У разі, якщо тварина працює тривалий час у сніжну мокру погоду, їй потрібно періодично очищати копита від налипання, злегка б'ючи по копитах дерев'яним молотком, який має назві киянка.
Кожні 1,5-2 місяці копита розчищають якомога глибше і підковують. Під час ожеледі коней потрібно підковувати на всі чотири ноги для уникнення ковзання і падінь, зокрема, шипованими підковами. Коли сніг сходить, а земля у цей час є вологою та м'якою, коней розковують, даючи ногам відпочинок від підков, а також дозволяючи копитам отримувати необхідну вологу. Після роботи, перед введенням тварини в стайню, необхідно почистити підошви від бруду і розчистити стрілку гачком.
Підкови. Підкови для коней бувають двох видів: стандартні - 13 номерів (00; 0; 1; 2; 2,5; 3; 3,5; 4; 4,5; 5; 6; 7; 8), виготовлені з м'якої сталі заводським методом, та кустарні, вироблені ручним способом у кузні індивідуально для кожного коня.
Підкова має зовнішню і внутрішню гілки, верхню і нижню поверхні, цвяхову доріжку, цвяхові отвори. На нижній поверхні стандартної підкови позначається номер, приналежність («П» - передня, «З» - задня) і товарний знак виробника.
Стандартні підкови бувають із шипом і гладкі. Підкови номерів 00; 0; 1 і 3 мають один шиповий отвір на зачепі, останніх номерів - по два, що забезпечує кращу стійкість. Для коней, які ходять в упряжі, підкови роблять з трьома шипами (зачіпним і двома п'яточними), для верхових і спортивних - лише з двома п'яточними. Маса підков коливається від 200 до 720 г.
З лікувальною метою застосовуються круглі підкови, підкови з металевим дном, напівпідкови, а також інших форм залежно від дефекту копита.
Ширина підкови вимірюється у найбільш широкій частині підковних гілок, довжина - від середини переднього краю зачепу до кінця будь-якої гілки. Кріплення підкови залежно від номера здійснюється за допомогою 6-го, 8-го або 12-го підковних цвяхів (ухналів). Ухналі складаються з голівки, шийки, стержня, вістря, виготовляються зі спеціальної сталі і мають 6 номерів (4, 5, 6, 7, 8, 9). За формою вони плоскі, клиновидні, різної довжини і товщини. Так, довжина ухналі №4 становить 45 мм, товщина - 5 мм, №5 - відповідно 52 і 5 мм, №6 - 55 і 5,2 мм, №7 - 59 і 5,6 мм, №8 - 64 і 6 мм, №9 - 70 і 6,2 мм. Кожен розмір ухналя відповідає розміру підкови: чим більше копито і важча підкова, тим довший і товстіший ухналь. Ухналі не повинні мати на поверхні іржі, тріщин, щербин, розшарувань, задирок, затуплених кінців, оскільки це може викликати травмування копита.
Підковні шипи можуть бути постійними і змінними, різної форми і гостроти. Змінний гвинтовий шип буває прямокутним (Н-подібного перетину) - для літнього часу, кубічним і конусоподібним (пульковим) - для зимового.
Деяких коней призового і спортивного напряму для пом'якшення ударів об землю, особливо по утрамбованому зимовому покритті, підковують на «фильці» - прокладки зі шкіри, гуми або пластмаси, які розміщуються між копитом і підковою.
Захворювання копит
Основними причинами хвороб копит є відкриті і закриті пошкодження, незадовільне утримання, неповноцінне годування, неправильна постава кінцівок, непрофесійне підковування і порушення правил догляду за копитом. Деформація або надмірне розростання рогу копита обмежує рух тварині та провокує кульгавість.
Мозоль - пухлина на підошві між стінкою копита і кутом підошви («мозольною сідницею»). Мозолі частіше з'являються на передніх ногах від сильного тиску, причиною може стати застряглий камінчик, погана або застаріла підкова. У цьому випадку її слід зняти і знебарвлену частину рогу вирізати. Ситуація може ускладнитися занесенням інфекції, у такому разі знадобляться припарки. Ослабити тиск на копито можна, поставивши підкову, виступаючу за рівень п'яти, аби та не торкалася землі.
Ламініт (запалення копита) - хворобливий стан, викликаний запаленням крилоподібних хрящів. Копита сильно нагріваються, і, стоячи на місці, кінь характерно відхиляється назад, аби зменшити тиск на зачіпи передніх копит.
Попри те, що причина захворювання наразі повністю не вивчена, ламініт перш за все пов'язують із надмірним струсом ніг при жорсткій ході і присутністю запальних токсинів, що ушкоджують кровоносні судини, особливо в копитах. Часто причиною хвороби є неправильне харчування (класичний приклад: перегодовані поні з дуже довгими копитами на пасовищах), хоча може бути викликана затримкою посліду у кобил, що жеребилися.
