При зниженні температури повітря зростання теплопродукції організму здійснюється за рахунок зміни поведінки тварин: збільшується споживання корму, внаслідок чого його перетравність зменшується. У разі недостатньої кількості корму споживання його не збільшується, тому стрес від холоду внаслідок підвищення теплопродукції призводить до зниження засвоєння енергії. Відтак, дотримання мікроклімату в тваринницьких приміщеннях є одним із шляхів отримання високих показників продуктивності.
Параметри мікроклімату за
різних типів утримання
За результатами наших досліджень, у зимовий та літній періоди року температура повітря в клюшковому типі приміщення не відповідала загальноприйнятим нормам мікроклімату. Так, у зимовий сезон року при нормі 12 °C температура повітря перебувала в межах 3,5…6,0 °C, влітку — в межах 23,4…24,2 °C. Впродовж року вищою температура повітря була в центральній частині телятника. З підвищенням температурного режиму спостерігали зниження відносної вологості. Провітрювання телятників як через торцеві двері, так і бокові вікна забезпечувало підтримання концентрації аміаку та сірководню в межах зоотехнічного рівня протягом року. Атмосферний тиск як у зимовий, так і в літній періоди знаходився на одному рівні.
Параметри мікроклімату при вирощуванні телиць у стійко-балочному типі приміщень були такими: у телятнику профілакторію мікроклімат відповідав нормі, крім вмісту аміаку, рівень якого був вищим взимку та восени на 2,5 мг/м³ (P<0,001), весною — на 6,1 мг/м³ (P<0,01), влітку — на 1,9 мг/м³ (P<0,05) від загальноприйнятих показників. У приміщенні, де проходить вирощування телиць вікового періоду 4–12 місяців, встановлено невідповідність нормі температури взимку та літом (різниця становила 4,3 ˚С (P<0,001) і 4,0˚С (P<0,01) відповідно) та занизьку швидкість руху повітря у відповідні періоди року. Мікроклімат приміщення, де утримуються телиці старші 13-ти місячного віку та нетелі, відповідав нормі (табл. 1).
Таблиця 1. Параметри мікроклімату у стійково-балочному типі
приміщень при вирощуванні телиць різних вікових періодів, (M±m)

Показники мікроклімату
приміщень клюшкового типу
(безприв’язне утримання)
Із багатьох зовнішніх факторів, що впливають на фізіологічні процеси в організмі, значне місце належить повітряному середовищу приміщень. Зимово-весняний період характеризувався різкими коливаннями зовнішньої температури повітря від — 6,0 до + 18 °C і, як результат, у клюшковому типі приміщення температура повітря перебувала в межах від + 4,0° до + 22 °C. За температури зовнішнього середовища –10 ˚С у приміщенні вона була в межах + 5,0…+ 6,0˚С, що не відповідало вимогам загальноприйнятих параметрів мікроклімату (норма + 8…+ 12˚С). При зниженні температури до –20 °C і більше відмічено підмерзання підстилки в торцевій частині корівника.
Слід відмітити, що температура повітря впродовж року в різних зонах приміщення була неоднаковою — вищою у центрі, як на висоті 0,4 м, так і 1,0 м, різниця становила 2,3…17,6%, протягом доби вона змінюється на 2,0–3,0 °C, а відносна вологість повітря на 2,0–4,0%.
Таблиця 2. Показники мікроклімату клюшкового типу
приміщень залежно від способу утримання корів різної фази лактації

У весняний, літній та частково осінній періоди організацію належного мікроклімату створюють через застосування додаткового провітрювання корівників через двері та повністю відкриті вікна, тому відчуваються протяги в торцевій частині приміщення. В перехідний період параметри повітряного середовища характеризувалися значними коливаннями температури та вологості повітря. Так, температура повітря весною за добу коливалася від + 10 до + 20 °C, влітку — від + 12 до + 26 °C. Бетонні приміщення не забезпечують комфортних умов і в літній період, оскільки температура в них піднімається до + 25 °C і вище, що спричиняє зниження продуктивності тварин в межах 5,0%. Висока температура повітря у приміщенні вказує на недостатній обмін повітря, який повинна створювати природна вентиляція.

