Функції молочної залози корови
У складних процесах секреції та виведення молока бере участь весь організм корови, проте безпосереднім органом, де утворюється, нагромаджується і звідки виводиться молоко, є молочна залоза. У функціональній діяльності молочної залози корів розрізняють три взаємопов’язаних процеси: молокоутворення, нагромадження молока в ємкісній системі вим’я корови і молоковиведення. Усі складні функції цих процесів здійснюються і спрямовуються нейрогормональною системою корови.
Секреція молока
Під молокоутворенням (секрецією молока) розуміють процес, який розпочинається синтезом молока в клітинах молочних залоз і закінчується його виділенням із клітин у ємкісну систему вимені. Як стверджують дослідники, кожна залозиста клітина молочної альвеоли, а не спеціальні клітини, окремо синтезують жир, лактозу, казеїн та інші речовини молока. Такі речовини, як глобулін, мінеральні солі, вітаміни, що вже містяться у крові, проникають через мембрани альвеол в їхню порожнину і стають складовими молока. Інші речовини, в основному амінокислоти, оцтова кислота й глюкоза, засвоюються залозистими клітинами із крові, що прибуває, і перетворюються на молочний жир, казеїн, лактозу. Жир у молоці знаходиться у вигляді дрібних кульок, оточених білковою оболонкою. Секреція молока у вимені корови, за твердженням деяких дослідників, відбувається рівномірно впродовж 9–12 год. після доїння. Інші вважають, що швидкість утворення молока в перші години після доїння більша, ніж у наступні. Для підтримки високого рівня секреторної діяльності молочної залози важливе значення має раціональний режим годівлі, доїння, відпочинку тварин і щоденне його дотримання. Спокійна обстановка в стаді й організація відпочинку корів за певним режимом сприяють секреції молока, що особливо важливо за умов безприв’язного утримання.
Нагромадження молока у вим’ї
Молоко, що утворилося після доїння, спочатку заповнює порожнини альвеол та дрібних проток молочної залози, після чого переходить у великі протоки, канали і цистерни вим’я. Причому цей перехід у проміжках між доїннями здійснюється не поступово, а ритмічно. При частковому заповненні ємкісної системи вим’я молоком барорецептори, які містяться у ньому, передають сигнали до центральної нервової системи і тонус м’язових волокон альвеол, проток і цистерн знижується, забезпечуючи збільшення об’єму. Цим попереджається швидке підвищення тиску молока всередині вим’я, тому подальша секреція молока триває досить рівномірно. Проте на певному рівні наповнення вим’я молоком може початися суто фізичне розтягування молочної залози. При цьому в ній різко підвищується тиск молока, стискаються дрібні кровоносні судини і лімфатичні порожнини, по яких відбувається постачання вим’я поживними речовинами, а в результаті - знижується секреція молока.
Отже, місткість вимені корови визначає її індивідуальну особливість нагромаджувати до доїння певний об’єм молока без пригнічення процесу секреції. Місткість вим’я не залишається однаковою впродовж лактації: у перший місяць після отелення вона дещо збільшується, до п’ятого-сьомого місяця лактації залишається постійною, потім зі зменшенням добових надоїв скорочується. Молочна залоза корови має здатність певною мірою регулювати місткість своїх порожнин згідно з рівнем продуктивності. Це дуже важливе для операції доїння положення ще недостатньо розвинуте й обгрунтоване зоотехнічною наукою.
Молоковиведення
Перед початком доїння корова сприймає звичні для неї та пов’язані з операцією доїння зорові, слухові, механічні й інші подразнення, які нервовими шляхами передаються до кори головного мозку. Подразниками виступають шум працюючого апарата, підхід доярок, підмивання й масаж вим’я, здоювання перших цівок молока тощо. У відповідь на ці сигнали задня частка гіпофіза виділяє у кров гормон молоковіддачі - окситоцин. Найбільша доза гормону з потоком крові потрапляє у вим’я і впливає на м’язову тканину альвеол та проток. Під впливом окситоцину вони різко скорочуються і виштовхують молоко в молочні канали, ходи, цистерну. Перед доїнням і під час нього під дією гормонів та імпульсів нервових волокон розширяються молочні канали вим’я і послаблюється м’язова напруга сфінктера дійки. Тиск молока в цистернах різко зростає. У результаті цього значно полегшується видоювання корови апаратом чи руками. Описаний процес віддавання молока називають рефлексом молоковіддачі. Ряд дослідників вважають, що окситоцин має вирішальне значення у рефлексі молоковіддачі. Було визначено, що він перебігає у дві фази.