Тому обов'язково необхідно звернутись до ветлікаря. Якщо вся справа в їжі, фахівець може порадити проносне. Коня потрібно помістити в стайню (вважається, що біль зменшується, якщо поставити коня на пісок, оскільки він забезпечує рівномірність навантаження на копита). Ветеринар випише ліки (включаючи знеболююче), і якщо кінь або поні має зайву вагу, порадить відповідну дієту. Одна з небезпек ламініту полягає у можливості зсуву копитної кісті. Тому краще всього коня слід утримувати в стайні.
Важливе значення має ретельний догляд за копитами. Обрізання, що корегує, допоможе відновити нормальне розташування елементів копита і обмежити зсув копитної кістки. Можна використовувати підкови особливої форми.
Хвороба човноподібної кістки є результатом поганої будови копита і/або пошкодження під час руху при важкій роботі. Відбувається деформація невеликої човноподібної кістки у формі човника, яка служить точкою опори для глибокого сухожилля згинача. В більшості випадків хвороба уражує обидві передні ноги.
Кінь, який страждає цим захворюванням, опускає копита на землю спочатку передньою частиною, прагнучи зменшити тиск на хворе місце. На ранній стадії кульгавість внаслідок вправ пропадає, але у міру погіршення стану періоди кульгавості посилюються як за інтенсивністю, так і у часі. Згодом кінь може почати спотикатися.
Пропри те, що хвороба невиліковна, для ослаблення болю застосовуються різні засоби. Для піднімання рівня п'яти і зменшення тиску на область човноподібної кістки використовуються корегуючи підкови. Тварині можна давати антикоагулянти або протизапальні засоби, проводити лазерну та ультразвукову терапію.
Остит, або запалення копитної кістки часто є результатом струсу (пошкодження) кінцівок, проте може бути наслідком ускладнення ламініту або глибоких проколів підошви. Зазвичай уражує обидві передні ноги, і кінь рухається човгаючим ходом. Демінералізацію кістки показує рентгенівський знімок. Правильний вибір підкови може полегшити самопочуття тварини і відвернути негативні наслідки. У цьому випадку також допомагає лазерна та ультразвукова терапія.
Жабка - вада екстер'єру, аномальний кільцевий кістковий наріст, який зустрічається посередині бабки (висока жабка) або довкола путового суглоба (низька жабка), зазвичай є наслідком травми та супроводжується пухлиною. Як наслідок, кінь рухається укороченим кроком і помітно кульгає при різких поворотах. У менш серйозних випадках полегшення наступає під час відпочинку. В разі серйознішого пошкодження кінь може повністю не одужати, хоча деякі тварини продовжують працювати, отримуючи при цьому протизапальні ліки.
Тріщина в стінці копита може з'явитися у будь-якому місці між віночком і нижнім краєм копита. Тріщини можуть виникати внаслідок травм, поганого харчування, пересихання копита (наприклад, в дуже суху погоду), дуже сильного обпилювання рашпілем під час перековування або недбалого утримання. При серйозних тріщинах може розвинутися кульгавість.
Коваль повинен уміти зупинити збільшення тріщини шляхом пропилювання у стінці копита ізолюючих жолобків. Можуть бути застосовані металеві скоби, у разі, якщо тріщина надто глибока, її заповнюють спеціальною в’язкою сумішшю. Оскільки тріщина розкривається під дією ваги на поставлене на землю копито, то можна застосувати підкову із затискачами.
Порожнеча стінок характеризується відшаровуванням стінки копита від підошви і білої лінії. Це може бути результатом удару копита або тиску переднього затискача підкови. Інколи з'являється після ламініту. Утворений отвір слід очистити і заповнити паклею. Коваль повинен підігнати підкову до копита так, аби рух не завдавав йому шкоди.
Кісткові нарости виникають внаслідок окостеніння бічних хрящів копита. Скостенілі хрящі можна нащупати на межі волосяного покриву і бічної частини копита. Зазвичай кісткові нарости з'являються у коней з жорстким ходом. Особливо схильні до них тягові і безпородні коні. У період окостеніння може з'явитися кульгавість, яка інколи не проходить через постійний тиск на стінку копита.
Як правило, у такому випадку потрібний лише короткочасний відпочинок, але якщо кульгавість не минає, коваль повинен ослабити тиск за допомогою корегуючих підков, або підрізування копита зверху.
Наминання виникають у разі поганих умов стійлового утримання (брудна підстилка, нерегулярне чищення копит). Їх легко визначити за запахом гниття стрілки, на якій виступає волога і може сочитися чорний гній. Уражену область стрілки слід розкрити і обробити антисептиком.
