Ірина САДОВА, спеціально для "АС"
Такий французький оптимізм підтримує День французької молочної ферми. Його ось уже другий рік поспіль організовують у господарстві «Ломовате» в Сагунівці на Черкащині за сприяння Посольства Франції в Україні, Всеукраїнської Аграрної Ради, Асоціації виробників молока, компаній «Євраліс Семенс Україна», KUHN та Danon.
Секретів немає
Бельгієць Кріс Франкен, директор з виробництва молочної продукції СТОВ «Ломовате», готовий розповідати в деталях, як перетворив збиткову молочну ферму на перспективну. Він застав господарство, у якому доїли по 8 л на добу з однієї корови, і за кілька років досяг результату 27 л та більше. «Природно, якщо інші матимуть і вищий результат. Я тільки не розумію, чому всі не отримують стільки ж, скільки і ми», — дивується Кріс і перераховує секрети успіху, в яких насправді таємниць ніяких нема: якісні корми, хороша техніка, комфорт, спокій, стабільність для тварин. І обов’язково — вміле керування людьми, які глибоко усвідомлюють суть того, що роблять.
Усі, хто відбудовував, реконструював колись занедбані ферми, не рахуючись із часом, напруженням перебудов і багнюкою, тепер працюють на цьому зразковому комплексі. Зі 150 співробітників за цей час залишилося 40. Усі — місцеві мешканці, найнадійніші і перевірені труднощами, жодного нового не брали. Кріс категорично заперечує, що людей треба тримати у якихось жорстких рамках, чимось залякувати, у якийсь особливий спосіб стимулювати унормованими годинами чи кількістю літрів, аби досягти гарної роботи. Мовляв, співробітників з дня у день постійно вчать бути однодумцями, освоювати оптимальні технології, пояснюють суть процесів, регулярно повторюють для засвоєння. Так, щоби кожен усвідомив, що успіх є спільним.
«Я сам вчив людей, жив тут, пояснював кожній доярці, чого і як саме хочу досягти. Розбираюся в усіх етапах догляду за тваринами, і робив це разом з людьми. Працівників не потрібно лякати, має бути розуміння суті, що саме робимо, і чого хочемо досягти. Так, аби люди самі запитували: а що я ще можу зробити на краще? Ми ж європейці, тому відповідно і діяти маємо по-європейськи, вільно і спокійно працювати», — розповідав гостям Кріс. А коли запитали, скільки він платить працівникам у євро, виправив: «Чому у євро? Ми ж в Україні. В середньому 5,5 тис. грн фактично за 21 робочий день». Корів тут доять двічі на день. Доїльний зал на 400 корів обслуговують 2 доярки.
Прискіпливих відвідувачів здивувала і, здається, розчарувала невелика різниця між відпускною ціною молока та її собівартістю: виробникам «Ломоватого» 1 л обходиться у 5,90 грн, а продають його по 6,20. Господарів така ситуація наразі влаштовує, хоча, звісно, працюють над зменшенням собівартості. Передусім за рахунок вдосконалення годівлі, адже у ціні молока до 70% припадає саме на корми.
Ключові напрями — партнерам
Ключові напрями з формування раціону, постійного поліпшення годівлі господарство довіряє перевіреним партнерам. Власне, як і процеси репродукції, консультування щодо запліднення, вибраковування, лікування тварин, профілактики захворювань. Під час тепер вже традиційного Дня ферми «Ломовате» дало можливість партнерам презентувати свої можливості, тож гості зможуть і собі налагодити співпрацю із вузькими спеціалістами, побачивши результати їх роботи на конкретній успішній фермі.
Скажімо, кормова компанія не просто пропонує продукцію власного виготовлення, але й забезпечує лабораторний супровід, розрахунки оптимальної годівлі. Визнають, що балансувати раціони у «Ломоватому» дуже легко завдяки високій якості грубих кормів, які тут вирощуються. І головне, така якість незмінно підтримується на високому рівні впродовж уже 4 років співробітництва поспіль. На вході у кожен тваринницький комплекс можна було познайомитися зі структурою раціонів покілограмово на голову, завдяки яким отримуються надої часом і у понад 30 л на корову в день.
Дивіться в очі корові
Кріс Франкен не втомлюється повторювати, що потрібна якість не досягається одномоментно, а потребує постійної напруженої роботи, шліфування усіх процесів від А до Я, застосування надійного обладнання. Для цього придбали невеликий доїльний зал, холодильники. Кожен елемент технології мусить бути правильно, бездоганно відпрацьований, щоб зрештою забезпечити головне — стабільність для тварин, які автоматично дадуть відповідний результат.
«Ми постійно шукаємо оптимальних варіантів, — розповідає бельгієць, який тепер фанатіє українською фермою. А коли його запитують, за якими ж саме параметрами обирають потрібне, відповідає, що треба постійно спостерігати за тим, як саме реагує корова: «Весь час дивіться в очі корові, — повторює Кріс. — Усі — і доярка, і менеджер, і директор, — мусять стежити за її комфортом і реагувати на найменші зміни. Тоді зрозумієте, чого вона хоче».
Під час реконструкції збільшили ширину корівників. Перевели корів на безприв’язне утримання. І тварини вже за 2 тижні віддячили збільшенням надоїв на 20%. Комфорт, спокій, чистота, переконаний Кріс, призвели до зменшення захворювань, маститу.