Оцінка мікроклімату доїльного залу клюшкового типу приміщень показала, що у всі періоди року при доїнні корів температура повітря коливається від + 5,0 до + 24,2 ºС, при відносній вологості 68,0… 87,3% та з низьким рухом повітря в приміщенні (0,01…0,05 м/с). Вищою температура повітря була в центральній частині доїльного залу (різниця сягала до 24,8%). Слід відмітити, що у зимовий період року вміст аміаку в повітрі перевищував норму як у центральній, так і в торцевій частинах приміщення на 11,8…13,0%. За невідповідних умов мікроклімату в доїльному залі знижується термін служби технологічного обладнання, зростають витрати на ремонт, наносяться збитки обслуговуючому персоналу, знижується продуктивність праці.
Показники мікроклімату
приміщень клюшкового типу
(безприв’язне та боксове утримання)
відповідно до фаз лактацій
Оцінка мікроклімату у перехідний (зимово-весняний) період року показала, що у приміщенні клюшкового типу, де застосовується безприв’язне утримання новотільних тварин, температура повітря становила 3,4 ˚С і була меншою за нижню межу загальноприйнятої норми на 4,6 ˚С. Температура повітря у різних зонах приміщень була неоднаковою — вищі її показники зафіксовано в центрі приміщення як на висоті 0,4 м, так і на висоті 1,0 м, різниця становила 1,5…11,6%. Протягом доби температура в приміщенні змінювалася на 2,0–3,0 °C, відносна вологість повітря на — 2,0–4,0%. Ця особливість характерна для всіх періодів року.
Відносна вологість та швидкість руху повітря були в межах норми — 81,8% та 0,5 м/с. В усі періоди року вищу швидкість руху повітря відмічено в торцевій частині порівняно з центральною, яка залежала від напрямку вітру, різниця перебувала в межах 10,5…65,0%. Вміст сірководню був на рівні 5,0 мг/ м³ при нормі 10,0 мг/м³.
При безприв’язно-боксовому утриманні тварин першої фази лактації (весняний період року) в приміщенні температура повітряного середовища становила 13,6 ˚С, при відносній вологості 84,3%, швидкості руху повітря 0,3 м/с та вмісту сірководню 3,0 мг/м³. Температура повітря у приміщенні з утриманням тварин другої фази лактації (літньо-осінній період) була вищою за верхню межу норми на 9,8 ˚С і становила 21,8 ˚С при відносній вологості повітря 57,8%. Швидкість руху повітря та вміст сірководню в повітрі знаходилися нижче допустимих норм.
Показники мікроклімату при утриманні тварин третьої фази лактації (осінній період) перебували в межах загальноприйнятих параметрів. Так, температура повітря становила 7,9 ˚С, відносна вологість 68,0%, швидкість руху повітря 0,5 м/с та вміст сірководню 3,7 мг/м³.
Показники мікроклімату
приміщень стійково-балочного
типу (прив’язне утримання)
Проведені дослідження з оцінки мікроклімату стійково-балочного типу (табл. 3) приміщень за сезонами року показали, що середньодобова температура повітря корівника була вища за верхню межу норми навесні на 4,1˚С (P<0,001), влітку — на 10,9 ˚С (P<0,001) та восени — на 4,2˚С (P<0,001). У літній період температура повітря всередині приміщення не нормується, але виміри показують, що за температури зовнішнього повітря +25… +28 °C у корівнику за рахунок відкритих воріт, дверей і вікон та захисту від прямого попадання сонячних променів температура виявилася на 5… 7 °C нижче, тим самим створювались комфортні умови для тварин. Всі інші показники мікроклімату в приміщенні відповідали нормі.
Таблиця 3. Показники мікроклімату стійково-балочного типу приміщень за сезонами року

Так, вологість повітря у нормі повинна бути 50…85%, при вимірі в зимовий період вона становила 75,2%, весною — 71,2%, влітку — 70,3%, восени — 85,9%. Швидкість руху повітря в нормі повинна бути на рівні 0,3…1,0 м/с. За результатам вимірювання фактична швидкість руху повітря у зимовий період сягала 0,3 м/с, весною, влітку та восени — 0,4 м/с. Вміст шкідливих газів (аміаку та сірководню) у повітрі не перевищував норми.