В. ХАЛАК,
За результатами досліджень Мороза О. (1999), Сусола Р. (2004), Гребеника Г. (2005), Гришиної Л., Акневського Ю. (2008), Церенюка О. (2011), Халака В. (2007, 2014), Акімова О. (2012) встановлено, що використання кнурів-плідників великої білої породи та інших генотипів зарубіжної походження сприяє підвищенню багатоплідності свиноматок української селекції на 4,85–6,00%, великоплідності — на 4,83–13,63%, молочності — на 6,7–22,78%, маси гнізда на час відлучення у 60-денному віці — на 7,88–10,02%, збільшенню середньодобових приростів молодняку свиней на відгодівлі на 42,5–76,0 г, довжини туші — на 3,4–3,6 см, площі «м’язового вічка» — на 7,8–6,7 см2, виходу м’яса в туші — на 1,46–3,95%.
Актуальним у галузі свинарства залишається питання дослідження поєднувальної здатності тварин різних генеалогічних структур породи та пошук біологічних маркерів і зоотехнічних методів раннього прогнозування відгодівельних та м’ясних якостей.
Дослідження поєднувальної здатності тварин
різних генеалогічних структур породи
Науково-виробничі дослідження проведено в умовах племінного репродуктора з розведення свиней великої білої породи ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» Новомосковського району Дніпропетровської області, лабораторії тваринництва ДУ Інститут зернових культур НААН України та науково-дослідному центрі біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету.
Об’єктом досліджень був молодняк свиней великої білої породи внутріпорідного типу УВБ-3 (заводський тип «Голубівський» — ВБ(ЗТГ)) — І контрольна група (чистопородне розведення), ½ ВБ(ЗТГ) х ½ ВБАП (велика біла англійського походження) внутріпорідна гібридизація) — ІІ дослідна група.
Годівлю тварин піддослідних груп здійснювали за зоотехнічними нормами ВІТу з урахуванням показників росту, віку та фізіологічного стану.
Відгодівельні якості молодняку свиней піддослідних груп оцінювали за віком досягнення живої маси 100 кг, дн.; середньодобовим приростом живої маси за період відгодівлі від 30 до 100 кг, г.
Середньодобовий приріст підсвинків за період відгодівлі (1) та вік досягнення живої маси 100 кг (2) визначали за формулами:
де: Х — середньодобовий приріст, г; Т1 — маса тварин на початку облікового періоду, кг; Т2 — маса тварин у кінці облікового періоду, кг; П1 — вік тварин на початку облікового періоду, днів; П2 — вік тварин у кінці облікового періоду, днів; 1000 — коефіцієнт перерахунку в грами:
де: Х — вік досягнення маси 100 кг, днів; В — фактичний вік тварин на день останнього зважування, днів; m — фактична маса тварин на день останнього зважування, кг; П — середньодобовий приріст тварин за обліковий період, кг. Витрати корму на 1 кг приросту за період відгодівлі до живої маси 100 кг визначали за методикою В. А. Пищолка, А. М. Литовченка, М. Д. Березовського та ін. (2003).
Оцінку забійних та м’ясних якостей піддослідних тварин проводили з урахуванням наступних показників: забійний вихід,%; довжина охолодженої туші, см; товщина шпику на рівні 6–7 ребра, мм; площа «м’язового вічка», см2; маса задньої третини охолодженої півтуші, кг.
Біохімічні показники сироватки крові визначали за такими методиками: загальний білок — за біуретовим методом, активність АлАТ, АсАТ — за методом Райтмана-Френкеля, загальні ліпіди — за фосфорнованіліновим методом, загальний холестерин — за Ільком. Для проведення досліджень використовували тест-набори ТОВ НВП «Філісіт-Діагностика» (Методичні вказівки щодо використання методів біохімічних досліджень біологічного матеріалу в державних лабораторіях ветмедицини при діагностиці захворювань неінфекційної патології. № 15. — 14/129 від 26.07.2000 р.)
Результати досліджень
Встановлено, що молодняк свиней, одержаний від свиноматок великої білої породи заводського типу «Голубівський» та кнурів-плідників англійського походження (ІІ дослідна група) за середньодобовими приростами живої маси переважали чистопорідних ровесників І контрольної групи на 60,2 г (td =5,36; Р>0,999) (табл. 1).
