В. І. ХАЛАК,
У свинарстві основними ознаками відбору є відгодівельні і м’ясні якості. Результати досліджень свідчать, що ефективними способами оцінки молодняку свиней за відгодівельними та м’ясними якостями є використання комплексного індексу відгодівельних і м’ясних якостей (Ів) та індексу А. Сазера, Х. Фредіна (І.). Підтвердженням цьому є наявність тісних коефіцієнтів кореляційних зв’язків між ознаками та зазначеними оціночними індексами (r= –0,895 — +0,837). До категорії «покращувачі» належать кнури-плідники, у яких потомки мають комплексний індекс відгодівельних і м’ясних якостей 175,36–193,06, індекс А. Сазера, Х. Фредіна — 0,144–3,273 бала (відгодівельні якості), 2,781–0,003 бала (м’ясні якості).
Дослідження показників відгодівельних і м’ясних якостей молодняку свиней різних порід, типів та ліній різного еколого-генетичного походження, пошук ефективних методів оцінки зазначених груп ознак та їх використання у селекційно-племінній роботі є актуальними і визначають вектор подальшої роботи як науковців, так спеціалістів агроформувань.
Мета роботи — дослідити показники відгодівельних та м’ясних якостей молодняку свиней великої білої породи різних генеалогічних ліній, провести оцінку зазначених груп ознак на основі використання комплексного індексу відгодівельних і м’ясних якостей та індексу А. Сазера, Х. Фредіна, розрахувати рівень кореляційних зв’язків між основними селекційними ознаками.
Матеріал і методика досліджень
Експериментальну частину досліджень проведено в умовах племінного заводу з розведення свиней великої білої породи ТОВ «Агро-Еліта» Нікопольського району Дніпропетровської області. Об’єктом досліджень був молодняк свиней великої білої породи генеалогічних ліній Ману, Чингіз, Сніжок та Славутич.
Оцінку молодняку свиней за відгодівельними і м’ясними якостями проводили з урахуванням абсолютних та інтегрованих показників, а саме: середньодобовий приріст живої маси за період відгодівлі становив від 30 до 100 кг, вік досягнення живої маси — 100 кг, довжина охолодженої туші, товщина шпику на рівні 6–7 грудних хребців, площа «м’язового вічка», маса задньої третини охолодженої півтуші. Облік витрат кормів враховували у середньому по станку і після закінчення відгодівлі перераховували на 1 кг приросту за обліковий період у кормових одиницях.
Комплексний індекс відгодівельних і м’ясних якостей (2) та індекс А. Сазера, Х. Фредіна (3) розраховували за наступними оціночними індексами:
де: Ів — комплексний індекс відгодівельних і м’ясних якостей,
К — середньодобовий приріст, кг;
L — товщина шпику на рівні 6–7 грудних хребців, мм;
242; 4,13 — постійні коефіцієнти,
де: І — індекс А. Сазера, Х. Фредіна,
∆G1 — швидкість росту у відхиленнях від середньої;
∆F1 — товщина шпику у відхиленнях від середньої;
σg — фенотипове стандартне відхилення швидкості росту;
σF — фенотипове стандартне відхилення товщини шпику.
Результати досліджень
Установлено, що молодняк свиней великої білої породи (n=65) за віком досягнення живої маси 100 кг, товщиною шпику на рівні 6–7 грудного хребця та довжиною охолодженої туші переважали мінімальні вимоги класу «еліта» для тварин першої групи порід на 5,8 днів, 4,8 мм та 3,4 см відповідно (табл. 1).
Показники «витрати корму на 1 кг приросту живої маси», площа «м’язового вічка», маса задньої третини охолодженої півтуші дорівнювали 4,00±0,018 кормових одиниць, 35,19±0,497 см², 10,4±0,11 кг.
Таблиця 1. Відгодівельні та м’ясні якості молодняку великої
білої породи піддослідної групи
Аналіз результатів досліджень відгодівельних та м’ясних якостей молодняку свиней різних генеалогічних ліній показав, що тварини лінії Славутич переважали ровесників інших генотипів за середньодобовим приростом живої маси на 52,3 (td=3,98; Р>0,999) — 15,9 г (td=1,59; Р<0,90), віком досягнення живої маси 100 кг — на 7,1 (td=3,51; Р>0,99) — 3,2 днів (td=1,98; Р>0,90), витратами корму на 1 кг приросту живої маси — на 0,22 (td=4,38; Р>0,999) — 0,06 корм. од. (td=1,71; Р>0,90), товщиною шпику на рівні 6–7 грудного хребця — на 4,6 (td=7,67; Р>0,999) — 1,3 мм (td=2,03; Р>0,95), площею «м’язового вічка» — на 4,1 (td=2,80; Р>0,99) — 0,9 см² (td=1,28; Р<0,90) (табл. 2).