Флегмона вінчика - запалення клітковини, розташованої під основою шкіри вінчика, що характеризується кульгавістю кінцівки. Супроводжується появою припухлості на передній і міжкопитній поверхнях, яка нависає у вигляді манжета над краєм копитної стінки. Тварині слід забезпечити спокій, м'яку підстилку, варто зробити новокаїнові блокади з антибіотиками, на уражені місця застосовують спиртові пов'язки до появи гною.
Ревматичне запалення копит - асептичне запалення основи шкіри копита. Захворювання частіше виникає у результаті перенасичення раціону білком (годування свіжою люцерною та іншими бобовими культурами), напування холодною водою розігрітого роботою коня (при виконанні інтенсивної роботи кінь сильно пітніє для запобігання перегріву, тому в кров всмоктується відразу багато води, що збільшує об'єм циркулюючої крові, а стомлене роботою серце не справляється із підвищеним навантаженням, унаслідок чого виникають застої лімфи, де знаходиться багато токсинів - продуктів розпаду молочної кислоти, тому виникають набряки); швидкого охолоджування, важкої роботи на твердому грунті, тривалого транспортування залізничним і водним транспортом. Підвищується температура тіла, з’являється пітливість, частішає дихання, пульс, виникає м'язове тремтіння. Під час руху тварина спирається на частину п'яти копита. При ураженні передніх кінцівок тварина виставляє їх вперед, задніх - передні ноги тримає під собою і опускає голову вниз.
Оглядаючи копита, відзначають сильну хворобливість в області зачепу і підошви, підвищення температури. Згодом розвивається перфорація підошви копитною кісткою і формується так зване «їжакове копито». Хворого коня розковують і ставлять у верстат із рясною сухою підстилкою. З раціону виключають концентровані корми і зменшують вживання води. У першу добу проводять кровопускання до 2-3 л, на 2-3-й день на уражене копито застосовують холодні ванни з проточної води, холодної глини, льоду. Призначають послаблюючі засоби, внутрішньовенно вводять 0,5 %-й розчин новокаїну.
Пододерматит - запалення основи шкіри копита. Буває асептичним, що виникає при наминаннях, непрямому заковуванні копит, при перегонах коней, ударах області підошви, стінки копита, внаслідок тривалого стояння тварин. При попаданні анаеробної інфекції може розвинутися гнійний пододерматит. Кінь при асептичному пододерматиті кульгає, у нього формується скута хода з вигнутою спиною, підвищення місцевої, а інколи і загальної температури, припухлість в області вінчика і м'якиша. При розчищанні можуть відкритися темно-червоні, жовтуваті або фіолетові плями на підошві - це сліди крововиливів. У випадку гнійної форми копито гарячіше, при його дослідженні щипцями спостерігається сильна хворобливість, відшаровування рогової облямівки, підошви, некроз м'якиша, м`якишного хряща. Хворому коню необхідна м'яка підстилка, внутрішньовенно вводять 0,25 %-й розчин новокаїну. У перші дні на область запалення прикладають холод, на 3-4-ту добу - теплові процедури. За наявності рани проводять обробку 10%-м йодоформенним ефіром, розчином фурациліну, ріванолу, на рану накладають пов'язку з різними антисептичними порошками, мазями. При зміні пов'язок застосовують ванни з гіпертонічними розчинами середніх солей із додаванням антисептика.
Гниття стрілки - нашкірна хвороба, яка виражається тим, що з тріщин і борозенок стрілки виділяється брудно-бурий гній. Хвороба може бути спровокована забрудненням, і в такому разі її легко вилікувати. Набагато гіршою є ситуація, коли під виглядом гниття стрілки розвивається її рак. Характерно, що тварини з високими ногами більш схильні до гниття стрілки.
Шановні колеги!
Запрошуємо вас на Міжнародну науково-практичну конференцію «Коняр України», яка відбудеться 8-10 вересня 2011 року в рамках VI конкурсу гуцульської породи коней. Конференція присвячена питанням збереження і використання порід коней вітчизняної селекції та основним проблемам коняра.
Організаторами конференції є Міністерство аграрної політики і продовольства України, Національна академія аграрних наук України, Інститут тваринництва НААН України, Закарпатський інститут агропромислового виробництва, Науково-виробнича асоціація «Племконецентр». У програму конференції входить: нарада з проблем коняра, експерт-виводка коней гуцульської породи, атестація жеребців-виробників, випробування коней по спеціально розробленій системі тестування на нервову рівновагу і працездатність, відвідини провідних племінних господарств з розведення гуцульської породи коней, обговорення результатів роботи.
Конференція проводитиметься на базі санаторію «Квітка Полонини» Свалявського району Закарпатської області.
Додаткова інформація: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
тел.+380631776410; +380678630818; +0994654198