Зелений конвеєр
Як саме вирощуються у «Ломоватому» високоякісні корми і забезпечується оптимальний зелений конвеєр, гості побачили на ділянках, представлених компанію «Євраліс Семенс Україна». Її генеральний директор Володимир Яковчук говорить, що вдало підібрані складові кормів якраз і сприятимуть зниженню собівартості кінцевої продукції тваринництва. На ділянках можна було побачити усі відомі концепції з кукурудзи, соняшнику, а також нові пропозиції із сорго та сої, які теж стануть у нагоді фермерам.
Ще один партнер французької ферми, відомий виробник техніки KUHN не тільки показав практично повну лінійку своєї техніки, але й продемонстрував її в дії на реальному збиранні люцерни. Агрегати цієї марки давно працюють у господарстві, тому Асад Лапш, керівник «KUHN-Україна», тут почувається як вдома. Каже, недарма ж KUHN і зародився свого часу для супроводу молочного виробництва. Його лідерська техніка для заготівлі, змішування і роздачі кормів своїм повним спектром вдовольняє потреби як малих, так і крупних фермерів. «Проблеми якості та собівартості кормів — якраз той актуальний напрям, за яким ми працюємо спільно із господарствами, — уточняє Асад Лапш. — Головне, що при роботі з будь-якими нашими агрегатами різних типів за однакових технічних характеристик користувачі витрачають набагато менше енергії для одних і тих же операцій. У цьому основа нашої філософії. Звісно, не упускаємо з поля зору і такі параметри, як легкість в управлінні нашою технікою та її довговічність».До речі, топ-менеджер поділився своїми спостереженнями про те, що нинішнього року помітно зріс реальний попит українських аграріїв на сільськогосподарську техніку. Можливо, він пов’язаний із тим, що у попередні два кризові роки фермерам було не до придбань. Чи все-таки багато хто став на шлях оновлення, переходу на новіші технології. Зрештою, процес не може не викликати оптимізму.
На арені — кращі голштини
Кульмінацією Дня французької ферми у «Ломоватому» стала прем’єра справжнісінького шоу корів. Для цього обладнали урочисту зручну арену, куди вправні скотарі виводили кращих представників голштинської породи — дорослих корів і теличок. Над генетикою своїх підопічних у господарстві послідовно працюють ось уже впродовж шести років.
За останніми приготуваннями можна було поспострегігати усім: як урочисті люди в уніформах, білих сорочках ретельно вичищали у спеціальному відкритому стійлі обраних героїнь свята. Для їх оцінювання запросили спеціальних міжнародних експертів, котрі не просто виставляли переможцям огляду належні бали, але й детально пояснювали публіці, за якими саме параметрами їх оцінювали.
Організатори сподіваються, що запровадили гарну традицію саме так показувати результати досягнень тваринників. Під музику і оплески гостей переможиці отримали офіційні відзнаки. Бажаючі могли також сфотографуватися на фоні племінних тварин, які вже мають найвищі результати, і познайомитися та домовитися про співробітництво з їхніми господарями.
Коментарі
Сергій КАДИШ, зоотехнік із кормів, ТОВ «Оболонь Агро», Хмельницька обл.—Маємо 1600 голів ВРХ. Будемо розвивати тваринництво і далі. Бо воно завжди дає свіжу копійку і роботу людям. Приїхали тут подивитися нові технології, особливо новинки кормозбиральної техніки, змішувачі. Більшість кормів вирощуємо самі. Підбираємо гібриди, які і посуху витримують, і дають великі врожаї, тому й їздимо на різноманітні семінари, Дні поля, щоб дізнаватися про кращі новинки.
Віталій ОРЛОВСЬКИЙ, директор ТОВ «Полковничий хутір», Київська обл.—Ми цього року придбали ще одне господарство, у ньому є тваринництво — корови і свині. Хочемо зрозуміти, як саме правильно ним керувати, щоб отримати найкращі результати. Доведеться реанімувати все із пострадянського, ще колгоспного стану. Зрозуміло, потрібні будуть великі інвестиції. Сподіваємось потроху власними силами довести все до гарного результату — реконструювати корівники, вкластися в оптимальні корми. От приїхали тут повчитися. На жаль, у нас поки що немає традицій сімейного тваринницького фермерства, як у Європі. Можемо тільки розраховувати на те, що правильно організуємо бізнес.
Є сподівання і на підтримку Асоціації виробників молока. Не можу сказати, що я от зараз по приїзді додому засукаю рукави й одразу все налагоджу. Швидко все зробити не получиться, але перспектива у тваринництва є. Тому що це важливий соціальний фактор. Мусимо дати стабільну роботу своїм пайовикам. За землю, за їхню прихильність зараз буде вестися конкурентна боротьба. Не думаю, що безкінечно можна буде тільки підвищувати орендну плату. Треба шукати й інші методи, ось, зокрема, і забезпеченням працевлаштування у тваринництві. Зараз там працює понад 60 чоловік, хоча реально треба набагато менше. Баласту із пияків, крадіїв, звісно, позбудимося, залишимо тих, хто працюватиме на результат. Про це і тут розповідали. Усі, хто справді хоче працювати, роботу матимуть однозначно. Досвід шукаю у багатьох господарствах. Буду закладати досліди із новими сортами культур для кормів з більшим потенціалом.