Таблиця 2. Відгодівельні та м’ясні якості молодняку
великої білої породи різних генеалогічних ліній
Більшою довжиною охолодженої туші (на 2,8; td=3,25; Р>0,99) — 0,1 см (td=0,09; Р<0,90) та масою задньої третини охолодженої півтуші (на 0,6 (td=2,16; Р>0,95) — 0,3 кг (td=0,94; Р<0,90) характеризувався молодняк свиней ліній Сніжка та Ману.
З урахуванням класу розподілу за комплексним індексом відгодівельних і м’ясних якостей установлено, що молодняк свиней класу М+, порівняно з ровесниками класу М0 та М– характеризувався більшими показниками середньодобових приростів живої маси (на 23,8 (td=3,56; Р>0,999) — 77,8 г (td=9,58; Р>0,999) та меншими витратами корму на 1 кг приросту живої маси (на 0,07 (td=3,55; Р>0,999) — 0,31 (td=9,62; Р>0,999) (табл. 3). Різниця за віком досягнення живої маси 100 кг становила 3,6 (td=2,81; Р>0,99) — 10,2 днів (td=7,84; Р>0,999).
Таблиця 3. Відгодівельні та м’ясні якості молодняку великої
білої породи різних класів розподілу за комплексним індексом
відгодівельних і м’ясних якостей, (
±0,67σ)
±0,67σ)
Тварини, у яких комплексний індекс відгодівельних і м’ясних якостей коливався у межах від 175,36 до 193,06 бала (молодняк свиней класу М+), мали меншу товщину шпику на рівні 6–7 хребця (на 2,6 (td=4,48; Р>0,999) — 5,9 мм (td=11,8; Р>0,999), більшу площу «м’язового вічка» (на 0,8 (td=1,02; Р<0,90) — 4,8 см² (td=4,74; Р>0,999) та масу задньої третини охолодженої півтуші (на 0,2 (td=0,82; Р<0,90) — 1,0 кг (td=4,54; Р>0,999). За довжиною охолодженої туші молодняк свиней різних класів розподілу за комплексним індексом відгодівельних і м’ясних якостей належали до класу «еліта», а максимальний показник виявлено у тварин класу М0–97,2±0,48 см.
Результати оцінки молодняку свиней за відгодівельними та м’ясними якостями з використанням індексу А. Сазера, Х. Фредіна наведено у таблиці 4. Встановлено, що тварини з позитивним значенням індексу, порівняно з ровесниками протилежної групи, характеризуються вищими показниками середньодобових приростів живої маси за період відгодівлі від 30 до 100 кг (на 21,9 г (td=2,35; Р>0,95), меншим періодом відгодівлі (на 4,9 днів (td=3,76; Р>0,999) та витратами корму на 1 кг приросту живої маси (на 0,08 корм.од (td=2,22; Р>0,95). Протилежну закономірність установлено за м’ясними якостями. Так, різниця на користь тварин із негативним значенням індексу А. Сазера, Х. Фредіна за довжиною охолодженої туші сягала 1,2 см (td=1,79; Р>0,90), товщиною шпику на рівні 6–7 грудного хребця — 2,0 мм (td=3,17; Р>0,99), площею «м’язового вічка» — 1,6 см² (td=1,56; Р<0,90), масою задньої третини охолодженої півтуші — 0,2 кг (td=0,91; Р<0,90).Встановлено, що кількість достовірних зв’язків між ознаками відгодівельних і м’ясних якостей молодняку свиней та оціночними індексами становить 100,0 (комплексний індекс відгодівельних і м’ясних якостей) та 71,4% (індекс А. Сазера, Х. Фредіна) (табл. 4).
Таблиця 4. Відгодівельні та м’ясні якості молодняку
великої білої породи різних класів розподілу
за індексом А. Сазера, Х. Фредіна
Кількість достовірних зв’язків з імовірністю з Р>0,99 та Р>0,999 становить 14,28 та 71,42%. Зазначене свідчить про ефективність використання комплексного індексу відгодівельних і м’ясних якостей та індексу А. Сазера, Х. Фредіна для оцінки молодняку свиней за відгодівельними і м’ясними якостями.
Висновки
1. Молодняк свиней великої білої породи характеризується високими показниками відгодівельних та м’ясних якостей. За результатами досліджень встановлено, що максимальні показники зазначених груп ознак виявлено у тварин генеалогічної лінії Славутич.
2. Ефективними способами оцінки молодняку свиней за відгодівельними та м’ясними якостями є використання оціночних індексів (r= –0,895 — +0,837). Відбір високопродуктивних тварин за відгодівельними якостями проводити за умови, що комплексний індекс відгодівельних і м’ясних якостей коливається у межах від 175,36 до 193,06, індекс А. Сазера, Х. Фредіна — від 0,144 до 3,273 бала.
3. Молодняк свиней класу М+, за комплексним індексом відгодівельних і м’ясних якостей та тварини, у яких індекс А. Сазера, Х. Фредіна має від’ємне значення і коливається у межах від –2,781 до –0,003 бала, характеризується вищими показниками м’ясних якостей.