Перша фаза здійснюється після впливу на рецептори дійок вим’я корови. При цьому подразнення по еферентних нервах проходять до спинного мозку, потім, поширюючись уверх по його стовбуру, досягає ділянки супраоптичних ядер гіпоталамусу і кори великих півкуль. Таким чином, перша фаза рефлексу молоковіддачі є суто нервовою і пов’язана з прямим впливом еферентних нервів на гладку мускулатуру проток цистерни і дійок вим’я.Друга фаза рефлексу молоковіддачі, як зазначалося вище, здійснюється внаслідок впливу окситоцину на міоепітелій альвеол, який, скорочуючись, виштовхує з альвеол утворене молоко. Необхідно пам’ятати, що на процес скорочення міоепітелію альвеол можуть впливати еферентні нерви. Так, ацетилхолін викликає ефект, аналогічний дії окситоцину. Тривалість латентного періоду другої фази рефлексу молоковіддачі в середньому становить 35–40 с. Таким чином, ця фаза рефлексу молоковіддачі має нейрогормональний характер. Дія окситоцину триває одночасно в усіх частках вимені кілька хвилин, оскільки в крові він швидко руйнується. Як правило, через 3–4 хв. його вплив на міоепітелій альвеол починає слабшати, що важливо враховувати в практиці доїння. Для швидкого і повного видоювання після проведення підготовчих операцій (здоювання перших цівок молока, підмивання, витирання, масаж вим’я) та припуску молока коровою необхідно негайно розпочинати доїння. Перерва між припуском і доїнням, а також повільний темп доїння призводить до неповного видоювання, оскільки дія окситоцину слабшає раніше, ніж все молоко буде видалене з вим’я.
Основні правила при автоматизованому доїнні
Доїння - це складна технологічна операція, основна мета якої не тільки в тому, щоб швидко, повною мірою, без шкоди для здоров’я корови та з найменшими витратами праці добути молоко, яке утворилося у вим’ї, а й створити добрі умови для подальшої секреції, сприяти збільшенню продуктивності тварини та відповідати вимогам ISO 5707:1996. Корів доять постійно у визначений згідно з розпорядком дня час. Порушення його призводить до гальмування рефлексу молоковіддачі. Необхідно зауважити, що доїльним апаратом молоко з вимені одержують завжди в одному постійному режимі незалежно від інтенсивності потоку молока, яке видоюється, продуктивності та індивідуальних особливостей корів. Тільки за умови якісної підготовки корови та її вим’я до доїння, яке виконують уручну, а також при своєчасному знятті апарата по завершенню видоювання досягають необхідної ефективності машинного доїння.
При поганій переддоїльній стимуляції молоковіддачі (неякісній підготовці корови), несвоєчасному підключенні доїльного апарата до вим’я та несвоєчасному його відключенні й знятті в корів недостатньо проявляється рефлекс молоковіддачі, знижується інтенсивність видоювання, підвищується сприйнятливість молочної залози до маститу та зменшується молочна продуктивність. Незалежно від способу доїння і типу доїльної установки, правила та операції машинного доїння для кожної корови залишаються незмінними і зберігають своє значення. Роботу розпочинають із виконання шести підготовчих операцій у їх безперервній послідовності: перехід оператора до наступної корови; здоювання з кожної дійки на контрольну пластинку (сітку) перших (2–3) цівок молока (5–6 с); обмивання вим’я теплою (40–45 °C) водою (10–15 с); витирання його серветкою (рушником) (6–8 с); масаж вим’я; одягання доїльних стаканів на дійки вим’я. За цим настає процес безпосереднього видоювання корови апаратом.
