Василь КОСТЕНКО,
Методи розведення
Племінну роботу в племінних і товарних господарствах розрізняють за методами розведення, прийомами добору і підбору тварин. Провідним методом розведення тварин в усіх племінних господарствах є чистопородне із застосуванням розведення за лініями і родинами. У деяких випадках для поліпшення породи застосовують ввідне, а при виведенні нової породи — відтворне схрещування. Підбір тварин у племінних господарствах проводять з eрахуванням походження, індивідуальних якостей спаровуваних тварин і якості приплоду, одержаного від них. При цьому застосовують індивідуальний однорідний або різнорідний добір. При створенні нових порід, ліній, родин використовують помірне і віддалене споріднене парування тварин.
На товарних фермах застосовують як чистопородне розведення, так і різні види схрещування. На фермах, де розводять перехідні та примітивні породи і помісей, в основному застосовують промислове і перемінне схрещування. При цьому використовують гетерогенний підбір маток до плідників. Для більш цінних маток плідників підбирають індивідуально. Споріднене розведення на товарних фермах не допускається.
Ремонт стада
Система ремонту стада за категоріями господарств ідентична. Племінні заводи і племінні господарства забезпечують ремонт стада за рахунок власного відтворення; племінні ферми поповнюють стада завезенням із племінних заводів і племінних господарств та за рахунок власного відтворення, а промислові репродуктори забезпечуються ремонтним молодняком із племінних ферм і вирощують його у власних господарствах. Таким чином, створена ступенева система відтворення і реалізації ремонтного (племінного) молодняку, яка дозволяє удосконалювати породи, що розводять, й активно впливати на підвищення продуктивних якостей товарної частини стада.
Спеціалізація порід
У молочному скотарстві, за умов сучасної технології, тварини повинні характеризуватися вищими фізіологічними і продуктивними показниками, ніж при традиційній. Практика показала, що на високомеханізованих фермах найбільший економічний ефект одержують при використанні спеціалізованих молочних порід.
Якщо на таких фермах утримують худобу комбінованого напряму продуктивності (симентальську, швіцьку, лебединську, буру карпатську), то з ними ведуть селекцію на створення виробничого типу тварин, які відрізняються високою молочністю, інтенсивністю доїння та високою оплатою корму.
Система селекції передбачає комплектування господарств із промисловою технологією виробництва молока ремонтним молодняком зі спеціалізованих ферм (господарств) з вирощування первісток, де його вирощують за умов, близьких до умов механізованих молочних ферм. Телиць осіменяють у 14-18-місячному віці з масою тіла 360-380 кг. Високомеханізовані ферми необхідно комплектувати первістками, оціненими за придатністю до використання за умов промислової технології, або нетелями 6-7-місячної тільності з наступною їхньою оцінкою за індивідуальними якостями. Перевіряти і відбирати первісток необхідно на селекційних фермах або в контрольних корівниках, де система виробничої експлуатації така ж, як і на високомеханізованих фермах.
Оцінка і добір первісток
Основні ознаки добору — молочна продуктивність (величина надою, вміст жиру і білка в молоці), придатність до машинного доїння, відтворна здатність, стійкість проти захворювання (мастити, лейкоз, туберкульоз), типовість будови тіла і міцність конституції.
Первісток вважають придатними для постановки на такі ферми, якщо їхній надій становить не менш ніж 85% від середнього по стаду, інтенсивність молоковиведення — 1,2-1,3 кг/хв., тривалість доїння до 6 хв. при дворазовому доїнні, індекс рівномірності розвитку вим’я не менше 40-42%, тобто з індексом технологічності 41 бал і більше, а вміст жиру і білка в молоці на рівні стандарту породи.
Таким чином, важливою рисою племінної роботи на високомеханізованих фермах є оцінка і відбір первісток за власною продуктивністю. На таких фермах застосовують лінійно-груповий підбір із ротацією ліній. У ротаційній зміні використовують не менше п’яти ліній плідників з тим, щоб не допустити споріднених парувань.
