Олег ГАЙДЕНКО,
Нюанси годівлі
ремонтного молодняку
Одним з основних факторів зовнішнього середовища, від якого залежить інтенсивність обмінних процесів, відповідно ріст та розвиток ремонтного молодняку є годівля.
Аналіз складових раціону годівлі телиць у період вирощування від народження до 18-ти місячного віку за господарствами показав, що вищою частка концентрованих (P<0,01), грубих (P<0,001) та соковитих кормів була в господарстві з безприв’язним утриманням, а молочних кормів (P<0,001) — при комбінованому вирощуванні телиць (табл. 1).
Таблиця 1. Структура та поживність раціону телиць
Основними факторами, що визначають потребу тварин у кормових одиницях, обмінній енергії, сирому та перетравному протеїні є їх концентрація у сухій речовині раціону. Причому, чим вища концентрація цих показників в 1 кг сухої речовини, тим менша потреба організму в них і тим вища ефективність її використання на продукцію. Концентрація кормових одиниць, обмінної енергії, сирого та перетравного протеїну в 1 кг сухої речовини була вищою у раціоні телиць господарства ТОВ фірми «Олто». Різниця становила 0,06, 0,3 МДж, 199,0 г (P<0,001) та 205 г (P<0,001) відповідно.
Інтенсивність росту
телиць молочних порід
Одним із важливих складових елементів системи розведення та технології виробництва молока є вирощування телиць.
Генотип і середовище діють взаємопов’язано і в кінцевому результаті повністю реалізуються продуктивні можливості тварин, але за певних умов. Умови вирощування можуть прискорювати або загальмовувати процес росту і розвитку. При цьому значення таких складових умов, як утримання, годівля, важко переоцінити в зміні кількісних і якісних характеристик росту і розвитку.
Тому технологія вирощування ремонтного молодняку повинна базуватися на закономірностях індивідуального росту і розвитку та сприяти формуванню тварин із міцною конституцією та високою продуктивністю.
Відповідно до програми досліджень вивчалися особливості росту і розвитку телиць молочних порід при вирощуванні у приміщеннях різного типу. Встановлено, що жива маса новонароджених телиць суттєво не відрізняється і в середньому становила 25,3 і 26,3 кг.
В подальшому маса телиць, що вирощувалися у стійково-балочному типі приміщень, була вищою порівняно з аналогічними показниками молодняку, яких утримували у клюшковому типі приміщення. Різниця у тримісячному віці становила 20,7 кг (P<0,001), 6 місяців — 27,2 кг (P<0,01), 12, 15 і 18 місяців — 12,2, 23,6 і 36,3 кг відповідно (табл. 2).
Таблиця 2. Динаміка живої маси телиць залежно від способу утримання, кг
Показниками інтенсивності вирощування молодняку є не тільки його жива маса, а й абсолютний, середньодобовий, відносний прирости та кратність збільшення живої маси за віковими періодами. Телиці різного способу утримання мають певні відмінності за абсолютною та відносною швидкістю росту (табл. 3).
Таблиця 3. Інтенсивність росту телиць молочних порід
У період 6–12 місяців тварини, що утримувались у клюшковому типі приміщення, мали перевагу за абсолютним (14,9 кг), середньодобовим (0,081 кг), відносним (12,4%, P<0,01) приростами та кратністю збільшення живої маси (0,3 раз, P<0,05). У той же час телички, вирощування яких було у стійково-балочному типі приміщення, переважали за інтенсивністю росту у всі інші вікові періоди. Різниця за абсолютним приростом становила 24,1…37,3 кг (P<0,01), середньодобовим — 0,068…0,154 кг (P<0,01), відносним — 2,1…10,5% та кратністю збільшення живої маси — 0,1…1,9 раз (P<0,01).
Клініко-фізіологічні показники
телиць при утриманні в різних
типах приміщень
У таблицях 4 і 5 наведено дані біохімічних показників крові та клініко-фізіологічних показників телиць за сезонами року. В зимовий період року відмічено знижений вміст резервної лужності, загального білка, каротину та співвідношення Са: Р порівняно з фізіологічною нормою, що свідчить про незбалансований рівень годівлі в господарстві, де застосовується клюшковий тип приміщення для вирощування телиць. У той же час, біохімічні показники крові телят літнього сезону знаходилися в межах фізіологічної норми. Влітку вищими були показники резервної лужності на 28,3%, загального білка — 25,0%, каротину — 20,0% та кальцію –14,4% порівняно із зимовим періодом. За вмістом фосфору різниця не значна і не достовірна. Співвідношення Са: Р було оптимальним (1:2).
Таблиця 4. Біохімічні показники крові телиць залежно від типу приміщень,
в яких утримуються
У крові телиць, вирощування яких проходило у стійково-балочному типі приміщення літнього сезону року, відмічено знижений вміст резервної лужності та співвідношення Са: Р, зимового — концентрація загального білка і каротину, порівняно з нижнім рівнем фізіологічної норми.
Аналіз клініко-фізіологічних показників телиць вказує на проходження всіх фізіологічних процесів у межах норми при утриманні тварин як у клюшковому, так і стійково-балочному типах приміщень (табл. 5). Проте невідповідність температурного режиму у приміщенні клюшкового типу в літній період року призводить до більшої кількості ударів пульсу та дихальних рухів на 7,1 (P<0,05) та 5,4 (P<0,01), порівняно з показниками зимового періоду. Також більшу кількість ударів пульсу (8,4 (P<0,05)) та дихальних рухів (3,8 (P<0,05)) влітку зафіксовано у тварин при утриманні в стійково-балочному типі приміщення. На нашу думку, різниця температури повітряного середовища приміщення у різні сезони року мала вплив на ці показники. Різниця за температурою тіла і румінацією у всіх тварин за періодами року була не суттєвою і не достовірною.
Таблиця 5. Клініко-фізіологічні показники телиць при утриманні
в різних типах приміщень
