та за її межами. За останні роки, не зважаючи на військову агресію, тут отримано добротні врожаї сільськогосподарських культур, мають високі показники молочної продуктивності корів. Окрім скотарства, розводять коней та овець.
Лебединська порода з’явилася на початку 2000-х років. Саме далекоглядність керівника підприємства Володимира Івановича Зубка не дала піти у вічність одному з найкращих племінних стад лебединської породи – стаду племінного заводу Чупахівський.
За спогадів колишнього зоотехніка цього господарства Івана Кириловича Згурського, стадо Чупахівського буряко-радгоспу почало формуватися в далекому 1930 році. Розпочав цю роботу зоотехнік з племінної справи Демченко М.П. З цією метою у населення закупили понад 100 корів та нетелів різної кровності за швіцькою породою, а також чотири чистопородні бугаї.
Спогади І.К. Згурського про створення Чупахівського стада лебединської породи
Подальша племінна робота велась під керівництвом Всеукраїнського інституту тваринництва. Тварини цього господарства характеризувалися високою продуктивністю та гарними якісними характеристикам молока.
Чупахівське стадо лебединської породи
Селекційно-племінна робота з лебединською породою в ПСП «Комишанське» розпочата з 160 коровами. Та вже через незначний проміжок часу їх кількість зросла до майже 300 голів. Сьогодні це високопродуктивне стадо, яке, не зважаючи на широке використання в області плідників швіцької породи, проводить роботу зі збереження лебединської породи. Надій корів в стаді перевищує 6 тис. кг при вмісті жиру 4,34% та білка 3,52%. Господарство тісно співпрацює з Сумським селекційним центром та Українською генетичною компанією щодо придбання якісної спермо- продукції лебединської породи, з науковими установами області: Сумським національним аграрним університетом та Інститутом сільського господарства Північного Сходу НААН.
Тварини сучасного стада лебединської породи
Протягом останніх десяти років господарство стало одним з базових зі збереження лебединської породи. Завдяки глибокому розумінню керівник господарства підтримав проведення наукових досліджень щодо використання реципрокного схрещування з плідниками оригінальної бурої німецької породи для отримання ремонтних бугайців. Результатом цієї кропіткої роботи стали два племінні плідники, від яких отримано та зберігається сім’я в українській генетичній компанії. Саме його використання дозволяє уникнути небажаного інбридингу при розведення лебединської породи.
 |
 |
Плідники отримані та вирощені в господарстві
У господарстві, одному з перших в Україні дослідили створення мікропопуляцій з виробництва молока А2. Проведена низка досліджень з використання біотехнологічних методів збереження лебединської породи.
Регулярно, за підтримки керівника господарства, на базі племінної ферми проводяться науково-практичні семінари, до яких залучаються науковці та спеціалісти господарств з розведення лебединської породи.
Виводка тварин під час науково-практичного семінару (2024 рік)
Нинішнього року Сумський національний аграрний університет, Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН, Інститут розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця НААН, Інститут тваринництва НААН за підтримки керівника ПСП Комишанське провели Науково-практичну конференцію «Збереження локальних порід сільськогосподарських тварин: виклик сучасності на шляху до сталого розвитку та біорізноманіття», присвячену 75-річчю з дня затвердження лебединської породи.
Керівник господарства Зубко Володимир Іванович разом з академіком НААН Ладикою Володимиром Івановичем представляють господарство під час конференції
Нинішнього року ПСП «Комишанське» долучилося до спільного проекту Сумського національного аграрного університету та FAO, мета якого – розробка заходів зі збереження лебединської породи.
Подібна тісна співпраця з племінним господарством дозволяє підвищити ефективність цієї роботи. Саме завдяки таким небайдужим господарям, як Зубко Володимир Іванович, спеціалістів і працівників галузі тваринництва в господарстві (доярки, телятниці, техніки штучного запліднення, скотарі та інші) залишається реальною перспектива збереження національного надбання – Лебединської породи.
Юрій СКЛЯРЕНКО, вчений секретар,
доктор сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник
Інституту сільського господарства Північного
Сходу НААНУ, ведучий рубрики