Таблиця 1. Відгодівельні якості молодняку свиней різних генотипів
Примітка: в цій та наступних таблицях * — Р>0,95; ** — Р>0,99; *** — Р>0,999
В результаті інтенсивного росту вони щомісячно давали високі прирости і 100-кілограмової живої маси досягли за 192,6 днів, що на 11,4 (td = 5,74; Р>0,999) днів (td = 3,15; Р>0,99), або 5,58% швидше, ніж тварини І контрольної групи.
Аналіз результатів контрольного забою свідчить, що тварини внутріпорідного поєднання ІІ дослідної групи переважали чистопородних ровесників І контрольної групи за забійним виходом на 4,2% (td=7,00; Р>0,999), довжиною охолодженої туші — на 1,6 см (td=1,48; Р<0,95), площею «м’язового вічка» — на 3,7 см2 (td =2,88; Р>0,99), а також мали більшу масу задньої третини охолодженої півтуші — на 0,8 кг (td = 0,27; Р<0,95) (табл. 2).
Таблиця 2. Забійні та м’ясні якості свиней піддослідних груп, 
За товщиною шпику на рівні 6–7 грудних хребців статистично вірогідної різниці між тваринами піддослідних груп не виявлено.
Встановлено, що потомство кнурів-плідників англійського походження та свиноматок родин Герань і Волшебниці мали забійний вихід на рівні 74,0–72,2%, довжину охолодженої туші 96–100 см, товщину шпику — 28–26 мм, площу «м’язового вічка» — 39,2–40,3 см2, масу задньої третини охолодженої півтуші — 10,9–11,4 кг.
Результати досліджень біохімічних показників сироватки крові показали, що тварини ІІ дослідної групи відзначалися більшим вмістом загального білка — на 12,5 г/л (td= 8,98; Р>0,999) та загальних ліпідів — на 0,20 г/л (td = 0,17; Р<0,95) (табл. 3). За вмістом загального холестерину різниця на користь тварин генотипів ½ ВБ(ЗТГ) х ½ ВБАП становила 0,3 ммоль/л (td=2,83; Р>0,99).
Таблиця 3. Біохімічні показники сироватки крові тварин піддослідних груп
Суттєвої різниці за показниками активності АсАТ та АлАТ між тваринами І контрольної та ІІ дослідної груп не виявлено.
Коефіцієнт мінливості біохімічних показників сироватки крові молодняку свиней великої білої породи у віці 6 місяців варіював у межах від 2,46 до 17,85%.
На основі проведених досліджень відгодівельних і м’ясних якостей тварин піддослідних груп, а також біохімічних показників сироватки крові нами розраховані коефіцієнти парної кореляції (r ), їх помилку (Sr) та достовірність (tr) (табл. 4).
Таблиця 4. Коефіцієнт кореляції між відгодівельними і м’ясними
якостями та біохімічними показниками сироватки крові молодняку
свиней великої білої породи
Прямий за напрямом та сильний (тісний) за силою коефіцієнт кореляції виявлено між вмістом загального білка та забійним виходом — r=0,792±0,1365 (tr=5,80).
Прямий за напрямом та середній за силою коефіцієнт кореляції встановлено за такими показниками: вміст загального білка × середньодобовий приріст — r=0,572±0,1834 (tr=3,12), АсАТ × забійний вихід — r=0,358±0,2088 (tr=1,71), АлАТ × вік досягнення живої маси 100 кг — r=0,351±0,2094 (tr=1,68), АлАТ × витрати корму — r=0,362 ± 0,2084 (tr=1,74), загальні ліпіди × площа «м’язового вічка» — r=0,254 ± 0,2163 (tr=1,17), холестерин × довжина охолодженої туші — r=0,333±0,2108 (tr=1,58). Протилежну закономірність встановлено за наступними ознаками: активність аспартатамінотрансферази (АсАТ) × витрати корму на 1 кг приросту — r= — 0,051±0,2233 (tr=1,58), АсАТ × довжина охолодженої туші — r= — 0,005±0,2236 (tr=1,58), вміст загального холестерину × маса задньої третини охолодженої півтуші — r= –0,009±0,2236 (tr=1,58).
Висновки
Ефективним методом підвищення показників відгодівельних та м’ясних якостей молодняку свиней є використання свиноматок великої білої породи української селекції (заводський тип «Голубівський») та кнурів-плідників аналогічного генотипу англійського походження.
На основі розрахунку коефіцієнта парної кореляції пропонуємо в селекційно-племінній роботі використовувати методи раннього прогнозування відгодівельних та м’ясних якостей за біохімічними показниками сироватки крові.