Великомасштабна селекція — основа
сучасного поліпшення молочної худоби
Великомасштабна селекція — це система племінної роботи, яка спрямована на інтенсивне генетичне поліпшення масивів худоби у масштабах області, зони, країни або по породі в межах усього її ареалу, ув’язує в єдине ціле діяльність господарств усіх категорій, побудована на досягненнях популяційної генетики і базується на інтенсивному використанні бугаїв-поліпшувачів при цілеспрямованому управлінні селекційним процесом за допомогою комп’ютерних технологій.
Теоретичною основою великомасштабної селекції є популяційна генетика яка вивчає закономірності зміни спадкової структури великих груп організмів, об’єднаних деякою генетичною спільністю і специфікою умов існування, а організаційно-технічною — штучне осіменіння маток глибоко замороженою спермою бугаїв-поліпшувачів (трансплантація ембріонів) та селекційно-генетичний аналіз популяції.
Для матеріального забезпечення великомасштабної селекції необхідно провести заходи щодо інтенсифікації молочного скотарства і перебудови організаційних форм племінної справи: створити спеціалізовані господарства з виробництва молока і вирощування нетелей, розширити сітку племінних заводів і господарств для повного забезпечення племпідприємств високоцінними плідниками, організувати елевери для вирощування і перевірки бугаїв за якістю потомства та банки глибокозамороженої сперми кращих плідників, завершити реорганізацію малих племпідприємств, розробити і запровадити програми інтенсивного використання бугаїв-поліпшувачів і племінних ресурсів світового генофонду, забезпечити функціонування селекційних центрів по провідних породах худоби. Процес передавання генетичної інформації від батьків до їхнього потомства в популяції відбувається чотирма шляхами: від батьків до синів, від батьків до дочок, від матерів до синів і від матерів до дочок. Інтенсивність відбору кожної категорії племінних тварин неоднакова: для батьків бугаїв вона становить 3-5%, батьків корів — 10-15, матерів бугаїв — 3-10 і матерів корів — 60-90%. Оскільки інтенсивність відбору і використання кожної категорії племінних тварин різна, то й генетичний вклад у результат селекції також неоднаковий: батьки бугаїв — 41%, матері бугаїв — 33, батьки корів — 19 та матері корів — 7%. Таким чином, основним джерелом генетичного поліпшення популяції є добір та інтенсивне використання бугаїв-плідників.У системі великомасштабної селекції добору матерів бугаїв-плідників надається особливе значення. Початковим етапом організації селекції матерів бугаїв є виділення серед найбільш продуктивної частини породи чистопородних матерів майбутніх бугаїв-плідників. До них ставлять на кожному етапі селекції максимально високі вимоги: надій за лактацію не менш ніж 7000 кг, форма вим’я — ванно- і чашоподібна, індекс вим’я не менш ніж 43%, середня інтенсивність молоковиведення не менш ніж 1,8 кг/хв., міжотельний період не більш ніж 13 міс., стійкість проти захворювань. Практика показує, що чим більше ознак враховується в селекційному процесі, тим менша швидкість поліпшення кожної з них: при врахуванні однієї ознаки відносна ефективність селекції сягає 100%, двох — 71, трьох — 58, чотирьох — 50, п’яти — 45%. Тому вирішального значення надають одній-двом основним ознакам, а решту контролюють за мінімальним пороговим значенням. Для одержання одного перевірюваного бичка необхідно мати 11-12 потенціальних матерів.
На наступному етапі проводять генетичний аналіз окремих стад і популяцій в цілому. Потім встановлюють інтенсивність селекції корів за молочною продуктивністю, яка залежить від максимальної кількості телиць, введених в основне стадо.
При розробці програми великомасштабної селекції враховують кількість доз сперми, необхідної для одержання однієї ефективної дочки, кількість доз сперми, закладеної на тривале зберігання від одного плідника, вік першого отелення корів, тривалість міжотельного періоду (оптимальний до 13 міс.), тривалість генераційного інтервалу (період зміни поколінь). У сучасних програмах великомасштабної селекції важливе значення надають чисельності активної частини породи, під якою розуміють кількість підконтрольних чистопородних корів, яких осіменяють спермою спеціально відібраних плідників. Оптимальним поголів’ям активної частини породи можна вважати 100 тис. корів.