Заключні операції: перехід оператора до корови; заключний масаж вимені; машинне додоювання; відключення й знімання доїльних стаканів з дійок вим’я; контроль його стану; оброблення дійок антисептичною емульсією; зливання молока. При видоюванні однієї з корів (основна операція) в оператора з’являється час для виконання підготовчих та заключних операцій для інших тварин.
Підготовчі операції
Правильна підготовка корови до машинного доїння необхідна не лише для повного молоковиведення, але й для роздоювання корів. Оператор повинен підходити до кожної наступної корови і здоювати руками з кожної дійки по 2–3 перші цівки молока в спеціальний кухоль з чорним дном (на контрольну пластину). Здоювання перших цівок дає можливість виявити хворих на мастит корів, сприяє кращому молоковиведенню та зберігає якість молока, тому що перші його порції відрізняються від інших великим бактеріальним обсіменінням. Потім підмити вим’я чистою водою температурою 40–45 °C, маючи напоготові працюючий апарат, вим’я витирають спеціальною серветкою або сухим чистим рушником. Одночасно з витиранням вим’я масажують. Щоденний підготовчий масаж вим’я, особливо малопродуктивних корів, сприяє підвищенню надоїв на 10–14%. Після підмивання і витирання вим’я у більшості корів з’являються ознаки початку рефлексу молоковіддачі: набрякання вим’я, порозовіння дійок, підвищення їхньої пружності. Якщо рефлекс молоковіддачі ще не настав, то знову швидко проводять легкий масаж вим’я, захоплюючи пальцями рук окремі його частки і погладжуючи їх вниз у напрямку дійок. Закінчивши підготовку корови до доїння і переконавшись, що вона припустила молоко, оператор одягає доїльні стакани на дійки вим’я. Тривалість підготовчих операцій не повинна перевищувати 1 хв. Підключення апарата до припускання коровою молока, а також велика перерва між закінченням підготовки до доїння та одяганням доїльних стаканів є грубим порушенням правил машинного доїння. Якщо оператор допускає двохвилинну перерву між закінченням витирання вим’я та одяганням доїльних стаканів на дійки, то кількість молока, видоєного машиною, знижується на 9–10%, а інтенсивність його видоювання - на 20%.
Готувати корову до доїння, тобто виконувати вручну шість підготовчих операцій необхідно послідовно, витрачуючи не більш ніж 50–60 с. Тільки переконавшись, що доїльні стакани стійко зафіксовані і розпочалося витікання молока широким струменем, оператор починає готувати до доїння наступну корову або відключає апарат від вже видоєної.
Видоювання корови апаратом
Під впливом зовнішніх переддоїльних подразнень і відповідних доцентрових імпульсів нервової системи задня частка гіпофізу виділяє у кров гормон окситоцин, який сприяє швидкому звільненню вимені від молока. Підмивання вим’я задовго до доїння, що часто практикують у роботі з кількома апаратами, перерви в процесі доїння за інших обставин можуть спричинити втрати молока і особливо молочного жиру.
Численні дослідники відмічають, що склад молока в окремих порціях, одержаних у процесі видоювання корови, неоднаковий, особливо за вмістом жиру. У перших порціях міститься мінімальна кількість жиру (1,31–2,15%), а в останніх його вміст істотно зростає (6,21–7,39%).Тривалість та інтенсивність видоювання корів суттєво пов’язані з величиною разового надою. Зі збільшенням надоїв зростає тривалість й інтенсивність видоювання. Так, коефіцієнт кореляції між разовим надоєм і тривалістю видоювання становить г = +0,659, а з інтенсивністю видоювання г = +0,503. Для однократного видоювання корови апаратом витрачають 3–6 хв.
На тривалість та інтенсивність видоювання впливають також індивідуальні особливості тварини, якість підготовки її до доїння, конструкція доїльного апарата та інші фактори (див. табл.). У деяких корів тривалість видоювання кожної частки вим’я може досить суттєво відрізнятися. Тому, спостерігаючи за молоковиведенням, оператор машинного доїння не повинен допускати тривалого холостого доїння на частках вим’я, які швидко видоюються. Це здійснюють за рахунок своєчасного машинного додоювання інших часток вим’я. Дуже важливо, щоб оператор, працюючи одночасно з двома або більшою кількістю апаратів, систематично спостерігав за характером видоювання. Значно цьому допомагає використання прозорих оглядових конусів у доїльних стаканах та прозорих молочних шлангів.
Заключні операції
По закінченню молоковиведення дуже важливо своєчасно провести заключні операції, тобто вчасно підійти до корови, якщо потрібно здійснити машинне додоювання, відключити вакуум і зняти доїльні стакани з дійок вим’я. На ці операції витрачається від 40 до 55 с для кожної корови. Перетримка апаратів може викликати больові відчуття в корови, подальше зниження надоїв і захворювання маститом. У результаті холостого доїння (перетримки апаратів) в корови виробляються гальмівні рефлекси на доїння.
Надалі такі тварини під час доїння непокояться і неповністю віддають молоко. Слизова оболонка каналу дійки і молочної цистерни - ніжна тканина з густою сіткою кровоносних судин. Якщо апарати не відключені після припинення витікання молока, вакуум у піддійковому просторі доїльного стакана підвищується і проникає через сфінктер дійки по її каналу в молочну цистерну, впливаючи на слизові оболонки. Під дією вакууму значно витягуються дійки, в результаті чого можуть розриватися дрібні кровоносні капіляри і виникати запальні процеси молочної залози зі всіма негативними наслідками.
Перетримка доїльних стаканів на дійках вим’я після припинення молоковиведення впродовж 2–3 хв. зумовлює зниження молочної продуктивності корів на 5–7%, середньої інтенсивності видоювання - на 12–15% і збільшує тривалість доїння на 6–8%, а також призводить до виникнення субклінічних маститів особливо у тих частках вим’я, які найшвидше видоюються.
Істотний недолік сучасних доїльних машин - їхня неспроможність повною мірою видоювати з вим’я молоко. Тому досить часто в кінці видоювання виконують операцію машинне додоювання. При цьому, не знімаючи доїльних стаканів, оператор лівою рукою за колектор періодично, в такт пульсації, відтягує доїльні стакани донизу і дещо вперед. Правою рукою промацує, злегка масажуючи, частки вим’я. Величина машинного додоювання в середньому становить 100–150 г молока, а в деяких корів сягає 400–500 і більше грамів. Після зняття доїльного апарата з вим’я оператор за потреби перевіряє в окремих корів повноту видоювання промацуванням кожної частки вим’я і обробляє дійки антисептичною емульсією. Про корів, у яких на вимені виявлені затверділості, пухлини, повідомляють ветеринарному працівникові.
Необхідно пам’ятати, що повністю видалити молоко, яке утворилося у вим’ї, звичайними методами не можна. Навіть після найретельнішого видоювання корови руками у вим’ї залишається 15–20% молока від всієї нагромадженої кількості. Це так зване залишкове молоко, яке можна видоїти тільки після внутрішньом’язової ін’єкції корові окситоцину. Роль і значення залишкового молока ще остаточно не визначені.
Нині освоєне виробництво маніпуляторів машинного доїння (наприклад МДФ-1), які виконують весь комплекс заключних операцій в автоматичному режимі, включаючи машинне додоювання, відключення, зняття апаратів з вимені й відведення їх убік. Такі пристрої застосовують в Україні поки що тільки на установках, призначених для доїння корів у доїльних залах, а за кордоном і на лінійних доїльних установках.
У результаті недостатньої переддоїльної підготовки корів до доїння і при несвоєчасному підключенні апаратів молочна продуктивність тварин знижується відповідно на 11,9 та 9,5%, а інтенсивність молоковиведення - на 20,2 та 19,9%. Дуже шкідливо на здоров’я тварин впливає так зване «холосте доїння». Це порушення призводить не тільки до зниження продуктивності тварин, а й до захворювань їх на мастит (до 31,8%). Застосування на фермах автоматичного відключення доїльних апаратів по закінченню видоювання дає можливість суттєво поліпшити дотримання науково обгрунтованих правил доїння корів.