У групу батьків відбирають найбільш цінних у племінному відношенні плідників. На різних етапах вони проходять оцінку і відбір за походженням, власною продуктивністю і якістю потомства. Практика свідчить, що нині вибраковують за ростом і розвитком 10-15%, статевою активністю і якістю сперми — 20-25, запліднювальною здатністю сперми — 10-15% бугайців. За якістю потомства, як правило, відбирають одного з 4-5 бугаїв, поставлених на випробування.
Загальноприйнятим методом для оцінки племінних якостей бугаїв є метод порівняння продуктивності дочок з ровесницями. У практику скотарства запроваджують і метод оцінки ВLUР, в основу якого закладена модель визначення стандартизованих корів коригуванням їх на фактори, котрі здатні вплинути на оцінку племінної цінності їхнього батька. Серед бугаїв-поліпшувачів виділяють бугаїв-лідерів для одержання від них ремонтних бугайців наступної генерації.
Для визначення генетичного прогресу в популяціях на всіх етапах відбору розраховують селекційний диференціал для кожної із категорій племінної худоби, а також інтервал між поколіннями.
За умов великомасштабної селекції застосовують груповий підбір. Поглиблену племінну роботу в племзаводах спрямовують на окремі високоцінні групи худоби: на матерів ремонтних бугаїв-плідників; високопродуктивних корів, які з різних причин не потрапили до групи матерів і тварин кращих родин. У цих групах проводять ретельний добір тварин і застосовують індивідуальний підбір. У товарних стадах лінійно-груповий підбір є єдиною формою підбору.
Для кожної області, зони, регіону, породи розробляють програми великомасштабної селекції. Тому при такій схемі важливе значення має міжобласний (міжзональний) обмін спермою кращих плідників з переходом на використання тільки бугаїв-поліпшувачів з урахуванням меж реалізації їхнього генотипу. Для реалізації добору на великих масивах і контролю за інбридингом використовуються автоматизовані системи підбору за допомогою ЕОМ. Реалізація усіх ланок великомасштабної селекції дає можливість підвищити вдосконалення порід у великих регіонах.
Правильна оцінка
Ефективність селекції в скотарстві значною мірою залежить від правильної оцінки (бонітування) тварин. Бонітування — це оцінка племінних, продуктивних та екстер’єрних якостей тварин за комплексом ознак, на підставі якої встановлюють призначення кожної тварини, якість стада в цілому, організовують добір і підбір тварин, їхнє відтворення, тобто здійснюють селекцію впродовж року і розробляють її тактику на наступний рік, а також стратегію на найближчу перспективу.
У молочному і молочно-м’ясному скотарстві тварин оцінюють цілий рік: бугаїв-плідників — по етапах випробування за власною продуктивністю та якістю потомства, у віці 18 місяців та у 2-5 років на дату народження; корів — упродовж і після закінчення чергової лактації, а корів-первісток з незакінченою лактацією — за прогнозом молочної продуктивності; молодняк — у 6-, 12-, 18-, 24-місячному віці.Бонітування худоби здійснюють селекціонери господарств, спеціалісти племоб’єднань, наукові працівники, експерт-бонітери на підставі даних первинного зоотехнічного і племінного обліку та детального огляду тварин. Бонітування проводять щорічно. Тварин бонітують згідно зі спеціальними інструкціями Міністерства аграрної політики і продовольства України, в яких визначено порядок проведення бонітування та стандартні вимоги за кожною ознакою, яку оцінюють.
За результатами бонітування впродовж року встановлюють призначення кожної тварини з урахуванням її індивідуальних властивостей, значення стада та потреби. При цьому тварин розділяють на такі групи: селекційне ядро — корови, від яких планують одержувати ремонтний молодняк, у племінних господарствах серед цієї групи корів визначають кращих за походженням, типом і власною продуктивністю для одержання ремонтних бугайців; корови виробничої групи; корови, що підлягають вибракуванню і виранжируванню; ремонтні телиці; бугайці й телиці на продаж; бугайці й телиці для відгодівлі.
На основі матеріалів бонітування розробляють тактику роботи на наступний рік, складають план добору, в якому передбачають поліпшення племінних і продуктивних якостей, план вирощування ремонтного молодняку, годівлі тварин та розробляють стратегію селекції.
